Бажання змінити базові правила у бюджетному процесі на користь тих чи інших груп інтересів підміняє рутинну законотворчу роботу над державним бюджетом.
Дефіцит фінансових ресурсів та їх контрольованість з боку уряду змушує депутатів-лобістів різних груп інтересів вдаватися до внесення змін до Бюджетного кодексу. Їх метою є можливість дати хоча б примарну надію лобістам щось змінити чи зробити виключення із базових правил у бюджетному процесі. Бажання змінити базові правила у бюджетному процесі на користь тих чи інших груп інтересів підміняє рутинну законотворчу роботу над державним бюджетом, а неможливість впливу на рішення бюджетного комітету парламенту змушує лобістів пропонувати зміни до бюджетного кодексу.
Лише за перший рік роботи Верховної Ради України сьомого скликання народними депутатами подано майже 120 законопроектів (не рахуючи відповідних проектів постанов парламенту) про внесення змін до Бюджетного кодексу. Це – небачене явище за всі роки роботи законодавчого органу з часів запровадження Кодексу у 2001 році. Для порівняння, за чотири роки роботи Ради попереднього шостого скликання (2007-2012) цих ініціатив було 77, у четвертому скликанні (2002-2006) – лише 49.
Однак коефіцієнт корисної дії цієї роботи не перевищує 4%. За 2013 рік лише 5 (п’ять) цих законопроектів пройшли всі стадії законотворчого процесу і стали частиною чинного законодавства. Така ж кількість була відхилена парламентом. Абсолютна більшість законодавчих ініціатив (майже 100) перебуває на розгляді у комітетах парламенту.
Отже, має місце стала тенденція змінити базові правила у бюджетному процесі на користь тих чи інших груп інтересів, і в нинішній Верховній Раді вона стала особливо інтенсивною та очевидною. І це при тому, що чинна влада у 2010 році ініціювала і схвалила нову редакцію Бюджетного кодексу.
До речі, власне фракція Партії Регіонів посідає перше місце за кількістю ініційованих змін до Бюджетного кодексу – її членами подано 47 законопроектів. Представники «Батьківщини», не зважаючи на порівняно менший склад фракції, внесли до парламенту 39 законопроектів. При цьому абсолютним лідером серед депутатів усіх фракцій по інтенсивності удосконалення норм Кодексу є представниця «Батьківщини» Тетяна Слюз, екс-голова Державного казначейства. Фракції УДАРу та «Свободи» працюють рівномірно, подавши по 12 проектів змін до Бюджетного кодексу, а аутсайдерами виявились комуністи – лише 8 законопроектів.
Чому Бюджетний кодекс постійно хочуть змінити?
Чому не подаються ініціативи до державного бюджету?
Як політичні опоненти спільно лобіюють зміни до Бюджетного кодексу і що їх об’єднує на цьому шляху?
Якою є вартість питань, що лобіюються в парламенті?
Відповіді на всі ці питання Ви отримаєте згодом. Слідкуйте за оновленням інформації на сайті Фундації «Відкрите суспільство».
