Парламент

Відео

"100 днів Верховної Ради України"

Леся Шевченко, про роботу парламентської коаліції на виконання Коаліційної угоди протягом 100 днів парламенту. Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»

Будьте в курсі!

Підпишіться на розсилку, щоб залишатися в курсі останніх новин, публікацій і матеріалів Фундації «Відкрите суспільство».

Працевлаштування інвалідів "на папері"

21.07.2014
Іван Сікора

Як працевлаштувати більше 640 тис. інвалідів і ефективно витратити 1 млрд грн? Право на працю, закріплене в статті 43 Конституції України, не є однаково доступним для кожного. Мільйони українців безуспішно намагаються знайти роботу. Що вже казати про людей з особливими потребами, перед якими зачинено більшість дверей у нашій країні.

Сьогодні кожен 18-й українець живе з інвалідністю. Загальна чисельність людей з особливими потребами сягає 2,8 млн або 6,1% населення країни. Із них працевлаштовано трохи більше чверті або 755 тисяч.

Стандарти Міжнародної організації праці передбачають працевлаштування  50% від загальної чисельності інвалідів в країні, тобто мало б бути працевлаштовано 1,4 млн інвалідів.

Як працевлаштувати більше 640 тис. людей з особливими потребами?

Відповідь на це питання лежить в площині недосконалості державних механізмів забезпечення права на працю інвалідів.

Для вирівнювання шансів на працевлаштування інвалідів держава стимулює роботодавців. Для цього використовуються податкові пільги, позики та дотації, які надаються з держбюджету через Фонд соціального захисту інвалідів.

Щороку з державного бюджету витрачається близько 1 млрд грн. на трудову та професійну реабілітацію людей з інвалідністю. У 2013 році втрати державного бюджету лише від надання податкових пільг перевищили 110 млн грн.

Ці пільги мають стимулювати роботодавців до працевлаштування інвалідів, що зареєстровані у державній службі зайнятості. Також у інвалідів є можливість працевлаштування на підприємствах та організаціях, засновниками яких є громадські організації інвалідів, які також мають державну підтримку.

Проте в дійсності усе значно складніше.

Податкові пільги та позики доступні здебільшого лише підприємствам громадських організацій інвалідів. Це негативно впливає на створення робочих місць на інших підприємствах. Дослідження Фундації "Відкрите суспільство" розкрило низку фактів хронічної неефективності використання державних коштів та інші маніпуляції.

Наприклад, поширеною є практика фактичної імітації працевлаштування інвалідів на підприємствах, тобто інваліди працюють на 1/4 або 1/3 ставки, яка визначається з мінімальної заробітної плати. Чи може допомогти інваліду зарплатня у 400 гривень? Питання риторичне.

Інша проблема - роботодавці навчилися ухилятися від сплати коштів до бюджету за нестворені робочі місця для інвалідів. При судовому розгляді справи вони зазначають, що вжили вичерпні організаційні заходи для працевлаштування інвалідів, але Державна служба зайнятості не надала вчасно інвалідів.

А потім - використовуючи недоліки української судової системи та недосконалість законодавства зокрема і в частині моніторингу актуальності створених робочих місць для інвалідів  - ухиляються від сплати санкцій за непрацевлаштування інвалідів. Тільки у 2012 році суди відмовили у задоволені  552 позовів Фонду соціального захисту інвалідів на 530,9 млн грн. Задоволення цих позовів могло б збільшити бюджет фонду майже на 50%. 

За законом, підприємства, які створюють робочі місця для інвалідів можуть бути звільнені від сплати ПДВ та податку на прибуток підприємств. Переважну частину вигоди мають підприємства лише кількох областей України. За статистикою, найбільшу допомогу отримують інваліди Харківщини (33% у 2010 році і 49% у 2011 році) і Києва (31% у 2010 році і 21% у 2011 році).

При цьому на Харківську область та м. Київ припадає лише 6% та 5% від усієї кількості інвалідів в Україні. Тобто чисельність інвалідів у регіоні не корелюється з обсягами підтримки, що надається для створення робочих місць для інвалідів.

До того ж, експерти з’ясували, що окремі підприємства одночасно користувалися пільгою в оподаткуванні та прямою бюджетною підтримкою. Так, у червні 2009 року УВП УТОС "Крим-Пак" одержало дозвіл на користування податковою пільгою, а у 2010 році - ще й позику на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 5,6 млн грн.

Більше того, це підприємство і надалі одержує бюджетну підтримку на технічне переоснащення виробництва з метою створення додаткових робочих місць для працевлаштування інвалідів (2011 рік - 5,2 млн грн., 2012 рік – 5 млн грн.).

Керівником "Крим-Пак" є В.Лютіков, чоловік нардепа від Партії регіонів Валентини Лютікової.  До речі, Лютікова намагалася проштовхнути законопроект № 3376 "Про списання заборгованості за цільовою позикою, наданою підприємству об'єднання громадян "Керченське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих "Крим-Пак" щодо списання боргів "фамільного" підприємства.

Аналогічні схеми були розкриті Фундацією "Відкрите суспільство" і стосовно підприємств "КримПласт", Білоцерківського виробничого підприємства "Весна" УТОС та Дніпропетровського УВО "Луч".

Варто розуміти, що джерело цих маніпуляцій - брак чітких і узгоджених критеріїв для прийняття рішення про пільги та позики. Зарадити ситуації могла б регулярний моніторинг та оцінка динаміки робочих місць для інвалідів, фактичного розміру заробітної плати інвалідів, переліку прямих витрат на створення робочих місць для інвалідів тощо. Ці прості кроки допоможуть економити десятки мільйонів гривень, одночасно працевлаштовуючи тисячі інвалідів.

Також може покращити ситуацію заміна штрафних санкцій обов'язковими внесками роботодавців до Фонду соціального захисту інвалідів. За  такої ситуації держава б мала гарантований ресурс  для створення  робочих місць для інвалідів без судової тяганини із роботодавцями.  Також це б підвищило ії відповідальність за виконання вимог закону щодо створення належних умов для працевлаштування інвалідів.

Виходячи із середньої вартості створення одного робочого місяця для інваліда можна було б говорити про гарантовану кількість робочих місць які має створити держава протягом певного періоду (виходячи із середньої вартості одного робочого місця). За експертними оцінками, таке рішення може суттєво підвищити доходи Фонду на суму від 60 до 100 млн грн.

Виконання цих простих кроків може призвести до суттєвого збільшення частки працевлаштування інвалідів. За оцінками експертів Фундації, можна очікувати на створення принаймні 140 тис. нових робочих місць  протягом найближчих декількох років для інвалідів, і таким чином наблизитися до виконання стандартів МОП щодо працевлаштування інвалідів.  

Такі кроки призведуть не тільки до збільшення бюджетних надходжень та сприятимуть працевлаштуванню більшої кількості інвалідів, їх наслідком стане і мінімізація корупційних схем та потоків у кишені нечесних високопосадовців.

Стислий виклад, озвучених вище рекомендацій, вже надіслано міністру соціальної політики Людмилі Денісовій.

Чи готова пані міністр змінити механізми розподілу коштів, що працювали за часів Януковича, стане зрозуміло вже незабаром.

 Матеріал підготовлено в рамках проекту«Аналіз політики підтримки підприємств та організацій інвалідів в Україні: сприяння забезпеченню рівного доступу НУО до державної підтримки та постачання соціальних послуг інвалідам», що реалізується Фундацією «Відкрите суспільство» за підтримки за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». 


comments powered by Disqus