Парламент

Журнал “Депутат”

Аналітичний огляд (листопад 2017)

Тема номера: У фокусі - Державна допомога

Відео

"100 днів Верховної Ради України"

Леся Шевченко, про роботу парламентської коаліції на виконання Коаліційної угоди протягом 100 днів парламенту. Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»

Будьте в курсі!

Підпишіться на розсилку, щоб залишатися в курсі останніх новин, публікацій і матеріалів Фундації «Відкрите суспільство».

ЖИТИ НЕ НА САМУ ЗАРПЛАТУ по новому

04.08.2014
Олександр Бабанін

Схоже, що тут спрацював принцип корпоративної солідарності - депутати дружно, потупивши очі долу, оподатковують свої дивіденди і проценти, як і «прості смертні», за найнижчими ставками і не поспішають віддати частину доходів до бюджету, тобто поділитися з бідними.

Матеріал підготовлено на основі результатів моніторингу законопроектів парламентських політичних сил, що здійснюють експерти  Фундації «Відкрите суспільство» www.osf.org.ua

4 липня 2014 року Верховна Рада України ухвалила Закон
№1588-VII щодо оподаткувааня пасивних доходів – процентів, роялті, інвестиційного прибутку та дивідендів, згідно якого тепер:

  • встановлено лінійну ставку оподаткування пасивних доходів фізичних у вигляді процентів осіб -15%;
  • роялті, інвестиційний прибуток та дивіденди оподатковуються за ставками 15%, 17% та 5% відповідно;
  • інші пасивні доходи оподатковуються за єдиною ставкою - 15%.

Згідно із запропонованими нормами закону, всі громадяни України, і зокрема, Р.Ахметов, О.Клименко, С.Марченко, А.Яценюк, Д.Табачник і М.Костюк, дані декларацій яких наведено нижче, повинні будуть оподаткувати свої доходи від дивідендів і процентів за найнижчою ставкою 5%.

Як би це виглядало мовою цифр? Наведені нижче розрахунки щодо лише вісімнадяти високопосадовців (і членів їх домогосподарств) наглядно показують різицю між гіпотетичною втратою встановленого розміру податку – сьогодні вони мають сплатити до бюджету 40,562 млн грн а не 58,177 млн ((365+22)х15%), що на 17,5 млн грн менше. А якими можуть бути доходи багатотисячної армії топ-чиновників, та не тільки їх, ми можемо тільки уявити. 

Політична обіцянки vs Голосування в парламенті за законопроект 4101а

Законопроект 4101а рівномірно підтримали майже всі фракції і групи, а саме: «Батьківщина» - 73 голоси з 86, половина фракції Партії регіонів (37), третина позафракційних (26), майже в повному складі – УДАР (35), група «Економічний розвиток» (35), ВО «Свобода» (34), значна частина групи «Суверенна європейська Україна» (26) і навіть один представник групи «За мир і стабільність».

Не голосували представники КПУ, хоча вони гіпотетично повинні були б пропонувати найжорсткішу форму оподаткування пасивних доходів, адже в їхній передвиборчій програмі є положення про «Перехід до системи прогресивного оподатковування та введення податків на споживання предметів розкоші». 

Подібні тези зустрічаються і в програмі ВО «Свобода»: «Встановити прогресивні податки на розкіш. Запровадити прогресивну шкалу оподаткування за принципом: «малий бізнес – малі податки, великий бізнес – великі податки».

ВО ««Батьківщина» наголошувала перед парламентськими виборами, що «в Україні залишиться тільки сім податків», але скромно не згадувала ані про їх перелік, ані про розмір ставок оподаткування.

УДАР же звертав увагу на справедливий і цільовий характер розподілу податків: «Гарантувати, що перерозподіл надходжень від решти податків забезпечить фінансування потреб громади».

Проте, у Програмі уряду А. Яценюка йшлося про «ретельний перегляд чинних податкових пільг, виданих на індивідуальній чи галузевій основі, на предмет їх реальної ефективності у сприянні розвитку та соціальної доцільності… «Кодекс економічного зростання» (нова редакція Податкового кодексу від 27.03.2014 року).

Схоже, що тут спрацював принцип корпоративної солідарності - депутати дружно, потупивши очі долу, оподатковують свої дивіденди і проценти, як і «прості смертні», за найнижчими ставками і не поспішають віддати частину доходів до бюджету, тобто поділитися з бідними.

Нагадаємо читачам, що в кризовому для країни 2009 році 49 мільйонерів Німеччини визнали, що можна віддати державі зайве. Ідея мільйонерів полягала в тому, що кожен, хто заробляє більше, ніж півмільйона на рік, повинен платити на п'ять відсотків податку більше. За підрахунками «клубу 49-ти», навіть збільшення податку всього на один відсоток принесе бюджету Німеччини додаткові 9 мільярдів на рік.

Депутати чеського парламенту проголосували за запровадження з 1 січня 2013 року особливого «податку солідарності». Отже, чехи, які заробляють в місяць більше 100 тис. чеських крон (5 тис. дол. США), сплачують новий додатковий податок у розмірі 7%.

Президент Франції впровадив 75% податок на багатство для доходів, які перевищують 1 млн євро без жодних винятків.

Світова тенденція чи на благо країни

У багатьох країнах світу нерівність у доходах населення зростає, оскільки доходи багатих домогосподарств збільшуються швидше, ніж у родин із низьким та середнім рівнем доходів. Упродовж останніх тридцяти років питома вага найбагатших верств у розподілі пирога національного доходу різко зросла. Так, на частку найбагатшого 1% населення США в 2012 році припадало майже 20% сукупного доходу країни (до оподаткування), або вдвічі більше порівняно з 1980 роком. Від 10 до 14 відсотків сукупного доходу країни (до оподаткування) отримував у 2012 році один відсоток населення ще в п’ятьох країнах “Великої сімки» (Велика Британія, Німеччина, Канада, Японія, Італія), а також у Швейцарії, Ірландії, Португалії та Австралії. Навіть у скандинавських країнах, які відомі впровадженням політики більш рівного розподілу доходів, на 1% найбагатших припадає вже 7-8% сукупного доходу країни (до оподаткування).

Для переважної більшості громадян заробітна плата становить найважливішу частину їхніх доходів. Серед найбагатшого відсотка в таких країнах, як США, Канада, Франція, Італія та Іспанія, її питома вага варіюється від 70% в Італії до 85% у Канаді.

Згідно з деякими теоріями, зростанню високих доходів сприяють процеси глобалізації, технологічні зміни, а також нові підходи до оплати праці провідних менеджерів зокрема використання бонусів та акцій. 

Проте інституційні чинники, такі як зміни в політиці оподаткування доходів, також мали свій вплив на зростання доходів найбагатших. Після другої світової війни в західних країнах було накладено обмеження на зростання найбільших доходів, проте з плином часу значення найвищих ставок податку на доходи фізичних осіб зменшуються з 66 до 41% в середньому в країнах ОЕСР (організація економічної співпраці і розвитку, яка об’єднує провідні індустріальні країни світу), відповідно, в 1981 та в 2008 роках.

У країнах Центральної Європи було вирішено перейти до лінійної схеми оподаткування доходів фізичних осіб за єдиною ставкою в 19% у Словаччині (найвища ставка дорівнювала 38%), в 16% та 15%, відповідно, в Угорщині та Чехії (найвища ставка дорівнювала 32%).

Після кризи 2008-2009 років ця тенденція зазнала змін. З 2008 року двадцять одна країна ОЕСР збільшила значення найвищої ставки ПДФО з метою підвищення рівня бюджетних надходжень. У 2013 році знову десять країн підвищили значення найвищої ставки ПДФО, а Японія планує вжити цих заходів цього року.

Щодо ставок податку на дивіденди, то в країнах Європейського союзу їх величина перебуває в діапазоні від 5 до 30% (табл. 1)

Таблиця 1

 Оподатковувайтесь, громадяни, багаті і бідні

Автори цього закону не навели вагомих аргументів, чому дивіденди,загальна сума яких за звітний рік становить до 820 прожиткових мінімумів, приблизно дорівнює 1 млн грн (1218 грн х 820 = 998 760 грн), повинні обкладатися за ставкою 5%, а не 15%.

Крім того, поблажливо не обкладаються податком відсотки за депозитами, загальна сума яких за звітний рік не перевищує 0,5 млн грн (1218 грн х 410 = 499 380 грн). Це стосується, як пересічних громадян, так і мільйонерів-вкладників - власників депозитів обсягом до 1,25 млн грн. Для порівняння 1,25 млн грн дорівнює фонду 20 річних середніх зарплат у 5000 гривень.

Розмір середньої зарплати в Україні приблизно еквівалентний чотирьом розмірам прожиткового мінімуму. Таким чином, з метою встановлення декларованої соціальної справедливості вбачається логічним оподатковувати за нульовою ставкою доходи від дивідендів і процентів, сумарний обсяг яких не перевищує 48 (4х12 місяців=48) прожиткових мінімумів або 58464 грн для 2014 року. В усіх інших випадках без винятків, на нашу думку, слід застосовувати єдину ставку оподаткування дивідендів і процентів на рівні 15%. 

Розрахунки щодо вісімнадяти високопосадовців (і членів їх домогосподарств)

Як видно з табл. 2, питома вага доходів від дивідендів і процентів у сукупному річному доході шести з дванадцяти державних службовців перебуває в межах від 26,1 до 81,7%, а ще для чотирьох – перевищує 90%.

Сумарні річні доходи вищезазначеної дюжини високопосадовців і нардепів дорівнюють 1097 млн грн, водночас питома вага зарплати в доходах є непомітною (0,2%), тоді як на дивіденди і проценти припадає третина доходів (366 млн грн).

Таблиця 2. Доходи деяких народних депутатів і високопосадовців України, грн

 

Дохід (сукупний)

(ДС)

Дивіденди і проценти

(ДП)

Заробітна плата

(ЗП)

Зарплата/ Дохід

(ЗП/ДC)

(Дивіденди

+ %%) / Дохід

(ДП/ДC)

Звітний рік

Ахметов Р.

    400 825 586     

897 897     

   187 285     

0,1%

0,2%

2011

Колесников Б.

    278 152 000     

24 407 000     

   304 000     

0,1%

8,8%

2012

Тігіпко C.

    263 579 700     

239 507 100     

   235 300     

0,1%

90,9%

2013

Порошенко П.

      51 820 000     

13 530 000     

   240 000     

0,5%

26,1%

2013

Бобков Г.

      39 605 926     

39 437 222     

   168 704     

0,4%

99,6%

2012

Клюєв А.

      29 900 000     

28 800 000     

   395 892     

1,3%

96,3%

2011

Добкін М.

      21 000 000     

10 000 000     

     82 075     

0,4%

47,6%

2013

Голубченко А.

        4 727 473     

  3 863 486     

   172 536     

3,7%

81,7%

2012

Крамаренко Р.

        3 161 046     

  2 980 225     

   156 234     

4,9%

94,3%

2012

Яценюк А.

        1 954 232     

     614 320     

   150 812     

7,7%

31,4%

2013

Харченко С.

        1 539 515     

     618 421     

   179 061     

11,6%

40,2%

2012

Клименко О.

        1 314 575     

     850 866     

   165 031     

12,5%

64,7%

2012

РАЗОМ

    1 097 580 053     

365 506 537     

 2 436 930     

0,2%

33,3%

 

У табл. 3 наведено дані про доходи шести інших високопосадовців, які застосовували схему мінімізації інформування про власні доходів оформленням частини їх на членів своїх сімей.

Таблиця 3. Доходи деяких високопосадовців України і членів їх сімей за 2012 рік, грн

 

 

Дохід (сукупний)

(ДС)

Дивіденди і проценти

(ДП)

Заробітна плата

(ЗП)

Зарплата/ Дохід

(ЗП/ДC)

(Дивіденди

+ %%) / Дохід

(ДП/ДC)

Герега Г.

8 765 649

8 437 552

121 865

 

 

Дохід членів сім'ї

10 774 041

3 023 373

225 245

1,8%

58,7%

Лебедєв П.

3 666 656

1 398 033

183 453

 

 

Дохід членів сім'ї

4 283 368

3 523 998

76 484

3,3%

61,9%

Табачник Д.

2 713 798

547 293

280 383

 

 

Дохід членів сім'ї

496 754

236 885

204 657

15,1%

24,4%

Костюк М.

744 457

368 159

161 711

 

 

Дохід членів сім'ї

483 623

303 623

180 000

27,8%

54,7%

Бойко Ю.

345 482

79 958

199 187

 

 

Дохід членів сім'ї

4 676 466

2 118 098

666 000

17,2%

43,8%

Проскуряков О.

118 987

 

118 987

 

 

Дохід членів сім'ї

2 305 840

2 305 840

 

4,9%

95,1%

РАЗОМ

 39 375 121     

22 342 812     

2 417 972     

6,1%

56,7%

Джерело: www.rada.gov.ua, www.anticorruption.in.ua/declarations/map

Питома вага заробітної плати шести високопосадовців та членів їх сімей (табл. 3) в середньому дорівнює 6,1%, тоді як частка дивідендів і процентів в середньому майде на порядок більше (56.7%). У сукупних доходах окремих домогосподарств з шістки, наведеної вище, частка дивідендів і відсотків варіюється від чверті до 95%.

Таким чином, вісімнадять високопосадовців (і члени їх домогосподарств) мають сплатити до бюджету 58,177 млн грн ((365+22) х 15%), а не 40,562 млн грн, тобто на 17,5 млн грн. більше.

 

 

 

 

 

 

 

 

comments powered by Disqus