Парламент

Відео

"100 днів Верховної Ради України"

Леся Шевченко, про роботу парламентської коаліції на виконання Коаліційної угоди протягом 100 днів парламенту. Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»

Будьте в курсі!

Підпишіться на розсилку, щоб залишатися в курсі останніх новин, публікацій і матеріалів Фундації «Відкрите суспільство».

Доля Януковича очікує Путіна або ціна "маленької переможної війни" для Росії

25.04.2014
Іван Сікора, Олександр Бабанін

В газеті «Дзеркало тижня» №15, опублікована стаття Івана Сікори та Олександра Бабаніна "Маленька переможна війна" з катастрофічними наслідками".

Ціна, яку заплатить Росія за анексію Криму та експорт тероризму на Схід України, буде значно вищою, ніж дивіденди Путіна—Медведєва від маленької переможної війни, якою мала би стати військова кампанія в Україні, особливо в умовах наростання кризових тенденцій в економіці Росії. Більше того, "майдани" очікують Росію, як тільки її громадяни відчують реальну ціну анексії Криму та експорту тероризму на Схід України. Стаття дає відповіді на питання чому доля Януковича очікує Путіна, чому фактична безкарність Росії за анексію частини територій Грузії зіграла з Путіним злий жарт та чому Путіну не уникнути "майданів" в  Росії, яких так боявся Янукович в Україні і панічний страх перед якими привів його до ряду помилок, що перекреслили його, як політика.

Стаття дає відповіді на питання чому доля Януковича очікує Путіна, чому фактична безкарність Росії за анексію частини територій Грузії зіграла з Путіним злий жарт та чому Путіну не уникнути "майданів" в  Росії, яких так боявся Янукович в Україні і панічний страх перед якими привів його до ряду помилок, що перекреслили його, як політика.

Росія на порозі наймасштабнішої кризи з часів дефолту 1998-го

Міністр економічного розвитку та торгівлі РФ О.Улюкаєв 16 квітня ц.р. заявив, що за підсумками січня—березня 2014-го ВВП РФ зріс на 0,8%, а з урахуванням сезонного чинника — зменшився на 0,5%. Нагадаємо, що в статті "Піррова перемога Росії в Криму" (DT.UA №10 від 21 березня 2014 р.) ми зазначали, що в умовах запровадження 10-відсоткового обмеження обсягів поставок товарів з РФ до основних демократичних країн світу економіка Росії замість запланованого на 2014 р. зростання на 2,5%, навпаки, впаде на 2,5%.

Характерно, що апарат російського прем'єра Д.Медведєва запобігливо підсунув своєму шефові більш-менш приємну заокруглену цифру в 1% зростання, але профільний міністр відповідально врізав правду-матку про реальне падіння. Міністр фінансів РФ А.Сілуанов днем раніше зазначив, що економіка Росії перебуває в найгіршій ситуації з часів кризи 2008–2009 рр., і заздалегідь спрогнозував, що економічного зростання в 2014 р. очікувати не варто.

Прогнози провідних фінансових інституцій обережні: Міжнародний валютний фонд прогнозував зростання не вище 1,3%, а Світовий банк — 0,8%. Що, відповідно, вдвічі та втричі нижче від офіційно запланованих обсягів зростання ВВП РФ на 2014 р.

Економічні причини анексії Криму та подій на Сході України

Втеча Януковича з України була лише приводом для початку "маленької переможної війни" Росії в Україні. Вірогідно, що вона, крім усього іншого, мала би відвернути увагу росіян від соціально-економічних негараздів, що фіксуються в економіці Росії з літа 2013 р., та змусити їх не надто надихатися перемогою Майдану в Україні. Адже росіяни ще не забули про нещодавні події на Болотній площі.

З літа 2013 р. у Росії спостерігається ослаблення рубля, зростає інфляція, падає індекс промислового виробництва, а уряд РФ запропонував заморозити пенсійні накопичення громадян. Найбільш перевіреною практикою в умовах насування економічної кризи та існування шовіністичних настоїв, які постійно підігріваються в Росії, є проведення "маленької переможної війни".Зрештою, це і було зроблено відносно України. Однак напевно російське керівництво не очікувало такого масштабу економічних санкцій і майже цілковитого (крім позиції деяких одіозних керівників країн — сателітів Кремля) засудження дій Росії.Анексія частини територій Грузії без відповідних адекватних санкцій з боку світового співтовариства та кураж від минулорічного успіху в сірійському питанні сформували почуття безкарності та надали впевненості росіянам. Однак цього разу все пішло за інакшим сценарієм.

Реакція світового співтовариства щодо Росії (передусім ідеться про іноземних для неї інвесторів) не забарилася, і як наслідок у першому кварталі поточного року країна має суттєве поглиблення економічної кризи. За розрахунками компанії CBRE, інвестиції в комерційну нерухомість у РФ у січні—березні 2014 р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року впали з 2400 до 636 млн дол., або на 73,5%. Компанія JLL тепер прогнозує, що річний обсяг інвестицій у комерційну російську нерухомість у 2014-му становитиме не 7 млрд, а лише 3,4 млрд дол. І це на тлі 23-відсоткового зростання прямих іноземних інвестицій в комерційну нерухомість у світі, загальний обсяг яких сягнув 130 млрд дол.

Крім того, лише протягом 4–11 квітня міжнародні резерви Центробанку (ЦБР) РФ "схудли" на 12 млрд дол. Прості (хоча і умовні) арифметичні підрахунки свідчать, що за таких темпів витрачання всі кошти з резервів ЦБР випарувалися б за 40 тижнів (тобто за десять місяців). Щоб не допустити цього, доведеться продовжувати плавну (або не дуже) девальвацію рубля, що, безумовно, негативно позначиться на добробуті малозабезпечених верств населення.

Серйозним ударом для доволі вразливої до змін у зовнішній торгівлі економіки РФ стали обсяги масової втечі капіталу з країни (150 млрд дол. у першому кварталі 2014 р.), що вчетверо перевищило очікувані результати. За попередніми даними російського митного статистичного відомства, у першому кварталі 2014 р. обсяги поставок товарів до країни з-за меж СНД порівняно з аналогічним періодом 2013 р. знизилися на 4,4%.

В умовах агресії РФ вартісні обсяги поставок її товарів до України в січні—березні 2014 р., за даними вітчизняної Державної статистичної служби, знизилися на 22,6%. Переважно це можна пояснити неплатежами у форс-мажорних обставинах за природний газ. Крім того, на третину впали обсяги поставок українських товарів до РФ.

Загалом "недоімпорт" до України спричинив зменшення ВВП РФ у першому кварталі 2014 р. принаймні на 1%. Ще 1% падіння може пояснюватися зниженням обсягів поставок РФ до Білорусі й Казахстану. У цілому сальдо експорту-імпорту товарів РФ за січень лютий 2014 р. виявилося на 1,4 млрд дол. меншим, ніж за аналогічний період попереднього року (див. табл.).

Новий удар по Росії з "правого сектора" та наслідки звинувачення росіян у фінансуванні тероризму

На тлі млявого спостерігання за ситуацією в Україні європейських країн, які не насмілюються перейти навіть до другого етапу санкцій, можна прогнозувати удар по РФ з "правого сектора", тобто зі Сходу — з форуму Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), на частку якого припадає чверть обсягів зовнішньої торгівлі РФ. Донедавна АТЕС був козирною картою Кремля, який залюбки ним хизувався, протиставляючи надто бюрократичному і надто демократичному Європейському Союзу.

На відміну від ЄС, до складу АТЕС входять чотири провідні англомовні країни світу.На АТЕС припадає 40% населення світу, 48% обороту міжнародної торгівлі і майже 57% світового ВВП. До його складу, крім Росії, входять представники Австралії, Брунею, В'єтнаму, Індонезії, Канади, Китаю, Малайзії, Мексики, Нової Зеландії, Папуа-Нової Гвінеї, Перу, США, Сінгапуру, Тайваню, Таїланду, Філіппін, Чилі, Південної Кореї та Японії.

Канада вже відмовилася від участі в засіданні Арктичної ради в Москві. Нова Зеландія не має бажання створювати зону вільної торгівлі з країнами прокремлівського ЄврАзЕС. Послідовну політику щодо неприпустимості порушення Статуту ООН і міжнародних договорів проводить Австралія. Сінгапур і Малайзія також не мають особливих симпатій до Кремля.

Свою рішучу позицію повинні продемонструвати і Сполучені Штати, гарант Будапештського меморандуму, які мають вплив як на Мексику і Чилі, так і на Таїланд, Тайвань і Філіппіни.

Порушення міжнародних договорів з боку Москви нагадало Японії односторонню денонсацію Кремлем пакту про нейтралітет від 13 квітня 1945 р., воєнні дії та окупацію Курильських островів.

Агресія проти без'ядерної України надовго поховала надії Республіки Корея на досягнення порозуміння з Пхеньяном щодо ліквідації його ядерної зброї та на можливе возз'єднання двох держав. Безперечно, такою ситуацією зуміє скористатися і Китай, який матиме більше шансів укласти угоду про поставки природного газу з РФ на значно вигідніших умовах (за ціною 300–320 дол. за тисячу кубометрів проти 370–420 дол., запропонованих "Газпромом").

Однак найдошкульнішим моментом для економіки РФ може стати звинувачення у фінансуванні тероризму провідних російських банків, таких, як "Сбербанк Росії" і ВТБ. Юридичне доведення цього факту призведе до жорстких санкцій із боку FATF і поховає наміри кремлівських мрійників про перетворення Москви на міжнародний фінансовий центр.

Доля Януковича очікує Путіна

Сотні тисяч радянських солдатів полягло наприкінці Другої світової війни під час штурму Берліна через наказ Жукова взяти столицю Рейху до 1 травня — міжнародного дня солідарності трудящих. Хотів зробити приємне Сталіну, але не подумав про ціну подарунка. Такого ж ґатунку подарунок приготував Путін для Криму і Сходу України, однак напевно не очікуючи серйозних санкцій з боку світового співтовариства. Фактична безкарність Росії за анексію частини територій Грузії зіграла з Путіним злий жарт.

Важливо зрозуміти логіку прийняття рішень типових продуктів радянської системи, якими є Янукович і Путін. Кожен з них по своєму вирішив узяти реванш за поразку у "холодній війні". Культурний шок європейців від поведінки Януковича у Вільнюсі в листопаді минулого року подібний до шоку світового співтовариства від нинішньої поведінки Путіна. Їх обох об'єднують зневага до досягнутих домовленостей, уседозволеність, ігнорування елементарних демократичних і загальнолюдських принципів та цінностей. І вже аксіомою стає вислів Бісмарка, що домовленості з Росією не варті навіть паперу, на якому вони підписані.

Режим Януковича залишив по собі тотальну корупцію, лицемірство, втручання в бізнес-діяльність і "віджимання" більш-менш цікавого з точки зору прибутків приватного бізнесу спочатку опозиції, а вже потім і регіоналів, продажних суддів, прокурорів і правоохоронців, які покривали політично та економічно мотивовані рішення. Щось подібне можемо побачити і у Росії Путіна.

Як і Янукович, Путін має "ручний" парламент. Рада Федерації в найкращих традиціях партз'їздів КПРС часів брежнєвського застою схвалює інтервенцію в Україні на підставі явно суперечливої інформації. Якщо на з'їздах КПРС часів перебудови була хоча б видимість дискусії, то зараз у Росії дискусія відсутня.

Авторитарні режими в умовах домінування ліберальних принципів і цінностей у сучасному світі можуть спиратися переважно на демонстрацію своєї ефективності завдяки або дешевим ресурсам (Росія), або дешевій робочій силі (Китай). Однак як тільки ці ключові конкурентні переваги починають зникати, то народ починає масово помічати, що "король голий", і на часі стають масштабні ліберальні реформи. Тоді і почнуться в Росії "майдани", яких так боїться нинішній володар Росії, що так болісно пережив розвал тоталітарного Радянського Союзу, назвавши його найбільшою геополітичною катастрофою XX століття. Панічний страх Януковича перед Майданом зрештою привів його до ряду помилок, що перекреслили його, як політика. Подібного слід очікувати і Путіну. Причомузовсім скоро, бо резервів Центробанку Росії для утримування рубля від девальвації, як уже зазначалося вище, за існуючих масштабів валютних інтервенцій вистачить не так уже й надовго. Почекаємо?

comments powered by Disqus