На думку Івана Сікори, високий рівень корупції в Україні та ії системність як явища є платою за незавершений процес модернізації та гальмування процесів лібералізації публічної політики поряд із вибірковим правозастосуванням та ігноруванням корупційних ризиків. Протягом майже годинної доповіді Іван Сікора поділився сучасними українськими методологічними напрацюваннями у сфері антикорупційної політики та попередженням конфлікту інтересів на публічній службі. Окрему увагу була приділено оцінці специфіки існуючої антикорупційної політики на національному, обласному та міському рівнях. Під час доповіді було оцінено потреби бенефіціарів антикорупційної політики та окресленні основні проблеми пов’язані із декларативно-імітаційним характером державної антикорупційної політики.
Окрему увагу в доповіді було приділено проблемі конфлікту інтересі на публічній службі та різним методологічним підходам до аналізу цього явища в середовищі інститутів громадянського суспільства. Зокрема, окрему увагу було приділено альтернативним підходам до моніторингу доброчесності на публічній службі. Нагадаємо, що влітку 2013 року відповідна методологічна дискусія була ініційована Фундацією «Відкрите суспільство» http://www.osf.org.ua/about_us/org_news/anticor_2013/.
На конкретних прикладах діяльності державних службовців Кабінету міністрів України, народних депутатів України та депутатів місцевих рад були проаналізовані проблеми пов’язані із ідентифікацією та попередженням конфлікту інтересів. Окремо увагу було звернуто на тенденцію до згладжування партійних відмінностей депутатів парламенту України при лобіюванні законопроектів, які мають явні ознаки конфлікту інтересів та отримання вигоди лобістами. Часто такі законодавчі ініціативи прямо суперечать передвиборчим обіцянкам політичних сил, що представлять депутати. Як приклад, було приведено законопроект №3377 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо списання заборгованості за цільовою позикою)»http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=48592 та законопроект №3376 «Про списання заборгованості за цільовою позикою, наданою Підприємству об'єднання громадян "Керченське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих "Крим-Пак"). http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=48591, що подані народним депутатом України від фракції«Батьківщина» Валерієм Сушкевичем, Валентиною Лютіковою (фракція Партії регіонів) та Ярославом Сухим (фракція Партії регіонів). Предметом лобіювання зареєстрованими законопроектами є списання 5,6 млн. грн. боргу підприємства "Крим-Пак». Кошти були відділені Фондом соціального захисту інвалідів на виконання в повній мірі соціальних зобов’язань держави перед інвалідами, які працюють на цьому підприємстві. Конфлікт інтересів полягає у факті отримання вигоди подружжям Лютікових (директором підприємства «Крим-Пак» є Володимир Іванович Лютіков, чоловік співавтора законопроекту Валентини Іванівні Лютікової). Також даний законопроект створює ситуацію за якою за прорахунки директора підприємства «Крим-Пак» Володимира Лютікова повинна заплатити держава за умов відсутності санкцій до директора підприємства за рішення, які призвели до мільйонних втрат. Більше того, така законодавча ініціатива суперечить вимогам Бюджетного кодексу, що прямо забороняє списувати заборгованість підприємств перед державою за кредитами та позиками, крім випадків банкрутства та відповідних судових рішень не на користь держави.
Як приклад конфлікту інтересів на місцевому рівні, було проаналізовано конфлікт інтересів пов'язаний із діяльністю міського голови Чернігова Олександра Соколова. Було звернуто увагу і на ряд інших показових прикладів ігнорування корупційних ризиків та конфлікту інтересів при прийнятті рішень органами влади різних рівнів, а також звернуто увагу на проблеми ідентифікації кінцевого отримувача вигоди внаслідок корупційних оборудок на прикладі закупівлі «вишок Бойка». Автор доповіді сформулював бачення ролі інститутів громадянського суспільства у зміні порядку денного антикорупційної політики в Україні.
Обговорення доповіді учасниками засідання «Клубу аналітиків політики» підтвердило важливість застосування міждисциплінарних підходів до дослідження явища корупції та продовження роботи над формуванням показників оцінки ефективності та результативності антикорупційної політики та їх включення до оцінювання продуктів політики, необхідності більш детального описання специфіки корупційних практик на рівні державного та місцевих бюджетів та шляхів їх попередження.
В методологічному контексті аналіз антикорупційної політики потребує особливої уваги. Традиційно таку політику розглядають як інституційну політику, яка повинна усунути брак доброчесної в поведінці державних службовців та попередити зловживання владними повноваженнями галузевими політиками. Відповідно, проблематика антикорупційної політики зосереджується на питаннях правового регулювання державної служби, а до генерування інструментів успішної антикорупційної політики залучаються переважно експерти сфери адміністративного права. На думку, учасників Клубу Дениса Чернікова та Сергія Панцира, успіх антикорупційної політики залежить від ефективності аналізу та впровадження галузевих чи субстантивних політик, які здійснюють контроль та регулювання ринками та галузями економіки. Із баченням подальшої методологічної розробки теми аналізу антикорупційної політики в рамках обговорення доповіді виступив Роман Кобець.
Прагнення політиків, чиновників та підприємців, які об’єднуються у неформальні та соціальні мережі використати публічні ресурси та повноваження влади для впливу на ринку породжують корупційні ризики. Отже, в центрі уваги дослідників повинен бути також бізнес, як поле зародження корупційних ризиків на грунті браку вільної конкуренції. Очевидною є також потреба налагодження мереж експертів із інституційної та галузевих політик для успішного аналізу антикорупційної політики.
Відеозапис доповіді Івана Сікори та ії обговорення незабаром будуть розміщенні на спеціалізованому сайті «Аналіз політики в Україні» (www.policy-analysis.org.ua), який у найближчий час буде створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Довідка:
Клуб аналітиків політики створенний у вересні 2013 року і об’єднує викладачів, науковців та практиків з аналізу державної політики. Метою Клубу є обговорення кращих методологічних напрацювань українських та іноземних аналітиків, які займаються аналізом політики (policy analysis). Членами Клубу є Сергій Панцир (Києво-Могилянська Академія), Роман Кобець (Інститут філософії), Едуард Рахімкулов (Програма сприяння парламенту України), Олександр Дем'янчук (Києво-Могилянська Академія), Валерій Тертичка (Академія державного управління), Ігор Шевляков (Український інститут публічної політики), Денис Черніков (незалежний експерт з питань фінансово-бюджетної та економічної політики) та інші відомі дослідники з аналізу політики.
