Аналітика. Парламент. Фракции.

Верховна Рада в червні: коктейль з нового президента і АТО

понеділок, 21 липня 2014 1058
Автор: Стас Соколов
Початок літа парламент зустрів продовженням краху колись могутньої Партії регіонів - ще 22 депутата залишили фракцію. З 187 членів стартового складу в ПР залишилося всього 80 багнетів - і, ймовірніше всього втеча з політичного стовпа режиму Віктора Януковича продовжиться. Відтепер "гігантом" ВР стала Батьківщина з 85 нардепами.

Червень депутати відзначили другою спробою "звільнення" лідера "Новоросії" Олега Царьова - після травневого провалу, тепер 235 голосів віддано за залучення регіонала до к кримінальної відповідальності за посягання на територіальну цілісність України, 226 - за за взяття  під варту.

Євроінтеграція

Водночас Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності схвалив проект закону №3541 "Про прокуратуру". За час доопрацювання після першого читання законопроекту було отримано 882 поправки, 274 з яких були прийняті повністю або частково, а 608 відхилені. Цей проект є частиною євроінтеграційних ініціатив, які перед зривом угоди про Асоціацію з ЄС готував ще Віктор Янукович. Відредагований законопроект втратив такі функції прокуратури, як загальний нагляд і слідство. Через це в Україні може виникнути новий орган слідства - схожа реформа в РФ з Генпрокуратури виділила Слідчий комітет з власною вертикаллю влади.

Однак, депутати відхилили законопроект Андрія Кожем'якіна (Батьківщина) про створення Державного бюро розслідувань, поданий ним ще минулого року. Якщо новий закон про прокуратуру буде прийнятий, Верховну Раду чекають нові рішення - або створення нового органу слідства, або ж перекидання повноважень на інші правоохоронні відомства, включаючи правки до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів.

Ще один євроінтеграційний проект закону присвячений міліції - депутати запропонували зобов'язати правоохоронців носити нагрудні жетони з прізвищем, ім'ям і особистим номером, заборонивши їх знімати. Мета проекту - дозволити громадянам легко запам'ятовувати міліціонерів у разі протиправних дій.

Євроінтеграційні настрої, що ширяли під парламентським куполом, особливо яскраво виразилися в проекті В'ячеслава Кириленка(Батьківщина) про правки закону "Про засади зовнішньої і внутрішньої політики". Депутат запропонував відмовитися від позаблокового статусу країни, закріпивши курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію.

Опозиційну по суті своїй ідею висунув регіонал Сергій Ківалов з позафракційною Світланою Фабрикант, які запропонували де факто прирівняти статус русійської мови статус російської мови в Україні до статусу української. Їх проект - закріпити, що російська мова має офіційний статус у всій Україні: «Мова, якій надано офіційний статус – мова, яка, поряд з державною мовою, в обов’язковому порядку використовується в Україні для офіційних цілей, у визначених цим законом мірі, сферах і аспектах діяльності суб’єктів публічного права». На ділі це призведе до офіційного перекладу на російську всіх нормативно-правових актів, а також посилити роль російської в судочинстві та освіті. Очевидно, що подібна ініціатива навряд чи найближчим часом отримає підтримку парламенту.

Розпуск Ради

Депутати продовжили травневу інтригу з достроковим розпуском парламенту, подавши кілька відповідних ініціатив. Ключовим можна назвати проект постанови про дострокове припинення повноважень ВР за підписом голів фракцій УДАР, Свобода і Батьківщина. Крім них, співавтором документа став Олег Ляшко.

Стаття 90 нинішній редакції Основного закону називає такі передумови для розпуску парламенту президентом:

1) протягом 1 місяця у Верховній Раді не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до вимоги Конституції;

2) протягом 60 днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано новий склад Кабміну;

3) протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Лідери фракцій побудували свою мотивацію на третьому пункті. Тим не менш, не зважаючи на приписану заздалегідь розпуску парламенту легітимність, депутати ігнорують більш важливе питання - спосіб обрання нового. У найпростішому варіанті Верховна рада може просто "відкотити" колишню модель голосування - пропорційна система + закриті списки. Проте, Петро Порошенко пообіцяв відкриті списки Майдану - нехай і мало хто розуміє, яким чином вони будуть працювати. За планом глави держави, Верховна рада повинна бути переобрана вже до кінця року.

На сесії ПАРЄ в Страсбурзі Порошенко запевнив, що дострокові вибори Верховної Ради пройдуть на пропорційній основі і за відкритими списками. Проте, у формі законопроекту є поки що тільки повернення в кампанії блоків партій - за пропозицією Руслана Князевича ("Батьківщина").

АТО і закони "військового часу"

Парламентарії посилили покарання спонсорів сепаратизму, схваливши кримінальну відповідальність за це діяння в законопроекті Ірини Луценко та Андрія Кожем'якіна (Батьківщина). Санкція за фінансування дій по незаконній зміні кордонів України визначено у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 5 років, а дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади - від 5 до 7 років в'язниці. В особливо великому розмірі та за рецидив – до 8-10 років позбавлення волі. Варто відзначити, що закон фактично продублював норми Кримінального кодексу, зробивши лише окремий акцент на фінансуванні і, по суті, пом'якшивши деякі санкції проти покарання за сепаратизм.

Парламенту вдалося ухвалити проект Андрія Сенченка (Батьківщина) "Про внесення змін до законів України щодо боротьби з тероризмом". Закон чітко визначив АТО як комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання і припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Проект депутата також включив норму, за якою Міноборони України і Збройні Сили України беруть участь у проведенні антитерористичних операцій "у разі виникнення терористичних загроз безпеці держави із-за меж України". Крім того, у разі залучення до проведення АТО вони гарантують "виконання завдань з припинення діяльності незаконних воєнізованих чи збройних формувань" наявними силами.

Крім того, парламент схвалив закон про «вимушену міграцію», гарантувавши держдопомогу особам, яким довелося покинути свої місця проживання після російської анексії Криму, а також через боротьбу з терористами на сході країни. Нові правила гарантують відновлення соціальних, трудових, виборчих прав, права на освіту і медичне забезпечення біженців після їх поселення в інших регіонах України. Документ про "вимушену міграцію" буде виданий переселенцям строком на 1 рік. Мігранти та їхні діти тепер отримали право на грошову допомогу, вибір місця проживання або проживання в місцях тимчасового розселення вимушених мігрантів та отримання в них медичних і соціальних послуг.

Депутати також надали біженцям право на компенсацію за втрати через окупацію або проведення АТО майна - ці гроші повинні бути виділені з державного та місцевого бюджетів.

Регіонал Сергій Кальцев раптово виступив з позицією економічного націоналізму - його законопроект запропонував проводити держзакупівлі в деяких випадках тільки серед вітчизняних претендентів, допомагаючи українським підприємствам заробляти.

Одіозний радикал Олег Ляшко запропонував звернутися до Генерального прокурора України з вимогою притягнення до кримінальної відповідальності Президента Російської Федерації Путіна В.В. та інших чиновників РФ "за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, національної та громадської безпеки України та особистих прав і свобод людини і громадянина, вчинені через збройну агресію Російської Федерації проти України, військову окупацію і анексію Автономної республіки Крим та міста Севастополя".

Крім того, Ляшко в мережі Фейсбуку повідомив про свої нміри поправити закон про громадянство (законопроект на момент написання статті не зареєстровано). За пропозицією радикала, у спрощеному порядку (без 5-ти років проживання в країні і дозволу на міграцію) українські паспорти можуть видавати тим, хто "приймав безпосередню участь у захисті суверенітету і територіальної цілісності України, її національної безпеки в складі територіальних формувань, які співпрацювали зі Збройними силами Україна, органами Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України », і тим, хто« піддався гонінням, переслідуванням або порушенню своїх прав на території іноземної держави у зв'язку зі своєю позицією або діяльністю, спрямованою на підтримку суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України».

Свободівці Ігор Мірошниченко та Олександр Мирний в свою чергу запропонували Нацбанку призупинити діяльність в Україні відділень і представництв банків Російської Федерації до завершення АТО в Донбасі.

Їх однопартієць, секретар Комітету з питань охорони здоров'я Олег Гелевей запропонував у разі стихійного лиха, катастроф, епідемічного захворювання, проведення АТО, введення НС за окремим рішенням Кабміну дозволити ввезення незареєстрованих ліків в Україну.

Після травневих ініціатив депутатів парламент також утворив Тимчасову слідчу комісію для аналізу витрат коштів, пожертвуваних українцями на армію. Відтепер Міноборони має щотижня звітувати перед парламентом за витрати бюджетних та перерахованих громадянами коштів на потреби армії. Комісія зібрана з усіх фракцій і депутатських груп - окрім двох груп, що відмовилися (комуністів і регіоналів), - їй належить представити зведений звіт до початку осені.

Паралельно в.о. глави Батьківщини Сергій Соболєв виступив із законопроектом "Про забезпечення прав і свобод громадян, які проживають в зоні проведення тимчасової антитерористичної операції, або які переселилися з неї". Документ передбачає, що соціальні виплати та пенсії громадянам у зоні АТО повинні стабільно виплачуватися. Проект також має намір гарантувати жителям смуги бойових дій гарантій права власності та правового режиму майна - по суті, і без того закріплені законодавством, але порушувані через де-факто військового режиму. Відзначимо, що цей закон ігнорує переслідування порушників законів, базуючись на нових гарантіях для старих.

Російська пропаганда теж не пішла з червневого порядку денного парламентаріїв - нардепи на чолі з головою Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Миколою Томенко (Батьківщина) розробили проект звернення ВР до міжнародних організацій журналістів і Міжнародного олімпійського комітету (МОК), пропонуючи засудити "інформаційно-психологічну агресію з боку РФ". Проект звернення вказує на "скоординовану і цілеспрямовану інформаційну війну проти України" з боку РФ. Депутати вказали на маніпулювання громадською думкою в Україні і за кордоном за допомогою перекрученої інформації про Україну в російських ЗМІ. Як доказ парламентарії привели безліч фактів кричущої брехні ЗМІ Росії про новини з України. Серед інших - про участь у АТО української біатлоністки, чемпіонки Олімпійських ігор у Сочі, чемпіонки світу з біатлону Олени Підгрушної, яка зараз займає посаду заступника міністра молоді та спорту України.

Констітуційні ігри

Одним з головних подій червня стало внесення Порошенком проект конституційної реформи. Запланована децентралізація включила пропозиції ліквідувати держадміністрації в областях і районах, а їх функції передати виконкомам, які формуватимуться облрадами. Крім того, Порошенко не має наміру втрачати свою "вертикаль", запропонувавши створити інститут представників президента на місцях, які стежитимуть за роботою місцевих рад. Виконкоми утримуватимуть за рахунок держбюджету, тоді як у регіонах будут залишати "значну частину податків", запевнив Порошенко.

Крім того, російська мова може отримати спеціальний статус. Стаття 143 Конституції України в проекті Петра Порошенка звучить так: «Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи вирішують питання місцевого самоврядування, віднесені законом до їх компетенції. Сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, в порядку визначеному законом, можуть надавати в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці статус спеціальної російській мові, іншим мовам національних меншин України».

Венеціанська комісія заявила про готовність вже найближчим часом розглянути президентські зміни в Основний закон України і надати свій висновок.

Соціальне

Профільний комітет схвалив законопроект групи депутатів з різних фракцій про збільшення допомоги при народженні дитини для поліпшення демографічної ситуації в країні. Так, нові цифри виплат при народженні дитини окреслені в законопроекті таким чином: на першу дитину - 45 000 гривень, на другу дитину - 60 000 гривень, на третю і кожну наступну дитину - по 80 000 гривень.

Позафракційний Микола Рудьковський запропонував додати 50% до окладу співробітників бібліотек.

Ймовірно, для забезпечення вищезгаданих ініціатив Кабмін вирішив серйозно збільшити штрафи за нелегальний випуск або продаж алкогольних товарів та акцизних марок. Уряд запропонував за порушення правил роздрібної торгівлі пивом, алкогольними та слабоалкогольними напоями та тютюновими виробами штрафувати не на 850-3400 грн, а на 1700-5100 грн. За нелегальне виробництво, зберігання і ввезення в Україну з метою збуту підакцизних товарів покарання складе 34-51 тис. грн. замість нинішніх 17-34 тис. грн.

Кілька депутатів з фракцій Батьківщина, Свобода, Суверенна європейська Україна, УДАР, а також частина їх позафракційних колег запропонували підтримати українську книгу. Зокрема, - звільнити видавництва від податку на прибуток, а також звільнити від ПДВ виготовлення книг. Завдання - захист українського ринку від російської експансії, котора, за даними авторів, доходить до 80%.

Олег Ляшко виступив з ініціативою боротьби з російським імперіалізмом, закликавши Захід заступитися за права українців у Росії, а український Кабмін - активно розвивати зв'язки з закордонними українцями. "Всебічно сприяти відкриттю і функціонуванню навчальних закладів за кордоном, у яких здійснюється навчання українською мовою або вивчається українська мова; активізувати участь у виконанні освітніх та наукових програм відродження і розвитку національної культури і української мови в місцях компактного проживання українців закордоном; всебічно сприяти проведенню в місцях компактного проживання українців за кордоном міжнародних та регіональних культурних акцій, мистецьких фестивалів, конкурсів, аукціонів, виставок та інших заходів ", - йдеться в проекті головного парламентського радикала.

Матеріал підготовлено на основі результатів моніторингу законопроектів парламентських політичних сил, що здійснюють експерти Фундації "Відкрите суспільство" www.osf.org.ua за кошти Національного Фонду Підтримки Демократії, США (NED).