Президент Фундації «Відкрите суспільство» Леся Шевченко 1 грудня 2016 року на запрошення голови НАЗК Наталії Корчак взяла участь у обговоренні проекту методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, що розроблена Департаментом організації роботи із запобігання та виявлення корупції із залученням експертів Ради Європи для НАЗК.
На думку Лесі Шевченко, попри сильні сторони документу, підготовленого НАЗК, що полягають у описі термінів, процедур ідентифікації (виявлення) корупційних ризиків, методологія містить певні моменти, котрі варто доопрацювати, зокрема щодо статусу комісії з оцінки корупційних ризиків. Про виявленні слабкі сторони методології було повідомлено експертів Ради Європи та НАЗК під час обговорення. Зокрема, серед слабких сторін запропонованої методології, є наступні:
1. Статус, повноваження та регламент роботи комісії з оцінки корупційних ризиків органу влади.
Розділ ІІ. «Організаційно-підготовчі заходи щодо оцінки корупційних ризиків в органі влади» потребує доопрацювання в частині деталізації процедури формування комісії, термінів її роботи, фінансування роботи залучених зовнішніх експертів, порядку висвітлення проміжних та фінальних результатів її роботи та деталізації процедури громадського обговорення результатів роботи комісії. Не менш важливим є забезпечення незалежності комісії від органу влади попри те, що така комісія буде створюватися самим органом влади. Важливим є залучення до роботи комісії представників громадських експертних організацій та фахових незалежних зовнішніх експертів із громадського середовища. Невизначеними залишаються механізм та критерії відбору представників громадськості, які будуть брати участь у роботі такої комісії.
2. Процедура оприлюднення громадського та експертного обговорення проекту звіту за результатами оцінки корупційних ризиків, процедура погодження тексту звіту з боку НАЗК. Важливим є забезпечення публічності проекту звіту та можливостей для участі громадян у його оцінці та вдосконаленні, а також забезпечення зворотного зв’язку із ключовими стейкголдерами, на яких впливає робота органу влади.
Розділ V. «Звіт за результатами оцінки корупційних ризиків» потребує доопрацювання в частині деталізації процедури оприлюднення, громадського та експертного обговорення проекту звіту, опису процедури погодження тексту звіту з боку НАЗК.
3. Застосування критеріїв оцінки корупційних ризиків на конкретному прикладі центрального органу виконавчої влади.
Важливим є забезпечення наочності застосування критеріїв вказаних у розділі ІV. «Оцінка корупційних ризиків» на прикладі конкретного центрального органу виконавчої влади, що дасть змогу уникнути згодом помилок при оцінюванні учасниками комісії з оцінки корупційних ризиків органу влади. Пропонуємо додати окремий додаток із описом типового зразку оцінювання роботи конкретного органу влади на підставі запропонованої методології у розділі ІV.
4. Якісна оцінка корупційних ризиків у діяльності органу влади, установи, організації є вкрай важливою для підготовки антикорупційних програм в органах влади. Такі антикорупційні програми мають бути прийняті у визначених органах влади за погодженням з Національним агентством з питань запобігання корупції згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про запобігання корупції».
На думку Івана Сікори, експерта з питань антикорупційної політики Фундації, котрий здійснював попередню оцінку проекту Методології, у проекті методології є дискреційні положення, які можуть на рівні виконавців (органів влади, які будуть оцінювати корупційні ризики) привести до неякісної оцінки корупційних ризиків, що зрештою негативно вплине на якість антикорупційних програм в органах влади.
На думку Лесі Шевченко перелічені вище питання можуть бути відображені в окремому Положенні про діяльність комісії, враховуючи повноваження їх членів та взаємодію із керівниками ЦОВВ, їх статус, термін роботи, процедуру висвітлення роботи комісії, оприлюднення проміжних звітів, обговорення проекту оцінки корупційних ризиків та результатів їх оцінювання та інше.
