Обґрунтування необхідності міської програми попередження корупції
Досвід громадського моніторингу попередньої державної антикорупційної програми на центральному рівні (в 2012-2013 рр.), а також на обласному та міському рівнях (2012-2013 рр.), що здійснювався експертами Фундації «Відкрите суспільство» самостійно та з партнерами, засвідчив фокусування програм на корупційних ризиках та напрямках роботи, які мають незначний вплив на попередження корупції та фактично імітують боротьбу із корупцією.
Системні схеми виведення бюджетних коштів та ресурсів в тінь та пов’язані із ними корупційні практики переважно знаходилися поза увагою відповідних програм та планів заходів. І це попри те, що органи державного фінансового контролю, правоохоронні органи, інститути громадянського суспільства та журналісти неодноразово фіксували та оприлюднювали характерні зловживання.
Серед основних заходів антикорупційних програм та планів заходів були переважно організаційно-просвітницькі заходи, які зводилися до наступного:
- механічного підрахунку звернень громадян та організацій щодо фактів корупції без адекватних відповідей заявникам та браку інформування в рамках звітів щодо виконання програми та планів заходів щодо суті піднятих питань в рамках звернень та стану їх вирішення;
- відсутність публічних відповідей на критику органу влади та ігнорування результатів журналістських матеріалів та громадського моніторингу щодо ознак корупційних правопорушень попри існування на сайтах органів влади окремого розділу «Реагування на критику»;
- переважна відсутність проведення службових розслідувань з огляду на відсутність фіксації фактів правопорушень та апелювання до компетенції правоохоронних та судових органів;
- інформування про виконання програм та планів заходів шляхом розміщення інформації на сайті органу влади та статей у засобах масової інформації без обговорення із громадськістю звітної інформації та адекватності природі корупційних ризиків вжитих та запланованих заходів;
- проведення семінарів та навчань для посадових осіб щодо антикорупційного законодавства;
- проведення конференції, засідання за «круглим столом», прес-конференції, зустрічі із представниками органів державної влади з метою формування в суспільстві негативного ставлення до будь-яких корупційних проявів, залучаючи представників громадських організацій;
- організації конкурсів малюнків та статей на антикорупційну тематику, друк та розміщення тематичних плакатів в органах влади тощо.
Контроль за дотриманням вимог бюджетного законодавства, цільовим використанням бюджетних коштів та державного/комунального майна, що окремо зазначався в рамках планів заходів, переважно зводився до формального контролю та ігнорування корупційних ризиків пов’язаних із домінуванням неконкурентних процедур закупівель, системною практикою завищення закупівельних цін та фіксуванням цих ознак зловживань з боку органів державного контролю та інститутів громадянського суспільства тощо.
Показники оцінки результативності та ефективності антикорупційних програм та планів заходів були загальними та важко вимірюваними, що давало змогу маніпулювання звітною інформацією.
Можна стверджувати, що практика підготовки, впровадження, моніторингу та звітування щодо прийнятих органами влади антикорупційних програм та плані заходів зводилася до формальностей та імітації боротьби із корупцією, бракувало реагування на системні та повторюванні корупційні ризики та практики. Участь громадськості при підготовці, моніторингу та звітуванні антикорупційних програм та плані заходів або була взагалі відсутня або зводилася до формальної участі.
Прийнятий в жовтні 2014 року пакет антикорупційного законодавства відкриває нові можливості перед органами влади у сфері попередження корупції та налагодження дієвої взаємодії із громадськістю, а особливо, профільними тематичними інститутами громадянського суспільства.
Першим пріоритетом презентованої 9 липня 2014 року програми першочергових кроків на посаді міського голови В.Кличко назвав «нищівний удар по корупції». Саме корупція «поїдає» мільярди коштів киян, які йдуть не до бюджету, а в кишені тих посадовців, хто «кришує» корупційні схеми. Щоб наповнити бюджет Києва потрібно поламати корупційні схеми, які є в основі корупційних практик.
Нова міська антикорупційна програма має бути спрямована на реагування та попередження значимих корупційних ризиків та практик, які завдають найбільших втрат в частині недоотримання доходу міським бюджетом, ведуть до неефективного витрачання бюджетних коштів та стоять на заваді реалізації інтересів киян щодо отримання якісних та доступних публічних послуг (транспортних, житлових, медичних, освітніх, соціальних тощо).
Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована програма
Корупція в Києві має наслідком:
- мільярдні втрати в доходній частині бюджету;
- неефективне витрачання бюджетних коштів та ресурсів (землі, об’єктів нерухомості тощо);
- завищені витрати при закупівлях за бюджетні кошти;
- тінізацію роботи комунальних підприємств та завищені витрати на їх утримання;
- перенесення на плечі киян оплати вартості корупційної ренти при наданні транспортних, житлових, медичних, освітніх, соціальних та інших публічних послуг.
Офіційна інформація щодо втрати та сфери поширення корупційних практик.
Статистична інформація правоохоронних та судових органів не дає реальної та об’єктивної картини поширеності корупції в м. Києві. Відома із відкритих джерел інформація говорить про переважне поширення системних корупційних ризиків на практик наступних сферах:
- в земельній сфері та в сфері містобудування (міський голова В.Кличко говорив про 50 млрд. грн. втрат від земельних махінацій, а його попередник О.Попов про 70 млрд. грн.), відомою є інформація про зловживання із земельними ресурсами (більше 600 автостоянок без відповідних договорів, скандальні забудови та землевідведення, занижені ставки оренди земельних ділянок, маніпуляції із містобудівною документацією що призводить до соціальної напруги та неготовності до інвестицій з боку неофошорних інвесторів тощо). Відсутня інформація про забезпечити впровадження Рішення Київради №89/9146 від 28 лютого 2013 року щодо застосування ст. 288 Податкового кодексу про укладання договорів оренди із власниками земельних ділянок та інформування громадськості щодо вжитих заходів;
- зловживання із сплатою пайових внесків забудовниками та малими архітектурними формами (МАФами) тощо. Досі відсутня в публічному доступі інформація про 132 боржника по сплаті пайових внесків на розвиток інфраструктури на суму 736 млн. грн. при тому, що про ії оприлюднення публічно зверталися неодноразово. Критичною є ситуація із МАФами;
- зловживання в роботі комунальних підприємств пов’язані із фіктивною зайнятістю, не облікованої або заниженою вартістю здачі в оренду нерухомості, завищеною вартістю закупівель та використанням неконкурентних процедур тощо.Наприклад, неодноразово оприлюднена інформація про фіктивну зайнятість в КП «Київводоканал» так і залишилася без інформування про вжиті заходи та притягнутих до відповідальності;
- не облікована зайнятість, що веде до втрати надходжень від податку на доходи фізичних осіб;
- зловживання в рамках роботи бюджетних установ, що пов’язана із завищеною кількістю працюючих в системі охорони здоров’я, тіньовими схемами фінансування закладів освіти через батьківські комітети тощо.
Результати громадського моніторингу та журналістські розслідування дають підстави стверджувати про мільярдні втрати бюджету від корупції та відсутності адекватного реагування на ці сигнали з боку органів влади, правоохоронних та судових органів.
Інформація про задекларовані мільйоні втрати комунальних підприємств, які виявлені в ході проведення перевірок, про які публічно повідомляла міська влада при звітуванні з нагоди 100 днів, так і залишається закритою для громадськості. Досі відсутньою є інформація про повний перелік суб’єктів господарювання та бюджетні установи де виявленні зловживання, притягнення до відповідальності посадових осіб та вжитті заходи щодо компенсації збитків та попередження зловживань.
Інформація про корупційні ризики та практики потребує узагальнення за участі інститутів громадянського суспільства та формування адекватних заходів в рамах антикорупційної програми.
Для об’єктивної оцінки рівня корупції та пов’язаних із цим втрат та недотриманої вигоди киянами, міська влада має забезпечити:
- максимальну відкритість у свій роботі та публічно інформувати на сайті щодо критики в засобах масової інформації та з боку профільних експертних громадських організацій;
- відмовитися від практики «відписок» на звернення громадських експертів та організацій, що фахово займаються київською проблематикою;
- врахувати надані пропозиції громадськості (зокрема, Фундації «Відкрите суспільство», що за останні 5 місяців неодноразово офіційно та публічно зверталася із конкретними пропозиціями) щодо системних корупційних практик в сфері управління земельними ресурсами, містобудування, в бюджетній сфері, в роботі комунальних підприємств тощо.
- налагодити співпраця із системними ініціативами громадських організацій та експертів, які фокусовані на київській проблематиці, як то ініціатива Реанімаційного пакету реформ – Київ
Для оцінки результативності та ефективності антикорупційної програми важливо сформулювати чіткі та вимірюванні індикатори оцінки, що дадуть могу оцінювати досягнутий прогрес.
Метою програми є зниження рівня корупції та пов’язаними із нею втратами бюджету та додатковими витратами платників податків при отриманні публічних послуг, попередження умов, що сприяють або можуть сприяти виникненню корупції в м. Києві.
Завдання
1. Підвищення прозорості, відкритості, підзвітності влади (оприлюднення інформації на сайті, публічне реагування на критику, запровадження е-урядування, запровадження практики попередження та усунення конфліктів інтересів, оприлюднення декларацій про доходи тощо)
2. Формування дієвих механізмів участі громадськості в управлінні містом із акцентом на бюджетному процесі (громадські ініціативи та експертиза, місцевий референдум, громадські обговорення та слухання, консультації з громадськістю).
3. Перегляд та розробка нових міських цільових програм у сферах високого корупційного ризику (земельна та містобудівна сфери, транспортна сфера, житлово-комунальна сфера тощо)
У Відкритому зверненні від 15.10.2014 року до міського голови В.Кличка та в рамках «Дорожньої карти для київської влади» Фундація «Відкрите суспільство» ініціювала розробку нової міської цільової антикорупційної програми в м. Києві та висловила готовність на підставі напрацювань в сфері моніторингу антикорупційних програм на місцевому рівні (зокрема, на обласному та міському рівнях в 2012-2013 рр.), типових корупційних ризиків та втрат міського бюджету від них, разом із профільними експертами та представниками громадськості, сприяти в розробці даної цільової програми.
Концептуальні підходи до розробки Київської міської цільової програми попередження корупції підготовлені Іваном Сікорою, директором Фундації «Відкрите суспільство», експертом з питань антикорупційної та бюджетної політики, експертом Реанімаційного пакету реформ – Київ разом із експертами Фундації «Відкрите суспільство» в рамках проекту «Громадська варта Києва: здійснення громадського контролю за розробкою та реалізацією антикорупційної політики у місті Києві», що реалізується Фундацією «Відкрите суспільство» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
