П.Білян: Радий усіх Вас вітати на нашому круглому столі. Мене звати Петро Білян. Я відповідав за виконання проекту «Бюджет Києва-2010: проблеми та ризики». Він був реалізований за допомогою Фонду «Відродження» і стосувався бюджету міста Києва 2010 року.
Радий привітати Дмитра Йосиповича Андрієвського, який присутній з боку міської ради. Кілька тижнів тому проводили схожий круглий стіл, де був представлений бізнес, але там від влади було трохи менше представників. На жаль, виконавча влада, КМДА, поки що менше йде з нами на контакт, ігнорує, але будемо сподіватися, що цього контакту ми рано чи пізно досягнемо.
Кілька слів про сам проект. За основною роботою я економічний журналіст, протягом останніх 7 років - редактор відділу в газеті «Бізнес». Ми активно і регулярно відслідковували бюджет міста Києва, відписували його. Проект, який ми реалізували разом з Фондом «Відродження", Фундація «Відкрите суспільство» запропонувала минулого року. Леся Шевченко, президент Фундації «Відкрите суспільство», зібрала нашу команду, запропонувала мені, а також кандидату економічних наук Олександру Сергійовичу Бабаніну і кандидату економічних наук Андрію Любичу попрацювати над аналізом бюджету міста Києва. Протягом року за допомогою відкритих джерел ми дещо по-іншому підійшли до аналізу бюджету міста Києва, проаналізували його як цілісний документ від ухвалення до звіту, якого поки що, на жаль, нема. Зараз хочемо ознайомити Вас з тими результатами, до яких ми прийшли. Про економічні характеристики бюджету Києва розкаже Олександр Сергійович Бабанін. Прошу!
О. Бабанін: Дякую, Петре. Я розповім про хід нашого дослідження. Ми розглядали, власне, міський бюджет Києва (районні бюджети не розглядали) і порівнювали показники 2010 року з даними передкризового 2008 і кризового 2009 років. У своїй роботі ми користувалися лише відкритими джерелами: даними з веб-порталу Київської міської влади, публікаціями ЗМІ і деякими інтерв’ю у пресі. Щодо нових результатів, які ми сьогодні захищаємо, слід виокремити, крім самого звіту, підготовку Методичних рекомендацій проведення громадського моніторингу. У ході дослідження ми дійшли думки, що краще це називати не громадський моніторинг, а ризик-менеджмент, оскільки ми сигналізуємо міській владі і громаді міста про наявність ризиків у виконанні бюджету, у фінансово-економічній ситуації міста. Крім того, вперше проведено аналіз бюджету міста Києва відповідно до принципів Кодексу належної практики, який було ухвалено в 2007 році. Ми підготували простий посібник - Зрозуміти бюджет міста Києва, навели приклади прогнозування доходів.
Резюме дослідження має такий вигляд: у 2010 році державних гарантій і соціальних послуг у повному обсязі територіальній громаді міста Києва надано не було, виконання бюджету було провальним, дохідну частину було виконано не більш як на чверть, трошки краще було виконано видаткову частину. Якщо подивитись на виконання міського бюджету протягом останніх трьох років, то це вже стало хворобою. Тобто ми можемо спостерігати хронічне невиконання бюджету. За три останні роки різниця між запланованими і фактичними надходженнями до бюджету становила 15,6 мільярда грн, тобто ще один бюджет було втрачено. Минулого року різниця між запланованими і фактичними доходами становила 4,4 мільярда грн.
Які характерні риси бюджетної політики минулого року ми можемо відзначити? Щонайперше, це асиметричність інформації. Складається враження, що є група, скажімо, міська влада і підприємства, які до неї дотичні, що мають більшість інформацій про бюджет і, з другого боку, майже 3 млн територіальних громад, які такою інформацією не володіють. Слід віддати належне, адже на сайті доволі регулярно з’являється інформація про виконання бюджету за певний місяць. Проте вона дозована. Недосвідчений користувач може зіткнутися з такою проблемою: що таке «інші надходження», «інші видатки», «інші неподаткові надходження» і т.д.? Крім того, протягом року до бюджету вносяться зміни. Останні зміни було внесено 28 грудня минулого року. При чому може бути прийняте таке рішення КМР: поміняти в такій-то статті з 124000 на 345000 , а 786 на 833 тисячі, додаток не публікувати, бажаючі можуть з ним ознайомитися в Секретаріаті КМР, що, по суті, майже унеможливлює доступ громадськості до такого матеріалу. Також слід відзначити неналежний рівень звітності щодо виконання бюджету. Пункт 5 статті 28 Бюджетного кодексу визначає, що 20 березня року, наступного за звітним, міська влада має зробити публічне представлення бюджету. Цього зроблено поки що не було. Спостерігається відсутність відповідальності за порушення бюджетних процедур. При складанні бюджету було принаймні 9 порушень. За невиконання бюджету, неналежне звітування, по суті, ніхто не відповів.
Назвемо причини і проблеми невиконання бюджету минулого року. Передусім ми вважаємо, що слід почати з ефективного прогнозування. Вже 3 роки Головне фінансове управління не може визначитися з показниками доходів. Частково провина лягає на плечі Міністерства фінансів, яке також має проблеми з прогнозуванням доходів Державного бюджету. У додатку до звіту ми показали, яким чином можна поліпшити ситуацію. Тобто ми вказуємо, що податок з доходів фізичних осіб, який є головним наповнювачем міського бюджету, - найстійкіший податок. Його найлегше прогнозувати, однак протягом попередніх років обсяг надходжень цього податку належним чином прогнозовано не було. Минулого року також спостерігалася невиваженість рішення як дохідної, так і видаткової частин бюджету. Крім того, торік, як і в попередні роки, територіальній громаді не було надано повної картини звіту про діяльність 183-х комунальних підприємств. А це все-таки активи міста, і громада має знати про те, як функціонують ці підприємства.
Найбільша загроза для бюджету міста - наявність зростаючої динаміки заборгованості. Планку боргу міста Києва було піднято за підсумками минулого року до 8 млрд 200 млн грн, що становить половину доходів бюджету на 2011 рік. Крім того, зростає вартість обслуговування цього боргу. Так, наприклад, в 2011 році на обслуговування боргу буде виділено стільки ж коштів, скільки й на культуру, мистецтво, транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатику. Минулого року, всупереч статті 3 Конституції і заявам про пріоритет соціальної політики, відбулося скорочення соціальних статей, таких як освіта, охорона здоров’я, соціальне забезпечення, культура та мистецтво, - приблизно на 409 млн грн. Проте і в такому урізаному вигляді ці статті не було виконано. До прикладу, ситуацію у галузі охорони здоров’я, незважаючи на доволі пристойний рівень видатків у 2,3 млрд грн, 35,5% киян вважають незадовільною. У місті 4000 посад лікарів та 5000 посад медсестер є вакантними, проте не бракує посад чиновників - спостерігається паралельне існування дублюючих структур, як-то Coll-центр і Управління з питань звернень громадян. У місті працює два головних управління земельних ресурсів КМДА і центрального органу виконавчої влади, два відділи кадрів. У бюджеті при прискіпливому розгляді можна побачити такі цікаві статті видатків, як програма вирішення депутатами Київради соціально-економічних проблем - 38,8 млн грн минулого року і 48 млн грн 2011 року. Втім немає відповіді, чому ця стаття фінансується окремо від загального діла, загальних видатків бюджету. Поки що не встановлено дієвої комунікації та діалогу між територіальною громадою міста Києва і міською владою. Ми вже зазначили, що не було публічного звітування за виконання бюджету, і, маючи в бюджеті такі дві статті, як Програма розвитку громадянського суспільства та Програма сприяння місцевому самоврядуванню загальним обсягом фінансування в 5 млн грн, влада не знайшла коштів на створення простого і зрозумілого для пересічного киянина посібника з бюджетних питань. Про діяльність органів, які повинні стежити за виконанням бюджету, можна зазначити, що минулого року проводилися планові перевірки, які фіксували фінансові порушення приблизно на 100 млн грн щомісяця. Після ініціювання новим керівництвом спеціальної перевірки виявилося, що порушень в 15 разів більше. Тож ми пропонуємо:
- Організувати консенсус-прогноз, на кшталт такого, як організувало Міністерство економічного розвитку і торгівлі з участю провідних фахівців аналітичних центрів, незалежних експертів вищих навчальних закладів.
- Готувати бюджет міста Києва відповідно до принципів Кодексу належної практики.
- Готувати прозорі і зрозумілі для мешканців міста посібники з бюджету.
- Опублікувати повну картину фінансової заборгованості міста.
- Оприлюднити інформацію про діяльність комунальних підприємств, цільових фондів.
- Доцільно проводити щорічні аудити бюджету міста Києва фахівцями Рахункової палати (поки що це законодавчо не врегульовано, але, можливо, ми це запропонуємо).
П. Білян: Дякую. Слово має Андрій Любич. Прошу.
А. Любич: Моя тема - моніторинг складання бюджету Києва 2011 року. Торік відбулися дві істотні події: по-перше, 8 липня прийнято новий Бюджетний кодекс, по-друге, 2 грудня було ухвалено новий Податковий кодекс. Відразу після публікації Державного бюджету 30 грудня 2010 року КМР прийняла бюджет міста Києва на 2011 рік, використовуючи нову базу оподаткування.
Які характерні особливості цього бюджету? Відбулася консолідація. Бюджети районів як такі зникли і розпорядниками коштів міського бюджету стали районні державні адміністрації. Безпосередньо внаслідок зміни бази оподаткування деякі податки, які раніше були місцевими, стали державними, тобто приблизно у січні змінився план рахунків Державного казначейства.
Запланований бюджет міста Києва, маючи дохідну і видаткову частину понад 16 млрд грн, другий за розміром в Україні і становить близько 5-8% від Державного бюджету України. В грудні відбулися деякі зміни в регуляторних актах. Так, була видана нова постанова Кабінету Міністрів, що змінила формулу для розрахунків міжбюджетних трансфертів. Унаслідок ухвалення нового Податкового кодексу змінилася складова доходів і видатків бюджету. Відповідно - зменшення найбільшого податку, який стягується, - це податок на доходи фізичних осіб. Заплановано зростання плати за землю, зростання видатків на освіту і охорону здоров’я. Кожен з розпорядників бюджету має відповідні повноваження. Також запланована передача коштів Головним фінансовим управлінням КМДА до Державного бюджету, але вона зменшена з 6,4 млрд грн, як це було в бюджеті минулого року, до 1,47 млрд грн. 23 грудня були прийняті зміни до Бюджетного кодексу, згідно з якими Держбюджет отримає 50% від надходжень ПДФО. Також зазначено перелік об’єктів, видатки на які будуть проводитися за рахунок бюджету розвитку спеціального фонду бюджету. Загальний обсяг таких видатків становитиме 1,47 млрд грн. Відповідно до структури доходів, видатків бюджету найбільшими розпорядниками залишилися Головне фінансове управління, яке в тому числі повинно передавати ці кошти до Державного бюджету, Головне управління праці та соціального захисту, Головне управління охорони здоров’я.
Коротко зазначимо про корпоративний сектор. Господарський кодекс поділяє комунальні підприємства на унітарні, серед яких комерційні і казенні, та акціонерні корпоратизовані. Від загальних доходів власності заплановано, що частина чистого прибутку комунальних унітарних підприємств складе 54,2 млн грн. Існує нормативно-правове регулювання Міністерства фінансів України, але оскільки ця організаційно-правова форма не передбачає якоїсь сталої дійсності, то результатів виконання кошторисів по унітарних підприємств серед публічної інформації нам знайти не вдалося.
Корпоратизовані акціонерні товариства мають більший ступінь розкриття інформації. Інформацію щодо результатів їхньої діяльності можна знайти, до прикладу, на сайті Комісії з цінних паперів Фондового ринку. Відзначимо, що сума запланованих доходів від корпоратизованих акціонерних товариств досить низька. Ми не змогли побачити рентабельність їх активів, фактично видатки органів місцевого самоврядування на статутні фонди заплановано на рівні 182,8 млн грн. Крім того, структурно бюджет поділено на загальний і спеціальний фонди. У спеціальному фонді одним з найбільших є бюджет розвитку. Інформацію нам вдалося знайти за функціональними класифікаторами в розрізі кожного місяця протягом першого кварталу. Надалі будемо відстежувати, чи вдасться цього року досягнути рівня бюджету, принаймні на рівні 95%.
П.Білян: Дякую. До нас завітав Руслан Михайлович Крамаренко, заступник голови Київської міської державної адміністрації. Можливо, Ви нам розкажете, як складається ситуація зі звітом бюджету 2010 року. Коли ми зможемо його побачити?
Р. Крамаренко: Звіт передбачений Бюджетним кодексом. Ми планували або перед травневими святами, або опісля. Звіт готовий, але ми хочемо провести колегію, виконавчі органи зможуть звітувати щодо виконання бюджету в Київській міській раді. Також Міністерство фінансів уже провело аналіз бюджету 2011 року і виконання бюджету 2010. Наміри щодо звітності виконання бюджету 2010 року існують.
П.Білян: Як Ви взагалі оцінюєте ситуацію з виконанням бюджету 2010 року і перспективи виконання бюджету на 2011 рік?
Р.М. Крамаренко: Влітку, коли відбулася зміна керівництва, протягом двох тижнів було визначено, який буде відсоток виконання бюджету-2010. Ми вийшли на цей відсоток. Трохи були збільшені доходи з податку на доходи з фізичних осіб. Наприкінці року збільшилися надходження від сплати за землю в Києві. Але суттєво врятувати ситуацію було неможливо. Торік у нас з міністерством почалася дискусія щодо планових показників податку з доходів фізичних осіб, який є основним доходом на загальному фоні. На сьогодні вона практично завершилася. Ми відстояли свою позицію планових показників від 13,4 млрд грн на цей рік до 12,2 млрд грн. По факту ми вийдемо приблизно на 12,2 – 12,5 млрд грн.
Також ми ведемо роботу стосовно зменшення обсягів вилучень з бюджету. Якби не була прийнята норма 50 на 50 щодо розподілу ПДФО, то загальний фон бюджету був би профіцитний. Наразі аналітики, які розробляють стратегію розвитку міста, у своїх зауваженнях і пропозиціях, що будуть надіслані і Президентові, і Кабінету Міністрів, здійснюють перегляд деяких статей Бюджетного і Податкового кодексів. На жаль, у Києва немає стимулу для розвитку наповнення загального фонду бюджету. Є певна кількість мешканців, які мають певні доходи. У Києва немає стимулу, як в інших містах світу, заробляти самому. Від прибутків підприємств місто не отримує нічого. Від податків з доходу від ПДВ місто також нічого не отримує. Ми готуємо пропозиції щодо зміни розщеплення плати на прибуток, і зараз з Мінфіном завершена робота щодо вилучення одного мільярда чотирьохсот. Розглядається така пропозиція: залишити норму 50 на 50 по ПДФО, але прибрати повністю на деякий період або на повсякчас вилучення, щоб місто мало можливість для росту і розподілу соціальних благ.
Що стосується спеціального фонду бюджету, то на сьогодні позиції, які заплановані по надходженнях від землі, реальні, і бюджет буде виконано.
Також будуть підготовлені пропозиції щодо внесення змін до правил приватизації. Програма приватизації була ухвалена на минулому засіданні сесії, вона 4 рази пройшла декілька комісій, в тому числі і комунальної власності, оскільки після ліквідації районів є деяке майно, до того ж було прийнято рішення щодо приватизації у самих районах (10 районів). Думаю, що запланований показник у 1,3 млрд грн буде виконаний. Стосовно проектів, зокрема таких як «Київспецтранс» і банк «Хрещатик», які були викреслені з програми, необхідно провести консультації і переконати депутатів, що немає сенсу тримати 25% або 21% в тому чи іншому підприємстві й не отримувати від нього прибуток, при цьому мати в деяких комунальних підприємствах сотні мільйонів кредитів.
На сьогодні кредиторська заборгованість комунальних підприємств становить близько 2 млрд грн і 500-600 млн грн по цих кредитах вже прострочені. У 2006-2008 роках відсоткова ставка сягала до 30%. Перші кредити за відсотковою ставкою 39% ми перекредитували в кінці минулого року – на початку цього року. Але у зв’язку з тим, що у цих підприємств існує значне прострочення по інших кредитах, жоден банк не хоче з ними працювати, грошей не дає.
Зараз ми готуємось до підписання угоди щодо розгляду реструктуризації і можливого фінансового менеджменту щодо оптимізації кредиторської заборгованості підприємств, напрямків і випуску паралельних облігацій деяких комунальних підприємств на 3-5 років у гривнях, і паралельно з цим взяття кредиту самим містом або випуск гривневих облігацій для погашення кредитів, що мають прострочення понад рік, з відсотковою ставкою більше 20%. Ми взяли фінансового консультанта, щоб подивитися, що буде найбільш оптимальним. Тому що не погашаючи, наприклад, беремо взаємовідносини із банком «Хрещатик», місто винне банку 450 млн грн за кредит, який був написаний під векселя за кредитами в 2009 році під 15% річних, паралельно з цим Київський метрополітен винен близько 60 млн грн, на сьогодні прострочення ще немає, а відсоткова ставка 25%. «Київпастранс» винен близько 170 млн грн і прострочені відсотки по цих кредитах ще 60 чи 70 млн грн. На сьогодні ми маємо кредиторську заборгованість «Київпастрансу» близько 700 млн грн загалом, на 200 з них ще «капають» досить немаленькі відсотки. А балансувати це підприємство з розміром фонду заробітної плати у 30 млн грн необхідно кожен місяць. У нього об’єм дотацій з пільгових перевезень на рік має бути не менше 500 млн грн. Цьому підприємству не вистачає об‘єму виручки навіть для того, щоб виплатити заробітну платню. Це позиція, яка склалася за 10-20 років. У цьому не винні попередники або ми.
Зрозуміло, що такі компанії, як «Київенерго» або інші постачальники нафтопродуктів, постійно блокують рахунки і роботу «Київпастрансу», що впливає на перевезення пасажирів. Необхідний фінансовий інструмент, який дозволить випустити облігації для того, щоб перезапустити заборгованість, просто кредиторську заборгованість. А для того щоб погасити кредиторську заборгованість, на яку нараховуються відсотки (це кредити банків або лізинг), необхідно виступити якомусь найбільш відповідному позичальнику, щоб скоротити виплату. За нашими підрахунками, якщо буде проведена переакредитація по гривневих облігаціях, місто випустить облігації на три роки під 14 -13,5% грн і погасить ті кредити, які є у підприємств (це транспортні підприємства), то економія до кінця року досягне близько 170 млн грн. Це вільні кошти в загальному фонді бюджету на надбавки в бюджетній сфері, додаткові соціальні пільги і таке інше.
П.Білян: Шановні колеги, може, хтось хоче висловитися або поставити питання? Прошу, пане В.Жмуцький.
В. Жмуцький: Дякую. Центр Разумкова, Жмуцький Володимир. Пане Руслане, Ви щойно сказали, що звіт про бюджет міста Києва готовий. Хочу Вам нагадати, що згідно з чинним законодавством, зокрема Бюджетним кодексом України, звітувати про виконання бюджету слід до 1 травня. Навіщо Вам давати привід до критики опонентам, яких у Вас останнім часом з’явиться набагато більше? Виконання цієї норми - це бюджетна культура. Якщо не виходить затвердити через Раду, то хоча б затвердили проект на сайтах КМДА. Мені здається, це було б правильно. Дякую.
Р. Крамаренко: Стосовно оренди. Станом на 1 серпня 2010 року було 5532 договори, у яких ставка з орендної плати була менше 3%. На сьогодні таких договорів лишилося близько 1900. Тобто 3000 договорів переукладено і приведено з 1%, 0,5%, 2% до 3%, загалом по всій кількості договорів буде збільшено коштів на 900 млн на рік.
Друге, це ті підприємства, в яких закінчився термін оренди або які мають податкову заборгованість. Існує комісія у справах збільшення надходжень до бюджету. Нещодавно ми провели спільну колегію з податковою адміністрацією і декілька спільних засідань на місцевому рівні, районних рівнях. Вони відпрацьовують заборгованість з оренди землі або комунальної власності з кожним боржником. Відсотки в банку. Бюджет міста винен 700 млн дол. і 3,3 млрд грн. У міста немає коштів, які б воно розміщувало на депозиті. Ми плануємо провести випуск євробандів, у бюджеті на це закладено 300 млн дол. Якщо ми проведемо цей випуск трохи раніше, то якийсь термін, близько місяця – півтора, можна буде розмістити на депозитних рахунках до того часу, поки настане час сплачувати і викупати попередні банди.
П. Білян: Дмитре Йосиповичу, що нам скаже Київрада?
Д. Андрієвський: По-перше, хочу щиро подякувати організаторам цього круглого столу за таку увагу до міського бюджету. Бюджетним процесом я займаюся достатньо довго і такий ґрунтовний документ бачу вперше. Його ще, правда, треба вивчити. Але на перший погляд він дуже серйозний. Він буде допомагати не тільки депутатам, але й представникам виконавчої влади дуже уважно підходити до бюджету. Міський бюджет Києва має дуже високе соціальне спрямування, і кожна гривня і невиконання – це недобудована лікарня, дитячий садочок, недофінансований соціальний захист. Наприклад, за рішенням Київради у бюджеті 2010 року більше ніж 10 незакінчених статей, серед них тільки заробітна плата і оплата комунальних послуг і енергоносіїв складає майже 2 млрд грн. Тому дуже корисно, коли громадськість звертає увагу на принципи формування бюджету, на ті недоліки, які були допущені під час його формування, на результати виконання і перспективи складання нового бюджету.
Стосовно історії: якщо ми додамо невиконання 600 млн за 2007 рік (а хронічне невиконання почалося з 2007 року), то побачимо, що за ці роки київський бюджет не отримав понад 17 млрд грн. Це жахлива сума. Моя позиція щодо цього відома - я неодноразово звертався до прокуратури. Правоохоронні органи ще дадуть оцінку тому, за рахунок чого був невиконаний на таку шалену цифру київський бюджет. Перший бюджет, за який я особисто голосував, - бюджет 2011 року. Вважаю його більш збалансованим, а роботу виконавчої влади КМДА більш конструктивною. 2010 року був запропонований бюджет, до якого було внесено більш ніж 2 млн поправок. Засідання бюджетної комісії відбулося мало не вночі, до прийняття бюджету. Депутати навіть не розуміли, за що вони голосували. У бюджеті 2011 року ситуація значно покращена, але він усе рівно дуже напружений. Для того щоб його виконати, треба дуже серйозно об’єднувати зусилля депутатського корпусу і КМДА.
По-перше, сума доходів з податку з фізичних осіб значно збільшена, і треба серйозно попрацювати, щоб мобілізувати ці гроші до бюджету. Надходження, заплановані від продажу, оренди землі і програми приватизації, теж достатньо оптимістичні. Там є напружені статті, над якими треба серйозно попрацювати. Звертаю увагу, що кожна гривня, яка не буде надходити до бюджету, – це втрати киян.
Щодо пропозицій. Слушна пропозиція Руслана Крамаренка щодо залучення до бюджету доходів, які отримують підприємства. В першу чергу ПДВ і частину прибутку від підприємства. Але відпрацювати це буде достатньо складно. Крім того, нам слід повернутися і дуже серйозно опрацювати основне джерело міського бюджету - це податок з доходів фізичних осіб. Треба приділити увагу тому, що є доручення Президента і Кабінету Міністрів, щоб повернути хоча б частину коштів, які були вилучені, і в подальшому до цього не повертатися. Це може бути надійним джерелом, фундаментом зростання міста Києва. Тим більше, аргументація достатньо проста. У місті Києві заробляють кияни, і саме їхні податки формують значну частину бюджету. Таку позицію можна буде чітко відстоювати і перед Верховною Радою, і перед центральними виконавчими структурами. Це стосується підприємств, бо часто закидається, що центральні контори банків крупних компаній, які відкривають тут свої представництва і сплачують податки… Буде не логічно забирати це до міського бюджету. Але те, що заробляють кияни і люди, які тут живуть, - буде логічно.
Предметом обговорення і спільної дискусії для виконавчого органу Київради є також ефективність використання коштів. Для ефективності роботи з бюджетними коштами в Київраді було створено низку тимчасових комісій, які аналізують програми середньо-економічного розвитку.
Щодо прозорості і поінформованості суспільства запитань не повинно бути, тому що кожен місяць ми отримуємо звіти. Звіт за перший квартал свідчить про ті точки напруження, на які я звертав увагу - це і надходження від податку з фізичних осіб, і плата за землю, і програма приватизації. По них на сьогодні є певне невиконання. Сподіваюся, що за допомогою представницького органу КМР ми разом із Адміністрацією цю ситуацію владнаємо. Виконання бюджету можна прогнозувати приблизно на 90%, може, трошки більше, що є непоганим показником у порівнянні з минулими роками. Дякую.
П. Білян: До Вас ще одне запитання: як Ви ставитеся до проведення повноцінного аудиту київського міського бюджету? Чи запросити керівників компаній, щоб провели аудит, чи надати Рахунковій палаті право контролювати доходи та видатки з бюджету?
Д. Андрієвський: Наскільки мені відомо, це взагалі законом регульована норма. Я нормально до цього ставлюся, тому що будь-який аудит – це не тільки вихід на «покарання винних», а й фахова допомога. Певен, що Київрада буде це підтримувати та виконавчий орган підтримає теж.
П. Білян: Дякую. Прошу, пане Сергієнко.
О. Сергієнко: Добрий день всім. Я не займаю такої оптимістичної позиції, як Дмитро Йосипович, тому що виконання бюджету за перший квартал цього року дало 17%. Елементарні оцінки показують, що у кращому випадку ми вийдемо на 80%, як це було торік. Що стосується минулого року, то велика помилка Адміністрації у тому, що точно не були прораховані суми надходжень, і, відповідно, витрат бюджету. Адже рішення приймалося у травні, динаміка надходження податків була відома.
П. Білян: То Ви думаєте, потрібен був більш консервативний прогноз?
О. Сергієнко: Звичайно, треба було приймати реальні цифри. Це краще, ніж отримати недофінансування. Щодо прогнозів на цей рік. На цій діаграмі 6 основних джерел доходів загального фонду. Зеленим позначене виконання. ПДФО майже 92%. Червона частинка – це недовиконання. Відносно доходів спеціального фонду, то перша лінія – 100%, ми бачимо, що більшість джерел дає нам 100%, за виключенням дивідендів, вони майже 500%. Це гірше прогнозується, але загальний фонд не так сильно впливає на загальний обсяг бюджету.
Для чого я показую ці картинки? Тому що, знаючи приблизно рівень виконання з різних джерел, можна прорахувати, чого очікувати в цьому році. У цій діаграмі: зелений стовпчик (в абсолютних величинах) 10 млрд – це всі доходи бюджету Києва разом з районами. Левову частку займає податок з доходів фізичних осіб, але він у цьому році зменшився. Зеленим позначене реальне виконання. Червоним – заплановане на цей рік. ПДФО зменшився ледь не вдвічі. Є ставка, що будуть збільшені в півтора разу доходи з плати за землю. Для мене загадка, як Адміністрація буде виконувати доходи за операції з капіталом, яких в 2010 році практично ще не видно, а 2011-го – Адміністрація збирається зібрати на 2 млрд. Якщо цього не станеться, тоді може бути бюджетна катастрофа. Останній графік: зелений стовпчик – це виконання за минулий рік, червоний – це те, що заплановано, якщо порахувати відсоток, то синій - це прогноз. За цими оцінками видно, що разом з субвенціями ми вийдемо приблизно на 10 млрд замість запланованих на цей рік 13 млрд. Для того щоб поліпшити ситуацію, очевидно, треба докорінно змінити всю систему. Зробити, як прийнято в цивілізованих країнах, щоб кожен рік не йшла гра, коли приймається держбюджет: скільки дамо Києву – скільки не дамо, скільки дамо Вінниці – скільки не дамо. Необхідно, щоб Бюджетний кодекс встановив чітко, які джерела надходжень завжди залишаються в Києві чи в будь-якому місті. Це називається формування бюджету знизу. Джерела надходження треба зафіксувати законодавчо, тоді влада розраховуватиме на певні кошти і буде більш-менш самостійною, а не бігатиме з протягнутою рукою до уряду.
Звичайно, в Києві особлива ситуація, оскільки, за різними оцінками, щодня мільйон приїздить-від’їжджає, тому виконання столичних функцій - предмет домовленостей, компромісів. Може, слід ввести об’єкти державного значення. Ті ж самі дороги, які повинні завжди фінансуватися з Державного бюджету, щоб місто на це не витрачалося; мости та загалом інфраструктура - державного значення. Тоді влада буде більш-менш самостійною, зможе прогнозувати свої видатки наперед. У Європі існує практика ухвалення бюджету на кілька років. За таких умов можна більш плавно ці плани і складати, і виконувати. Дякую.
Д. Андрієвський: Невеличке уточнення. Щойно колега сказав і у звіті пролунало, що показники ПДФО зменшені вдвічі. Насправді вони збільшені більш, ніж вдвічі. У м. Києві ніколи не планувалося більше, ніж 10 млрд цього податку. У реальності було до 8 млрд зборів. Сьогодні, згідно з законом про Державний бюджет, – 50% залишається в місті, 50% забирає центральний бюджет. Тобто 6,7 млрд, якщо помножити на 2, то прогнозний показник складе 13,4 млрд. Консолідувати таку суму в бюджет буде достатньо важко. Щодо вилучень, то у реальності прямі вилучення складають трошки більше, ніж 1,400 млрд. Втім якщо ми умовно порахуємо всі вилучення, які були за рахунок прийняття норми законів про Державний бюджет, то фактичне вилучення, яке міг би отримати Київ, - на рівні 8,2 млрд. Тобто це дуже велика сума. Якраз над цим ми спільно працюємо. Хотів би нагадати, що це питання вже ставилося на голосування у Верховній Раді. Ми разом з низкою народних депутатів пропонували повернути частину грошей для того, щоб сплатити надбавки в секторі соціального спрямування, але, на превеликий жаль, це рішення не набрало достатньої кількості голосів. Рішення було трошки більше, ніж на 600 млн. Думаю, на ці речі треба теж звертати увагу. Дякую.
П. Білян: Дякую. Прошу, Наталіє Василівно.
Н. Новак: Дуже приємно, що громадські організації, нарешті, зайнялися бюджетом. Я думаю, що в нашого суспільства є майбутнє, і в нашого бюджету також є майбутнє. Якщо буде громадський контроль над складанням та виконанням бюджетів – це великий позитив. У праці, з якою я частково мала можливість ознайомитися, з чимось можна погоджуватися, з чимось – ні. Але великий плюс, що така праця з’явилася і що запропонували провести такий круглий стіл. Що стосується бюджету 2010 року, то, звичайно, він не витримував жодної критики. Погоджуюся з Дмитром Йосиповичем, що він приймався практично всліпу. Будь-який бюджет – це, перш за все, цифри, за які ми голосуємо: доходи і видатки. Визнаємо, що ми проголосували за цей бюджет абсолютно без цифр, тому що не було відомо, скільки депутати накидали на бюджетній комісії по протоколу додаткових цифр. Тому депутати взагалі не мали права голосувати за бюджет, в якому не були чітко указані цифри. Відповідно, так сталося і з виконанням цього бюджету. Одна команда готувала бюджет, інша - повинна була його виконувати. Залишилася достатньо складна спадщина. І, звичайно, бюджет був не виконаний. Що стосується звіту, то, приблизно бюджет був виконаний на 75%. Колись ми сміялися на бюджетній комісії, коли Віктор Михайлович Падалко, колишній начальник управління, доповідаючи, сказав: «Віктор Михайлович ніколи не кривить душею - лише трохи цифрами». Зрозуміло, що, змінюючи бюджет у грудні, прогнози виконання можна підігнати під будь-які показники. Коли бюджет виконується з певною підгонкою, то це вже зовсім не те виконання, яке було насправді. Враховуючи, що вносилися зміни, було певне секвестрування бюджету, він був виконаний не на 75%, а ще на менше.
Ми говоримо про той бюджет, який є сьогодні, і його важливою чеснотою ми називаємо – реальність. Однак реальність не є тією чеснотою, за яку варто голосувати. Тому що кожен пересічний громадянин хоче знати, що він отримає з цього бюджету, що буде мати його місто. Перш за все, це соціальні послуги, відновлення міського господарства і розвиток міста.
Візьмімо цей бюджет. Соціальні послуги: на дуже низькому рівні медичні послуги, фактично зменшені надбавки вчителям, лікарям, працівникам соціального захисту, зменшилася соціальна допомога, школи також знаходяться не в найкращому стані. Тобто сьогоднішній бюджет не виконує свого головного завдання – надання соціальних послуг.
Наступне, відновлення міського господарства: ми бачили, як воно відновлюється. Мені здається, воно закінчилося весною на ямковому ремонті доріг – дороги залатали, а в нас ще купа ліфтів, розбитих будинків, під’їздів, понівечених скверів, – все це стоїть. Тобто функцію відновлення міського господарства бюджет не виконує.
І, нарешті, розвиток. Про розвиток, взагалі, у цьому бюджеті не йдеться, тому що це бюджет виживання. Розвиток ми чекаємо від держави. Чи подасть нам держава на розвиток чи не подасть? Звичайно, при такому формуванні бюджету взагалі не можна говорити ні про який паритет місцевого самоврядування і держави. Я погоджуюся з паном Сергієнком і категорично не погоджуюся з паном Крамаренком, що у нас мають бути чітко відрахування, які спрямовуються у місцевий бюджет, і ми чітко повинні планувати. Держава спустила показники: на кожного учня - стільки-то, на кожного хворого - стільки-то. Зрештою, отримали мінімум і на цей мінімум ми повинні жити. Ми повинні знати, що ми повністю сформували соціальні послуги, зарплати, медикаменти, харчування і ще залишається «енна» сума мільярдів, які можна витратити на відновлення господарства, його розвиток. Принцип, за яким сьогодні держава планує бюджет, - беріть свій мінімум і виживайте, абсолютно не правильний. Це веде до кризи територіальної громади м. Києва. Сьогодні м. Київ завдяки отакому бюджету є прикладом виживання. Не треба казати, що забрали половину податку на доходи з фізичних осіб, натомість нам дадуть частинку податку на прибуток підприємств. Яка різниця, що дадуть? Головне, щоб ці кошти були, щоб було єдине джерело. Щоб воно було сьогодні, завтра, післязавтра, щоб ми знали, яка буде динаміка. Щоб ми розрахували, що Подільський міст закінчимо будувати, приміром, через 5 років, а не через рік-два-десять. Сьогодні ми цього не можемо зробити. Тому не треба намагатися перехитрити територіальну громаду. Якщо ми кажемо, що вилучають кошти, значить їх вилучають; якщо є певне джерело, то воно є.
Стосовно вилучень. Ви знаєте з динаміки, що вилучення весь час зростають. Якщо в 2005 році розвиток міста був приблизно 95% і тільки 4% нам давала держава, то зараз держава на розвиток міста дає 75%. Тобто Київ стоїть на колінах перед державою з простягнутою рукою. То про яку територіальну громаду можна казати?
Хотілося, щоб нова команда відстоювала позиції місцевого самоврядування. Водночас говоримо, що Рада не проголосувала рішення по банку «Хрещатик», «Метровагонсервісу» тощо. Вибачте, де ж господарський підхід? Ми віддали державі активи територіальних громад м. Києва, коли передавали, наприклад, генеральну дирекцію (72 тис. кв. м на Трухановому острові). Віддали власність з землею абсолютно безкоштовно. Коли стояло питання передачі будівель державі, Омельченко поставив умову: ви нам акції «Київенерго», а ми вам віддамо різні приміщення, в яких знаходяться державні установи. Тут без єдиного вистрілу віддали цілу купу майна територіальної громади м. Києва, його можна обрахувати в грошах. І ніхто з теперішньої влади не захищав майно територіальної громади. Хоча це активи, які можна конвертувати в кошти.
Необхідно, щоб адміністрація представляла саме інтереси м. Києва. Відстоювала його інтереси і в Мінфіні, і в комітетах Верховної Ради. Щоб не змінювали закони: сьогодні один закон, а завтра – інший. Державі потрібні кошти - ми у вас відберемо 50% податку ПДФО і будемо переписувати закон десять разів.
Адміністрація має займати чітку позицію територіальної громади перед державою, а не стояти в позиції кролика перед коброю. Чітко указувати завдання і виконувати їх. Звичайно, є певні намагання навести лад, зокрема, спроба розібратися з кредитами, але попереду ще багато роботи стосовно бюджету Києва. Дякую.
Р. Крамаренко: Якщо дозволите, я хотів би прокоментувати попередніх виступаючих, тому що або мене не слухали і не чули, або так думка зійшлася. По-перше, щодо показників бюджету. Торік показник ПДФО був завищений на 2 млрд грн: план 12 млрд грн, виконано - 10,7 млрд грн. По-друге, невиконання по спеціальному фонду бюджету відбулося через те, що програма приватизації була прийнята тільки у квітні, і з січня керівництво не приймало земельні рішення, не випускалися рішення щодо надходження від землі. Тобто рішення проголосовані ще в квітні-серпні минулого року і в цьому році, але вони не випускаються, договори не підписуються, тому й наповнення спеціального фонду бюджету не відбувається.
Щодо показників загального фонду і стосовно ПДФО давайте порахуємо. Якщо на сьогодні ми отримаємо 13 млрд грн (нехай фактично ми можемо отримати до кінця року ПДФО 12,5 млрд грн), скажіть, куди ми будемо витрачати ці кошти? Виходячи із сьогоднішніх потреб у місті, ми будемо надавати додаткові соціальні пільги чи будемо по 100 грн кожну дитину кормити в школах? У нас немає потреби в такому об’ємі загального фонду, якщо взяти саме утримання. Ви візьміть новий Бюджетний кодекс і почитайте, що таке загальний фонд.
Стосовно запозичень. Ті запозичення, які ми запропонували бюджетній комісії, до депутатів не дійшли. Мабуть, на своїх помилках вчаться, Наталіє Василівно. Ви працювали в бюджетній комісії, коли всі депутати дали благословення на кредит у 200 млн дол. 2005 чи 2006 року, щоб почати будувати Подільсько-Воскресенський перехід.
Ми пропонуємо поставити індивідуальні теплові пункти, поставити лічильники на тепло, що сприятиме зменшенню оплати населення на 30% за теплову енергію або за воду. Скажіть, будь ласка, де тоді був сенс брати кредит на 200 метрів моста, який складає всю протяжність 5 км? Я розумію, що на своїх помилках вчаться. Ми вам даємо енергозберігаючі проекти, натомість маємо приклади з такими кредитами.
Стосовно вилучення позиція у нас з вами повністю спільна. Ми чітко хочемо відобразити або в законі про столицю, або в Бюджетному кодексі, що в м. Києві повинен бути стабільний об’єм коштів, які дають стимул і населенню, і виконавчій владі, і представникам громади планувати свій бюджет. Виходячи з програми цільового методу, плануємо бюджет на 3 роки. Ми беремо участь в експерименті й з Мінфіном співпрацюємо щодо цього.
Щодо Податку з доходів фізичних осіб. ПДФО є стандартний, який сплачується з доходів фізичних осіб, і є разовий - відчуження акцій, майна, продаж компаній. 2007-2008 років їх врахували місту Києву. Розраховували, що кожен рік буде збільшуватися продаж майна, акцій. Показники, які Ви показали щодо виконання бюджету, відповідають дійсності, але неправильно говорити, що такими ж темпами буде наповнюватися бюджет до кінця року, бо програма приватизації цього року ще зовсім не працювала, тож надходжень від приватизації не було, земельне рішення не випускалося. Як відомо, учора був обраний новий секретар КМР. Сподіваюся, що рішення підписуватись будуть, і це нам дасть наповнення бюджету.
Відносно ПДФО ми вийшли на чіткий показник доходу – 12,2 млрд до кінця року, і зараз у змінах до бюджету ми чекаємо проведення відповідних показників. Щодо видатків ми не слухали Мінфін. Наприклад, показники Мінфіну на утримання соціальної сфери ми збільшили в 2,6 разу. Сума надбавок до фонду заробітної плати, з урахуванням тих змін, які ми сплатили, - близько 11% по всіх галузях бюджету. Якщо порівняти 2009 і 2011 роки, то 2011-го на фонд заробітної плати Київ витратив 3,5 млрд грн, а 2009 року – 2,9. Приріст минулого року - понад 300 млн грн. Цього року зростає мінімальна заробітна плата: з 922 грн до 1240, надбавки ми також виплачуємо. А бюджет зростає за тим же принципом, загальний фонд бюджету збільшується такими ж відсотками 11, 14, а фонд заробітної плати зріс на 30%. Дякую.
П. Білян: Прошу, пане Жмуцький.
В. Жмуцький: Більш конкретне питання. Чуєте звук? Я приїхав трошки раніше і споглядав, як будується будинок чи офісний центр на розі вул. Хмельницького і театру імені Лесі Українки. Є всі судові рішення про припинення будівництва. Будівництво йде повним ходом, я спеціально дивився, Ви можете теж подивитися. Де контроль? Стосовно коштів: з преси я дізнався, що для того щоб знести цю потвору чи будову, як хочете назвіть її, треба витратити 40 млн грн. Не знаю, чи це правда чи – ні. Можливо, приблизно стільки. У мене питання, пане Руслане: де Ви будете брати гроші, з якої статті, на такі витрати? Адже Ви розпочали дуже серйозну і, на мій погляд, дуже правильну роботу з повернення майна, наведення порядку.
Р. Крамаренко: Така ділянка, як ця, виділена не без коштів. Тож їх необхідно отримати в бюджет або виставити цю земельну ділянку по-новому на реалізацію. Ми можемо взяти інші земельні ділянки або комунальне майно, те, що реалізовано на Хрещатику по 380 дол. за м2 або ту ж Інститутську та інші об’єкти. Рішення не такі прості. Вони розтягнуті в часі.
Якщо це незаконно реалізовано чи незаконно придбано, то у нас є два виходи: або провести експертну оцінку вартості і запропонувати її теперішнім власникам або за рішенням суду повернути в громаду і реалізувати за ринковою вартістю.
В. Жмуцький: Але скажіть, будь ласка, чому ніхто не контролює? Будівництво продовжується. Це питання і до депутатів Київради: де контроль? Чи Ви не бачите, що робиться?
Ми говоримо про витрати в бюджеті на інфраструктуру міста, будівництво доріг. Разом з тим треба робити хоча б те, що не коштує великих грошей. Наприклад, великі кошти будуть витрачатися на озеленення міста. А чи не краще було б заборонити паркування автомобілів на газонах, у зелених зонах? Ми говоримо про те, що потрібно витрачати кошти на пішохідні доріжки на Хрещатику, напроти Київради, але з пішохідної частини Хрещатика створили автостоянку. Джипи виїжджають-в’їжджають… Ви потім мільйони будете витрачати на дорожні стовпи тощо. Це безгосподарність. Я як киянин киянину кажу, що потрібно дивитись не тільки на те, як розподіляють кошти, а й стежити, щоб витрати були мінімальними.
Ми зараз все псуємо для того, щоб потім знаходити мільйони, рвати себе на шматки, залазити в кредити, а варто елементарно навести порядок. Те ж саме стосується інфраструктури доріг. Варто заборонити паркування на деяких вулицях справа і зліва, на пішохідних доріжках. Щоправда, це питання до автоінспекції. Коли паркують на вулиці з обох боків, утворюється маленьке джерельце, через яке ледь проїжджає одна машина. То скільки б ми у Києві вулиць не будували (я не кажу вже про кошти – це мільярди), ми ніколи не зробимо так, щоб можна було паркувати в 2-3 ряди на вулиці і не їздити. Якщо є дорога, то треба нею їздити, а не ставити машини.
Р. Крамаренко: Ми направили більш ніж 12 звернень щодо змін в Адміністративному кодексі стосовно паркувань, за них має проголосувати Верховна Рада. Зареєстровано близько 4-х законопроектів.
Найважливіше, щоб неправильне паркування прирівнювалося до зупинки в забороненому місці, з наявністю дорожнього знаку, тоді буде штраф 340 грн, який прирівнюватиметься до порушення правил дорожнього руху. Тільки після цього можна буде якось впливати на сьогоднішній стан із паркуванням. А він, справді, жахливий. Наприклад, вулиця Пушкінська, що біля університету імені Шевченка: з обох боків стоять автомобілі і їхати можна лише по одному ряду. На жаль, Верховна Рада поки що не визначає це питання як першочергове.
О. Сергієнко: Я хотів би уточнити, пане Крамаренко. В рішенні про бюджет (у мене ця цифра записана) від ПДФО ви плануєте 6,8 млрд грн. Тут було названо інші цифри.
Р. Крамаренко: Беремо Бюджетний кодекс, читаємо норму розщеплення: ПДФО в м. Києві розщепляється 50% на 50%. Загалом у місті Києві план - 13,4 млрд грн.
О. Сергієнко: Вибачте, мені від цього, що 13, тепліше не стане, мене те 13 – не гріє. Не гріють і ці 6,8. А в минулому році…
Р. Крамаренко: У минулому році вилучення становило 6,4 млрд грн.
О. Сергієнко: Другий момент. Отже, 2000 – це розмір бюджету, синім позначено загальний фонд, помаранчевим – спеціальний. У 2006-08 роках відбувалося зростання. Далі – падіння. Навіть 2011 року – зменшення розміру бюджету. Здавалося, інфляція, комуналка зростає, всіх бюджетників треба опалювати, давати воду, медичні витрати зростають. Чому Ви кажете, що нема куди витрачати гроші загального фонду? Повно куди. Треба хоча б на цей рівень вийти.
Р. Крамаренко: На який рівень?
О. Сергієнко: 2008 року місто зібрало близько 22 млрд. Це реальні показники.
Р. Крамаренко: А вилучення яке було?
О. Сергієнко: Мене не цікавить, яке вилучення. Головне, що в місті було реальних 22 млрд.
Р. Крамаренко: А яка була сума вилучення в Державний бюджет?
О. Сергієнко: В 2008 році близько 4 млрд.
Р. Крамаренко: Відніміть від двадцяти двох чотири і буде…
О. Сергієнко: Буде 18, а ви в цьому році запланували 16. Відніміть мільярд чи півтора, то й буде 15. Все одно є різниця. А ціни на все зросли. І зарплати треба виплачувати, і надбавки. Я з Вами категорично не погоджуюся, що нам не треба цих грошей.
Р. Крамаренко: Та я й не кажу, що нам гроші не потрібні. Я кажу, що потрібно заповнити не тільки загальний фонд, а й спеціальний.
В. Горбачук: Василь Горбачук, Києво-Могилянська академія. Я хотів би до теми: «Бюджет Києва-2010: проблеми та ризики». На с. 23 ми можемо побачити, що основна проблема в тому, що бюджет Києва за останні 2 роки в доларах став удвічі меншим, ніж у 2008 та 2009 рр.
Друга проблема і основний ризик - недавно було повідомлення, що Київ – це найбрудніша столиця в Європі. Ця інформація буде враховуватися всіма фінансовими організаціями. Тоді яким чином Ви будете продавати облігації? На яких умовах? З рейтингом «Ж»?
Р.Крамаренко: Якщо Наталя Василівна ще й у «Євромані» виступить, то якраз і буде «Ж».
В. Горбачук: Які пропозиції? Останнім часом до вирішення проблем, які є в Києві, застосовується дуже багато силових підходів. У мене є пропозиція несилових підходів, виходячи з того, що кадри вирішують усе. Як ми їх навчимо, так вони і будуть діяти. Ми не можемо контролювати кожен крок і кожну операцію, кожен підпис в Київраді. Я не хотів би цим займатися, але що треба вчити? Є така дисципліна - колективний вибір «collective choice», також є дисципліна – індустріальна організація і громадська політика. Це пов’язано з робочими місцями, бюджетом взагалі. Якщо у Києві робочі місця є, то в райцентрах взагалі немає. Третя дисципліна – урбанізаційна економіка. Вона, на жаль, в Україні взагалі не вивчається, хоча в нас є і Академія при Президентові, Академія муніципального управління. Я думаю, що треба з цього починати. Якщо ми цього не будемо вчити, то просто втомимося контролювати кожен ваш крок і перевіряти, куди пішло копійки менше, а куди – більше.
В. Жмуцький: Хто повинен вчитися: влада чи кияни?
В. Горбачук: У вас же є Академія муніципального управління, Академія при Президентові, де навчаються всі держслужбовці Адміністрації. Требі ці курси запровадити. Це буде набагато дешевше, ніж усілякі силові «розбірки». Ви знаєте, що прийнято Закон України «Про державне приватне партнерство», в Росії такого закону ще немає. Це дуже зручний закон. Він би дозволив вирішити проблему з тим самим сміттям. Недавно наш президент був у Сінгапурі. У цій державі штраф за забруднення дороги, вулиці становить 200 дол. Наше Міністерство внутрішніх справ готове збирати штрафи. Було навіть здійснено пілотний проект, під час якого зібрано понад 1000 штрафів. Вам треба подумати, як це грамотно зробити. Буде плюс для бюджету. Штрафи за сміття - фінансовий механізм.
Р.Крамаренко: На сьогоднішній день за несанкціоноване викидання сміття штраф 600 грн. Розробник змін сидить перед вами. Ці зміни до законодавства я проштовхував 4 роки.
В. Горбачук: За недопалок, кинутий мимо смітника, скільки?
Р.Крамаренко: Це я розумію, але навіть штраф у 600 грн за вивіз сміття у невідповідне місце довелося проштовхувати близько 4-х років. Паралельно з цим проштовхувався штраф за безквитковий проїзд у міському транспорті. Я пропонував 100%, за висновками засідання Кабміну було 100%, потім - 50%, зрештою, Верховна Рада проголосувала за 20%. Таким чином, при вартості проїзду 2 грн 20% - штраф 40 грн. Виходить, що адміністрування цього податку обходиться значно дорожче, ніж сам штраф.
З Вашою пропозицією я повністю погоджуюся. Це питання не до Київської адміністрації. Якби ми відповідно до закону про столицю, як у Москві, мали право разом з депутатами приймати окремі регуляторні акти, то, можливо, депутати підтримали б цю тему.
Для прийняття додаткових адміністративних санкцій ні у міськради, ні у Адміністрації немає повноважень.
В. Горбачук: Таким чином ми можемо вбити відразу двох зайців. По-перше, збільшити бюджет Києва, збираючи штрафи. По-друге, покращити міжнародний рейтинг Києва, це вже буде не найбрудніша столиця в Європі, відповідно, готуватися до чемпіонату Європи 2012 року.
Р.Крамаренко: Адміністративні функції міліції ідуть до Державного бюджету, відповідно до нового Бюджетного кодексу ми готуємо нові зауваження і пропозиції, адже Бюджетний кодекс дещо змінив: раніше ті кошти йшли до міського бюджету.
В. Горбачук: Щодо Сінгапуру. Не знаю, чи Адміністрація Вам казала про те, що в Сінгапурі немає ДАІ.
Р.Крамаренко: Ми в Сінгапурі були в грудні. Їздила делегація - Адміністрація разом з депутатами.
В. Горбачук: Які висновки? Чому в них немає ДАІ? Як вони штрафи платять за порушення?
Р.Крамаренко: Тому що номерні знаки знімають на камеру. Але це в Сінгапурі.
В. Горбачук: У Сінгапурі все записується на відеокамеру. Це для нас актуально під час підготовки до чемпіонату Європи для попередження проявів тероризму. Черновецький збирався поставити відеокамери на кожному перехресті, але чомусь це також заштопорилося.
Н. Василівна: Гроші витратив.
В. Горбачук: Про Київ нам потрібно знати одне – бюджет столиці зараз удвічі менший, ніж 2 роки назад, 2008 року. Людей стало удвічі більше. В Україні при цьому - менше на 14%. Значить потрібно переглядати Бюджетний кодекс, потрібно написати пропозиції щодо його змін. І вчитися. Якщо не будемо вчитися, будуть застосовуватися силові методи і надалі.
П. Білян: Ніно Дмитрівно, прошу.
Н. Чала: Ніна Чала, Києво-Могилянська академія. У мене питання на перспективу. Пане Руслане, Ви неодноразово казали про те, що зараз розробляється стратегія розвитку міста. Однім із фінансових ресурсів реалізації цієї стратегії буде бюджет. Ми вже чули, що з 2007 до 2010 року – хронічне невиконання; сумнівні і песимістичні перспективи виконання бюджету цього року. Тож питання таке: стратегія буде розроблена, цілі і завдання поставлені, але не буде фінансових ресурсів для їх виконання? Чи передбачається додатковий фінансовий ресурс?
Р.Крамаренко: Основною метою стратегії не є надія на бюджетні гроші. Ми виходили з позиції, про яку постійно говорить Наталя Василівна: грошей немає, але є місто, є бажання, оптимістичні прогнози і розуміння того, як це є в інших країнах, столицях.
Ресурс – це залучення приватного партнерства, можливість залучення грошей за енергозберігаючі системи і проекти, що самостійно окупаються. Таким чином можна розвивати місто та галузі, такі як туризм, з використанням тієї інфраструктури, яка буде збудована в місті під Євро-2012. Можливо, проведення спортивної олімпіади. Основні вкладення для проведення цих заходів уже здійснені і в аеропорти, і в стадіони. Це закладено в основні напрями бюджету. Тут не розраховано на те, що завтра нам змінять бюджет чи ми підемо до Верховної Ради, чи в Кабмін, чи до Президента і попросимо грошей для реалізації стратегії. Як звичайно робиться державна програма? Ми вам програму намалювали, тепер нам дайте 50 млрд. Так стратегія не робиться. Ми її будемо презентувати в кінці травня. Я із задоволенням запрошую всіх учасників, враховуючи рівень питань та рівень зацікавленості до м. Києва. Запрошуємо на слухання, які відбудуться 25, 26, 27 травня. Буде публічна презентація, дискусія, буде декілька мерів найвідоміших міст. Планується запрошення керівництва Сінгапура, мерів Нью-Йорка та Делі. Збереться величезна група людей, які замовляли стратегію, розробляли, а потім її втілювали. Тому очікуємо масу критики, не лише внутрішньої, але й від експертів, які вже пройшли цей шлях і могли сказати, що правильно, а що – ні.
П. Білян: Це те, що розробляє «Бізнес Консалтинг Груп»?
Р.Крамаренко: «Бізнес Консалтинг Груп» безпосередній розробник.
В. Жмуцький: Пане Руслане, я Вам допоможу. Пані Ніно, Ви можете загадати бажання, воно обов’язково здійсниться, тому що Ви сидите між Олександром Сергієнком і мною, Володимиром Жмуцьким. Ми є членами Наглядової ради розвитку Києва до 2025 року. Саме розвитку цієї стратегії. Якщо у Вас є слушні пропозиції, Ви можете комусь з нас дати, ми їх на найближчому засіданні подамо. З преси найбільш широко розповідає про цю стратегію газета «Сегодня». Це дійсно стратегія, це треба читати.
Н. Чала: Питання в іншому. Це ж не перша стратегія. Були й інші, які не виконувалися.
В. Жмуцький: На жаль. Думаю, що й не остання. Але, повірте, саме ця робота мені подобається. Є слушні думки. Що цікаво, спочатку мене це дратувало, але керівник цієї Бостон-групи – не киянин. Дуже цікаво подивитися на себе, як в дзеркало, дізнатися, що вони про нас думають. Щоправда, дзеркало криве і не дуже приємно в нього дивитися.
І. Ґазізуллін: Ільдар Ґазізуллін, Міжнародний центр перспективних досліджень. Наприклад, зв'язок між прозорістю і результатами. Сьогодні дуже багато було сказано про відомі випадки порушення закону, але результатів немає. Насправді це не означає, що не треба боротися за оприлюднення інформації. На жаль, часто ми не бачимо наслідків. Візьмімо до прикладу Державний бюджет: є висновки аудиту про порушення, але не відомо, чи влада враховує ці висновки і зауваження. Цього року в нас були інші випадки, але, на жаль, через політичну забарвленість викриттів вони не знайшли широкої підтримки. Варто говорити саме про те, що необхідно робити зі звітом, з викриттями. Чому не робляться висновки? Але такі звіти треба робити, навіть якщо немає безпосередніх наслідків.
П. Білян: Панове, в кого ще є запитання? Можливо, хтось хоче щось додати?
Р.Крамаренко: У мене пропозиція, якщо дозволите. Працю потрібно до кінця прочитати і глибоко опрацювати. Такий аналітичний звіт варто робити до кінця першого півріччя, зі слушними пропозиціями. За показниками виконання бюджету першого кварталу провести дискусію. У нас з Вами є аналіз 2010-го, а в липні було б непогано провести такий аналітичний звіт по 2011 року і дати пропозиції. Після літнього відпочинку ми б запропонували деякі зміни на основі цього звіту чи аналізу 2010 року. Це б могло сприяти позитивним змінам у самому бюджеті. Приміром, такий-то напрямок недостатньо фінансується або певні напрями будуть неправильно профінансовані. Це було б досить корисним. У це можна вкладати кошти.
П. Білян: Ви маєте на увазі, що КМДА готова виділити?
Р.Крамаренко: Абсолютно.
П. Білян: Я думаю, що ми звернемося до Фонду «Відродження» з такими пропозиціями. Можливо, вони знайдуть свою підтримку. Залучимо додатково експертів, якщо таке буде можливо зробити.
Р.Крамаренко: Це є елементом і публічності, і відкритості бюджету. Ось є і аналітика, і пропозиції.
П. Білян: Думаю, що ми будемо працювати. Дякую усім Вам за те, що прийшли на наш круглий стіл, послухати звіт за результатами нашої роботи.
