Парламент

Відео

"100 днів Верховної Ради України"

Леся Шевченко, про роботу парламентської коаліції на виконання Коаліційної угоди протягом 100 днів парламенту. Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»

Будьте в курсі!

Підпишіться на розсилку, щоб залишатися в курсі останніх новин, публікацій і матеріалів Фундації «Відкрите суспільство».

100 днів Ради: запаморочення від прорахунків

05.03.2015
Леся Шевченко

Президент Фундації Леся Шевченко в блозі "Новое время" прокоментувала проміжний етап роботи парламентськоъ коаліції.

Тест блогу рос. мовою "100 дней Рады головокружение от просчетов" 03.03.2015

За підсумками 100 днів обіцяної реформи коаліцію можна назвати "більшістю візажистів" - в кращому випадку країні пропонують косметичні зміни.

Майдан минулого року дав мандат на рішучі реформи в Україні. Але динаміка цих перетворень, на жаль, перебуває в прямій суперечності з його установками. В результаті суспільство знову розчаровується, спостерігаючи масштабну імітацію «справжньої боротьби» з корупційною системою і втіленнями в життя цінностей Майдану.

Іронічно, що до перших ста днів нової ВРУ, 2 березня, виповнилося 85 років з моменту виходу програмної статті більшовицького диктатора Йосипа Сталіна "Запаморочення від успіхів". У ній комуністичний вождь розпікав недбайливих виконавців, які надзвичайно завзято втілювали в життя генеральну лінію Компартії, приводячи до "перегинів на місцях". У той же час Джугашвілі робив безапеляційний висновок: "Корінний поворот села до соціалізму можна вважати вже забезпеченим".

Аналіз законопроектів учасників коаліції - від створення і за 100 днів, 21 лютого - показує, що ці люди прийшли в парламент без чіткого розуміння своїх подальших дій по перетворенню країни.

Перш за все, сама коаліція встигла показати себе вельми хиткою конструкцією на тлі, що охопило багато сфер життя кризи. Було б нічого, якби мова йшла лише про принципові ідейні розбіжності у питаннях законодавства, хоча і такі теж зустрічаються, наприклад, в питаннях підпорядкування досі не створеного антикорупційного бюро.

Але основна боротьба ведеться, традиційно, за вплив і повноваження - так, нардепи «Батьківщини» і «Самопомічі» встигли публічно розсваритися через земельне питання (хто саме повинен розпоряджатися землями поза населеними пунктами). Різні "підходи" до питань реформ досить чітко показують зв'язку в багатокутнику Адміністрація Президента - Кабмін - Рада - олігархічні групи інтересів.

Як відомо, програма коаліції складалася з 17 пунктів. Перший і чи не найбільш важливий перед обличчям російської військової агресії - нацбезпека і оборона - отримав достатню увагу нардепів у вигляді 45 поданих законопроектів. В основному коаліція займалася інформбезпекою країни (правда, де ж результати роботи горезвісного Мінстеця?), мобілізацією та функціонуванням оборонпрому. Варто відзначити цілих 22 законопроекти за статусом тимчасово окупованих територій та їх мешканців, а також функціонування влади в зонах АТО. Але навіть ці рішення поки не показали обіцяної ефективності.

У той же час за 100 днів парламент так і не подбав про Стратегію нацбезпеки, Військову доктрину і правки в понівечений режимом Януковича закон про основи внутрішньої і зовнішньої політики.

Від позаблоковості декларативно відмовилися, проте до реального вступу в НАТО Україна належить пройти ще довгий шлях через перешкоди у вигляді дипломатичних бар'єрів і приведення армії до стандартів Альянсу. Останнім нардепи теж не поспішають займатися - реформа армії і зростання соцзахисту військових залишилися за дужками, за винятком грошового питання. У реальності ж солдати як і раніше нарікають на небувалий бюрократизм і старі армійські проблеми. 

Ще три пункти - Конституція, боротьба з корупцією, судова реформа - ніби навмисне «зажовується» в Раді. Нардепи почали розбиратися тільки з позбавленням себе і суддів недоторканності та ратифікацією Римського статуту. Антикорупційна пристрасть стихла: з боєм був прийнятий тільки законопроект про Антикорупційне бюро (чиє керівництво обіцяли призначити ще в січні). До кінця березня коаліція планувала зробити більш прозорими доходи чиновників, інформацію про власників землі, авто і пільг. Поки відповідні законопроекти застрягли в комітетах.

Ряд пропозицій щодо залучення суддів до дисциплінарної відповідальності фокусуються на косметичному ремонті, - торкнутися основи корупційного правосуддя України поки не ризикнув ніхто. У правоохоронних питаннях  коаліція проявила більший натиск - нехай законопроекти поки що і не стали законами. Принаймні, на папері вони виглядають фундаментально: створення Нацполіціі, Госбюро розслідувань, військової поліції, зміна системи досудового слідства.

Економічне зростання депутати, схоже, вважали за краще перекласти на плечі Кабміну - подано всього три проекти в цій сфері, але й вони вносять лише точкові рішення для окремих підприємств. Для розвитку підприємництва коаліціанти зробили більше в чому, завдяки угоді про асоціацію з ЄС, у тому числі законопроект про тих регламентах, який потенційно дасть українським товарам вийти на ринок Євросоюзу. Ще 12 законопроектів, так чи інакше, стосуються дерегуляції. При цьому про інвестиційну привабливість ніхто поки не подумав. КзоТ, прийнятий ще при УРСР у 1971-му і з тих пір неодноразово виправлений, знову пропонують косметично освіжити замість прийняття обіцяного Трудового кодексу.

Коливання курсу гривні підштовхнули багатьох нардепів озброїтися популістської косою і спробувати зібрати врожай народного невдоволення НБУ. Плеяда законопроектів, очевидно, націлена на самопіар в дусі переведення валютних кредитів за курсом 8 грн за долар. Остання ідея, по суті, перекладає борговий тягар громадян на банки і державу (у вигляді кредитів на рефінансування). Частина законопроектів все ж передбачає зміцнення крихкого фінансового сектору країни, зокрема, йдеться про страхування і роботі Фонду гарантування вкладів фізосіб, а також перешкоджання фінансування терористів.

Перетворення хворої залежністю від імпорту газу України в сфері енергетики також пішли зі скрипом - з сімнадцяти запропонованих законопроектів проголосовано всього один. Питання ринку газу та електроенергії серед іншого залишається дипломатичної завданням і предметом діалогу із зовнішніми кредиторами.

Парламент зробив крок у боротьбі за повернення контролю над де-факто керованої структурами Ігоря Коломойського ВАТ «Укрнафта» і відкритті ринку газу, тоді як вугільна сфера залишилася обділеною увагою.

Про розвиток інфраструктури - доріг та інших транспортних комунікацій - мова навіть не йде. У соціальній сфері зміни, по суті, і не почалися - депутати намагаються точково змінювати систему, ігноруючи напрацювання експертного та громадського середовища.

За підсумками 100 днів обіцяну глибинну реформу коаліції можна назвати "більшістю візажистів"- в кращому випадку країні пропонують косметичні зміни.

В умовах України це виглядає так, немов блідому від туберкульозу хворому пропонують рум'яна для поліпшення самопочуття. Час летить швидко, Майдан прищепив людям вміння вимагати від влади звіту - і якщо не наростання обурення, то агресія північного сусіда і жорсткі рамки Заходу повинні змусити Раду працювати, а не продовжувати мляві дискусії. Інакше країна втратить навіть ті примарні шанси на зміни, що їй дали непрості уроки революції і війни.

 

comments powered by Disqus