Підписати Звернення ТУТ
Міському голові Києва,
Голові Київської міської державної адміністрації
Віталію Кличку
Керівникам фракцій політичних сил у міській раді Києва
депутатам Київської міської ради
ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
щодо неприпустимості взяття до розгляду та схвалення
актуалізованого проекту
Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року у новій редакції,
що підготовлена із численними порушеннями загальноприйнятих процедур,
що застосовуються для підготовки подібних політичних документів
визнаючи
важливість та необхідність підготовки стратегії розвитку Києва, яка б відповідала існуючим соціально-економічним реаліям, міжнародним загальним документам з розвитку на рівні ООН та Європейського Союзу та чинній нормативно-правовій базі,
зафіксувавши
вважаємо, що запропонований проект Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року у новій редакції є неприпустимим до взяття до розгляду та схвалення
з огляду на наступні вади та недоліки:
Запропонований Київською міською державною адміністрацією (КМДА) проект Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року у новій редакції містить численні організаційно-методологічні прогалини та вади, що підривають довіру до якості та обґрунтованості цього важливого стратегічного документу розвитку столиці України через постановку питання про «оновлення» та «актуалізацію» формально існуючої Стратегії розвитку Києва зразка 2011 року без оприлюднення звіту про виконання існуючої Стратегії.
1. Методологічні прогалини, вади та недоліки:
1.1. Нав’язування розробником методології підготовки оновленого документу та відсутність її погодження із експертним середовищем, відсутність опису методології в рамках Стратегії.
Відсутність факту обговорення та погодження із незалежними експертними організаціями та аналітичними центрами, науково-дослідними інститутами, що фінансуються із бюджету м. Києва методології, на основі якої здійснювалося оновлення існуючої Стратегії. Відсутність розділу чи окремого додатку із описом методології, на основі якої здійснювалося оновлення існуючої Стратегії. Фактично можемо констатувати про застосування еклектичного підходу до оновлення стратегії.
1.2. Ігнорування пріоритетних цілей розвитку, встановлених міжнародними загальними документами з розвитку на рівні ООН, ЄС, в тому числі щодо міст (цілі розвитку ООН 2016-2030, Хабітат III, документи з міського порядку денного ЄС), існуючого міжнародного досвіду та наукових принципів їх розробки,зокрема, окремого стандарту ІSO 37120:2014 "Sustainable Development of Communities: Indicators for City Services and Quality of Life".
1.3. Відсутність оприлюднення звіту про виконання існуючої редакції Стратегії, що була прийнята ще у 2011 році.
1.4. Відсутність білої та зеленої книг, які є необхідними для підготовки такого важливого стратегічного документу.
1.5. Відсутність чіткого стратегічного бачення, місії Києва.
1.6. Відсутність чітко визначеного та вичерпного переліку знакових інфраструктурних проектів Києва.
1.7. Відсутність аналізу альтернативних сценаріїв/моделей розвитку міста та обгрунтування підстав для обрання запропонованого базового сценарію.
Відсутніми є опис та аналіз альтернативних сценаріїв/моделей розвитку міста, пріоритетів та прогнозних значень базових показників кожного із сценаріїв та відповідно визначення підстав для обрання запропонованого базового сценарію розвитку столиці, що описаний у Стратегії. Як наслідок, є незрозумілим підстави для обрання саме запропонованого сценарію розвитку столиці.
1.8. Ігнорування питання та відсутність бачення розвитку столичного округу (київської агломерації).
Зафіксовано відсутність бачення розвитку столичного округу (київської агломерації, фактичних меж Великого Києва). Опис розвитку столичного округу (київської агломерації) є вкрай важливим інструментом розвитку, який використовується такими містами як Нью-Йорк, Лондон та Париж, що розвиваються як «міста-регіони» та застосовують єдину систему оперативного управляння та стратегічного планування. Проблема є вкрай актуальною для Києва з огляду на хаотичну масову забудову територій навколо Києва та брак робочих місць, що веде до масової щоденної міграції мешканців Київської області до Києва. Це створює додаткове транспортне навантаження на існуючу транспортну інфраструктуру столиці та збільшує негативний вплив на навколишнє природне середовище. Ситуація погіршується переважною відсутністю об’єктів соціальної інфраструктури у новозбудованих житлових комплексах навколо Києва. Відсутність бачення розвитку столичного округу та механізмів погодження розвитку, що мало б здійснюватися переважно на рівні КМДА та КОДА за участі муніципалітетів міст Київської агломерації, дозволяє продовжувати практику хаотичного розвитку територій навколо Києва, підвищує навантаження на транспорту та соціальну інфраструктуру столиці, негативно впливає на навколишнє природне середовище через викиди транспортних засобів.
1.9. Відсутність індикаторів для оцінювання частини заходів, суперечливість та вибірковість індикаторів, що не дають можливість виміряти ефективність заходів.
Зафіксовано ігнорування індикаторів щодо оцінювання частини важливих заходів, що пов’язанні із просторовим розвитком та збереженням навколишнього середовища. Щодо деяких заходів стратегії взагалі відсутні індикатори, або до їх оцінювання застосовувались індикатори, які не дають можливість виміряти ефективність заходів. В рамках сектору «Розбудова міста та земельні відносини» серед переліку заходів зазначено «Розробка та затвердження нового Генерального плану, а також відповідної містобудівної документації (в т.ч. планів зонування, детальних планів територій) з урахуванням наявних галузевих концепцій розвитку і європейських норм / стандартів в галузі сталого міського планування та будівництва» та «Проведення незалежної фахової експертизи проекту Генерального плану міста Києва із залученням міжнародних експертів». Попри одіозність та негативний суспільний контекст теми нового Генерального плану та пропозиції експертів, зокрема Фундації «Відкрите суспільство», немає жодної згадки про необхідність пошуку компромісу щодо майбутнього розвитку територій, які є джерелами постійної соціальної напруги та конфліктів між місцевими мешканцями та забудовниками, а також забезпечення відповідності нового Генплану Києва нормам чинного земельного та містобудівного законодавства, забезпечення несуперечності між Генпланом, Детальними планами територій та Зонігом.
Жодних адекватних індикаторів оцінювання не передбачено для таких заходів як «Синхронізація реєстрів/баз даних (земельний та містобудівний кадастри)», «Розробка проекту землеустрою щодо встановлення межі міста Києва», «Оптимізація територіального розміщення промислових підприємств (згідно положень Генерального плану міста Києва)», «Встановлення меж територій з особливими режимами використання (заповідники, природоохоронні території, прибережні захисні смуги тощо)».
Для зручності сприйняття інформації необхідним є зазначення у окремому додатку всіх ключових та загальних індикаторів у розрізі кожного із заходів за кожним сектором. Наприклад, у секторі «Екополітика та охорона довкілля» для заходу «Поліпшення стану основних водних об’єктів м. Києва (річок, озер, каналів тощо), в т.ч. забезпечення жорсткого контролю за скидами забруднюючих речовин у водні об'єкти» вказані такі індикатори як «Частка водних об'єктів міста Києва, на яких здійснюється моніторинг екологічного стану якості води відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви 2000/60/ЕС» та «Розробка та затвердження концепції розвитку рекреаційно-туристичної зони долини річки Дніпро», що очевидно не відображає поліпшення стану основних водних об’єктів м. Києва. І такі приклади є непоодинокими.
2. Організаційні прогалини, вади та недоліки:
2.1. Відсутність опису критеріїв для запрошення ключових стейкголдерів в рамках кожного із секторів Стратегії.
2.2. Вибірковість залучення ключових стейкголдерів в рамках кожного із секторів Стратегії в рамках її обговорення у серпні 2016 року.
2.3. Відсутність зворотного зв’язку із учасниками консультацій, які надали відповіді пропозиції у частині причин їх врахування, часткового врахування чи відхилення, в тому числі щодо пропозицій які були надані у письмову вигляді.
2.4. Відсутність проведення структурованих консультацій із незалежними аналітичними центрами, які багато років займаються комплексним дослідженнями київської проблематики.
2.5. Відсутність проведення структурованих консультацій із екологічними громадськими організаціями, які стверджують про порушення прав громадян внаслідок прийняття управлінських рішень міською владою.
2.6. Відсутність проведення консультацій та незалучення до консультацій численних організованих ініціативних груп мешканців столиці, які виступають проти незаконних та сумнівних забудов та зміну функціонального призначення земельних ділянок.
2.7. Зафіксовано значна частина заходів, які спрямовані на вирішення проблем, які є важливими, масштабними, гострими та символічними для Києва, але щодо яких відсутні індикатори для оцінювання або вони є вкрай суперечливими в частині вимірювання їх ефективності. Очевидно, що це є свідченням неякісної та поспішної підготовки тексту Стратегії.
3. Суперечність між змістом Стратегії та реальною просторовою стратегією розвитку столиці.
Попри декларування принципу «Сталості» у Стратегії та зазначення, що найважливішим принципом Стратегії є можливість вимірювання досягнутих результатів, реальна містобудівна політика яка реалізовується останні 10 років у столиці є свідченням суперечностей між задекларованим принципом та реальною політикою. Вірогідно свідоме незалучення до консультацій численних ініціативних груп громадян які виступають проти ущільнення забудови, зміни функціонального призначення земельних ділянок, будівництва замість об’єктів соціальної інфраструктури об’єктів житлової забудови, постійного нецільового використання та забудови озеленених територій загального користування, лісопаркових, рекреаційних та природно-заповідних територій поряд із маніпулювання показниками забезпеченість зеленими зонами загального користування (м2 на 1 мешканця) разом із ігноруванням частини наданих пропозицій щодо деталізації індикаторів у цій сфері є свідченням намагання імітувати прихильність ціннісним імперативам стійкого розвитку Києва.
З огляду на зазначене вище, вважаємо неприпустимим взяття до розгляду та схвалення актуалізованого проекту Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року у новій редакції та звертаємося до політичних сил, які представлені у Київській міській раді щодо необхідності ініціювати розробку принципово нової Стратегії міста Києва.
Звернення відкрите для приєднання політичних сил, експертів у сфері місцевого та регіонального розвитку, містобудування, екологічних організацій, ініціативних груп мешканців столиці, які виступають проти незаконних та сумнівних забудов та змін функціонального призначення земельних ділянок, аналітичних центрів, які займаються дослідженнями київської проблематики та всіх небайдужих киян.
Підписати Звернення ТУТ
Фундація «Відкрите суспільство»
