Донецькі мажоритарники майже не виконують передвиборчих зобов’язань

Із завершенням першого року парламентської каденції Фундація “Відкрите суспільство” підбиває проміжні підсумки виконання партіями і депутатами, обраними в мажоритарних округах, передвиборчих обіцянок у Верховній Раді України VІI скликання. Дослідження роботи чинного парламенту показують, що переважна більшість обіцянок електоратові залишаються невиконаними: політичні партії реалізують приблизно 10% власних тез, а мажоритарники м. Донецька не виконали за рік жодної обіцянки (в процесі виконання 2-3 обіцянки від кожного депутата, що можуть бути виконані в перспективі протягом наступних років роботи в парламенті).

Таким чином, потрапивши до парламенту, народні депутати з м. Донецьк пасивно представляють інтереси своїх виборців. Відсутність реальної роботи у відповідності до власних передвиборчих програм свідчить про те, що всі п’ять вищезгаданих депутатів здобули свої посади завдяки іміджу партії та популізму.

Нагадаємо, що рік роботи кожного з депутатів коштує виборцям в середньому 402 024 грн (врахована лише заробітна плата депутата і його помічників).

Між словом і ділом:

як мажоритарники Донецька виконуютьсвої передвиборні обіцянки

СПОРІДНЕНІСТЬ

Програми п’ятьох мажоритарників, обраних по виборчих округах у Донецьку, традиційно написані переважно гаслами і абстрактними висловлюваннями. Майже у всіх є посилання на програму Президента України “Україна для людей”, обіцянка підтримувати позаблоковий статус України і вимога спеціального статусу для мов національних меншин. Курс на європейську інтеграцію обіцяли підтримувати усі, крім М.Левченка. Вимога боротися з тіньовою економікою і корупцією оприлюднив лише Ю. Звягільський.

Усі п’ятеро донецьких депутатів-мажоритарників обіцяли виборцям вирішення питань, які не належать до компетенції законодавчого органу: Т.Бахтєєва обіцяла більше нових місць у дитячих садочках, а О. Бобков і та ж Т.Бахтєєва – збільшити площу зелених насаджень.

У Ю.Звягільського і В.Ландика ефективність своїх представницьких функцій така ж низька, як і в решти народних депутатів.

У В.Ландика із 10 обіцянок, або швидше ідейно-політичних намірів, виконується лише дві.

У Ю.Звягільского із 7 обіцянок – жодна. При цьому, вони спільно взяли зобов'язання реалізовувати програму Президента «Україна для людей!», а єдиний, спільно поданий ними законопроект №2240а стосується відзначення 50-річчя Донецького заводу холодильників («Публічного акціонерного товариства НОРД»), яке очолює В.Ландик.

Т.Бахтєєва за рік взяла під опіку найбільше своїх обіцянок, і найбільше ініціювала законопроектів та проектів постанов, але до уваги варто брати той факт, що вона займає посаду Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, що наклало відбиток на її законотворчій роботі – переважна більшість законопроектів, внесених неюстосується саме цієї теми.

За виключенням Т.Бахтєєвої, що подала 2 детутатських запити, решта народних депутатів не подали жодного депутатського запиту. Це свідчить про те, що депутати не ефективно використовують владні інструменти для реалізації своїх передвиборних програм з огляду на існування значних проблем на своїх виборчих округах. Особливо дивно таку пасивність спостерігати у «досвідченого» народного депутата усіх скликань (з 1990 року) Ю.Звягільського.

У п’ятірці донецьких мажоритарників Т. Бахтєєва лідирує як за кількістю взятих обіцянок, за кількістю ініційованих проектів законів і постанов, так і за кількістю обіцянок, які перебувають у процесі реалізації. Проте до уваги варто брати той факт, що Т. Бахтєєва є Головою Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, що віддзеркалюється в її законотворчій роботі – переважну більшість законопроектів стосується саме цієї теми.

Директор Горлівського коксохімічного завод, народний депутат О.Бобков, будучи представником промислового сектора, утримався від економічних обіцянок, і протягом першого року роботи в парламенті переймався переважно житловою політикою та унормуванням питань щодо містобудування.

Скупий на обіцянки М. Левченко протягом року був найактивнішим лобістом Донецька. Він дбав про розширення повноважень органів місцевого самоврядування, зокрема, у фінансово-бюджетній сфері. Екс-секретар Донецької міської ради у свою передвиборну програму вписав обіцянку «відстоювати інтереси міста Донецька та його мешканців при формуванні державного бюджету України» і справді активно виконував їі: подав чотири законопроекти з цього питання (правда, це чи не єдина його обіцянка, яка ним виконується).

НА СЛУЖБІ у ПАРТІЇ

Рішенням XIV з'їзду 30.07.2012 р. Партія регіонів затвердила свою передвиборну програму «Від стабільності – до добробуту», якою запропонувала «виважену й реалістичну програму формування суспільства вільних та заможних громадян» і взяла на себе понад 50 конкретних соціально-економічних зобов'язань

Партія влади за результатами останніх парламентських виборів привела у Верховну Раду 72 народних депутати (за списком) та 113 депутатів-мажоритарників, обраних від ПР в одномандатних округах в різних регіонах і містах. У місті Донецьку, політичній столиці ПР, у всіх п'яти одномандатних округах (№№41-45) виборці обрали кандидатів від партії влади.

Часові рамки дослідження: перший рік роботи Донецьких депутатів-мажоритарників у ВРУ 7 скликання з 12 грудня 2012 року до 12 грудня 2013 року.

«МІЦНА СІМ’Я – ОСНОВА ЗДОРОВОГО СУСПІЛЬСТВА»,

«КОМФОРТНЕ ТА ДОСТУПНЕ ЖИТЛО»

З питань підтримки сім'ї і молоді, житло забезпечення молодих сімей та інших незахищених громадян, працевлаштування молодих спеціалістів, які пообіцяла в своїй програмі ПР (для цього навіть обіцяно будувати щорічно 100 тис. квартир), окремі донецькі мажоритарними взяли перед виборцями персональні зобов'язання, зокрема:

Олександр Бобков пообіцяв надати молоді державні гарантії на перше робоче місцеві, а молодим сім'ям – державні гарантії соціального захисту (не зрозуміло, правда, які саме). Більш конкретною виявилася його партія, що пообіцяла молодим сім'ям доступне житло завдяки державній іпотеці під 3% річних, за рахунок соціальних контрактів із роботодавцями, а також – збільшення вдвічі, порівняно з 2007 роком, допомоги при народженні дитини.

Тетяна Бахтєєвапообіцяла сприяти у наданні молодим спеціалістам пільгового житла, законодавчо забезпечити їм перше робоче місця, сприяти будівництву соціального житла, зокрема, шляхом здешевлення вартості іпотечних кредитів для молодих сімей.

Ці передвиборні зобов'язання, що вимагають значних бюджетних ресурсів, зазначеними народними депутатами не виконуються. Не зафіксовано фактів їх виконання і на загальнопартійному рівні – іншими народними депутатами від Партії регіонів.

«ОСВІТА – ІНВЕСТИЦІЇ В МАЙБУТНЄ»

Для підтримки освіти, проголошеної ПР під гаслом «Освіта – інвестиції в майбутнє», донецький мажоритарник Валентин Ландик у своїйпередвиборнійпрограмі без жодних зобов'язань проголосив лише ідею про те, що треба створити якусь «освітню, пропагандистську, інформаційну систему, яка би забезпечувала громадян необхідними професійними навичками, кваліфікацією та знаннями». Більш конкретнішою виявилася Тетяна Бахтєєва, що зобов'язалася сприяти збільшенню бюджетних місць у вищих навчальних закладах.

У програмі її партії надана більш конкретна обіцянка – забезпечити держзамовлення щонайменше 75% місць у ВНЗ. Зазначимо, що сьогодні, відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України «Про вищу освіту», обов'язкові обсяги держзамовлення у державних і комунальних ВНЗ складають не менше ніж 51%. Тобто бюджетне замовлення на вищу освіту обіцяно збільшити майже наполовину, на 24%, що вимагає значних фінансових ресурсів.

Зобов'язання не виконується ні Т.Бахтєєвою, ні іншими депутатами від Партії регіонів. Натомість відповідний законопроект №1121 подано 19.12.2012 р. представниками опозиції – групою народних депутатів від ВО «Батьківщина» (А.Павловський, О.Дубовой, В.Дубіль) про регулювання кількості бюджетних місць у державних і комунальних вищих навчальних закладах. А саме, передбачається збільшити кількість місць для студентів, прийнятих на перший курс навчання за державним замовленням у державних і комунальних вищих навчальних закладах, з 51% до 75 відсотків. На голосування не ставився.

Зауважимо, що Міністерство освіти і науки в 2013 році зменшило число бюджетних місць у провідних вишах за низкою спеціальностей. Водночас, за даними DT.UA, навчальним закладам, що не входять до числа провідних, держзамовлення було збільшено.

Не оминула увагою Т.Бахтєєва і проблему нестачі місць в дитячих садках: «Працюватиму над розв’язанням проблеми нестачі місць в дитячих садка». Щоправда, 1 серпня 2013 Міністерство охорони здоров´я України видало наказ про затвердження нових Державних санітарних норм і правил «Облаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організація життєдіяльності дітей», що вступив в дію з 3 вересня 2013 р. Натомість, експерти вважають, що нові санітарні правила утримання дошкільних навчальних закладів не зможе виконати жоден з них, що ніяк не покращить проблему нестачі місць в дитсадках, а, навпаки, погіршить.

«ЗДОРОВ'Я ЛЮДЕЙ – ОСНОВА ДОБРОБУТУ»

Для покращення якості медичних послуг під партійним гаслом «Здоров'я людей – основа добробуту», Олександр Бобковнадав загально декларативну обіцянку забезпечувати виконання конституційного права на повноцінну, своєчасну та якісну медичну допомогу (хоча таке завдання належить до прямих обов'язків народного депутата). Валентин Ландик не менш популістично і без жодної конкретики задекларував важливість ідеї формування «якісної системи охорони здоров’я, здатної забезпечити тривале та здорове життя людей».

Однак масивний і фаховий блок зобов'язань у сфері медицини задекларовано у передвиборній програмі Тетяни Бахтєєвої– голови профільного парламентського комітету з питань охорони здоров'я. Нею взято три передвиборних зобов'язання (щодо якості і доступності медичних послуг, розвитку профілактичної медицини, надання людям похилого віку безкоштовної якісної медичної допомоги, ліків і послуг з реабілітації, а також законодавчого забезпечення реального зниження цін на лікарські засоби). Два зі згаданих зобов'язань Т.Бахтєєвою частково виконуються: подано пакет законопроектів з цих питань. Взагалі не виконується – третє, найбільш соціально важливе, що стосується надання людям похилого віку безоплатного доступу до медичних послуг та ліків. Подібну обіцянку дала виборцям і ВО «Батьківщина», пообіцявши затвердити законом гарантований обсяг безкоштовних медичних послуг. Ці обіцянки не виконуються парламентарями ні від партії влади, ні від опозиції. До того ж, ПР пообіцяла також підняти середню зарплату лікарів до 8000 грн., а медперсоналу – до 5500 грн. Оскільки за даними Держкомстату, середня заробітна плата у сфері охорони здоров'я в грудні 2012 р. складала лише 2594 грн. (http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2012/gdn/Zarp_ek_m/zpm2012_u.htm) (у 2012 році середня заробітна плата у сфері медицини була на 27,3% нижчою за середній рівень по економіці, у цій сфері працює близько 225 тис. лікарів), то неважко обрахувати, що лише одне обіцяне ПР підвищення зарплати для лікарського персоналу «коштує» орієнтовно 1мрлд. 216,35 млн. грн. додаткових бюджетних коштів. Де дістати такі гроші в умовах існуючого спаду промислового виробництва та зростання у 3,4 рази (порівняно з минулим роком) дефіциту державного бюджету?!

Окремої уваги заслуговують передвиборні обіцянки головного «парламентського медика» Т.Бахтєєвої законодавчо забезпечити реальне зниження цін на лікарські засоби. ПР у своїй програмі пообіцяла знизити ціни на ліки першої необхідності на 30%. Лише впродовж цього року середня вартість однієї упаковки ліків в Україні, за даними дослідницької компанії Proxima Research, зросла на 11,5% – до 24,6 грн. За словами, члена тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування діяльності Мінохоронздоров'я Павла Петренка, українці переплачують близько 1 млрд. грн. за імпортні медикаменти і головна причина полягає у надмірно ускладненій, корупційній процедурі державної реєстрації імпортних лікарських засобів, внаслідок якої імпортери змушені сплачувати так званий «корупційний податок». Зазначимо, що комітет ВРУ з питань охорони здоров'я на чолі з Т.Бахтєєвою підтримав і направив на друге читання урядовий законопроект №2495, спрямований на ліквідацію обов'язковості реєстрації таких лікарських засобів у разі наявності патенту. У той же час, повністю і з формальних підстав відхилено законопроект №2432 про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» (щодо моніторингу цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення), спрямований на зменшення вартості ліків. Оскільки цей законопроект подано групою опозиційних депутатів від ВО «Батьківщина», можна зробити припущення, що при розгляді законопроектів з подібних питань у парламенті все ж звертається увага не лише на зміст проекту документу, а й на те, до якої політичної партії належать його ініціатори-депутати.

«ЗАБЕЗПЕЧЕНІ ЛЮДИ ПЕНСІЙНОГО ВІКУ»

З покращення пенсійного забезпечення, проголошеного в програмі ПР, персональні передвиборнізобов'язання взяв лише один донецький мажоритарник – Тетяна Бахтєєва, яка пообіцяла забезпечити пенсіонерам гідні пенсії відповідно до стажу та умов праці. При цьому, ПР пообіцяла ще й підвищити мінімальну пенсію на 20%, порівняно з прожитковим мінімумом. Оскільки встановлений прожитковий мінімум на цей рік складає 1108 грн., то для виконання цієї обіцянки лише в цьому році потрібно додаткових 2,969 млрд. грн.

Ці обіцянки Т.Бахтєєвої та її парламентської партії, що стосуються 13,4 мільйонів українських пенсіонерів, не виконуються – ні нею особисто, ні її однопартійцями, депутатами від ПР.

Цікаво, що у програмах двох донецьких мажоритарників пенсійного віку – 67-річного Валентина Ландикаі 80-річного Юхима Звягільський – жодним словом не згадуються проблеми пенсійного забезпечення. Очевидно, при їхніх високих спеціальних пенсіях і матеріальній забезпеченості можна не задумуватися про те, як на Донеччині і загалом в Україні живе більше десятка мільйонів простих пенсіонерів.

«…ЗАПОРУКА ВИСОКИХ СОЦІАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ»

Питання підвищення соціальних стандартів, задеклароване ПР шляхом економічного зростання, відображене у передвиборній програмі лише одного донецького мажоритарника – Тетяни Бахтєєвої, яка зобов'язалася забезпечити чорнобильцям і афганцям дієву систему адресних соціальних пільг і допомоги, а також пообіцяла – у першочерговому порядку – ініціювати підвищення заробітних плат для працівників бюджетних установ. Ці соціальні обіцянки перед виборцями нею за 12 місяців не виконуються, не зважаючи на те, що одна з них публічно задекларована, як першочергова. З метоюотримання додаткових бюджетних надходжень Тетяна Бахтєєва пообіцяла також сприяти запровадженню податку на розкіш, але нею ще не подано відповідного законопроекту на виконання цієї обіцянки.

Хоча застосування такого соціального податку лише стосовно заможних членів ПР дало б змогу створити добру фінансово-бюджетну основу для виконання цілої низки наданих партією влади соціальних обіцянок, що вимагають значних фінансових ресурсів і виглядають нереалістично у теперішніх умовах.

«СУЧАСНА ЕКОНОМІКА»

Не зважаючи на те, що Донецьк є промислово розвиненим регіоном, а ПР у свою передвиборну програму включила цілий розділ обіцянок економічного характеру, донецькі мажоритарними взяли на себе мало економічних зобов'язань або чогось подібного до них. Утримався від економічних обіцянок навіть представник промислового сектора – директор Горлівського коксохімічного заводу Олександр Бобков (обмежився лише питаннями ЖКГ і соціального захисту). З усіх мажоритарників Донецька конкретну економічну обіцянку (ініціювати скорочення кількості органів, що надають підприємцям документи дозвільного характеру) надала лише Тетяна Бахтєєва. Щоправда,ця єдина конкретна економічна обіцянка народних обранців Донецька досі не виконується, не зважаючи на те, що на Донеччині зареєстрована найбільша в Україні кількість фізосіб-підприємців (понад 252 тис.), там загалом працює 7,64% від загальної кількості суб'єктів господарювання, а у сфері МСП зайнято понад 570 тис. громадян. Більше половини середніх підприємств Донеччини функціонує в місті Донецьк.

У цей дуже скромний економічний блок передвиборних обіцянок донецьких мажоритарників додали декілька своїх загальнодекларативних економічних ідей (без жодних конкретних зобов'язань) два заслужених промисловця і парламентських пенсіонери – доктор економічних наук Валентин Ландик і доктор технічних наук, професор Юхим Звягільський. Перший – у своїй програмі зазначив, як важливо «забезпечувати перехід до економічно ефективної та екологічно безпечної моделі економіки, максимально орієнтованої на реалізацію завдання розвитку людини». Другий – проголосив ідею «підвищення ощадливості, зниження енергоємності вітчизняних виробництв».

«НОВЕ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА»

Про оновлення життя українського села, яке пообіцяла ПР, з усіх донецьких мажоритарників згадав у своїй передвиборній програмі (на рівні майже наукових тез) лише Юхим Звягільський. Він наголосив на тому, як важливо «сприяти виробленню національних принципів підтримки різних галузей сільського господарства», «не допустити в країні недоліку продовольства й зробити продукцію сільського господарства конкурентоспроможної на світових ринках», а також «протидіяти розбазарюванню, розкраданню й неефективному використанню землі сільськогосподарського призначення», «удосконалювати способи зберігання і поглиблювати ступінь переробки сільськогосподарської продукції», «поліпшувати умови життя в сільських місцевостях».

Жодна з цих «правильних передвиборних тез» народним депутатом Ю.Звягільським поки що не виконується, зокрема, на рівні його законопроектної діяльності.

«СИЛЬНІ РЕГІОНИ – ПРОЦВІТАЮЧА ДЕРЖАВА»

Ще одні питання, відображені у передвиборних програмах донецьких мажоритарників, стосуються регіонального й місцевого розвитку, проголошеного в програмі ПР під гаслом «Сильні регіони – процвітаюча держава». У цій сфері донецькими мажоритарниками найбільш повно задекларовано обіцянки з проблем ЖКГ. Олександр Бобковпообіцяв підвищити відповідальність виконавців ЖК-послуг за якість їх надання та збільшити виділення коштів з бюджету, що спрямовуються на житлово-комунальний сектор (з двох обіцянок виконується лише одна, остання). Тетяна Бахтєєвазобов'язалася вирішити проблеми ЖКГ, зокрема, забезпечити оновлення зношених комунікацій та ремонт будинків (не має підтверджень виконання цієї обіцянки). Микола Левченкозобов'язався ініціювати проведення системної програми модернізації житлово-комунального господарства та підтримувати залучення державних та приватних інвестицій в житлово-комунальне господарство, а також в інфраструктуру міст України (зобов'язання не виконуються).

Про місцеве самоврядування згадали два донецьких мажоритарники. Олександр Бобковпообіцяв сприяти його розвитку, а жителям округу дати можливість впливати на прийняття рішень з питань життєзабезпечення. Валентин Ландик зобов'язавсяне лише «створити нові моделі участі громадян у прийнятті життєво важливих управлінських рішень», а й забезпечити «достатні можливості громадянам, бізнесу та місцевим громадам брати участь та впливати на прийняття рішень щодо питань природокористування, економічних та соціальних питань». За 12 місяців на виконання цих обіцянок згаданими народними депутатами не подано ні законопроектів, ні навіть жодного депутатського запиту.

Зате дуже активно дбає про розширення повноважень органів місцевого самоврядування, зокрема, у фінансово-бюджетній сфері, колишній секретар Донецької міської ради, Микола Левченко. У свою передвиборну програму він на чільному місці вписав обіцянку «відстоювати інтереси міста Донецька та його мешканців при формуванні державного бюджету України». І справді він активно виконує її в парламенті: подав чотири законопроекти з цього питання (правда, це єдина його обіцянка, яка ним виконується). Серед законопроектного пакету Левченка – проект змін до Бюджетного кодексу (стаття 65, частина друга) (законопроект №2478а), згідно з якими у міських бюджетах м.Сімферополя та обласних міст (в тому числі Донецька) має залишатися 100% (замість чинних на сьогодні 75%) податку на доходи фізичних осіб. Але, якщо дійсно бути послідовним у справі фінансової підтримки розвитку місцевого самоврядування, то треба вносити зміни ще й у частину першу статті 65 Бюджетного кодексу. І так само, як і для інших великих міст, усі 100% ПДФО (замість сьогоднішніх 50%) залишати в бюджеті міста Києва, який є на сьогодні найбільшим донором державного бюджету. Однак, за вибірково-регіональним підходом М.Левченка, фінансова основа місцевого самоврядування в нашій державі чомусь створюється усюди, окрім столиці, де, лише за офіційними даними, мешкає 6,25% усього населення України.

* * *

Як виконувала обіцянки народний депутат Бахтєєва Тетяна Дмитрівна

(обрана в одномандатному виборчому окрузі №42 міста Донецька)

Бахтеєва Тетяна Дмитрівнапротягом року роботи в парламенті ініціювала 18 законопроектів та 26 проектів постанов.

78% напродукованих нею законопроектів пропонують норми, які складно віднести до тієї чи іншої обіцянки нардепа. В парламенті переймається переважно медициною. Один законопроект став законом (2265а, що спрямований на щодо збільшення видатків на утримання Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова Національної академії медичних наук України», які відводяться на виплати заробітної плати науковим співробітникам Національної академії медичних наук (7668,4 тис. грн.), а також проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 100 річчя з дня народження Миколи Амосова (510 тис. грн.).

14 з поданих 18 законопроектів ніяк не узгоджується з обіцянками народного депутата, помічених в її передвиборній програмі 2012 року. Відповідно, на виборах Т.Бахтєєва конкурувала з НЕЩИРИМИ обіцянками та за рік відзначається НЕПОСЛІДОВНІСТЮ у своїй політичній кар’єрі та роботі у ВРУ ( з 21-ї обіцянки а рік роботи в парламенті - тільки три щирі та послідовні).

Обіцянки, задекларовані у передвиборній програмі Т.Бахтєєвої розподілено на 5 блоків:

Перший масивний і фаховий блок зобов'язань стосується сфери медицини і є єдиним блоком тих обіцянок, яким депутат приділяла увагу. Чотири інших блоків - взагалі не виконуються. З трьох обіцянок в сфері медицини – третє, найбільш соціально важливе, що стосується надання людям похилого віку безоплатного доступу до медичних послуг та ліків, ще не було предметом виконання протягом першого року депутатства. Подібну обіцянку дала виборцям і ВО «Батьківщина», пообіцявши затвердити законом гарантований обсяг безкоштовних медичних послуг. Варто зазначити, що подібні обіцянки не виконуються парламентарями ні від партії влади, ні від опозиції.

Окремої уваги заслуговують передвиборні обіцянки головного «парламентського медика» Т.Бахтєєвої законодавчо забезпечити реальне зниження цін на лікарські засоби. ПР у своїй програмі пообіцяла знизити ціни на ліки першої необхідності на 30%. Лише впродовж цього року середня вартість однієї упаковки ліків в Україні, за даними дослідницької компанії Proxima Research, зросла на 11,5% – до 24,6 грн. За словами, члена тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування діяльності Мінохоронздоров'я Павла Петренка, українці переплачують близько 1 млрд. грн. за імпортні медикаменти і головна причина полягає у надмірно ускладненій, корупційній процедурі державної реєстрації імпортних лікарських засобів, внаслідок якої імпортери змушені сплачувати так званий «корупційний податок».

Зазначимо, що комітет ВРУ з питань охорони здоров'я на чолі з Т.Бахтєєвою підтримав і направив на друге читання урядовий законопроект №2495, спрямований на ліквідацію обов'язковості реєстрації таких лікарських засобів у разі наявності патенту. У той же час, повністю і з формальних підстав відхилено законопроект №2432 про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» (щодо моніторингу цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення), спрямований на зменшення вартості ліків. Оскільки цей законопроект подано групою опозиційних депутатів від ВО «Батьківщина», можна зробити припущення, що при розгляді законопроектів з подібних питань у парламенті все ж звертається увага не лише на зміст проекту документу, а й на те, до якої політичної партії належать його ініціатори-депутати.

Додатково Т.Бахтєєва турбується про фінансові результати проекту «InterMedicalEcoCity». Законопроектом 2038а Т.Бахтєєва спільно з іншими народними депутатами пропонує звільнення послуг, пов'язаних з реалізацією проекту «InterMedicalEcoCity» від оподаткування податком на додану вартість операції:

- з постачання устаткування та обладнання і комплектувальних виробів до них, що використовуються під час реалізації зазначеного проекту;

- з ввезення на митну територію України необхідних товарів в тому числі виробів медичного призначення, які використовуються виключно для забезпечення лікувально-діагностичної діяльності, у митному режимі імпорту, що не виробляються в Україні або виробляються в Україні, але не відповідають вимогам проекту.

- тимчасово, строком на 10 років звільнити від оподаткування прибуток, отриманий від надання послуг з медичної реабілітації в спеціалізованих реабілітаційних клініках, створених в межах проекту «InterMedicalEcoCity», та

- звільнити від сплати земельного податку суб’єкт господарювання за земельні ділянки, відведені в установленому порядку для спорудження об'єктів, передбачених проектом «InterMedicalEcoCity».

Протягом першого року роботи в парламенті Т.Бахтєєва подала два депутатських запити до Міністерство охорони здоров'я України та Міністерство соціальної політики України щодо щодо вчинення відповідних дій посадовими особами направлених на забезпечення реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я.

* * *

Як виконував свої обіцянки народний депутат Бобков Олександр Михайлович

(обраний в одномандатному виборчому окрузі №41 міста Донецька)

Народний депутат Бобков Олександр Михайлович ініціював 6 законопроектів за рік роботи в парламенті та 2-а проекти Постанов.

50% напродукованих депутатом законопроектів складно віднести до тієї чи іншої обіцянки нардепа. В парламенті він переймається переважно житловою політикою. Одна ініціатива, що ніяк не була відображена в передвиборчій програмі 2012 року була схвалена (постанова 3111, про відзначення 100-річчя з дня народження Євгена Березняка).

Всього депутатом Бобковим О.М. взято 15 передвиборних зобов'язань, майже половина з яких (7 обіцянок) - є ПОПУЛІСТСЬКИМИ та такими, що не відповідають повноваженням народного депутата, а належать до компетенції влади місцевого рівня, 14 обіцянок за рік оцінено як НЕЩИРІ, так як не знайшли відображення у депутатській роботі у стінах ВРУ. Депутат ініціював за рік роботи в парламенті 7 законопроектів. У стані часткового виконання перебуває дві обіцянки. Таким чином річна діяльність покрила частково лише 13% обіцяного політиком перед виборцями Пролетарського і Будьоннівського районів міста Донецька, 2-і з 6-ти законодавчих ініціатив присвячені темі житлової політики.

Протягом року депутат опікувався: створення сприятливих умов для реалізації складової Національного проекту "Місто майбутнього" - проекту "InterMedicalEcoCity", внесенням змін до Державного бюджету України на 2013 рік щодо реалізації Державної соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 роки, внесенням змін до Державного бюджету України на 2013 рік щодо реалізації Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки, регулюванням містобудівної діяльності" (щодо зарахування витрат на будівництво інженерно-транспортної інфраструктури в якості пайового внеску), унормуванням збереження ґрунтового покриву земельних ділянок та формуванням основних засад державної житлової політики.

Не зважаючи на те, що Донецьк є промислово розвиненим регіоном, а ПР у свою передвиборну програму включила цілий розділ обіцянок економічного характеру, Олександр Бобков утримався від економічних обіцянок, хоча він навіть представник промислового сектора – директор Горлівського коксохімічного заводу.

* * *

Як виконував свої обіцянки народний депутат Ландик Валентин Іванович

(обраний в одномандатному виборчому окрузі №43 міста Донецька)

Ландик Валентин Іванович ініціював за рік роботи в парламенті 6 законопроектів та 1 проект Постанови.

50% поданих законопроектів ніяк не узгоджується з обіцянками народного депутата, помічених в його передвиборній програмі 2012 року.

Народний депутат конкурував з НЕЩИРИМИ обіцянками та відзначається НЕПОСЛІДОВНІСТЮ у своїй політичній кар’єрі та роботі у ВРУ (10 обіцянок, з них тільки три щирі та дві послідовні).

Народний депутат протягом року через внесені законопроекти опікувався:

1) попередженням правопорушень прав населення при створенні ОСББ, та запропонував норми, що уточнюють порядок видачі довіреності уповноваженій особі власника спільного майна у багатоквартирному будинку та величину кворуму установчих зборів такого об‘єднання (далі – ОСББ). На думку суб’єкта права законодавчої ініціативи, його прийняття «сприятиме попередженню правопорушень при створенні ОСББ, захисту прав громадян у системі житлово-комунального господарства та благоустрою, подальшому створенню населенням ОСББ, росту чисельності ОСББ».

2) посиленням соціального захисту дітей, позбавлених батьківського піклування, згідно з якими пенсії у зв'язку з втратою годувальника виплачуватимуться у повному розмірі за період перебування на повному державному утриманні не тільки дітям – сиротам (як це передбачено чинною редакцією), а й дітям, які позбавлені батьківського піклування;

3) внесенням змін Державного бюджет України на 2013 рік щодо спрямування доходів від підвищення акцизного податку на пиво на будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ";

4) внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підвищення ставок акцизного податку на пиво);

5) системою моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги;

6) відзначенням 50-річчя Донецького заводу холодильників (нині "Публічне акціонерне товариство НОРД");

7) та внесенням змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна).

Народний депутат Левченко Микола Олександрович

(обраний в одномандатному виборчому окрузі №44 міста Донецька)

Левченко Микола Олександрович ініціював за рік роботи в парламенті 12 проектів законів.

33% напродукованих депутатом законопроектів пропонують норми, які складно віднести до тієї чи іншої обіцянки (4 з поданих 12 законопроектів ніяк не узгоджується з обіцянками, поміченими в його передвиборній програмі 2012 року). Програма М.Левченка була відносно скупа на обіцянки. Його програма містить лише 7 пунктів, прописаних загальними фразами. На рахунку депутата немає жодного депутатського запиту.

М.Левченко протягом року активно дбав про розширення повноважень органів місцевого самоврядування, зокрема, у фінансово-бюджетній сфері. Колишній секретар Донецької міської ради у свою передвиборну програму вписав обіцянку «відстоювати інтереси міста Донецька та його мешканців при формуванні державного бюджету України». І справді він активно виконує її в парламенті: подав чотири законопроекти з цього питання (правда, це мало не єдина його обіцянка, яка ним виконується).

Проект Закону 2478а спрямований на збільшення частини податку на доходи фізичних осіб, яка надходить до міста, згідно з якими у міських бюджетах м.Сімферополя та обласних міст (в тому числі Донецька) має залишатися 100% (замість чинних на сьогодні 75%) податку на доходи фізичних осіб. І так само, як і для інших великих міст, усі 100% ПДФО (замість сьогоднішніх 50%) залишати в бюджеті міста Києва, який є на сьогодні найбільшим донором державного бюджету.

Законопроекти 2381, 2465а , 2479а спрямовані на врегулювання процедур і посилення відповідності й бюджетної дисципліни виконання місцевих бюджетів, розширення повноважень органів місцевого самоврядування у бюджетній сфері. Усі законопроекти знаходяться в комітетах ВР.

Оскільки протягом року жоден із законопроектів не прийнято, то за перший рік роботи в парламенті виконати обіцянки йому не вдалося.

Попри певну реалістичність його програмних обіцянок - ЩИРИМИ та ПОСЛІДОВНИМИ можна вважати лише проекти депутата, спрямовані на розвиток місцевого самоврядування та міста Донецька. Інші ж обіцянки, хоч і переважно реалістичні, залишаються невиконаними.

72% обіцянок народного депутата Миколи Левченка протягом року чекали своєї черги.

Народний депутат протягом року через внесені законопроекти опікувався:

1) впорядкуванням розселення громадян приватних жилих будинків у зв'язку з викупом земельних ділянок для потреб держави або місцевих громад;

2) внесенням доповнень в Бюджетний кодекс України щодо удосконалення казначейського виконання місцевих бюджетів;

3) внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за несвоєчасне казначейське виконання місцевих бюджетів;

4) внесенням змін до Бюджетного кодексу України щодо встановлення відповідальності органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та їх керівників за використання їх співробітниками коштів місцевих бюджетів без згоди органів місцевого самоврядування;

5) унормуванням призначення на посаду, звільнення з посади та встановлення підзвітності керівників територіальних управлінь (відділів) органів внутрішніх справ Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

6) унормуванням призначення на посаду, звільнення з посади та встановлення підзвітності прокурорів областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя;

7) внесення змін до Податкового кодексу України щодо зміни статусу плати за землю;

8) несення змін до Бюджетного кодексу України щодо розподілу надходжень від податку на доходи фізичних осіб;

9) встановленням відповідальності органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та їх керівників за використання їх співробітниками коштів місцевих бюджетів без згоди органів місцевого самоврядування;

10) внесення змін до статті 265 Податкового кодексу України щодо встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

11) визначенням повноважності загальних зборів товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю;

12) уточненням порядку розгляду спорів, пов'язаних з виборчим процесом щодо рішень, дій або бездіяльності ЦВК щодо встановлення нею результатів виборів народних депутатів України з моменту складання народними депутатами України присяги задля створення правових передумов задля запобігання незаконній практиці дострокового припинення повноважень народних депутатів України через використання повноважень судових органів у частині скасування рішення ЦВК щодо встановлення результатів виборів народних депутатів України.

Народний депутат Звягільський Юхим Леонідович

(обраний в одномандатному виборчому окрузі №45 міста Донецька)

Народний депутат Звягільський Юхим Леонідович ініціював протягом першого року роботи в парламенті 1 законопроект та 1 проект Постанови.

100% обіцянок народного депутата залишаються нетронутими.

Господарник та народний депутат зі стажем, 80-річний Юхим Звягільський мав в своїй програмі 15 позицій. Проте законодавчі ініціативи щодо кожної з них відсутні.

За рік роботи депутатом він вніс лише дві ініціативи. Одна з них – у співавторстві ще з трьома депутатами про відзначення 50-річчя Донецького заводу холодильників. Друга - проект Закону про регулювання у сфері енергозбереження, внесений спільно ще з двома народними депутатами, був розглянутий комітетами ВР, але до порядку денного пленарних засідань не включений. Відносно практично усіх пунктів програми пана Звягільського конкретні законодавчі ініціативи відсутні. Тож його обіцянки також можна охарактеризувати як НЕЩИРІ і НЕПОСЛІДОВНІ, а ефективність роботи по виконанню обіцяного – низькою.