Регламент ВР зобов’язує депутатів провести перше читання законопроекту до 15 жовтня, друге – до 3 листопада.
Враховуючи поточні приязні стосунки між урядом та парламентом протягом останніх півтора років, можна сміливо стверджувати про високу вірогідність дотримання усіх термінів та вчасного прийняття головного фінансового документа країни. Тим не менш, окремі цифри та положення бюджету викликають подив або запитання.
Пояснювальна записка до проекту вказує, що для прогнозів застосовувався «песимістичний сценарій, який передбачає консервативні оцінки щодо тенденцій зростання економіки України в 2012 році». Тим не менш, цифри, скоріше, вказують на традиційний оптимізм влади щодо майбутніх результатів своєї діяльності.
Очікуються такі показники зростання:
Макроекономічні прогнози багато в чому спираються на очікування позитивного ефекту економічних реформ, успішної дії положень нового Податкового кодексу та сприятливий інвестиційний клімат завдяки Євро-2012. Показник інфляції, скоріш за все, свідомо занижений – для стимулювання у населення та бізнесу більш позитивних очікувань. Тим не менш, ці показники можуть бути нереалізованими через можливе продовження світової економічної кризи. У випадку погіршення ситуації у сфері міжнародної торгівлі Україна знову втратить можливість повноцінно реалізувати свій експортний потенціал. Більше того, до наступних парламентських виборів залишився рік. Беручи до уваги значні рейтингові втрати, Партія регіонів не може собі дозволити пророкувати погіршення в економіці після 18 місяців свого керування державою.
Запитання виникають і щодо показників прожиткового мінімуму та зарплатні. Навіть за урядовими прогнозами ціни зростуть за рік на 7,9%, тоді як прожитковий мінімум – лише на 7,6%, а мінімальна заробітна платня – на 5,7%. Таким чином, держава вже у власному кошторисі закладає зниження реальних доходів громадян. Крім того, передвиборна кампанія може стати приводом для чергового спалаху соціального популізму, що викривить і без цього примарну збалансованість державних видатків. Особливо це небезпечно в умовах зростання державного боргу України та дефіциту бюджету.
Хоча соціальні видатки не є найбільш болючим питанням державних фінансів. Традиційно суспільна увага найбільше фокусується на цифрах бюджету щодо забезпечення максимально комфортного існування можновладців. Проект на 2012 рік підтверджує очікування: на обслуговування діяльності ВР закладено 865 млн грн (у 2011 – 787 млн), Державного управління справами – 1,44 млрд грн (1,34 млрд у 2011). Знову ж обурення викликає порівняння державних витрат на депутатів та «простих людей». Так, на санаторно-курортне лікування парламентарів країна витратить 354,6 млн грн, у той час як на аналогічні заходи для ветеранів та інвалідів – лише 107,37 млн. Дуже низьке зростання (близько 0,5%) очікує на видатки для Міністерства охорони здоров’я (у той час як для Прокуратури – 12,6%, МВС – 6,4%). Можливо, таким шляхом уряд припускає, що українських громадян потрібно частіше арештовувати і карати, аніж лікувати.
Надходження Державного бюджету багато в чому спиратимуться на ефективній діяльності Податкової адміністрації. Зрозуміло, що таке твердження містить під собою не скільки максимальну оптимізацію діяльності цього державного органу, як чергове посилення пресу на малий та середній бізнес, який уряд так декларативно прагне розвивати. Але у проекті бюджету на програмку підтримки та розвитку малого підприємництва закладена жалюгідна сума, аналогічна цьогорічній, - 3,56 млн грн. Навряд чи виключно податки зможуть стати потужним стимулом для розвитку підприємництва в Україні.
Крім того, у проекті присутні певні положення, які не збігаються з чинним законодавством або потребують більшого обґрунтування, зокрема, щодо функцій Національного банку, розподілу коштів між загальним та спеціальним фондами Державного бюджету.
Фундація «Відкрите суспільство» продовжуватиме слідкувати за перебігом бюджетного процесу у стінах Верховної Ради України.
