Євроінтеграція.

Європа формує Єдиний цифровий ринок. Чому Україна поза ним?

п'ятниця, 15 грудня 2017 1083
Автор: Денис Черніков
Джерело: Укрінформ
Європейський союз у прямому сенсі оцифровує свою економіку, передбачаючи збільшення глобального впливу новітніх технологій та зростання прибутків від електронної комерції, обміну даних та послуг.
Нині в Європі успішно реалізується стратегія Єдиного цифрового ринку - Digital Single Market Strategy

Європейський союз у прямому сенсі оцифровує свою економіку, передбачаючи збільшення глобального впливу новітніх технологій та зростання прибутків від електронної комерції, обміну даних та послуг. Реалії глобального світу диктують саме такі умови модернізації економік та створення чітких правил нової інноваційної епохи. Причому, часу на  їх впровадження обмаль.

Згідно з дослідженнями McKinseyGlobalInstitute, протягом минулого десятиліття транскордонні потоки даних зросли в 45 разів, а до 2020 року вони зростуть ще в 9 разів. Враховуючи виклик на швидкі зміни, ЄС приступив до створення нового спільного ринку - цифрового, який повинен зміцнити діючі економічні свободи і засади на теренах усієї спільноти та розвивати цифрові технології  - використовувати усі їх переваги, мінімізовувати ризики, швидко відповідати на виклики, в тому числі й безпекові. У торговельній політиці ЄС також відчутно посилює роль цифрових технологій, що обов’язково треба враховувати Україні, інакше вибудовувати спільний простір з Євросоюзом, у тому числі й щодо Зони вільної торгівлі, буде надто складно.

Про це йшлося під час тренінгу в Комітеті Верховної Ради з питань європейської інтеграції, який відбувся за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.

ЄВРОПЕЙСЬКІ ІДЕЇ НА МІЛЬЯРДИ ЄВРО

На сьогодні в Європі успішно реалізується стратегія Єдиного цифрового ринку DigitalSingleMarketStrategy (DSM). На думку європейських експертів, DSM може принести об’єднаній Європі додаткові 415 мільярдів євро щорічно і забезпечити створення сотень тисяч робочих місць.

Документ спирається на європейські цінності  справедливої ​​і відкритої конкуренції, відкритого і безпечного Інтернету, який забезпечує вільний потік інформації. Особливої уваги приділено питанням захисту даних, конфіденційності та кібербезпеки, включаючи також питання управління Інтернетом.

Сьогодні DSM розглядається як основний актив Європи, спрямований на адаптацію європейського суспільства, бізнес-середовища до нових умов ведення діяльності на міжнародній арені. Європейці прагнуть забезпечити ефективний розвиток різних секторів економіки, які використовують цифрові технології для інновацій, щоб вони залишались конкурентоспроможними на глобальному рівні.

Великий цифровий потенціал закладено в міжнародні угоди про торгівлю та асоціацію, що діють між ЄС та іншими країнами. Вони дозволяють заохочувати і полегшувати торгівлю даними, товарами та послугами, наприклад, розвиток телекомунікацій і електронної торгівлі, і зрештою - потоками даних. Подібні угоди розглядаються європейцями як ключові елементи забезпечення співробітництва в цифровій політиці, зокрема, у питаннях розробки єдиних стандартів, сертифікації та маркування, що важливо для посилення безпеки пов'язаних між собою об'єктів у всьому світі. Ці стандарти необхідно вже впроваджувати і в Україні, тим більше, що вони окреслені в Угоді про асоціацію з ЄС.

Корисні напрацювання європейців і для наших споживачів та бізнесу: положення ЄС видаються дієвим інструментом для усунення цифрового протекціонізму, штучних обмежень доступу до ринків, які перешкоджають торговим потокам та інвестиціям.

КОРЕЯ БЛИЖЧЕ ДО ЄВРОПИ, НІЖ УКРАЇНА?

Географія співпраці ЄС у сфері цифрових технологій вражає: Європейська Комісія готує угоди з основними партнерами в Азії, починаючи з Японії та Південної Кореї. Цифровий порядок денний передбачає включення цих питань в торговельні переговори з країнами Латинської Америки - Мексикою і групою Mercosur. Наприклад, ЄС допомагає фінансувати будівництво підводного кабелю зв'язку, який дозволить з'єднати Європу та Латинську Америку, що поліпшить якість зв'язку і скоротить витрати на з'єднання.

Однак, «цифрове співробітництво» пов'язане не тільки з інфраструктурою. ЄС налагоджує науково-дослідну співпрацю, включає країни-партнери до широкого кола суміжних питань, як безпосередньо, так і через численні міжнародні організації. Йдеться про управління в мережі Інтернет, функціональну сумісність і впровадження загальних технічних стандартів, необхідних для поширення технологій 5G, IoT (інтернету речей) і хмарних технологій.

Про те, наскільки це важливо, свідчить факт, що Стратегія Єдиного цифрового ринку є одним з десяти політичних пріоритетів Єврокомісії. Документ спрямовано на розкриття нових можливостей, усунення бар'єрів транскордонної активності. Серед ключових ініціатив - спрощення правил транскордонної електронної комерції і посилення захисту споживачів при здійсненні покупок в інтернеті, підвищення довіри до онлайн-магазинів і продажу через кордони.

Передбачається зменшення адміністративного тягаря, з яким стикаються підприємства з різними режимами ПДВ: продавці товарів в інших країнах зможуть також користуватися єдиною електронною реєстрацією, оплатою і загальним тарифом ПДВ.

Вже з нового року в ЄС будуть введені граничні величини (10 тисяч євро і 100 тисяч євро) для транскордонних поставок електронних послуг, реалізовано систему MiniOneStopShop (MOSS), яка призначена для спрощення ПДВ-звітування малого та середнього бізнесу.

А в 2021 році, в залежності від успіху MOSS, ця концепція буде поширена на всі інтернет-поставки товарів та всі транскордонні послуги кінцевим споживачам. Також в 2021 році скасують режим дистанційних продажів в межах ЄС та обмеження на імпорт малих партій відповідно до зобов'язання з реалізації єдиної системи ПДВ.

Нова служба «єдиного вікна» OneStopShop (OSS) буде поширена і на імпортні товари. На відміну від нинішніх реалій, продавці та торгові майданчики зможуть сплатити ПДВ безпосередньо в момент, коли споживач з країни ЄС здійснює покупку. Тобто продавці, розташовані за межами ЄС, зможуть декларувати ПДВ за допомогою OSS. Потім ці придбані товари проходитимуть через прискорений митний механізм.

В Європі триває процес законодавчих новацій – ми бачимо масштабний перегляд правил ринку телекомунікацій ЄС, який включає більш ефективний розподіл радіочастотного спектру та встановлення загальних критеріїв розподілу спектра на національному рівні; створення стимулів для інвестицій в високошвидкісний зв'язок; забезпечення рівних умов для всіх учасників ринку; створення ефективної інституційної структури.

ЄС приділяє суттєву увагу зміцненню довіри і безпеки цифрових послуг та обробки персональних даних.

ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ МАКСИМАЛЬНИЙ РІСТ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ?

Має бути такий собі "вільний потік інформації в Європі" абсолютно в різних значущих напрямках. ЄС уніфікує та узгоджує стандарти у таких чутливих та суспільно значущих сферах як електронна охорона здоров'я, планування транспорту, енергетика ( йдеться про інтелектуальний облік).

У сучасній Європі створюється інклюзивне цифрове суспільство, в якому громадяни володіють необхідними навичками доступу до можливостей Інтернету, що підвищує їх шанси на оптимальне працевлаштування, освіту, ділову та соціальну активність.

ЯК УКРАЇНІ НЕ ВИПАСТИ З ГЛОБАЛЬНОГО ЦИФРОВОГО КОНТЕКСТУ?

Додаток XVII-3 до Розділу IV Угоди про асоціацію вже зобов’язує Україну здійснити імплементацію низки актів ЄС, що встановлюють спільні норми на ринку надання електронних комунікаційних послуг. Також Угода передбачає, що у цій всеосяжній сфері має бути прийнята дорожня карта змін – є надія, що вона буде представлена на розгляд парламенту вже найближчим часом.

Головне, що Україна має запровадити європейську концепцію регулювання ринку та впровадити її стандарти, а не придумувати щось цілком відмінне, що конфліктуватиме з постулатами ЄС. Визначені ці положення у ключових директивах ЄС. Українське суспільство зацікавлене інтегруватися в європейський цифровий простір, бо від цього, як бачимо, залежить розвиток економіки в цілому, практично усіх її секторів. Тож помилки та протиріччя, законодавчі казуси саме у цій царині нам можуть надто дорого коштувати – це і інвестиції, і нові робочі місця, і потенційні глобальні спільні проекти, і розвиток малого та середнього бізнесу, і втрата безцінного часу на «оцифровування» нашої економіки.

Не можна казати, що український законодавець не робив спроб змінити законодавство у сфері електронних комунікацій – за кілька років, попри відсутність дорожньої карти, було подано до ВР декілька дискусійних законопроектів. Основними недоліками багатьох з них були слабкі порівняно з ЄС гарантії захисту прав споживачів електронних комунікаційних послуг, недостатні гарантії ефективного державного регулювання та ризики спотворення конкуренції.

Серед окреслених Угодою про асоціацію актів Європейського Союзу у цій сфері засадничим є Рамкова Директива ЄС/2002/21 про спільні правові рамки у сфері електронних комунікаційних мереж та послуг, а також низка директив і регламентів. Жоден з законопроектів у цій сфері у повній мірі не відповідав нормам та стандартам ЄС. А це означає, що Україна перебуває ще досить далеко від «цифрового ринку» об’єднаної Європи, мабуть, далі, ніж, Латинська Америка чи Китай. І географія тут ні до чого.

Денис Черніков, координатор Парламентської експертної групи з євроінтеграції