Прогнозна дохідна частина бюджету Києва на 2016 є заниженою. Громадські експерти оцінили проект міського бюджету Києва на 2016 рік

На думку директора Фундації «Відкрите суспільство» Іван Сікора ми знову станемо свідками  перевиконанням прогнозних показників надходжень до міського бюджету та їх перерозподілу в ручному режимі. На думку Івана Сікори, прогнозні показники надходжень є значно заниженими і орієнтовно складають декілька млрд грн. Це, передовсім, заниження надходжень по ПДФО, акцизному податку, платі за землю, пайовим внескам забудовників тощо.

У 2015 році прогнозні показники по ПДФО були значно перевиконанні. ПДФО є основним генератором надходжень до міського бюджету. Його питома вага перевищує чверть загального обсягу доходів столичної скарбниці. На думку Івана Сікори, перевиконання надходжень не є заслугою міської влади. Варто зазначити, що основними статтями перевиконання бюджету Києва в 2015 році стали статті надходжень, що тісно пов’язані із інфляцією та збільшенням мінімальної заробітної плати. Після підвищення розміру мінімальної заробітної плати у вересні 2015 року щомісячні обсяги надходжень від сплати (перерахування) ПДФО до бюджету м. Києва зросли до 2 млрд. грн.

Доходи бюджету Києва в 2015 році збільшені за рахунок перевиконання надходжень від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та надходжень в частині акцизного податку. Оскільки значна частина великих платників податків зареєстрована в Києві (за оцінками голови ДФС Романа Насірова основним джерелом податкових надходжень стали півтори тисячі великих компаній України, які платять 80% від усієї суми зборів до держскарбниці), то в цьому немає нічого дивного. Наприкінці 2014 року в Києві було зареєстровано 87 405 підприємств, з яких 128 належали до категорії великих, а 3 595 – до середніх.

На думку Івана Сікори, при схваленні бюджету-2016 міській владі слід переглянути розрахунковий показник в 7,9 млрд грн, який визначено в проекті бюджету столиці на 2016 рік. Прогнозний показник надходжень від ПДФО є заниженим приблизно на 500 млн -  1 млрд грн.

Нагадуємо, що прогнозні показники бюджету Києва на 2015 р. були перевиконанні більш як на 3 млрд грн. І це при тому, що голова бюджетної комісії Київради Андрій Странніков говорив на початку 2015 року про реалістичність показників бюджету Києва на 2015 рік.

Хоча упродовж січня-жовтня 2015 року обсяги надходжень до столичної скарбниці номінально зросли на 7,9 млрд грн або на 45,2%, проте внаслідок стрімкої девальвації національної грошової одиниці відбулося падіння доходів міського бюджету на 17,9%  або на 242 млн дол. в реальному вимірі.

Результати обчислень наведено з використанням значень офіційного курсу НБУ 12,95 грн/дол. станом на 31.10.2014 року та 22,90 станом на 31.10.2015 року.

Доходи бюджету м. Києва (січень-жовтень 2014-2015 рр.)

За оцінками Івана Сікори, найбільше втрачає коштів бюджет Києва від плати за землю. Корупційні практики в цій сфері є загальновідомими і коштують не менше як декілька млрд грн недотриманих надходжень громадою столиці. Плани надходжень від плати за землю ставляться такі, щоб їх не важко було виконати навіть практично не фінансуючи Програму використання та охорони земель міста Києва. В 2015 році ця ключова для формування надходжень від плати за землю цільова програма  була профінансована лише на декілька відсотків. Безперечно, така ситуація стоїть на заваді серйозному зростанню надходжень від плати за землю. Кому це вигідно, не важко здогадатися. 

Така ситуація вигідна забудовникам та орендарям земельних ділянок. Ці кошти отримують у вигляді корупційної ренти посадовими особами в КМДА які закривають очі на використання земельних ділянок без укладення договорів оренди або коли юридичні особи сплачують за земельні ділянки менше 3% від нормативно-грошової оцінки.  Серед інших причин варто зазначити відсутність точної облікової інформації щодо земельного ресурсу та стану його використання. Про резерви надходжень коштів від оподаткування земельних ділянок неодноразово зазначали громадські експерти Фундації «Відкрите суспільство». Значно можна збільшити надходження до бюджету по статті «Надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності». Із загальної нежитлової площі 1,18 млн м² або 10,42% передано в орендне користування. Орендовану площу загалом по місту використовують 5242 орендарі. За інформацією Департаменту комунальної власності м. Києва щодо використання нежитлового фонду комунальної власності територіальної громади столиці загалом по місту 53,2% (або 627,56 тис. м²) загальної площі передано в пільгове орендне користування, орендна плата на яку встановлена у розмірі 1 грн на рік. Загальна сума очікуваних надходжень до бюджету столиці за цією статтею у 2016 році запланована у сумі 52 600 тис. грн. На думку Івана Сікори, надходження можна було б збільшити за рахунок оприлюднення нарешті на сайті КМДА відкритої бази даних комунального майна що здається в оренду із зазначенням площі та орендаторів.

Додаткові надходження до бюджету можуть дати зменшення корупційних практик в сфері  неподаткових надходжень (парковки, пайові внески торговців, реклама).

Іван Сікора відзначив, що є певні позитивні зрушення щодо прозорості оприлюднення проекту рішення про бюджет Києва. Водночас, на жаль, міська влада поки що неготова до предметного експертного діалогу із громадськими експертними організаціями. 

Повне відео виступу Івана Сікори за посиланням: 

https://www.youtube.com/watch?v=QoRzwdUlPAY