Події

Будьте в курсі!

Підпишіться на розсилку, щоб залишатися в курсі останніх новин, публікацій і матеріалів Фундації «Відкрите суспільство».

Чому "удар по корупції" не вплинув на бюджет столиці?

16.02.2015

Директор Фундації "Відкрите суспільство" Іван Сікора через "Українську правду" відповів голові бюджетної комісії Київради Андрію Страннікову щодо причин втрати бюджетом столиці мільярдів, показав повязаність корупції та надходжень міського бюджету, а також ще раз закликав до публічної відкритої та конструктивної дискусії щодо міської бюджетної політики. Таку дискусію Фундація "Відкрите суспільство" та ряд відомих громадських експертів та активістів ініціювали ще в жовтні 2014 року. Ми готові показати міській владі та киянам, де заховані мільярди столичного бюджету, яких очільники міста не можуть побачити. Але чи готова влада до публічної предметної дискусії без навішування ярликів? Питання досі залишилося без відповіді.

Стаття "Чому "удар по корупції" не вплинув на бюджет столиці?" опублікована на "Українській правді" 16.02.2014 року.

Нарешті після 8 місяців очікування на конструктивний діалог з київською міською владою ми отримали відповідь від голови бюджетної комісії Андрія Страннікова, що засвідчила його позицію, замість чергової відписки, яких вже маємо вдосталь.

Для початку пасаж із твору Ільфа та Петрова "12 стільців".

У розділі "Знойная женщина, мечта поэта" Остап говорить Іполіт Матвєєвічу: "Однако для предводителя дворянства у вас слишком мелкие масштабы….", але Іполіту Матвєєвічу не терпиться і він "… даже обещает жениться для такого дела на бедной вдове мадам Грицацуевой ….и в конце концов гордо говорит — чего не сделаешь для блага концессии!". 

У бій за "золото" команда Кличка спрямували "прєдсєдатєля" бюджетного "стільця" - голову комісії по розподілу благ. Це чимось нагадує сучасний аналог Кіси Вороб’янінова, який навіть готовий одружитися для дискредитації експертних оцінок. Залишилося з’ясувати тепер, хто ж в цій схемі Бендер, голова концесії ?

Вибачте, навіяло прочитанням колонки голови бюджетного комісії міськради Києва Андрія Страннікова.

А тепер по суті. Розпочнемо з того, що "конструктивний діалог", якого так прагне Андрій Странніков, не ведеться в запропонованому ним стилі.

Дивно, що активістам знову пропонують долучитися до створення громадської експертної ради при бюджетній комісії Київради  при тому, що називають експертами в лапках.

Пропозиція по громадську експерту раду при бюджетній комісії Київради дуже нагадала нам відомий принцип російських царедворців: боїшся приймати відповідальні рішення – створюй "височайшим указом" комісію, чи якусь там іншу "говорильню" – поговорять рік, поговорять два… і забудуть.

Не зовсім зрозуміло, на підставі чого така структура могла б створюватися та який був би її статус. Можливо, для "галочки" про співпрацю із громадськістю? А може, варто Страннікову та колегам із КМДА нарешті провести ініційоване експертами ще в жовтні публічне обговорення цільових програм, які напрямку пов’язані із управління землею та містобудуванням у столиці?

А це і є надходження від плати за землю, продажу землі, від пайових внесків забудовників. Це стане першим кроком для розуміння готовності міської влади до співпраці, бо саме в землі та містобудівній документації криються мільярди, яких не хоче побачити представник більшості в Київраді

Чи не єдине, що зробила міська влада після звернень Фундації "Відкрите суспільство", так це провела обговорення проекту бюджету столиці. Щоправда, результати цього обговорення майже не вплинули на бюджет столиці 2015.

Предметне обговорення лякає владу, бо тоді потрібно буде наступати на інтереси латифундистів та забудовників, яких вдосталь у команді Кличка. А це гроші на майбутні вибори і не тільки.

Набагато легше звинуватити експертну організацію, що багато років займається питанням бюджету столиці, у продукуванні "інформаційного сміття" та шкоді, яку вона нібито завдає Реанімаційному пакету реформ. 

У кращих макіавеллівських традиціях чітко можна побачити прагнення протиставити "добрі та лояльні" громадські ініціативи та "погані та некомпетентні", які критикують та серйозно наступають вже не на "трудовий мозоль", а на ракову пухлину корупції, що роз’їдає бюджет столиці.

Чи не нагадує це новій міській владі попередників та їхні контрольовані громадські ради ?

А тепер по суті кожного пунктів по порядку. 

1. Завдання: Знайти "Дрім Тауни" та "Оушен Плази" в Бердичеві чи Ніжині.

Так, податок в розмірі 20 гривень за кв.м. на місяць з комерційної нерухомості не передбачений чинним Податковим кодексом. Максимум – 2 гривні на місяць. Але ж столична оренда комерційної нерухомості (переважно торгівельно-розважальні та бізнес центри) в сотні разів більша від 2 гривень на місяць.

За даними операторів ринку, максимально можлива ставка оренди комерційної нерухомості складає 500-900 гривень за кв.м на місяць, і це по курсу 12 гривень за USD). Тож чи справедливою та адекватною є ставка в 2 гривні на місяць для столиці?

Неодноразово публічно автор висловлював сумніви щодо правильності підходу оподаткування нерухомості із розрахунку на кв.м., що передбачено в Податковому кодексі. Абсурдно встановлювати для столиці, яка керується власним законом, максимально можливу ставку у 2 гривні на місяць.

Може, така ставка і є високою для Бердичева, Ніжина, Чернігова чи іншого невеликого міста де немає ні "Дрім-Таунів", ні "Оушен-Плаз", але ж не для столиці!

Вважаю, що максимальна ставка у 2 гривні за кв.м. не може бути прийнятною для столиці.

Чи можна порівнювати столицю із невеличким обласним центром, де і близько немає таких об’єктів комерційної нерухомості? Навіть якщо це суперечить зараз Податковому кодексу, доречно було б ініціювати правки до нього.

Як відомо, Віталій Кличко дуже довго лобіював підняття частки податку на доходи фізичних осіб, що залишається в бюджеті Києва із 25 до 40%. Тоді в хід ішли аргументи щодо особливого статусу столиці.

Оскільки в бюджетних показниках немає жодних обґрунтувань за показниками величин обрахування площ оподаткування, тезу про необхідність збільшення вартості оренди комерційної нерухомості піднято спеціально для стимулювання експертної та політичної дискусії, а також отримання нарешті відповіді на питання "Скільки ж платять власники комерційної нерухомості до бюджету столиці та скільки місто отримує від оренди землі, на якій ці об’єкти стоять?".

Тож, можливо, столична влада, нарешті надасть відповідь на це питання? 

Чому б Андрію Страннікову як голові бюджетної комісії та представнику партії "Удар", що представляє більшість в Київраді разом із колегами у парламенті та за участі, в разі потреби, Фундації "Відкрите суспільство" та Реанімаційного пакету реформ, не ініціювати внесення зміни до Податкового кодексу враховуючи особливий статус Києва? Тоді й з’являться надходження до бюджету від комерційної нерухомості, адекватні вартості оренди та попиту.

2. За землю в Києві латифундисти та забудовники досі платять за оцінкою 8 річної давності та ще із порушеннями чинного Податкового кодексу.

Щодо цифр нової нормативно-грошової оцінки землі, яка так і не введена в дію із 1 січня 2015 року.  Дивно, що голова бюджетного комісії навіть не поцікавився економічним ефектом, який дасть нова нормативно-грошова оцінка землі для бюджету і дивується цифрам у 600-700 мільйонів гривень.

27 червня 2014 року на засіданні бюджетної комісії директор Департаменту земельних ресурсів КМДА Юрій Кулаковський разом із керівником Держземагенства по Києву Сергієм Левцовим, під час презентації оцінили економічний ефект від впровадження нової нормативно-грошової оцінки землі у 500-700 мільйонів на рік. Чому цифри оцінки економічного ефекту від запровадження нової оцінки відсутні у протоколі засідання бюджетної комісії від 27.06.2014 ?

3. Як збільшити надходження від паркування із 55 до 360 мільйонів гривень?

Із наявних у місті ще з 2011 року паркувальних майданчиків на 90 тисяч машиномісць, реально КП "Київтранспарксервіс" охоплено лише 20% – менше 20 тисяч. Додайте ще до цього тіньові, неоформлені автостоянки, яких за різними оцінками більше 600 і які не платять гроші до бюджету за сотні гектарів неорендованої землі (а це також втрата надходжень від оренди землі, і навряд чи хтось у здоровому глузді повірить, що за ці автостоянки ніхто нікому не платить за "закривання очей").

З цього можна зробити висновок, що за день до бюджету столиці не надходять кошти в розмірі близько 1 мільйона гривень або 365 мільйонів гривень на рік, що в 10 разів перевищує суму надходжень, яке отримується КП "Київтранспарксервіс" зараз. Чи варто продовжувати?

4. "Космічний" Генплан 2025 та чому землю в Києві не хочуть купувати?

Чому продаж землі під загрозою та чому влада так стала цікавитись проблемою містобудівної документації, без якої землю не можна надавати. Чомусь влада уникає згадок про Генплан Києва 2025 "імені Черновецького", який зі скандалами розробляють вже 6 років (в тому числі вже при команді Кличка) при тому, що в Києві є діючий Генплан 2020, є два розроблених детальних плани територій (ДПТ) Печерського та Шевченківського районів.

Непотрібно тут маніпуляцій. Не треба лукавити та вводити в оману киян. Актуалізуйте чинний Генплан 2020 та згадайте, що попередники розробляли та затверджували десятки ДПТ (схему надамо), перечитайте державні будівельні норми і швидко розробіть ДПТ мікрорайонів, де це потрібно. І тоді земля почне продаватися.

Бо який, вибачте, дурень буде купувати землю, якщо завтра "космічний" Генплан 2025 скаже, що там не можна буде побудувати того, під що купувалася земля або прийдуть розлючені мешканці і знесуть паркан.

Не ризикують вже навіть українські та російські офшорні інвестори, що традиційно були основними "донорами" у Києві. Докладніше про наслідки "космічного" Генплану 2025 для столиці можна почитати у статті Київ згідно з Генпланом-2025: столиця чи мегасело?  І тоді будуть надходження до бюджету від продажу землі. І не тільки.

5. МАФ привіт "кришталево чистих попєрєдників".

Команда "нової" влади взяла під свою опіку тих, хто "боровся" з МАФами з 2010 по 2014 роки… Було б бажання, то давно питання законної сплати земельного податку за кадастровими номерами ділянок можна було вирішити. Але пішли шляхом "здирництва" за фактично незаконною "Схемою" розміщення тимчасових споруд, зробивши Департамент містобудування та архітектури "суб’єктом господарювання" в договорах пайової участі малого бізнесу.

Ми розуміємо, що це прибуткова корупційна схема (яка приносить десятки мільйонів) на кишеню комусь (підказати кому?), але тільки не киянам через надходження до бюджету.

Якщо "папєрєдникі" продовжують керувати процесом наведення порядку із МАФами і не змогли навести лад за 3 останні роки, то чи варто очікувати чудес?

Щоб вирішити це питання, можна було б оформити право користування земельними ділянками під МАФами, які більше 5 років платять за оренду землі, і розташовані вони у придатних для цього місцях. Наприклад, це можуть бути місця на ринках. Є й інші варіанти, які експерти готові запропонувати. Але чи потрібні вони міській владі, якщо за 8 місяців вона, попри обіцянки, так і не навела порядок в цій сфері?

Ще цікавішими є останні результати службового розслідування діяльності Департаменту містобудування та архітектури. У найбільш вразливому до корупції департаменті не виявлено корупційних проявів! Браво! І це при тому, що керівництво залишилося те ж, що і при попередниках. Водночас, було встановлено випадки порушень термінів виконання контрольних документів (читай – незначні порушення). "Кришталево чисті папєрєдникі" та столична люстрація в дії. Що тут сказати.

6. Як вивести з-під оподаткування через "космічний" Генплан Києва 2025 цілий район Києва?

Щодо землі під житловим фондом. Фундація "Відкрите суспільство" ніде не стверджувала, що "податок на землю під житловим фондом має складати не 0,1% (як зараз закладено в бюджеті), а від 3% до 12%".

Не потрібно тут маніпуляцій та довільних інтерпретацій разом із залякуванням киян. Експерти стверджували та стверджують інше. "Космічний" Генплан 2025, який чомусь нова влада вирішила підтримувати, фактично виводить із бази оподаткування від 10 до 14 тисяч га земель (а це по площі цілий район Києва!).

Розрахунки були оприлюднені ще в листопаді 2014 року у газеті Дзеркало тижня та під час численних публічних заходів, в тому числі на засіданні бюджетної комісії.

Зараз за ці землі комерційного використання платять від 3 до 12% за нормативно-грошовою оцінкою 8 річної давнини або платять менше (із порушенням вимог Податкового кодексу) через небажання міської влади боротися за наповнення бюджету.

Зміна виду використання землі дасть змогу тим, хто її отримав із порушеннями чинного законодавства, платити аж 0,1% замість 3-12%. 

Чи не є це свідомим виведенням цілого району Києва з-під оподаткування в інтересах забудовників, які при попередниках незаконно відвели собі землю на зелених зонах та в наших дворах?

При цьому варто нагадати, що забудовники по факту зведення будинку зазвичай розривають договір і нічого потім не платять за оренду землі, забравши до кишені виручку від проданих квартир на землях громади.

Міська влада не знає, де знайти надходження до бюджету Києва від оренди землі, а експерти вже неодноразово показували землі, за які латифундисти або забудовники або нічого не платять або платять копійки до міського бюджету (приблизно за 60% землі де є договірні відносини платять менше 3% від оцінки 8 річної давнини!).

У січні цього року було виявлено та оприлюднено факт договору оренди землі, за яким забудовник платив до бюджету аж 30 копійок/на місяць за 1 кв.м в центральному, Шевченківському районі Києва (вул. Шулявська, 32).

Таких прикладів сотні. А це і є кошти до бюджету столиці! І не треба прикриватися турботою про киян. Сьогодні усім зрозуміло, чиї інтереси відстоює міська влада.

Просто виведіть кошти з тіні! Завдайте обіцяного удару по корупції або скажіть чесно виборцям, що "золоте теля" забудовників та латифундистів влада боїться чіпати.

Експерти не закликають міську владу роздувати цифри надходжень бюджету. 

Дивно, що будучи стільки років депутатом Київради, Андрій Станніков не розібрався, де заховані мільярди столичного бюджету.

Можливо, у цьому питанні зможе підказати міський голова Віталій Кличко, який лише влітку говорив про 50 мільярдів гривень втрат бюджету через земельні махінації, або його попередник Олександр Попов, який зазначав суму ще більшу – 75 мільярдів? Чи удар по корупції не передбачає збільшення коштів у міському бюджеті? Тоді це не удар по корупції, а лише його імітація!

Просто виведіть кошти із тіні! Бо тінь, тіньова економіка, тіньова оренда землі і нерухомості якраз і є наслідком корупції. 

Про резерви надходжень команді Кличка досить чітко та детально говорив міністрів фінансів в листопаді під час засідання Кабміну. І плата за землю є одним із основних резервів.

Експерти і активісти закликають депутатів та міську владу поламати корупційні схеми в сфері земельних відносин, в сфері містобудування, в сфері торгівлі та паркування. А це означатиме збільшення надходжень до міського бюджету.

І тоді нове керівництво столиці зможе стверджувати, що відстоює не честь "концесії", а інтереси киян. Тоді обіцяний удар по корупції кияни зможуть "намазати на хліб".

НАЙГОЛОВНІШЕ. Фундація "Відкрите суспільство" буде рада знайти формат конструктивного діалогу з міською владою Києва. Саме тому експерти готові до публічного обговорення їхніх пропозиції за участі медіа і дуже зрадіють, якщо влада нарешті ініціює проведення обговорення міських цільових програм, які пов’язані із землею столиці та містобудуванням (Генплан та ДПТ, Містобудівний кадастр, земельна програма).

Експерти готові показати міській владі та киянам, де заховані мільярди столичного бюджету, яких очільники міста не можуть побачити. Але чи готова влада до публічної предметної дискусії без навішування  ярликів?

 

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Громадська варта Києва: здійснення громадського контролю за розробкою та реалізацією антикорупційної політики у місті Києві», що реалізується Фундацією «Відкрите суспільство» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»