Аналітика. Парламент. Статті.

Крок ліворуч, крок праворуч - ВАСУ

четвер, 07 березня 2013 481
Автор: Стас Соколов, Олександр Гуменюк
Влада продовжує відкрито демонструвати свої політичні й адміністративні м`язи.

Причому якщо раніше були змоги приховувати схеми ліквідації тих, хто заважає, то останнім часом метод «проб і помилок» очевидний як ніколи.

Рішення ВАСУ не стало шоком чи сюрпризом для українського політичного життя — на нього очікували як у владі, так і в опозиції. Справа Сергія Власенка стала ще одним підтвердження нахабної вседозволеності чинної влади. Спочатку, спробували подіяти звичними методами – «зшити справу». З чого зшити завжди знайшлося і, як показує практика, знайдеться для кожного. Коли здійнявся галас довкола пред’явлених звинувачень стало зрозумілим, що треба впроваджувати інновації в  швейну систему правосуддя. Тут прийшлася до пори й свіжо протестована на Балозі\Домбровському  схема вилучення мандата через ВАСУ. В якості страховки Партія Регіонів демонстративно позбавила депутатського значка свого колегу, бізнесмена Андрія Веревського. Таким чином, провладна сила вочевидь прагнула довести Заходу справедливість власного правосуддя — карають як своїх, так і чужих.

Тим не менш, ситуація з Власенком має парадоксальний характер. З одного боку, дух закону був порушений як щодо нього, так і ним самим. Його участь у судовому процесі щодо Юлії Тимошенко безперечно носила ознаки політико-юридичної колізії. Так, Власенко, як і Кожем’якін, мав статус захисника — попри те, що обидва були народними обранцями. Нагадаємо, що судді призначаються на посади Верховною Радою, а отже, участь депутата у подібному процесі можна розглядати як елемент тиску на суд.

Відзначимо, що механізм позбавлення депутатів мандату набирає обертів. Згадаймо тези не однієї передвиборчої кампанії — усунення недоторканності народних обранців. Минулого літа ПР почала активно лобіювати власний проект правок до Основного закону, який позбавив би депутатів комфорту від наявності мандата, залишивши їх беззахисним перед обличчям підконтрольних Сім’ї силових органів.

Тим не менш, 300 голосів партії Януковича досі бракує, крім того, далеко не всі члени партії готові механічно підтримувати рішення АП чи оточення Президента, що стало очевидним на прикладі звільнення Сергія Арбузова з посади голови Нацбанку. “Звільнення” депутата у судовому порядку через сумісництво — юридична каверза, винахід Адміністрації Президента, що дає владі можливість не домовлятися із 226 депутатами — а просто позбутися непотрібної особи в стінах парламенту через слухняні суди.

Найбільше в швейному цеху від ПР вражає абсолютна прозорість і чіткість механізмів роботи. "Схему" жодним чином не намагаються приховати, навпаки, довколо неї створюється ореол законності. Янукович вбиває двох зайців - має під своїм контролем машину ліквідації немилих Сім'ї політичних акторів й одночасно отримує в свої руки машину страху, щоб тримати "біля ноги" своїх же підопічних. 

Так що будь-то регіонал, який оступився з кривої доріжки партійної політики або будь-то опозиціонер, що занадто часто з'являється на Інтернет-сторінках або блакитному екрані - Крок ліворуч, крок праворуч - ВАСУ. Чекаємо появи нових швейних цехів для інших категорій "неслухняних".

Фундація "Відкрите суспільство" стоїть на позиціях прозорості та відкритості політичних процесів в Україні й виступає проти вибіркового правосуддя на користь будь-якої з політичних сил.