Фундація. Наші новини.

Позбутися «діжок із салом» та «гречки». Практиці «ручного підгодовування» виборчих округів можна протистояти разом

п'ятниця, 28 жовтня 2016 1221
Вийшов другий номер вісника проекту «Громадський моніторинг виділення фондів для округу» під назвою позбутися «діжок із салом» та «гречки». Про те як позбутися українських «діжок із салом» та про досвід американської організації Citizens Against Government Waste, про «суспільні порядки денних» для мажоритарних виборчих округів, а також про те як попередити політичний популізм у державному бюджеті України 2017.

 Читайте у віснику про те як протистояти практиці «ручного підгодовування» виборчих округів та як виборцям вирішити місцеві проблеми, які не можна  вирішити за кошти місцевих бюджетів через брак грошей або повноважень.

 

Іван Сікора, керівник проекту, експерт з питань антикорупційної та бюджетної політики: «Наша робота має на меті вплинути на зменшення ваги політично мотивованих бюджетних рішень та сприяти попередженню ризиків політичної корупції в діяльності народних депутатів. Попередити появу «свинячих» проектів цілком реально, якщо співпрацювати в рамках партнерства «Порядок денний народних депутатів України без ризиків політичної корупції».

Другий рік поспіль маємо зростання надходжень місцевих бюджетів. Це стало можливим завдяки фіскальній децентралізації. Однак поряд із цим можемо констатувати посилення 2015 року залежності виконання місцевих бюджетів від трансфертів з державного бюджету, зокрема від субвенцій.

Одним з наслідків збільшення трансфертів у доходах місцевих бюджетів є зростання ролі обласних державних адміністрацій, уряду та народних депутатів як лобістів коштів державного бюджету для вирішення місцевих проблем.

На жаль, в Україні поширена негативна пракика, коли депутат-мажоритарник лобіює кошти з держбюджету для свого округу будь-якими методами: в обмін на «правильне» голосування у ВР, «тушкування», за рахунок власних політичних зв’язків, - і це подається виборцям не як корупція, а як досягнення. Переважно депутати діють за такою логікою: що більше, нехай і дрібних об’єктів, вдасться профінансувати за рахунок держбюджету, то легше звітувати перед виборцями. Часто депутат вирішує лише ті проблеми, які йому показують місцеві лобісти, і не завжди ці питання є найпріоритетнішими, тобто найбільш масштабними, гострими та важливими. Такий підхід може призвести до неефективного використання коштів державного бюджету, практики вибіркового реагування на запити виборців, а також – на пріоритети місцевого рівня, у тому числі обласного. Виборцям важливо знати про пріоритети народного депутата у вирішенні місцевих проблем.

 

Леся Шевченко, експерт проекту, президент Фундації «Відкрите суспільство»: Розроблена Фундацією «Відкрите суспільство» методика виявлення проектів «діжок із салом» вигідна всім: виборці виступатимуть ідеологами та контролерами діяльності народного обранця, а на депутата залишається менше корупційних важелів впливу, тиску з метою «правильного» голосування чи «тушкування». 

В Україні політика «діжок із салом» має аналог – політична технологія «гречки», якою щедро «посипають» виборчий округ для забезпечення лояльності виборців саме після обрання до парламенту народного депутата. Про те, скільки мільярдів доларів у США є «свинячими», за оцінками впливової організації Citizens Against Government Waste, йдеться у статті про явище pork barrel politics.

Зрештою, наша робота має на меті вплинути на зменшення ваги політично мотивованих бюджетних рішень та сприяти попередженню ризиків політичної корупції в діяльності народних депутатів. Ми щиро раді, що результати проекту зацікавили як виборців та депутатів місцевих рад, так і народних депутатів.

 Сергій Панцир, експерт проекту, керівник Центру соціального партнерства та лобіювання НаУКМА: «Діжки із салом» закріплюють патерналістський тип політичної культури у свідомості виборця. Він призвичаюється до думки, що головна мета депутата — «вибивання коштів» з держбюджету для округу, та оцінює свого представника у законодавчій владі виключно з меркантильних позицій. «Сало» також є вигідним для виконавчої влади, оскільки залишається чи не єдиним засобом впливу на депутатів. 

Забезпечити синергію, підвищити ефективність спільної роботи у визначенні ТОП-10 проблем кожного округу та попередити появу «свинячих» проектів цілком реально, якщо співпрацювати в рамках партнерства «Порядок денний народних депутатів України без ризиків політичної корупції». Це лише перший крок у напрямі залучення виборців, депутатів місцевих рад та народних депутатів до спільного формування ТОП-10 проблем та об’єктів кожного з мажоритарних виборчих округів, які потребують залучення коштів з державного бюджету або реагування народного депутата.

Вісник №2 доступний за посиланням тут

Вісник №1 доступний за посиланням тут

Методика доступна за посилання тут

Якщо Ви заінтересовані у співпраці із командою проекту та хотіли б долучитися до формування порядку денного народного депутата від  Вашого мажоритарного виборчого округу  - приєднайтесь до партнерства «Порядок денний народних депутатів України без ризиків політичної корупції» можна за посилання.