Земля є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування та одним із основних джерел надходжень коштів до міського бюджету. Серед декларованих цілей Програми використання та охорони земель м. Києва на 2011-2015 роки (далі - земельна програма) є підвищення ефективності міського землекористування та збільшення надходжень коштів до міського бюджету від плати за землю, продажу земельних ділянок та права оренди землі. Логічно, що проект земельної програми, мав би давати чіткі пояснення структури бази оподаткування у грошовому та кількісному еквіваленті поряд із кардинальними змінами до існуючої земельної політики в столиці.
На жаль, ознайомлення із проектом земельної програми на сайті КМДА за посиланням: http://projects.kievcity.gov.ua/projects/view.php?P=189 схилив експертів Фундації "Відкрите суспільство" до висновку, що запропонований проект земельної програми на наступні 5 років не дасть змогу адекватно визначити вплив Програми на вирішення проблеми підвищення ефективності використання земель у місті, поліпшення охорони земельного фонду, не сприятиме суттєвому збільшенню надходжень коштів до міського бюджету від плати за землю та продажу земельних ділянок і права оренди землі.
Фундація "Відкрите суспільство" надала пропозиції до проекту Програми використання та охорони земель м. Києва на 2011-2015 роки.
Серед наданих пропозицій є наступні:
2.1. Кількість (в гектарах - га) в цілому інвентаризованих та облікованих земель кожного функціонального призначення;
2.2. Зазначити скільки в га, штуках та грн із цих облікованих та інвентаризованих земель в рамках кожного функціонального призначення дають надходжень до бюджету Києва в розрізі кожного функціонального призначення земельних ділянок на основі наступного прикладу:
2.3. Обов’язково необхідно в рамках кожного функціонального призначення земель:
На підставі цих даних можна сформулювати зважені та адекватні прогнозні показники, яких необхідно досягнути протягом кожного року реалізації Програми.
3. В тексті проекту Програми зазначається про низьку ефективність використання земель промисловості та ладншафтно-рекреаційних територій, але в той же час відсутня конкретна та деталізована інформація щодо відсотку земель промисловості та ладншафтно-рекреаційних територій, які обліковуються, кількості укладених договорів в штуках та в гектарах, якими є відсоткові ставки по укладеним договорам та яким є стан заборгованості та що буде зроблено в розрізі кожного року реалізації Програми для вирішення існуючих проблем. Це ж стосується і щодо інших категорій земель.
4. Відсутній прогноз кількості га по яким будуть укладені договори оренди землі в таблиці 3, що фактично не дає змогу об’єктивно та адекватнооцінити ефективність виконання Програми. Це при тому, що динаміка розвитку орендних відносин в місті Києві протягом 2011-2015 рр. зазначена в га і кількості договорів.
5. Розроблений прогноз надходження коштів від плати за землю на 2016-2020 роки (таблиця 4) є значно заниженим та фактично не стимулює виконавців Програми до належного обліку та укладення договорів із власниками та орендарями земельних ділянок, перегляду договірних умов із орендарями та власниками земельних ділянок, які недобросовісно виконують договірні відносини (наприклад, мають заборгованість по сплаті коштів, використовують земельну ділянку не за призначенням тощо).
6. Відсутнє будь-яке обґрунтування підстав для сформульованих прогнозних показників продажу земельних ділянок в таблиці 5. Не зазначено за рахунок яких саме земельних ділянок заплановані такі надходження та якими є підстави для такого прогнозу, якими є ризики та перепони на шляху виконання вказаного прогнозу.
7. При обґрунтуванні збільшення в цілому з 2016 р. надходжень від плати за землю не зазначені всі фактори, які мають впливати на збільшення надходжень, а саме, необхідність перегляду кожні 5-7 років нормативно-грошової оцінки землі, що має бути зроблене вже в 2019 р. та на це передбачено виділення відповідних коштів у Програмі. З огляду на суттєву різницю між діючої нормативно-грошовою та експертною оцінкою землі, є підстави стверджувати про доцільність не очікувати 5 років для перегляду діючої нормативно-грошової оцінки землі в умовах високого попиту на земельні ділянки та орієнтації міста на суттєве зростання ролі землі та обсягів надходжень від ії використання у формуванні бюджету Києва.
8. Відсутні будь-які обґрунтування причин того, що «з 2016 року планується скоротити кількість пільговиків - суб’єктів господарювання та земельних ділянок, площа яких складає понад 55 тис. га (лісові площі, водні об’єкти, землі загального користування, заклади освіти, охорони здоров’я, органи влади тощо)». Не зазначено яким чином це вплине на утримання земель загального користування, закладів освіти, охорони здоров’я, органи влади тощо.
9. В розділі 4 «Напрямки діяльності, перелік завдань та заходів програми та результативні показники» в пункті 1 у частині що стосується «Укладання договорів оренди земельних ділянок» зазначено кількість договорів, але відсутнє значення у га. Такий підхід не дає змоги адекватно оцінити ефективність виконання Програми. Те ж саме стосується пункту «Розробка проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів».
10. У Таблиці 10 (показники ефективності заходів Програми), таблиця 11 (показники робіт, що виконуються в процесі виконання програми) та таблиці 12 (показники якості виконання програми) зазначені показники, які потрібують деталізації та конкретизації в контексті земель різних категорій та функціонального призначення. Без формулювання чітких показників, що сформульовані в п.2 цього звернення існує висока вірогідність маніпулювання прогнозними показниками та нав’язування громадянам запропонованих прогнозних показників без належного обґрунтування.
11. З огляду на існуючу проблему недофінансування попередньої «Програми використання та охорони земель м. Києва на 2011-2015 роки» необхідним є зазначення прогнозованих відсотків виконання програми, які мають бути пов’язані із відсотком фінансування заходів Програми. Такий підхід мав би стимулювати посадовців до належного фінансування запланованих заходів програми.
З огляду на зазначене вище, Фундація "Відкрите суспільство" вважає, що проект «Програми використання та охорони земель міста Києва на 2016 - 2020 роки» не можна приймати в запропонованому вигляді, та він потребує суттєвого доопрацювання. Фундація «Відкрите суспільство» та незалежні експерти з якими співпрацює наш аналітичний центр готові долучитися до доопрацювання Програми в найближчі терміни.
