Парламент

Відео

"100 днів Верховної Ради України"

Леся Шевченко, про роботу парламентської коаліції на виконання Коаліційної угоди протягом 100 днів парламенту. Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»

Будьте в курсі!

Підпишіться на розсилку, щоб залишатися в курсі останніх новин, публікацій і матеріалів Фундації «Відкрите суспільство».

Коло замкнулося: відставка Коломойського відкрила новий сезон політичних ігор

01.04.2015
Леся Шевченко

Звільнення Коломойського покликане показати, що рік смути закінчився і те, на що раніше закривали очі під приводом війни, більше не буде прощатися

Символічно, що розв'язка конфлікту Порошенко з Коломойським відбулася вночі. Президент прийняв відставку дніпропетровського губернатора. Цю ніч можна вважати дещо запізнілим фіналом Майдану - олігарх-губернатор став одним з найнесподіваніших кадрових призначень постреволюційного тимчасового уряду, робота його команди завоювала любов народних мас і провела в парламент чимало лояльних до керівника групи Приват людей.

Точкою зламу в непростих відносинах двох успішних підприємців, які збили капітали ще в 1990-х, став бізнес. Каменем спотикання виявився новий закон про акціонерні товариства, який глава держави підписав у ту ж ніч. Його творці не приховували, що ключовим завданням проекту було виведення підприємства з-під контролю структур Коломойського і призначення лояльного Кабміну керівництва. Другим місцем конфлікту стала Укртранснафта, до якої Коломойський формально не має жодного відношення, а реально - отримує чималі дивіденди від «правильних» рішень підконтрольного йому менеджменту транзитного оператора.

Фіналом революції «дніпропетровський» конфлікт став тому, що він формально завершив інституціоналізацію нової влади в країні. Президент дав зрозуміти, що не допустить нового феодалізму і закріпив вибудовування своєї вертикалі призначенням старого знайомого Валентина Резніченко на місце Коломойського. Кабмін і Рада дали старт перегляду сформованої системи великого бізнесу в країні. Тепер Порошенко і Яценюк повинні гарантувати, що Укрнафта і Укртранснафта отримають незалежний і професійний менеджмент, який не підкорявся б волі фінансово-промислових груп.

Найближчі події покажуть, як зміниться патріотична риторика команди Коломойського, яка позбулася адміністративного ресурсу, а в перспективі - і потоку грошей від нафтового бізнесу. Більш того, Приват може сформувати і свою фракцію в парламенті - можливо, неформальну, але від того не менш впливову.

Кілька депутатів президентської партії на тлі скандалу навколо Коломойського грюкнули дверима в рідній фракції і заявили про плани щодо створення своєї групи у ВР. Крім екс-членів БПП Андрія Денисенка, Віталія Купрія, Валентина Дідича та Олександра Дубініна безсумнівно лояльні до Коломойського його колишній зам Борис Філатов, а також представники Правого сектора в Раді - Дмитро Ярош та Борислав Береза. Близька екс-голові ОДА і відроджена депутатська група екс-регіонала Віталія Хомутинника Відродження, яка після Майдану зібрала перших втікачів з ПР. Через день після прийняття вищезгаданого закону про Укрнафту член групи Віталій Барвіненко подав проект постанови про його скасування. Таким чином, кістяк у потенційної групи Коломойського є.

У такому випадку відповідний хід пропрезидентських сил може не примусити себе чекати. Спікер Володимир Гройсман подав проект закону, який не дозволить депутатам міняти фракції навіть при серйозних розбіжностях зі своїми соратниками.

Однак чисто формальна заборона може лише перевести бич колишніх скликань - появу «тушок» - у приховану форму, при якій лояльні одному центру нардепи з різних фракцій будуть голосувати згідно своїм поглядам. Історія показує, що співвласник групи Приват не схильний до відкритої політичній грі - набагато зручніше він себе почуває в каламутних водах, де можна інвестувати в різні політичні команди, гарантуючи стабільність захисту своїх інтересів.

Другим же сценарієм - малоймовірним на тлі війни в Донбасі, але який можливо реалізувати в середньостроковій перспективі - для Коломойського може бути приціл на дострокову парламентську кампанію. Політична нікчемність донбаського електорату під час АТО і розкладання колишньої команди «донецьких» робить Дніпропетровськ новим форпостом умовного Південного Сходу України. Завдяки команді Привата він був модернізований і з проросійського регіону став законодавцем мод в області патріотизму та націоналізму. Цей тренд, разом з улюбленим пострадянським виборцем образом міцного господарника, може принести відчутні електоральні бонуси.

Проблема лише у відсутності харизматичного лідера - сам Коломойський занадто неоднозначний, його заступники Корбан і Філатов втілюють у собі «донецьких пацанів» рівнем вище, успішних менеджерів, вирощених неспокійними 90-ми і такими, що придбали європейський лоск. Ярош поки більш успішний в ролі бійця АТО і лякаючого росіян мема, ніж політика, який веде за собою народні маси.

Президент, у свою чергу, прагне максимально не допустити перетворення конфлікту з Коломойським на бізнес-гру або ж персональне протистояння. Більше того, відставка Коломойського покликана показати, що рік смути закінчився. Те, на що раніше закривали очі під приводами революції і війни, більше не буде прощатися. Але для успішної постановки п'єси під назвою «правова держава» Порошенко належить довести, що закон однаковий для всіх олігархів, а також нарешті позбутися своїх кондитерських і медіаактивів.

У цьому контексті неминуче випливає питання Ріната Ахметова, який значно розширив свою енергетичну імперію при Вікторі Януковичі. Зараз колишній «господар Донбасу» як ніколи слабкий - в кулуарах ВР говорять про натяки мільярдерові щодо продажу підконтрольних обленерго «по-хорошому». Його вплив впав до багаторічних мінімумів - політичного представництва у нього особливо немає, ОпоБлок поки бореться за права Сергія Льовочкіна та Дмитра Фірташа, а ДТЕК опинився на межі дефолту. Гра в сепаратизм позбавила його поваги Києва та Донбасу, а зміцнення нового режиму може залишити і без бізнесу.

На це обережно натякнув і претендує на вхід у велику політику Андрій Садовий, якому не раз приписували зв'язки з Коломойським. «Питання впливу на енергетику сьогодні дуже важливе. Тут однозначно треба наводити порядок. Держава повинна контролювати свої об'єкти ... Ця тотальна залежність держави від олігархів насправді призвела до трагедії. Сьогодні ми маємо шанс позбутися впливу олігархів в нашій країні ", - заявив він.

В одному з інтерв'ю ще десяток років тому Коломойський заявив, що рутинне управління бізнесом для нього нудне, сам олігарх воліє займатися стратегічними планами. Ймовірно, ще рік тому його бізнес-геній підштовхнув Коломойського на креативний крок - очолити область заради накопичення політичного капіталу. Так само елегантно була закладена і міна під Ахметова - найбагатшому українцю також запропонували губернаторство, від якого він відмовився.

Безсумнівно, вже рік тому Коломойський розумів, що рано чи пізно протистояння з Києвом призведе до відставки - тому запущені ним процеси навряд чи похитнуть його вплив, однак можуть суттєво змінити політичну та економічну температуру країни.

 

comments powered by Disqus