Моніторинг законопроектів у галузі державних закупівель №2 (лютий-березень 2013)

 Джерело: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc6_current_main?id=&pid069=158

 Упродовж 21.01-26.03 2013 року народні депутати зареєстрували ще 9 (дев’ять) законопроектів в галузі державних закупівель.

Слід відзначити, що сім з них ініційовано депутати трьох фракцій «Батьківщина», «Свобода» і «УДАР». Відповідно по одному законопроекту зареєстровано від Партії регіонів (Дзоз В.О) і позафракційного депутата Тимошенко В.О.

На сьогодні в багатостраждальному пункті 3 статті 2 Закону «Про здійснення державних закупівель» можна нарахувати вже 35 винятків, які на законодавчому рівні дозволяють уникати конкурсних торгів.

Проте бажання й надалі звужувати відкритість середовища державних закупівель не зникає!

Законопроект 2055 і Законопроект 2071

Тепер відзначилися депутат «Батьківщини» Зубко Г.Г. (законопроект №2055) стосовно «закупівлі продуктів харчування для дошкільних навчальних закладів» і позафракційний депутат Тимошенко В.О.  (законопроект №2071стосовно «послуг з постачання електроенергії, розподілу води, водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами), закупівля  яких  здійснюється  розпорядниками   бюджетних   коштів».

Нагадаємо, що згідно з Законом № 5044-VI від 04.07.2012 року дія Закону про держзакупівлі не поширюється уже й на «корм для циркових тварин».

Фахівці Фундації «Відкрите суспільство» вважають, що схвалювати законопроекти №2055 і №2071 недоцільно, оскільки вони виводять з поля контролю громадськості важливі сфери державних закупівель.

Законопроект 2091

Законопроект №2091 народного депутата Немілостівого В.О. («Батьківщина») пронизаний турботою про вітчизняного товаровиробника.

Метою прийняття законопроекту №2091 є надання певних преференцій вітчизняному виробникові при здійсненні закупівель за державні кошти, що «сприятиме залученню місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів для виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг; забезпечить збереження мільйонів наявних і створення сотень тисяч нових робочих місць …».

У законопроекті №2091 пропонується при визначенні переможця торгів з числа учасників до критеріїв оцінки пропозицій конкурсних торгів відносити не тільки ціну, але й критерії, які характеризують: «використання місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів для виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, що пропонується учасникам; вартість життєвого циклу товару, у тому числі - експлуатаційні видатки; сума надходжень до бюджетів усіх рівнів, державних фондів та внесків з отриманих сум під час виконання закупівлі товарів, робіт і послуг».

У висновку Головного науково-експертного управління ВРУ до законопроекту №2091 йдеться мова про те, що згідно зісвітовою практикою «дискримінація» іноземного товаровиробника сама по собі не сприяє підвищенню конкурентоздатності вітчизняних товаровиробників. Тому для вирішення такого завдання мають бути задіяні механізми державного регулювання, як, наприклад, пільгове кредитування на модернізацію та розвиток вітчизняних підприємств, стимулювання державних закупівель інноваційної продукції тощо. Згідно з законами економіки втрати національних споживачів від протекціоністської політики держави завжди більші, ніж вигода, яку отримає національний товаровиробник.

Фахівці Фундації «Відкрите суспільство» вважають, що положення законопроекту №2091 суперечать нормам і правилам СОТ, а також містять низку термінів («вартість життєвого циклу», «місцеві ресурси» тощо), які мають неоднозначне тлумачення, а тому даний законопроект схвалювати недоцільно.

Характерно, що фахівці не можуть дійти згоди щодо обсягу держзакупівель. Так, у пояснювальній записці до законопроекту №2091  зазначено 500 млрд грн., тоді як у висновку Головного науково-експертного управління до законопроекту №2394 фігурує «майже 120 млрд».  

У пояснювальній записці до законопроекту №2443 його ініціатори, оперуючи «офіційними даними Державної служби статистики України» вважають, загальний обсяг державних закупівель в 2011 році становив 135 млрд грн., а в 2012 році – 200 млрд грн.

Законопроект 2394

Три законопроекти ініційовано вперше обраною депутатом Т.Я. Слюз («Батьківщина»)

Законопроект №2394 депутата Т.Я. Слюз можна вважати спробою розв’язати проблеми підсилення прозорості держзакупівель за рахунок зменшення невиправдано високого цінового порогу, коли Закон про держзакупівлі не застосовується. Так, пропонується зменшити вартість товарів і послуг зі 100 до 50 тисяч гривень, а робіт – з 1 мільйона гривень до 300  тисяч  гривень, закупівля  яких здійснюється з обов’язковим застосуванням процедур, передбачених Законом України «Про здійснення державних закупівель», і аналогічно зменшити вартість предмета закупівлі таких товарів, послуг і робіт за умови застосування процедури електронного реверсивного аукціону.

Законопроект 2455

Метою законопроекту №2455 (Т.Я. Слюз) є прискорення процесу здійснення  закупівлі товарів, послуг і робіт розпорядниками державних коштів шляхом скорочення загальних термінів проведення закупівель орієнтовно на:

- 24 дні – за процедурою відкритих торгів (сьогодні загальний термін здійснення закупівлі за цією процедурою триває 87 днів); 

- 7 днів – за скороченою процедурою відкритих торгів (загальний термін здійснення за цією процедурою триває 45 днів);  ;

- 4 дні – за закупівлею в одного учасника;

- 38 днів – за процедурою двоступеневих торгів;

- 14 днів – за скороченою процедурою двоступеневих торгів;

- 24 днів – за процедурою попередньої кваліфікації;

- 7 днів – за скороченою процедурою попередньої кваліфікації.

На думку фахівців Фундації «Відкрите суспільство», дані законопроекти є кроками в правильному напрямі, проте для переконання колег з депутатського корпусу необхідно надати відповідні розрахунки, що передбачено вимогами ч. 3 ст. 91 Регламенту Верховної Ради України та ч. 1 ст. 27 Бюджетного кодексу України.  

Законопроект 2542

Відповідно до законопроекту №2542 депутата В.О. Дзоз (Партія регіонів) також потрібно надати належне фінансово-економічне обґрунтування (включно з відповідними розрахунками). У даному законопроекті йде мова про зменшення питомої ваги цінового критерію при закупівлі путівок для оздоровлення та відпочинку дітей з 50 до 45 відсотків.

Без переконливих розрахунків законопроект №2542 можна вважати лише пробою пера, оскільки у разі прийняття він кардинально не змінить ситуацію, а тільки додасть балів для звітності за кількістю поданих законопроектів (і прийнятих законів).

Законопроект 2561

Законопроектом №2561 депутата Т.Я. Слюз пропонується:

- виключити положення Закону, яке дає право замовнику на виправлення арифметичних помилок, допущених в результаті арифметичних дій, виявлених у поданій пропозиції конкурсних торгів під час проведення її оцінки;

- передбачити в Законі, що замовник відхиляє цінову пропозицію конкурсних торгів у разі якщо учасник надав цінову пропозицію конкурсних торгів з арифметичною помилкою;

- передбачити в Законі встановлення механізму для недопущення виникнення конфлікту інтересів у осіб – членів комітету з конкурсних торгів,

- передбачити, що під час розкриття пропозицій конкурсних торгів оголошується найменування і місцезнаходження кожного учасника, ціна кожної пропозиції конкурсних торгів або частини предмета закупівлі (лота), а також дана інформація демонструється усім присутнім на розкритті пропозицій конкурсних торгів.

На думку фахівців Фундації «Відкрите суспільство», ідеї даного законопроекту заслуговують на увагу, проте його положення доцільно об’єднати з іншими законопроектами від опозиційних фракцій такими, як:

• №2207 «Про внесення змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо підсилення прозорості закупівель підприємств) (щодо підсилення прозорості закупівель підприємств)» , ініційований лідерами трьох демократичних фракцій і ще трьома народними депутатами та
• №2443 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання корупційним правопорушенням та нецільовому використанню державних коштів під час здійснення державних закупівель)», ініційований А. Яценюком, П. Петренком і А. Іванчуком.

Законопроект №2207 у разі його схвалення парламентом має шанси позитивно вплинути на повернення (принаймні часткової)  прозорості  у полі державних закупівель.Даним законопроектом пропонується зобов’язати підприємства, визначені у пункті 21 частини першої статті 1 Закону України  «Про здійснення державних закупівель», розміщувати звіти про результати проведення ними закупівель, які здійснюються за рахунок власних коштів, вартість предмету яких відповідає вимогам абзацу першого частини першої статті 2 цього закону, на веб-порталі Уповноваженого органу (Міністерства економічного розвитку та торгівлі) протягом трьох робочих днів після укладання договору.

Законопроект №2207 вимагає оприлюднення інформації про закупівлі, які здійснюються за рахунок власних коштів, відповідно до абзацу сімнадцятого частини першої статті 10 Закону «Про здійснення державних закупівель».

Таким чином, закупівлі підприємств, утворених в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, зокрема державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше  відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об'єднання  таких підприємств (господарських товариств), знову будуть доступними для моніторингу громадськістю.

У 2012 році державними, казенними, комунальними підприємствами, а також господарськими товариствами, в яких державна або комунальна частка акцій перевищує 50 відсотків, було укладено договорів про закупівлю товарів (робіт, послуг) на загальну суму 163,3 млрд. грн, що зумовлює необхідність забезпечення належного контролю за прозорістюта ефективністю закупівель вказаними суб’єктами.

Законопроект №2443 є значно ґрунтовнішим і покликаний ліквідувати прогалини, які є на сьогодні в чинному Законі «Про здійснення державних закупівель».

Так, окремі положення Закону про держзакупівлі містять прогалини, які сприяють нецільовому і неефективному використанню державних коштів. Хоча неконкурентна процедура закупівлі в одного учасника вважається винятком і лишеодним із видів процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, у 2012 році загальна сума видатків за укладеними договорами при закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти в одного учасника сягнула 137,2 млрд грн (68% від загального обсягу держзакупівель у звітному році). Положення про здійснення закупівлі в одного учасника уразі нагальної потреби в зв'язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, які унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення процедур конкурсних торгів, відкрило замовникам можливість самостійно і на власний розсуд укладати договори з одним учасником, завищуючи при цьому ціну закупівлі без будь-якого погодження з боку Уповноваженого органу.

Крім того, Закон «Про здійснення державних закупівель» не передбачає механізму для недопущення виведення коштів за кордон та ухилення від оподаткування під час здійснення державних закупівель.

Ще однією суттєвою прогалиною Закону про держзакупівлі є відсутність механізму для недопущення виникнення конфлікту інтересів у осіб – членів комітету з конкурсних торгів.

Стаття 2 Закону «Про здійснення державних закупівель» встановлює надто високий ціновий поріг, коли Закон не застосовується. Зокрема, конкурсні торги відбуваються лише тоді, якщо вартість робіт дорівнює або перевищує 1 млн грн.

Крім того, згідно з п.5 ч.2 статті 8 Закону про держзакупівлі передбачено, що Уповноважений орган (Міністерство економічного розвитку та торгівлі) у разі виявлення порушень законодавства у сфері держзакупівель під час здійснення моніторингу закупівель, повідомляє про такі факти Антимонопольний комітет України як орган оскарження. Водночас, Законом прямо не передбачено, яких саме заходів має вжити Антимонопольний комітет у результаті отримання подібного повідомлення.

Статтею 10 Закону про держзакупівлі передбачено, що замовник для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу у порядку, встановленому цим Законом, надає інформацію про закупівлю, але Законом не передбачено прямого обов’язку Уповноваженого органу безпосередньо оприлюднити отриману інформацію на офіційному веб-порталі.

Зміни, які пропонуються ініціаторами законопроект №2443, сприятимуть ліквідації вищезазначених прогалину законодавстві.

На думку фахівців Фундації «Відкрите суспільство», схвалення законопроектів №2207 і №2443 сприятиме поліпшенню ситуації в законодавчому полі галузі державних закупівель.