Нарешті вирішилася доля законопроектів 4309а та 4308а. За зміни до Податкового кодексу (4309а) віддано 306 голосів, за зміни до бюджету – 305. Перемога президента Порошенка очевидна: парламентські вибори будуть, зміни до бюджету прийнятті, Яценюк залишається головою уряду, а отже, несе відповідальність за реформи. І головне, і бідні, і багаті заплатять більше до бюджету. Правда вартість грошей у бідних і багатих в Україні – різна. Як кажуть «комусь брильянти маленькі, а комусь їсти нічого». Але це деталі.
Причини та наслідки законопроектів
Блокування Росією українського експорту та відповідно зменшення доходів, девальвація гривні більше аніж очікувалося, невиконання доходів бюджету в областях де відбуваються бойові дії. Все це дало підстави стверджувати уряду та МВФ щодо очікуваного зниження ВВП за підсумком 2014 року на рівні 6-6,5 %, зростання цін на споживчому ринку на 19 % (з грудня до грудня), скорочення реальної середньомісячної заробітної плати працівників на 5,7 %; збільшення рівня безробіття до 10 %. Війна на Донбасі вимагає приблизно 1,5 млрд гривень щомісячно.
На порядок денний вийшло питання непопулярних заходів - перегляду державного бюджету України, економії бюджетних коштів та внесення змін до Податкового кодексу. Раніше зміни мали косметичний характер. Зараз фактично йдеться про суттєву зміну податкового ландшафту та принципів оподаткування пересічних громадян та великого бізнесу.
Громадяни стануть біднішими і це факт. Окрім зростання плати за воду та газ, громадяни змушені будуть платити (правда до 1 січня 2015 року) військовий збір 1,5% та 15% із доходів від депозитів. Більше стане платити і великий бізнес. Не дивно, що такі намагання уряду викликали спротив різних груп лобістів – аграріїв, металургів, добувачів залізної руди та природного газу, виробників бензину із додавання біоетанолу, інвестиційних банкірів тощо. Фактично заплатити мають всі групи олігархів та ті, хто просто є власниками прибуткових бізнесів.
За оцінками уряду, зміни до Податкового кодексу матимуть наслідком ліквідацію пільг та збільшення ставок податків та зборів, що повинно забезпечити додаткові надходження до бюджету в розмірі 11,4 млрд грн до кінця року та 32 млрд грн в 2015 році.
Основні джерела поповнення бюджету, або хто заплатить по рахункам ?
Основні джерела поповнення бюджету згідно зі змінами до Податкового кодексу можна розділити на 4-и блоки: збільшення оподаткування доходів пересічних громадян, збільшення податкового навантаження та відмову від пільг для бізнесу, зміни в адмініструванні екологічного податку та надходження від міжнародних партнерів (ЄС)
1. Надходження від громадян (+6,2 млрд грн)
Щодо збільшення податкового навантаження на фізичних осіб, то варто звернути увагу на цікаву тенденцію. Згідно даних статистики, за результатами першого півріччя 2014 року податку на доходи фізичних осіб було зібрано 34 млрд. грн, що на 160 млн. грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. В той же час, податку на прибуток юридичних осіб зібрано лише 25 млрд грн, що на 5,8 млрд гривень менше, ніж в минулому році. Цікава тенденція, навіть із врахуванням зменшення надходжень із юридичних осіб на Донбасі, чи не так ?
2. Надходження від бізнесу (+7,3 млрд грн)
Видобуток та реалізація газу, руди, виробництво бензину із додаванням біоетанолу, експорт аграрної продукції, продаж алкогольної та тютюнової продукції, робота інструментами оптимізації оподаткування - цінними паперами та деривативами не можна назвати малорентабельними. Попри твердження лобістів про низьку рентабельність, не варто забувати, що управління такими активами переважно здійснюється шляхом застосування схем оптимізації оподаткування через «податкові майданчики» в Україні та офшорні схеми за кордоном.
Важливим результатом переговорів останнього тижня стало знайдення «податкового компромісу» із найбільшими олігархами. І.Коломойський зробив все щоб визнали його внесок у зупинення війни в межах Донбасу. У змінах до законопроекту, що з’явилися на сайті вчора ввечері, можна побачити зменшення оподаткування статей де втрачали переважно контрольовані Коломойським підприємства (плата за користування надрами для видобування корисних копалин для нафти і конденсату). Щоб збалансувати ці втрати, у тексті законопроекту додатково з’явилося плата за користування надрами для видобутку залізної руди в розмірі 8% від вартості товарної продукції гірничого підприємства. Як відомо, по цій статті заплатять переважно підприємства контрольовані Ахметовим та Жеваго, а також «Арселол Міттал». Також без змін залишилось стаття щодо зменшення на 1 млрд. грн державної підтримки вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції. Скорочення обумовлено зростанням цін на вугільну продукцію та оптимізацією витрат із собівартості. Знову ж таки це кошти, які переважно зменшаться у «кишені» Ахметова.
Отже, заплатять всі олігархи, але в різних долях. За оцінками уряду, надходження по кожній із статей виглядатиме наступним чином (в разі звичайно, якщо не відбудуться оптимізації чи спаду виробництва):
3. Зміни в адмініструванні екологічного податку. Зарахування частини екологічного податку для більш ефективного фінансування відповідних програм, шляхом зменшення таких надходжень до спеціального фонду. Резерв 2 млрд гривень. Фактично йдеться не про зростання надходжень, а про зміну адміністрування тобто принципів витрачання коштів отриманих по сплаті цього податку
4. Допомога ЄС (+4 млрд грн). Надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу.
Фактично за кризу і війну заплатять пересічні громадяни і великий бізнес майже порівну: 6,2 млрд грн - громадяни та 7,3 млрд грн – бізнес. Правда, варто додати, що ціна цих коштів є різною. І не факт, що запуск різноманітних схем оптимізації не вплине на оптимістичні оцінки уряду щодо прогнозованих надходжень від бізнесу.
Чому відбувся компроміс?
Податковий компроміс відбувся під тиском Президента Порошенка, що проводив консультації як із партнерами по коаліції, так і із олігархами, які контролюють групи "Економічний розвиток" (Ігорем Коломойським), групою "Суверенна європейська Україна" (Ігорем Єремеєвим), а також галузевими лобістами, які зосереджені в різних фракціях і позиціонуються як впливові позафракційні депутати.
Публічно озвучені позиції аграрного, вугільного та металургійного лобі щодо негативного впливу законопроекту 4309а на стан розвитку галузей давало підстави очікувати блокування голосування. Однак, результати голованя в закритому режимі дають підстави стверджувати про знаходження компромісу. Вірогідно, що Свобода таким чином залишить свою квоту в уряді Яценюка, а інші політичні сили очікують отримати політичні дивіденди завдяки позачерговим парламентським виборам. А чи були альтернативи?
Альтернатива Свободи. Заплатити за війну мають багаті
Цю тезу вже неодноразово висловлювали народні депутати. І не лише від Свободи (депутат Микола Томенко як позаштатний радник Президента Порошенка, наприклад). Питання лише яким чином реалізувати таке рішення.
22.07.2014 року депутати від Свободи (Мирний О.Б., Мірошниченко І.М., Кайда О.П.) зареєстрували законопроект №4348а про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо справляння воєнного збору). Законопроект пропонує диференційовану ставку оподаткування воєним збором платників податку чий податку, майновий стан і доходи яких згідно податкової декларації за 2013 рік перевищують 500 тис. грн. Пропонується плаваюча ставка оподаткування (10% для тих, хто задекларував більше 500 тис. грн та не перевищує 1 млн грн, 15% для тих, хто задекларував більше 1 млн грн та не перевищує 10 млн грн, 20% для тих, хто задекларував більше 10 млн грн та не перевищує 100 млн грн). 25% мають заплатити ті, хто задекларував майновий стан і доходи яких згідно податкової декларації за 2013 рік більше 100 млн грн. Показово, що попри відомий попит на популізм у виборців, автори законпроекту чомусь не надали жодної цифри у пояснювальній записці щодо прогнозованих надходжень до бюджету від прийняття військового податку для багатих. Безперечно, такий підхід хоча і концептуально відповідає логіці передвиборчих обіцянок Свободи («встановити прогресивні податки на розкіш», «запровадити прогресивну шкалу оподаткування за принципом: «малий бізнес – малі податки, великий бізнес – великі податки» тощо) однак не містить конкретних розрахунків, що вірогідно є свідченням підготовки законопроекту нашвидкоруч. Вірогідно, що саме відсутність розрахунків стане підставою для відхилення у такій формі законопроекту на профільному комітеті. Цікаво, що попри відсутність конкретних розрахунків у своєму блозі лідер Свободи Олег Тягнибок у формі інфографіки показав скільки заплатить один із авторів законопроекту від «Свободи» Олександр Мирний та відповідальний за подання законопроекту від уряду Олександр Шлапак.Чому не вдалося досі порахувати економічний ефект від такого оподаткування багатих та вести аргументовану дискусію, досі залишається відкритим питанням.
Податкові ями та корупція досі залишаються на порядку денному?
Після Революції Гідності багато було розмов про резерви наповнення бюджету. Як звично буває за таких ситуацій, більшість лобістів бізнесу, із радістю надавали інформацію про «тіньові» ставки оподаткування та схеми (податкові ями, майданчики, держпрограми). За оцінками першого заступника міністра доходів і зборів України Ігора Білоуса, що були зроблені в кінці березня 2014 року, об'єм зловживань в податковій системі України у 2013 році склав більш ніж 200 млрд грн. І це лише оборот по "податковим ямам". За оцінками того ж таки Ігора Білоуса, що були зроблені пізніше, в 2013 році через так звані «податкові майданчинчики» пройшло більше 300 млрд грн. А це означає, що до бюджету недоплатили 50-70 млрд грн. Чому досі ці 50-70 млрд грн не повернулися до державного бюджету? Навіть із врахуванням економічної кризи та військових дій, такий колосальний об’єм тіньових коштів важко порівняти із тими додатковими надходженнями до бюджету (в розмірі 11,4 млрд грн до кінця року та 32 млрд грн – в 2015 році), які планує отримати уряд від прийняття закону 4309а. І це в той час, коли очільник фіскального відомства зазначив, що «боротьба зі схемами вже допомагла витягнути із тіні майже 1 млрд грн в місяць».
Варто зазначити, що очільник фіскального відомства підвередив оцінки втрат, що були зроблені Фундацією «Відкрите суспільство» на прес-конференції ще на початку січня 2014 року напередодні прийняття державного бюджету на 2014 рік. До цього можна лише додати, що за оцінками Фундації «Відкрите суспільство», «можна стверджувати про більш як 100 млрд грн втрат лише при здійсненні закупівель за бюджетні кошти (майже 12,5 млрд дол. США по курсу 8 грн/1 USD), якщо брати за основу 30% «відкатів» та офіційні оцінки вищих посадових осіб щодо втрат бюджету через корупційні ризики при закупівлях, що були зроблені в 2011 році».
Що ж зроблено урядом для підвищення ефективності та зменшення об’ємів закупівель державними підприємствами як реагування на виявленні факти завищення закупівельних цін та враховуючи всім відому 30% корупційну націнку? Риторичне питання чи не так? А це вагоме джерело оптимізації витрат бюджету окрім скорочення державного апарату, зменшення державної підтримка вугледобувних підприємств тощо.
