Україна має досліджувати судову практику ЄС, принципи, на яких вона ґрунтується, що дозволить ефективніше відстоювати права та інтереси національних компаній у суді ЄС.
Українське законодавство нестабільне, на відміну від європейського, через відсутність принципу правової визначеності – експерт
Переважна більшість внесених до Верховної Ради законопроектів передбачає зміни до чинного законодавства, і ця нестабільність пояснюється низькою якістю текстів законів, відсутністю в них європейського принципу правової визначеності. Про це заявив експерт Парламентської експертної групи з євроінтеграції Руслан Ткаченко під час тренінгу в Комітеті ВР з європейської інтеграції, який відбувся за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.
«Переважна більшість з 4,5 тис. внесених до ВР законопроектів передбачає зміни до чинних законів, і якщо уявити, що така кількість змін буде винесена, наслідки можуть бути катастрофічними для усієї системи права. Україна потребує негайного запровадження європейських принципів та підходів, передусім, принципу правової визначеності, щоб уникнути багатьох ризиків, в тому числі й щодо виконання своїх міжнародних зобов’язань», - зазначив експерт.
Принцип правової визначеності є одним із базових для правової системи - він забезпечує чіткий зміст законодавства і надає можливість передбачити правові наслідки, уточнив експерт. Цей принцип відображений у джерелах права ЄС, застосовується у судовій практиці Євросоюзу. Учасники міжнародних договорів можуть оскаржувати правові приписи, що діють у тих чи інших країнах, саме посилаючись на цей принцип. «Якщо якість українського законодавства залишиться на нинішньому рівні, державі буде дуже важко доводити свою правоту у міжнародних судах», - застерігає експерт.
Він навів приклад, що керуючись цим принципом низка іранських компаній успішно оскаржила в суді ЄС накладення на них санкцій. Р.Ткаченко нагадав, що цією ж практикою, щоправда безуспішно, намагалась скористатись і Росія. Показовою, зокрема, є справа «Роснєфті», яка звернулась до суду ЄС щодо антиросійських санкцій. «Роснєфть» оскаржувала термінологію, стверджуючи, що поняття «сланцевий» і «глибини, що перевищують 150 метрів», зазначені у документах ЄС щодо санкцій, не мають достатньо чіткого визначення. Однак основною метою санкцій було нанесення шкоди російській економіці, а підставою - тісний зв'язок «Роснєфті» з державою. В результаті, суд ЄС визнав правомірним включення «Роснєфті» до списку санкцій ЄС, оскільки чіткі цілі ЄС стосовно підтримки міжнародної безпеки виправдовують обмеження економічних прав російських юридичних осіб.
Україна має досліджувати судову практику ЄС, принципи, на яких вона ґрунтується, що дозволить ефективніше відстоювати права та інтереси національних компаній у суді ЄС. Як зазначив експерт, є можливість посилатися на рішення суду ЄС також при розгляді справ судами в Україні – це сприятиме гармонізації права, посилюватиме правові позиції сторін судового процесу.
Довідка: Парламентська експертна група з євроінтеграції створена у червні 2015 року за ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань євроінтеграції. ПЕГ проводить експертизу поданих до ВР законопроектів на відповідність європейському праву.
