Фундація. Наші новини.

Якість бюджетної політики та міських цільових програм в Києві має покращитися

п'ятниця, 24 квітня 2015 533
Фундація «Відкрите суспільство» за запитом депутата міської ради від партії «Самопоміч» надала експертну підтримку по підвищенню ефективності міських цільових програм та допоможе «відкрити» бюджет столиці.

Іван Сікора, як експерт Фундації «Відкрите суспільство» з питань бюджетної політики разом із колегами на запрошення Максима Гапчука, члена бюджетної комісії Київради від ВО «Самопоміч» долучилися до участі в платформі над розробкою стратегічного пріоритету "Відкритий бюджет". В квітні 2015 року Фундація надала пропозиції до Порядку розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві щодо удосконалення процедур її нормативно-правового регулювання та оцінки ефективності.


Фундацією «Відкрите суспільство» здійснено аналіз і функціональний опис процесів розроблення, затвердження і виконання міських цільових програм на рівні міста Києва. На кожному з етапів діючих процедур виявлено недоліки нормативно-правового регулювання та розроблено зміни і доповнення до Порядку розроблення, затвердження та виконання міських цільових програм у місті Києві, затвердженого рішенням Київради від 29.10.2009 р. №520/2589.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ

По кожній із визначених зон функціональних ризиків ідентифіковано і проаналізовано індикатори неефективності та корупціогенності. Загалом за допомогою функціонального опису процесів на всіх етапах процедури програмного бюджетування виявлено і проаналізовано вплив 29 індикаторів, що негативно впливають на ефективність процесів у загальній структурі процедури, створюють структурно-функціональні загрози неефективності, зловживань і підвищені корупційні ризики.

На другому етапі було проаналізовано і оцінено «вихідні продукти» діючої процедури програмного бюджетування: проведено незалежну експертизу функціональної спроможності та потенційної економічної ефективності 39-и цільових бюджетних програм, затверджених у місті Києві впродовж 2010-2014 років. У процесі підготовки до експертної оцінки міських цільових програм було розроблено трьохетапну покрокову модель оцінки функціональності і потенційної ефективності цільової бюджетної програми на основі 30-ти базових індикативних питань. Для вироблення системи контрольних індикаторів застосовувалися як критерії і вимоги, визначені на нормативно-правовому рівні, так і міжнародні стандарти і світові практики оцінювання ефективності цільових програм.

Розроблена модель оцінки після її практичного апробування і технічного уточнення може застосовуватися з метою оцінки функціональності підготовлених проектів і затверджених цільових програм державного, регіонального і місцевого рівня. Найголовніші її переваги в тому, що за її допомогою можна ще на етапі підготовки Програми виявити в її конструкції і структурі явні і приховані функціональні недоліки і дефекти, які проявляться у практиці реалізації такої програми із залученням бюджетних коштів та негативно впливатимуть на ефективність і результати її виконання, ускладнять або взагалі унеможливлять оцінку її ефективності та продуктивності використання бюджетно-фінансових ресурсів. Важливо й те, що така модель оцінки може застосовуватися зацікавленими неурядовими організаціями з метою незалежного зовнішнього контролю за правомірністю і ефективністю процедур програмного бюджетування на всіх рівнях, проведення громадської експертизи проектів і затверджених цільових програм, які передбачають фінансування з державного і місцевих бюджетів.

Проведення такої оцінки не вимагає особливих ресурсів і зусиль на пошук і добування спеціальної інформації. Щоб провести таку оцінку функціональності програми, достатньо мати лише повний варіант проекту програми або рішення про її затвердження з текстом програми та усіма додатками.

Для оцінки функціональної спроможності та потенційної економічної ефективності 39-и цільових програм використано спрощений варіант оціночної моделі. З неї було відібрано 15 основних індикаторів та згруповано їх за трьома показниками: (1) показник потенційної економічної ефективності (4 індикатори), (2) показник функціональної спроможності (5 індикаторів), (3) показник структурної відкритості (6 індикаторів). На їх основі було проведено оцінку структури і внутрішніх конструкцій 39-и міських цільових програм та сформовано підсумкову таблицю оцінки їх функціональної відповідності та спроможності (стор. 39-56). На основі оцінки наявності чи відсутності заданих індикаторів розраховано інтегрований (загальний) показник програмно-цільової спроможності по кожній із 39-ти міських цільових бюджетних програм. Програми з найнижчими показниками (від «0» до «4»), визначеними шляхом індикативної оцінки, увійшли до групи найвищих програмно-бюджетних ризиків. Загалом до такої ризик-групи програм увійшло 17 цільових бюджетних програм, діючих на сьогодні на рівні Києва (стор. 45-46). Прикметно, що до групи найвищих ризиків потрапило усі чотири найбільш фінансово витратні галузево-господарські міські цільові бюджетні програми столиці із загальними запланованими обсягами фінансування у понад 14,599 млрд грн. Особливо насторожує те, що всі 17 програм з групи найвищих програмно-бюджетних ризиків затверджено для бюджетного фінансування у поточному 2015 році.

Результати незалежної експертизи та оцінки функціональності і потенційної ефективності міських цільових програм підтверджують, що за подальшим виконанням 17-ти програм, що потрапили до групи найвищих ризиків, має бути посилений внутрішньовідомчий фінансово-бюджетний і антикорупційний контроль та зосереджена особлива увагу з боку громадських об'єднань, що представляють інтереси територіальної громади Києва і опікуються питаннями сталого розвитку столиці, демократизації і підвищення ефективності процесів прийняття рішень та використання бюджетних коштів і комунальних ресурсів.   

Під час незалежної експертизи і оцінки відповідності 39-ти цільових бюджетних програм, затверджених на рівні Києва впродовж 2010-2014 років, було виявлено найбільш типові і характерні порушення і функціональні недоліки, допущені замовниками і розробниками таких програм як несвідомо, через нестачу навичок і вмінь програмування, так, можливо, й свідомо – з метою зменшення «адміністративних ризиків» та локалізації і блокування зовнішніх можливостей контролю і оцінки ефективності програм, зниження рівня підзвітності і відповідальності за стан і результати їх виконання та використання бюджетних коштів. 

Аналіз відповідності та спроможності функціональних структур цільових програм було зосереджено на таких основних питаннях:

1)      стан дотримання  і виконання встановлених процедур і нормативно-правових вимог до розроблення міських цільових програм;

2)      суміщення конфліктуючих функцій та наявність конфлікту адміністративно-фінансових інтересів;

3)      стан забезпечення участі територіальної громади у розробленні та виконанні цільових бюджетних програм;

4)      системні порушення процедури підготовки цільових бюджетних програм та практика ухилення від підконтрольності їх виконання і використання фінансових ресурсів у сфері найбільш фінансово витратних галузево-господарських міських цільових програм;

5)      основні види і форми порушень та пов'язаних з ними функціональних недоліків у цільових програмах, затверджених впродовж 2010-2014 років.

Основний узагальнюючий висновок оцінки функціональності діючих процедур програмного бюджетування на рівні міста Києва та їх «адміністративних продуктів» – 39-ти міських цільових бюджетних програм, затверджених впродовж 2010-2014 років:

  • діюча система програмного бюджетування –  на рівні міста Києва – функціонує на застарілих і неефективних, програмно-витратних засадах в умовах недієвого контролю і підзвітності використання бюджетних коштів, зорієнтованим на процеси, а не на результати;
  • діюча у такому функціонально вигляді система програмного бюджетування (в якій цільові програми замість прозорих і ефективних інструментів сталого розвитку нерідко використовуються як оперативні засоби переділу державного і місцевих бюджетів та отримання доступу до бюджетних ресурсів) має бути переглянута та реформована і модернізована на засадах міжнародних і європейських стандартів стратегічного планування та сучасного відповідального бюджетування за результатами.