Аналітика. Парламент. Статті.

Адміністративна реформа. Парламент-2007 vs Парламент-2012

вівторок, 12 листопада 2013 475
Автор: Стас Соколов, Леся Шевченко
Фундація "Відкрите суспільство" дослідила еволюцію обіцянок політичних сил, що отримали депутатські мандати в 2007 та 2012 роках.

В поняття адміністративної реформи ми включили:

- реформу системи органів виконавчої влади;

- зміни у процедурах розробки політики (як офіційної позиції держави (громади) по певній проблемі) та ухвалення нормативних актів;

- реформу державної та муніципальної служби;

- реформу адміністративних процедур;

- реформу місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою;

- запровадження регіонального самоврядування (у перспективі).

Враховуючи те, що між конституційним регулюванням (політичною системою) і публічною адміністрацією є тісний зв’язок, в цьому матеріалі буде розглянуто і питання конституційної реформи.

Ключовими критеріями аналізу обіцянок Фундації «Відкрите суспільство» було:

АДЕКВАТНІСТЬ: відповідність обіцянки особливим характеристикам, специфічним властивостям проблеми

ПОСЛІДОВНІСТЬ: врахування попередніх рішень, лобістських кампаній чи інших спроб вирішення подібних проблем

ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОПАГАНДИСТСЬКІ АСПЕКТИ: особливості сприйняття змісту рішення та суспільних дискусій навколо нього.

Пропозицій політичних партій у сфері КОНСТИТУЦІЙНОЇ реформи

Таблиця 2. Еволюція обіцянок політичних сил, що отримали мандати народних депутатів на виборах до ВРУ в 2007* та 2012 роках.

Політична сила Офіційна передвиборча програма 2007 Офіційна передвиборча програма 2012
Партія регіонів Наголосила лише на потребі «поглиблення політичної реформи та зміцнення в Україні парламентської демократії!». Як здається, цей заклик мав головною метою повідомити політичних опонентів, що повернення до форми правління за Конституцією 1996 року неможливе. Тобто, основним напрямком удосконалення Конституції фактично вважається подальше посилення ролі парламенту. У своїй виборчій програмі вже не порушувала питань, що стосуються внесення змін до Конституції. Нагадаємо, що ключову зміну вона отримала восени 2010 року, коли рішенням Конституційного суду була скасована політична реформа та відновлена чинність редакції 1996 року.
БЮТ Пообіцяли, що «вперше не політики, а народ затвердить нову справедливу Конституцію на Всенародному референдумі та визначиться, хто буде керівником держави: Президент чи 450 народних депутатів. Опозиція одержить право призначати Голову Рахункової палати (контроль за державними фінансами), голів контрольних парламентських комітетів (контроль за роботою Уряду), право ініціювати в суді кримінальні справи проти посадовців. Народ на референдумі … спростить процедуру проведення всеукраїнських референдумів…, ліквідує пільги та недоторканість усіх посадовців».
Негативної оцінки заслуговує механізм – референдум, та «спрощення» у Програмі БЮТ бачення вибору форми правління для України (за принципом – «хто буде керівником у державі») та нехтування системою стримувань і противаг – важливого здобутку сучасного конституціоналізму та однієї з найважливіших гарантій демократії.
Пообіцяли — імпічмент Віктору Януковичу, закон про відкликання депутатів, скасування недоторканності Президента, народних депутатів і суддів, ліквідація Конституційного суду та пільг високопосадовців.
КПУ Пообіцяла, що «буде ліквідований інститут президентства. Україна стане парламентською республікою. Доленосні питання внутрішньої та зовнішньої політики будуть вирішуватимуться на всеукраїнських і місцевих референдумах. Буде створена система народного контролю. Буде скасовано недоторканність Президента, народних депутатів України, суддів, інших державних посадових осіб. Депутати всіх рівнів будуть здійснювати свої повноваження на основі імперативного мандата». Також в Програмі не зазначено яка посадова особа в такому випадку стане главою держави, адже і у парламентських республіках даний пост обов’язковий. Популістський напрям даного положення Програми очевидний[1]. Ініціативи Комуністичної партії щодо запровадження імперативного мандата депутатів усіх рівнів можна оцінити лише негативно, оскільки цей підхід суперечить засадам демократії. 1) Конституційне право народу на володіння природними ресурсами, землею, виробничими активами.
2) Конституційне гарантування першочергового фінансування соціальних видатків.
3) Законодавче закріплення проведення референдумів у вирішенні важливих суспільних питань.
4) Надання профспілкам права законодавчої ініціативи.
5) Введення виборності суддів.
6) Ліквідація статусу недоторканості для представників влади.
7) Розширення повноважень Рахункової палати.
8) Конституційне закріплення нейтрального та позаблокового статусу України.
9) Надання через референдум російській мові статусу другої державної
"Свобода" Обіцяла скасувати депутатську недоторканість щодо кримінальних та економічних злочинів.
Обмежити термін дії ВРУ з п’яти до трьох років. Запровадити нову систему виборів за відкритими списками.
Пропозицію «обмеження терміну дії Верховної та місцевих рад з п'яти до трьох років», варто оцінити здебільшого позитивно. Скорочення строку каденції народних обранців дійсно може сприяти кращому зв’язку політиків з суспільством та швидшому оновленню політичних еліт, але недоліком 3-річного строку є занадто часті виборчі кампанії.
Негайно конституційними методами усунути від влади режим олігархічної диктатури, ліквідувати наслідки його правління та не допустити реваншу.
Для цього:
1.Ухвалити закон про імпічмент Президента України
2.Встановити пропорційну систему виборів до парламенту за відкритими виборчими списками.
2. Запровадити голосування народних депутатів за відбитком пальця.
3.Скасувати депутатську недоторканність щодо кримінальних та економіч-них злочинів.
4.Запровадити обрання місцевих суддів громадою строком на 5 років.
УДАР Не приймали участі у виборах до парламенту. 1. Народна законодавча ініціатива. Законопроект, підтриманий 150000 громадян України, має розглядатися парламентом першочергово.
2. Народне вето. Забезпечити громадянам право скасовувати на референдумі рішення органів державної влади і місцевого самоврядування – за винятком питань, референдум щодо яких заборонений Конституцією України.
3. Народний вотум недовіри. Надати можливість громадам ухвалювати на місцевому референдумі рішення про недовіру голові місцевої державної адміністрації, керівнику міліції і податкової, прокурору, судді – що матиме наслідком дострокове припинення їх повноважень.

* Коментарі до програм 2007 року надано експертом В.Тимощуком, Центр політико-правових реформ  для Фундації "Відкрите суспільство" в рамках проекту "УСВІДОМЛЕНИЙ ВИБІР".

Пропозиції політичних партій щодо АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ.