Проте, за місяць травень парламент прийняв цілих 43 нормативно-правових акти: левова частка припала на ратифікацію різних договорів.
Найбільш важливі з них:
- щодо кредиту від Євросоюзу на мільярд євро,
- з Європейським банком реконструкції та розвитку щодо виділення коштів на Укриття в Чорнобилі,
- з Євроатомом, про виділення 300 млн євро на підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій в Україні.
Соцзабезбечення АТО
Крім того, парламент активно дбав про соцзабезпечення учасників АТО, штампуючи закони-гарантії про пенсійні та інші виплати борців з терористами, звільнених зі служби.
Війну з проросійськими сепаратистами парламент підтримував і виділенням матеріальних резервів Кабміну, законом про часткову мобілізацію та іншими заходами щодо зміцнення національної безпеки.
Вибори Президента України
Окрім того, парламент також зайнявся і технічним забезпеченням виборів Президента, підкоригувавши кілька законів і намагавшись як максимально забезпечити їх прозорість, так і заощадити.
Євроінтеграція
Не забули парламентарі та про один з ключових вимог Майдану, євроінтеграції. Близько десятка прийнятих законів так чи інакше стосуються узгодження українських нормативно-правових актів з європейським законодавством, зокрема, для прийняття спрощеного (а після і безвізового) режиму для українців, а також для введення в дію економічної частини асоціацію з Євросоюзом. Зокрема, 1263-VII і 1261-VII.
ЗАКОНОПРОЕКТНА робота
Партія регіонів в травні робила деякі спроби виступити захисником прав "ополченців" на Сході України - зокрема, проектом 4847, що вимагає зупинити АТО через смерті мирних людей. Проте, депутати пішли на копроміс з регіоналами лише в Меморандумі порозуміння і миру, який згладив протиріччя у ВР, але де-факто не приніс результатів.
Нерозглянутими або ж несхваленими залишилися ідеї Батьківщини про державну службу по боротьбі з корупцією і про проведення паралельно з виборами глави держави консультативного референдуму.
Оригінальною військової ініціативою відзначився Олександр Бригинець (Батьківщина). Він запропонував внести зміни до закону "Про статус народного депутата України" щодо проходження військової служби народним депутатам при оголошенні військового положення.
УДАР відзначився проектом Національної антитерористичної доктрини - чи своєчасної, враховуючи розпал АТО в Донбасі.
Проігнорували депутати і проект партії Кличка, покликаний збільшити прозорість фінансування політичних сил і їхніх передвиборних кампаній. Ударівці навіть виступили з екстремальною ідеєю провести виїзну сесію ВР у Донецьку - природно, підтримки ця ініціатива не знайшла. Під кінець травня, коли перемога Кличка на виборах мера Києва стала очевидною, партія подала законопроекти про столицю, покликані відрегулювати бюджетні та управлінські питання в Києві.
Свобода продовжила свої спроби врегулювати законами громадську мораль - позбавити права голосу судимих за особливо тяжкі злочини, а на місцевих виборах - солдатів строкової служби та тих, хто відбуває свій термін в місцях позбавлення волі. Не увійшла до порядку денного і ідея про термінове підвищення професіоналізму правоохоронців. Традиційно націоналісти відзначилися і боротьбою за українську мову, запропонувавши перейменувати місто в Одеській області Южное в Південне.
Комуністи подали лише сім законопроектів, серйозно відстаючи на фоні колег. Втім, загроза розпаду фракції і глобальної заборони політсили явно не надихає нардепів серпа і молота на трудові подвиги. Так, КПУ знову спробувала повернути в законодавчу термінологію поняття "іноземний агент" - для громадських організацій, які отримують західні гранти. Ще один проект покладав провину на вище керівництво України за трагічні події в Одесі 2 травня 2014, в яких загинули десятки мирних жителів.
В останній тиждень місяця в парламенті також відбувалися дебати шекспірівського розмаху, на тему бути чи не бути перевиборам народних депутатів. 83-тя стаття українського Основного закону говорить, що у ВР має зібрать коаліція, що представляє більшість народних депутатів. 90 стаття вказує, що якщо протягом 30 днів парламентська коаліція не утворилася, у глави держави з'явиться право розігнати ВР.
Втеча Віктора Януковича підштовхнула парламентаріїв до створення 27 лютого нової коаліції - Європейський вибір, що об'єднала в собі Батьківщину, УДАР, Свободу і новоспечені групи Суверенна європейська Україна, а також Економічний розвиток, частково включивши екс-регіоналів. Нова більшість і обрала Кабінет Арсенія Яценюка. Об'єднання почало проявляти червоточини вже під час виборчої кампанії, починаючи від сварок за посаду міністра оборони, відповідального за АТО, до тихих внутрішніх течій, пов'язаних з малоймовірною перемогою лідера Батьківщини.
Більшість депутатів нинішнього скликання, очевидно, перевиборів не бажають. Під час передвиборної кампанії Петро Порошенко наполягав на розпуск парламенту, відповідно до вимог Майдану з певним застереженням: якщо ВР доведе свою непрацездатність.
Спробував розіграти хитру карту і екс-спікер Володимир Литвин, що запустив слух про нібито 260 + голосів, готових знову обрати його на посаду голови ВР.
Проте, Порошенко навряд чи погодився б на подібний крок, розуміючи потенційний громадський гнів. Однак, питання залишилося відкритим: депутати не дійшли консенсусу щодо наступного скликання Верховної Ради. Союзник фаворита гонки,- УДАР зажадав виборів вже восени, повідомивши про готовність вийти з коаліції. Батьківщина натякнула на свою згоду, але попросила змінити законодавство: пропорційна система і, швидше за все, закриті списки. Багато мажоритарників, очевидно, виступлять проти перевиборів, будучи готовими підлаштуватися під нового президента.
Крім того, на вирішення парламентського питання безсумнівно впливає і фактично триваюча на Сході України неоголошена російсько-українська війна, делікатно названа Антитерористичної операцією. У середині травня парламентарії зажадали доповіді глави Міноборони Михайла Коваля. Останній відзвітував, що силовики не використовують в зоні АТО установки Град для запобігання жертв серед цивільних.
"Реактивна артилерія у складі з'єднань АТО є, але вона не використовувалася. Це дуже потужна зброя, і вона б'є по площині. Це небезпечно. Ми на це не підемо ", - пообіцяв генерал.
Паралельно група нардепів УДАРу разом зі свободівцем Михайлом Блавацьким і радикалом Олегом Ляшко запропонували ВР створити тимчасову слідчу комісію для перевірки використання коштів, перерахованих українцями на підтримку Збройних сил і витрат держбюджету, спрямованих на потреби армії.
Один з ініціаторів, депутат від УДАРу Ірина Геращенко зазначила, що з казни на ці цілі виділили 7 млрд грн, тоді як громадяни перерахували понад 100 млн грн. "Ми хочемо знати, скільки коштів було витрачено саме на захист наших військових, зокрема, на закупівлю бронежилетів. Ми хочемо попередити, що будь-які натяки на корупцію в цьому питанні будуть нами розслідуватися надзвичайно жорстко, тому що йдеться про оборону нашої держави та життя людей ", - підкреслила депутат.
У той же час парламент схвалив проект постанови лідера Свободи Олега Тягнибока про належне безкоштовне медичне обслуговування учасників бойових дій, які були поранені під час проведення АТО. У своєму фейсбуці Тягнибок похвалився, що борці з терористами завдяки його ініціативі лікуватимуться у Феофанії.
Свободівці також запропонували Верховній Раді ввести візовий режим з Росією, для "забезпечення національної безпеки і стабілізації ситуації на сході України".
Парламентаріям також вдалося ратифікувати Меморандум про взаєморозуміння між владою України і ОБСЄ, який дозволить організовувати спеціальні моніторингові місії. Текст документа вказує, що місія буде діяти по всій Україні, штаб буде розташований у Києві. Приміщення, транспорт і власність учасників місії стануть недоторканними - законодавство розцінює місію ОБСЄ як дипломатичну.
Боротьба з сепаратизмом продовжилася і в самому парламенті: Генпрокуратура подала подання на позбавлення трьох нардепів недоторканності за підрив територіальної цілісності країни. Паралельно відомство займається дослідженням діяльності ще п'ятьох парламентаріїв. У травні ВР встигла зайнятися лише лідером псевдореспублікі "Новоросія" Олегом Царьовим, але не зуміла позбавити його депутатських привілеїв – у ВРУ ідентифікувався лише 206 голосів.
Наприкінці травня нардепи почали перейматися не лише фізичною, а й мережевою безпекою країни, подавши законопроект про інформаційну безпеку. Він пропонує запровадити визначення "кіберзлочинність", "кібербезпеки", "кібертероризму" і "кіберпростору". Документ підготовлений нардепам Іваном Стойко (Батьківщина), Олександром Кузьмуком (Економічний розвиток), Юрієм Сиротюком (Свобода) та експертами Держспецзв'язку, СБУ та МВС. Проект має врегулювати інформаційну безпеку в Україні, необхідність якої загострилася з агресивною пропагандистською кампанією Росії, яка "розпалює сепаратистські настрої і міжнаціональну ворожнечу". Законопроект пропонує захистити громадян "від негативного впливу інформаційних технологій та інформаційно-психологічного впливу". Депутати окреслили такі загрози інформаційній безпеці, як "недостовірна інформація про Україну, яку поширюють іноземні держави", різні що застосовуються ними способи маніпулювання свідомістю, незаконне перехоплення інформації в мережі Інтернет спецслужбами і т.д.
Проект також включає створення Національної комісії з інформаційної безпеки, яка і буде відати всіма цими питаннями. На початку травня в.о. Президента Олександр Турчинов підписав Указ про інформаційну безпеку, де говорилося про створення національної операційної системи і вітчизняного антивіруса.
Скандалом травня стало мікрофонами змагання між двома одіозними дамами ВР - Іриною Фаріон (Свобода) та Ганною Герман (Партія регіонів). Сутичка почалася після промови останньої, яка заявила, що свободівці нібито закликають "розстрілювати за російську мову". Свобода зазначила, що ніколи не робила подібних заяв, а слова Герман були сказані лише для показу по російському ТБ. Націоналісти запропонували прогнати Герман із залу, але, парламентарії не підтримали цю ідею. Після цього Фаріон назвала регіоналку "запроданкою", звинувативши у співпраці з Кремлем і ФСБ. Тоді Фаріон направила до ГПУ та СБУ прохання "здійснити перевірку причетності Ганни Герман до співпраці з КДБ і, в разі підтвердження про продовження такої роботи зі спецслужбами іноземних держав, залучити її до відповідальності".
У підсумку весну парламент закінчив звично схвильовано, очікуючи інавгурації нового Президента і потенційного переформатування. До кінця травня стало очевидним, що навряд чи наступний склад парламенту зустріне хоча б одну з присутніх нині політсил в колишньому форматі. Проте, тенденції до розколу, "перефарбуванню" і новим об'єднанням лише намітилися - подальші рухи залежать від політики новообраного президента Порошенка і його успіхів у антитерор-кампанії на Сході України.
Матеріал підготовлено на основі результатів моніторингу законопроектів парламентських політичних сил, що здійснюють експерти Фундації "Відкрите суспільство" www.osf.org.ua за кошти Національного Фонду Підтримки Демократії, США (NED).
