Президент

Відео

Розділ на стадії наповнення. Вибачте за тимчасові незручності.

Інфографіка

    Розділ на стадії наповнення. Вибачте за тимчасові незручності.

Будьте в курсі!

Підпишіться на розсилку, щоб залишатися в курсі останніх новин, публікацій і матеріалів Фундації «Відкрите суспільство».

Стратегія 2020 – програма розвитку країни чи стратегія окремого Президента?

19.01.2015
Євген Ревтюк

Підписання Президентом указу про схвалення Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» викликало значне здивування в українському експертному колі. Зазвичай підготовці  документу, який повинен слугувати дороговказом розвитку країни, передує дискусія в суспільстві, експертному середовищі та владних колах. Цінність стратегії полягає в тому, що вона покликана консолідувати всі зусилля суспільства на досягнення цілей. В інакшому випадку вона так і залишатиметься «документом в собі» та не нестиме жодних змін. Окрім, хіба що, ще одного інформаційного приводу. Але Стратегію легітимізовано, тож ми проаналізували її зміст та зробили висновок про щирість намірів Президента та його команди.

1. Процедура підготовки.

Для чого розробляється Стратегія? Основним її завданням є - побачити майбутні можливості для розвитку країни на 20-50 років. Таким чином, на першому етапі необхідно провести скрупульозний аналіз внутрішніх факторів, і які з них дозволять швидко розвиватися, чи навпаки - тягнутимуть вниз. Аналогічно досліджується зовнішнє оточення на предмет існування можливостей та загроз розвитку країни, будуються прогнози майбутнього. І тільки тоді можна переходити до вибору стратегічних напрямків.

При цьому до такої роботи, як правило, залучають зовнішніх експертів, які можуть поглянути неупереджено на існуючий стан справ та, при потребі, даватимуть «незручні» поради. Поруч з тим, необхідна участь суспільства, адже воно реалізовуватиме (або бойкотуватиме) реалізацію стратегії. Формально обговорення стратегії відбулося тут, але чи можна вважати сотню отриманих відгуків на сайті експертним середовищем, достатнім для обговорення настільки важливого для країни документу?

Слід констатувати, що жодне з вище перелічених правил не було дотримано при розробці Стратегії 2020. Принаймні, нам не вдалося знайти інформації як про створення робочих груп, так і про результати стратегічного аналізу, на основі якого створювалася Стратегія. А презентація Стратегії, запропонована Президентом ще у серпні 2014 ідентична прийнятому документу.

2. Що ж таке стратегія?

Перш за все стратегія - це вибір пріоритетів розвитку, які призведуть до максимального результату. Хороша стратегія базується на принципі «мінімаксу» - прикладання мінімальних зусиль для отримання максимального результату. При цьому слід пам’ятати основне правило управління: розвивати все і одразу неможливо. Мистецтво стратегічного планування як раз і полягає в хірургічно точному виборі напрямків реформ.

Натомість, в пропонованому документі згадано 62(!!!) реформи. При чому ними охоплені практично всі сфери життя країни. Треба віддати належне, в документі вказані дійсно пріоритетні напрямки (ми на цьому ще детальніше зупинимося), але загалом складається враження, що перелік всіх реформ наведено для того, щоб кожен побачив те, що хоче. Тож виникає досить очікуваний скепсис щодо щирості команди Президента у реалізації всього запланованого.

Окрім всього, Стратегія повинна стати певним дороговказом для країни. При цьому запорукою ефективності є виконання майбутніми урядами та Президентами її положень. З іншої сторони, п’ять років є миттю для життя країни. Чи може п’ятирічний план називатися Стратегією? На наше переконання ні. Це тактичний план, або, якщо комусь так подобається, терміни стратегічного управління. Це стратегія окремо взятого Президента. 

3. Зміст Стратегії.

Як вже було зазначено вище, Стратегія 2020 передбачає реформування практично всіх сфер суспільного життя, щоправда без зазначення механізмів досягнення цілей. Автори документу обрали 10 напрямів першочергових реформ та програм, які за нашою логікою фактично повинні бути стратегічними напрямами реформування та подальшого розвитку країни. Якими ж міркуваннями керувалися розробники при виборі пріоритетів , - нам залишається лише здогадуватися.

За змістом запропоновані реформи радше відповідають тактичному рівню планування, адже більшість з них містять невідкладні заходи, які необхідно здійснити в найближчому майбутньому.

Зосередившись на відповідності Стратегії принципам стратегічного планування ми не прагнемо проаналізувати доцільність тих чи інших реформ, запропонованих її розробниками. Вузькоспеціалізована фахова спільнота, на наше глибоке переконання, дасть більш якісну оцінку окремим напрямкам. Дозволимо собі зупинитися на найбільш кричущих протиріччях.

Відірваність від реалій.

Реформа системи національної безпеки та оборони. В Стратегії жодним словом не згадано про військову агресію Росії, повернення під контроль української влади Криму та територій «ДНР» та «ЛНР». Автори оминули увагою і відмову України від позаблокового статусу, таким чином співпраця з НАТО не є стратегічним вектором нашої держави.

Неплатоспроможність країни. Тільки уважно переглянувши Стратегію можна знайти згадку про державний бюджет, і то в пунктах, присвячених антикорупційній та податковій реформі. Ті факти, що від дефолту країну рятують тільки нові зовнішні запозичення, а Пенсійний фонд та НАК «Нафтогаз України» залишаються чи не найбільшими непродуктивними споживачами коштів державного бюджету, авторами проігноровано (слід відмітити, що серед індикаторів успішності реалізації Стратегії є щонайменше два, які спрямовані на покращення платоспроможності, але про це поговоримо далі).

Валютна криза та дефіцит платіжного балансу . Автори жодним словом не згадали про критичний стан платіжного балансу та, як наслідок, загрозу подальшої девальвації національної валюти.

Декларативний характер запропонованих механізмів досягнення цілей стратегії.

Пропонуємо увазі читача три найбільш показових приклади.

Оновлення влади та антикорупційна реформа. Пріоритету планується досягнути створивши «ефективну інституційну систему запобігання і протидії корупції», а саме Національне антикорупційне бюро та Національне агентство з питань запобігання корупції. Але чи вирішить створення ще двох каральних органів проблему корупції?

Судова реформа. Автори декларують проведення реформи за рахунок «оновлення законодавства, спрямованого на відновлення довіри до судової влади» та «прийняття нових законів, що стосуються судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів».

Реформа системи охорони здоров’я. Кінцевою метою реформи є створення системи, орієнтованої на пацієнта. При цьому головним напрямом визначено «підвищення особистої відповідальності громадян за власне здоров'я». Як казав О.Бендер: «Порятунок втопаючого справа рук самого втопаючого».

4.  Моніторинг досягнення Стратегії.

Авторами запропоновано 25 індикаторів, за якими можна буде оцінити прогрес у досягненні Стратегії 2020. (і звичайно оцінено нами схвально), адже саме ці віхи перетворюватимуться у конкретні рішення чиновників відповідних фахових установ. Саме на їх досягнення будуть спрямовуватися зусилля працівників органів державної влади.

На першому етапі аналізу ми спробували згрупувати індикатори по десяти напрямках запропонованих у Стратегії першочергових реформ. Результат, представлений у Таблиці нижче.

Слід відмітити наступні особливості:

  • Загалом досягнення цілей по запропонованих реформах планується оцінити 1-2 індикаторами, окрім напрямків «Дерегуляція та розвиток підприємництва» та «Податкова реформа», які нами було об’єднано в одну категорію в силу того, що запропоновані показники виміру прогресу в їх досягненні практично неможливо розділити на два окремих напрямки.
  • 7 індикаторів (трохи більше ніж чверть від загальної чисельності) не мають прямого відношення до запропонованих першочергових реформ.
  • 3 індикатори передбачають проведення соціологічних досліджень, тож виникає логічне запитання хто та за які кошти їх проводитиме.
  • Ряд індикаторів є завідомо недосяжними. Для прикладу, «оновлення кадрового складу державних службовців у правоохоронних органах, судах, інших державних органах на 70 відсотків» чи «75 відсотків випускників загальноосвітніх навчальних закладів володітимуть щонайменше двома іноземними мовами, що підтверджуватиметься міжнародними сертифікатами»?
  • Особливо дивує індикатор «витрати на національну безпеку і оборону становитимуть не менше З відсотків від ВВП», зважаючи на закладені видатки у бюджеті на 2015 рік у розмірі 31 млрд. грн. (близько 5,9%) тільки на забезпечення діяльності ЗСУ. Стратегія ще не діє, а цілі вже досягнуті.

Якщо уважно поглянути на більшість індикаторів, то впадає у вічі їх слабкий зв’язок з поставленими у реформах цілями. Так, про реформування системи національної безпеки та оборони свідчитимуть збільшення витрат та зростання професійних військових. Реформу медичного обслуговування вимірюватимуть тривалістю життя українця, престиж та інвестиційний імідж країни – кількістю нагород на Олімпіаді. Щодо вищезгаданих індикаторів, які стосуються витрат державного бюджету та розміру державного боргу, залишається тільки здогадуватися яким чином запропоновані реформи будуть спрямовані на їх досягнення.

Напрошуються наступні висновки

-   пропонований документ не носить стратегічного характеру з огляду перш за все на терміни планування (5 років)

-   розробка Стратегії відбувалася без дотримання необхідних правил та процедур, що забезпечують її якість (залучення експертів, громадське обговорення, детальний аналіз внутрішнього та зовнішнього оточення);

-   запропонована в документі «дорожня карта», що включає в себе проведення 62 реформ суперечить самій ідеї стратегічного планування як вибору оптимального вектору розвитку;

-   ігнорування загроз, що постали перед країною, викликає сумніви щодо ефективності впровадження запропонованих реформ;

-   недосконалість індикаторів моніторингу результатів проведення реформ вже на початковому етапі створюють труднощі для їх реалізації.

Чи можна документ, запропонований адміністрацією Президента вважати стратегічним планом розвитку держави? На жаль, змушені констатувати, - ні. План реформ, запропонований Президентом Петром Порошенком може цілком заслуговувати на схвалення, але, на жаль, він не дає бачення якою буде Україна через 50 років, та того, що для цього потрібно зробити кожному з нас.

 

Стратегія

Індикатори

Реформа системи національної безпеки та оборони

реформування ЗСУ та інших військових формувань;

розвиток ОПК;

створення державної системи кризового реагування на чолі з РНБО;

залучення іноземних інвестицій та формування ефективної моделі державно-приватного партнерства.

  1. витрати на національну безпеку і оборону становитимуть не менше З відсотків від валового внутрішнього продукту;
  2. чисельність професійних військових на 1000 населення збільшиться із 2,8 до 5,6 осіб;

Оновлення влади та антикорупційна реформа

декларування майна держслужбовців;

запобігання конфлікту інтересів;

перевірка доброчесності службовців;

реформа системи політичного фінансування;

створити Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

  1. за індексом сприйняття корупції, який розраховує Тransparency International, Україна увійде до 50 кращих держав світу;
  2. оновлення кадрового складу державних службовців на 70 відсотків;

Судова реформа

оновлення законодавства, спрямоване на відновлення довіри до судової влади;

системні зміни в законодавстві;

  1. за результатами опитування рівень довіри експертного середовища (адвокати, юристи) до суду становитиме 70 відсотків;
  2. оновлення кадрового складу державних службовців у судах на 70 відсотків;

Реформа правоохоронної системи

провести функціональні та організаційні перетворення у системі МВС;

забезпечити прозору систему конкурсного добору на посади, створити нову систему атестації персоналу , змінити підходи до підготовки працівників;

забезпечення правопорядку максимально прозорим та дружнім для суспільства;

проведення ґрунтовної децентралізації та впровадження дієвих механізмів громадського контролю за органами правопорядку.

  1. за результатами загальнонаціонального опитування рівень довіри громадян до органів правопорядку становитиме 70 відсотків;
  2. оновлення кадрового складу державних службовців у правоохоронних органах на 70 відсотків;

Децентралізація та реформа державного управління

побудова прозорої системи державного управління, створення професійного інституту державної служби, забезпечення її ефективності;

відхід від централізованої моделі управління забезпечення спроможності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні;

прозорість державних закупівель.

  1. питома вага місцевих бюджетів становитиме не менше 65 відсотків у зведеному бюджеті держави;

Дерегуляція та розвиток підприємництва

створення сприятливого середовища для ведення бізнесу, розвитку малого і середнього підприємництва, залучення інвестицій, спрощення міжнародної торгівлі та підвищення ефективності ринку праці;

скоротити кількість документів дозвільного характеру та видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;

скоротити кількість органів державного нагляду (контролю), забезпечити надання послуг для громадян та бізнесу в електронному вигляді;

привести систему технічного регулювання у відповідність із європейськими вимогами та завершити реформування системи державного контролю за безпечністю та якістю харчових продуктів;

забезпечити ефективний захист права приватної власності;

запровадити стимулюючі механізми інвестиційної діяльності.

 

Податкова реформа

перехід від наглядово-каральної функції фіскальних органів до обслуговуючої;

зменшення кількості податків, їх розміру та спрощення порядку розрахунку і сплати;

 впровадження електронних сервісів для платників податків;

зменшення податкового навантаження на заробітну плату ;

удосконалення законодавства України, спрямованого на посилення боротьби з ухиляння від сплати податків;

формування системи податкового контролю залежно від ступеня ризику в діяльності платників податків;

забезпечення відкритості доступу до інформації про сплату податків;

удосконалення законодавства з питань трансфертного ціноутворення;

впровадження контролю за видатками фізичних осіб.

  1. у рейтингу Світового банку "Doing Business" Україна посяде місце серед перших 30 позицій;
  2. кредитний рейтинг України - Рейтинг за зобов'язаннями в іноземній валюті за шкалою рейтингового агентства Standard and poors - становитиме не нижче інвестиційної категорії "ВВВ";
  3. за глобальним індексом конкурентоспроможності, який розраховує Всесвітній Економічний Форум (WEF), Україна увійде до 40 кращих держав світу;
  4. валовий внутрішній продукт (за паритетом купівельної спроможності) у розрахунку на одну особу, який розраховує Світовий банк, підвищиться до 16 000 доларів США;
  5. чисті надходження прямих іноземних інвестицій за період 2015 -2020 років за даними Світового банку складуть понад 40 млрд. доларів США;
  6. максимальне відношення дефіциту державного бюджету до валового внутрішнього продукту за розрахунками Міжнародного валютного фонду не перевищуватиме 3 відсотки;
  7. максимальне відношення загального обсягу державного боргу та гарантованого  державою  боргу до валового внутрішнього продукту за розрахунками    Міжнародного    валютного    фонду    не    перевищуватиме 60 відсотків;

Реформа системи охорони здоров'я

створення системи, орієнтованої на пацієнта;

медичне обслуговування для всіх громадян України на рівні розвинутих європейських держав;

підвищення особистої відповідальності громадян за власне здоров'я, забезпечення для них вільного вибору постачальників медичних послуг належної якості, надання для цього адресної допомоги найбільш соціально незахищеним верствам населення, створення бізнес-дружньої обстановки на ринку охорони здоров'я.

  1. середня тривалість життя людини за розрахунками Світового банку підвищиться на 3 роки;

 

Програма енергонезалежності

зниження енергоємності валового внутрішнього продукту (на 20 відсотків до кінця 2020 року);

забезпечення (впровадження) 100 відсотків обов'язкового комерційного обліку споживання енергоресурсів;

переходу до використання енергоефективних технологій та обладнання;

забезпечення диверсифікації шляхів та джерел постачання первинних енергоресурсів, нарощування видобутку вітчизняних енергоносіїв;

запровадження прозорих конкурентних правил розробки та використання родовищ енергоносіїв;

лібералізація ринків електричної і теплової енергії, вугілля та газу, перехід на нову модель їх функціонування; інтеграція енергосистеми України з континентальною європейською енергосистемою ENTSO-E;

реорганізація публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Третього енергетичного пакету ЄС;

повна реформа системи ціно- та тарифоутворення на енергію та паливо; залучення іноземних інвестицій в енергетичний сектор України;

реформа вугільної галузі та залучення стратегічних інвесторів, приватизація перспективних і ліквідація (консервація) збиткових вугледобувних підприємств;

 модернізація інфраструктури паливно-енергетичного комплексу;

  1. енергоємність валового внутрішнього продукту складе 0,2 тонни нафтового еквівалента на 1000 доларів США валового внутрішнього продукту за даними Міжнародного енергетичного агентства;
  2. ліміт частки одного постачальника в загальному обсязі закупівель будь-якого з енергоресурсів складатиме не більше 30 відсотків;

Програма популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі

підсилення спроможності для здійснення міжнародних комунікацій;

збільшення та оптимізації присутності України на міжнародних заходах та майданчиках;

формування і просування бренд-меседжів про Україну;

формування сталих ефективних комунікацій з українською діаспорою та використання її потенціалу.

  1. під час участі у XXXII літніх Олімпійських іграх Україна завоює щонайменше 35 медалей;

 

  1. частка проникнення широкосмугового Інтернету за даними Світового банку складатиме 25 абонентів на 100 осіб;
  2. 75 відсотків випускників загальноосвітніх навчальних закладів володітимуть щонайменше двома іноземними мовами, що підтверджуватиметься міжнародними сертифікатами;
  3. Україна візьме участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA та увійде до 50 кращих держав - учасниць такого дослідження;
  4. Україна разом із Світовим банком розробить показник добробуту громадян, визначиться з його цільовим значенням та проводитиме моніторинг змін такого показника;
  5. за результатами загальнонаціонального опитування 90 відсотків громадян України відчуватимуть гордість за свою державу;
  6. за глобальним індексом конкурентоспроможності у боротьбі за таланти, який розраховує одна з провідних світових бізнес-шкіл INSEAD), Україна увійде до 30 кращих держав світу;
  7. 20 фільмів українського виробництва вийдуть у широкий прокат у 2020 році.
comments powered by Disqus