Попри отримання всієї повноти влади через наявність контрольованої більшості в Київраді та призначення Кличка на посаду голови КМДА, протягом 100 перших днів роботи суттєвих змін у роботі КМДА немає, а столиця продовжує страждати від старих проблем.
Протягом перших 100 днів роботи мер Києва Віталій Кличко не поспішав виконувати свої передвиборні обіцянки, чітко визначати пріоритети, ключові корупційні ризики та зрештою переломити критичну ситуацію із джерелами надходжень до міського бюджету. Попри отримання всієї повноти влади через наявність контрольованої більшості в Київраді та призначення Кличка на посаду голови КМДА, протягом 100 перших днів роботи суттєвих змін у роботі КМДА немає, а столиця продовжує страждати від старих проблем. Про те, як вирішити ці проблеми і достукатися до мера дискутували експерти, депутати та чиновники на круглому столі «100 днів міського голови Віталія Кличка: втрачені можливості для виведення мільярдів з тіні», що відбувся 30 вересня у інформаційному агентстві «УкрІнформ». Організатор круглого столу – Фундація «Відкрите суспільство».
Леся Шевченко, президент Фундації «Відкрите Суспільство» як один із координаторів ініціативи «Реанімаційний пакет реформ – Київ» звернула увагу на можливості, що були в розпорядженні Кличка і які, в силу різних причин, були втрачені.
За її словами, найбільшою проблемою є непрозора та не публічна кадрова політика В.Кличка. Керівники підрозділів КМДА із високими корупційними ризиками попри невиконання поставлених завдань при попередній владі, продовжують посідати керівні посади. Фундацією було проведено незалежну антикорупційну експертизу проекту Регламенту Київради. За результатами експертизи, в проекті Регламенту експертами було виявлено більше 70 корупціогенних факторів
«Взагалі не визначено процедурні механізми звітування депутатів про свою роботу перед виборцями, – заявила Леся Шевченко. - Відсутні також процедури підзвітності і відповідальності голів та членів постійних комісій Київради».
У новій редакції Регламенту Київради не передбачено навіть формальних процедур здійснення права участі громади та реалізації головного місцевого самоврядування – принципу народовладдя. Вся робота з підготовки і прийняття рішень зосереджена виключно у рамках самого апарату міської влади, її органів і посадових осіб.
Іван Сікора, директор Фундації «Відкрите суспільство», зупинився на ключових корупційних ризиках, які стоять на заваді виконання запланованих показників надходжень до міського бюджету та на виконанні «Дорожньої карти реформування міста», що була розроблена експертами Фундації тапередана В.Кличку в червні 2014 року http://osf.org.ua/public-finance-budget-kyiv/view/309. Цей експертний громадський документ мав би допомогти сформувати ефективну бюджетну та антикорупційну політику В.Кличку.
На думку І.Сікори, важливим є те, що В.Кличко визнав втрати бюджету від земельних махінацій в розмірі 50 млрд. грн., переглянуто нормативно-грошову оцінку землі та проведено аудит частини комунальних підприємств. Однак, як і в минулі роки, критичним є невиконання надходжень до міського бюджету від оренди землі. А саме у земельних питаннях, на думку Івана Сікори, криються основні корупційні ризики. Станом на 1.09.2014 річний план по надходжень від оренди землі виконано лише на 23% і бюджет недоотримав більше 2,8 млрд. грн. Минулого року план було виконано на 52,7% і бюджет недотримав 1,7 млрд грн. І проблема, на думку Івана Сікори, не в завищених планах, а в неготовності належним чином виконувати посадові обов’язки відповідальними посадовими особами. Досі не зроблено жодного кроку для перегляду профільних програм, що регулюють питання земельних відносин та містобудування, не проведено оптимізацію у департаментах КМДА та в комунальних підприємствах, які щороку не виконують заплановані показники надходжень до міського бюджету. Зараз переважно в тіні знаходяться більше 75% київської землі.
