Як зазначила одна з авторів дослідження, голова громадської організації «Молодіжна альтернатива» Людмила Кудіна, це перше фундаментальне дослідження ринку молодіжної зайнятості у трьох країнах Східного партнерства. Воно проводилось протягом восьми місяців і виявило, що здебільшого проблеми в цих країнах подібні – молоді спеціалісти є найвразливішою категорією на ринку праці, їм не вистачає державної підтримки, а рівень безробіття серед працівників до 25 років постійно зростає.
«Маємо системну кризу у сфері молодіжної політики, яка поглиблюється: у 2017 році безробітних віком до 24 років було понад 15%, у 2018р. – вже 17,9%, тоді як середній рівень безробіття для усіх вікових категорій вдвічі нижчий. У 2019 році серед тих, хто шукав роботу більше року, безробітних до 34 років налічувалось близько 40%. Як бачимо, молодь - найбільш вразлива категорія на ринку праці і без належної державної політики ця ситуація не може бути вирішена», - наголосилаавтор дослідження. За її словами, в Україні є багато проблем, на які експерти вказували ще в 2010 році: небажання підприємців-роботодавців брати на роботу молодь без досвіду,низькі зарплати для молодих фахівців, катастрофічний розрив між програмами навчання у вишах і потребами роботодавців.
На сьогодні, в умовах пандемії, питання працевлаштування молоді ще більше загострюється, економічна криза від Covid-19 звужує можливості, особливо для пошуку першого робочого місця, тому негативні тенденції можуть посилюватися, переконана експерт.
«Відсутність в Україні системної молодіжної політики щодо зайнятості спонукає молодь до трудової міграції. За даними Центру східноєвропейських досліджень, у Польщіпротягом останнього року різко зросла кількість мігрантів-українців до 25-річного віку — з 21% до 29,2%», - звернула увагу Л.Кудіна. Фактично держава своєю бездіяльністю створює умови для трудової міграції найбільш працездатної категорії громадян, що суперечить завданням державних інституцій і закладає системні ризики для економіки, соціальних програм, звужує потенціал та зменшує ресурси для розвитку, переконана експерт.
В Україні сфера зайнятості молоді розділена між трьома відомствами: Міністерством соціальної політики, Міністерством розвитку економіки торгівлі та сільського господарства, Міністерством молоді та спорту. Не вистачає координації зусиль, виділення питань зайнятості як окремої державної політики з відповідним фінансуванням програм підтримки безробітної молоді, прогнозуванням затребуваності спеціальностей на ринку праці як мінімум на п’ять років.
Як звернув увагу співавтор дослідження, експерт з євроінтеграції Денис Черніков, всі три країни обрали вектор європейської інтеграції, на сьогодні молодіжна політика зайнятості у Євросоюзі є одниміз пріоритетів і покликана зберегти робочі місця, дати можливість здобути нові навички, пройти перекваліфікацію, знайти роботу вже у сфері нових технологій.
«На стимули для збереження робочих місць, розвитку нових видів діяльності в ЄС держави-члени та європейські фонди вже виділяють сотні мільярдів євро, що свідчить про чітку систему прогнозування знань та навичок, потрібних бізнесу, у публічному секторі, у соціальному підприємництві в Євросоюзі.Для розвитку цих навичок існує достатньо можливостей, наприклад, Молодіжна гарантія, яка щороку охоплює понад 3 млн. молодих людей, які можуть пройти стажування, навчання, отримати фінансування стартапу», - відзначив Д.Черніков. Він констатував, що Україна, на жаль, не використовує підходи державної допомоги ЄС щодо фінансування програм сприяння зайнятості, професійному навчанню, хоча Угода про асоціацію з ЄС відкрила такі можливості.
Завантажити дослідження рос.мовою тут
Завантажити дослідження англ. мовою тут
Довідка: Аналітичне дослідження «Рішення для молодіжної зайнятості: вплив громадянського суспільства в Україні, Грузії та Молдові» здійснили ГО «Молодіжна альтернатива» та ГО «Фундація «Відкрите суспільство».
Партнер в Молдові: Вікторія Роса - Асоційований Аналітик, Асоціації зовнішньої політики Молдови
Партнер в Грузії: Гогіта Гведашвілі - Директор програм ЄС, Центру стратегії та розвитку Грузії
Проект отримав підтримку через систему ре-грантингу Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Метою проекту є підвищення ролі організацій громадянського суспільства у формуванні та реалізації молодіжної політики зайнятості, одночасно докладаючи зусиль для забезпечуючи, щоб така політика базувалась на найкращих практиках сприяння зайнятості молоді, що застосовуються в Україні, Молдові та Грузії.
З цією метою між трьома згаданими країнами було розпочато взаємний діалог щодо взаємного вивчення політик та інституцій. Метою цього діалогу стало накопичення політичних ідей, які можуть бути використані національними урядами для складання або внесення змін до конкретних планів дій / дорожніх карт, спрямованих на сприяння зайнятості молоді.
