До закону України вiд 07 квітня 2011 року № 3206-VI “Про засади запобігання і протидії корупції” включено статтю 18 щодо участі громадськості в заходах щодо запобігання і протидії корупції та статтю 28 щодо громадського контролю за виконанням законів у сфері запобігання і протидії корупції. У січні 2012 року Міністерством юстиції України було проведено круглий стіл на тему: “Шляхи впровадження програми реалізації Національної антикорупційної стратегії на 2011-2015 рр. Роль інститутів громадянського суспільства”.
ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ПРОГРАМИ
Нормативно-правова база для існування державних цільових програм включає Закон України від 18.03.2004 року № 1621-IV "Про державні цільові програми". Основні стадії розроблення та виконання державної цільової програми містяться у статті 5 Закону України від 18.03.2004 року:
- ініціювання розроблення державної цільової програми, розроблення та громадське обговорення концепції програми;
- схвалення концепції програми та прийняття рішення щодо розроблення проекту програми, визначення державного замовника та строків її розроблення;
- розроблення проекту програми - визначення заходів і завдань, що пропонуються для включення до неї, а також обсягів і джерел фінансування;
- державна експертиза проекту програми;
- погодження та затвердження програми;
- проведення конкурсного відбору виконавців заходів і завдань програми;
- організація виконання заходів і завдань програми, здійснення контролю за їх виконанням;
- підготовка та оцінка щорічних звітів про результати виконання програми, а в разі потреби - проміжних звітів;
- підготовка та опублікування в офіційних друкованих виданнях заключного звіту про результати виконання програми.
Відповідно до статті 5 Закону, видано Постанову КМУ від 31.01.2007 р. № 106 "Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм", що містить три додатки:
- паспорт державної цільової програми,
- завдання і заходи з виконання державної цільової програми,
- очікувані результати виконання державної цільової програми.
Оскільки розробка та виконання державних цільових програм та включення деяких з них до переліку таких, що виконуються в межах бюджетних програм, є складною системою взаємовідносин між Секретаріатом Кабінету Міністрів України, замовниками, розпорядниками та одержувачами, Указом Президента України від 22.06.2009 р. № 474 було введено рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 березня 2009 року “Про роботу центральних органів виконавчої влади з планування та виконання державних цільових програм”.
ОБЛІКОВІ КОДИ ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ І ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА ПО ЗАПОБІГАННЮ І ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ НА 2011-2015 РОКИ
Наказом Міністерства економіки України від 31.07.2007 р. № 250 "Про затвердження порядку обліку державних цільових програм" визначено структуру та значення розрядів облікового коду державної цільової програми. Зазначені облікові коди встановлюються окремо від кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (КПКВК), затверджених Наказом МФУ від 14.01.2011 №11.
Відповідно до пункту 3 Порядку обліку державних цільових програм, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 31.07.2007 № 250, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.2007 за № 944/14211 (із змінами), додатком 1 до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.03.2012 № 411 було присвоєно облікові коди державним цільовим програмам, що діють. Додаток 1 до Наказу Міністерства економіки України від 20.05.2011 № 444 містив перелік з шестидесяти однієї державної цільової програми, а Додаток 2 до Наказу містить перелік структурних підрозділів, відповідальних у Міністерстві економіки України за здійснення аналізу стану виконання державних програм, координацію виконання яких здійснює Міністерство економіки України. Важко пояснити, чому лише п'ять з тринадцяти державних цільових програм, що містилися у додатку 2, були також і в додатку 1. Єдине можливе пояснення, що Міністерство з економічного розвитку і торгівлі не визначило облікові коди для інших восьми державних цільових програм, координацію яких воно саме і здійснювало.
Після того, як Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.03.2012 № 411 замінив Наказ Міністерства економіки України від 20.05.2011 № 444, додатком 1 до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.03.2012 № 411 було присвоєно нові облікові коди державним цільовим програмам, що діють. Додаток 1 до Наказу Міністерства економіки України від 27.03.2012 № 411 містить перелік з п’ятдесяти восьми державних цільових програм, а Додаток 2 до Наказу містить перелік структурних підрозділів, відповідальних у Міністерстві економіки України за здійснення аналізу стану виконання державних програм, координацію виконання яких здійснює Міністерство економіки України. І знову ж, лише п'ять з тих самих тринадцяти державних цільових програм, що містяться у додатку 2, є в додатку 1.
До того ж, серед 37-ми державних цільових програм, що були перенесені до Наказу від 27.03.2012 № 411, у багатьох державних цільових програм, що мають коди, змінилися замовники, та/або терміни їхньої чинності було подовжено.
Якщо відсутність Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки у переліку державних цільових програм, що діють, і яким присвоюються облікові коди, затвердженому Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20 травня 2011 року № 444, можна пояснити тим фактом, що Державна програма щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки була затверджена 28 листопада 2011 р., тобто через шість місяців, то для пояснення відсутності програми серед державних цільових програм, яким присвоєно облікові коди, у додатку 1 до Наказу Міністерства економіки України від 27.03.2012 № 411, будуть потрібні інші аргументи. Одним з них є те, що зазначена державна програма не виконується в межах жодної чинної у 2012-му році бюджетної програми, у тому числі таких як:
- КПКВК 1001170 (КФКВКБ 0370) - наукове та інформаційно-аналітичне забезпечення заходів по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією (Міністерство внутрішніх справ України),
- КПКВК 6121020 (КФКВКБ 0950) - підготовка державних службовців V-VII категорій та підвищення кваліфікації державних службовців I-IV категорій, а також працівників органів державної влади та місцевого самоврядування з питань боротьби з корупцією (Головне управління державної служби України),
- КПКВК 6501010 (КФКВКБ 0350) - забезпечення заходів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією Служби безпеки України (Інформаційно-аналітичне забезпечення координаційної діяльності у сфері національної безпеки і оборони).
Відповідно до статті 4 Закону України від 18 березня 2004 року N 1621-IV “Про державні цільові програми”, “перелік державних цільових програм, які планується виконати у відповідному році з використанням коштів Державного бюджету України, подається на розгляд Верховної Ради України у складі проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України та разом із проектом закону про Державний бюджет України на відповідний рік”. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 березня 2011 р. N 219-р “Питання організації підготовки проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік” було схвалено Концепцію Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік, додаток до якої передбачає, що перелік державних цільових програм повинен міститися в Додатку до Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік.
Кабінет Міністрів України видав розпорядження від 23 березня 2011 р. N 223-р “Деякі питання оптимізації державних цільових програм”, додатком до якого затверджено перелік державних цільових програм, які діятимуть у 2012 та наступних роках та потребують внесення змін до них, в розрізі державних замовників. З вісімдесяти дев'яти державних цільових програм, включених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 р. N 223-р до переліку таких, які діятимуть у 2012 та наступних роках та потребують внесення змін до них:
1) сорока семи державним цільовім програмам у травні 2011 року Міністерством економіки присвоєно облікові коди,
2) одній державній програмі Міністерство економіки у травні 2011 року не присвоїло обліковий код, але призначило структурний підрозділ, відповідальний за здійснення аналізу стану виконання,
3) тридцять сім програм включено до Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основних напрямів розвитку на 2013-2014 роки. А сім державних цільових програм, що включені до Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік, не були охоплені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 р. N 223-р. Можливо, через те, що не потребували внесення змін.
Але Президент України програму не підписав і 11 січня 2012 року надіслав до Програми економічного і соціального розвитку на 2012 рік свої пропозиції. Відповідно до частини другої статті 94 Конституції України, Президентом України було повернено з пропозиціями для повторного розгляду Верховною Радою України Закон України "Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основні напрями розвитку на 2013 і 2014 роки". Серед пропозицій Президента України зазначено наступне:
“Додатком 2 до Державної програми визначається перелік державних (цільових) програм, які планується виконувати у 2012 році з використанням коштів державного бюджету. До зазначеного переліку включено 45 програм.
Водночас до поданого разом із проектом Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", схваленим Кабінетом Міністрів України, переліку державних (цільових) програм, які виконуються у межах бюджетних програм у 2012 році, включено 59 таких програм.
Відтак, наведене положення додатка 2 до Державної програми не відповідає вимогам статті 38 Бюджетного кодексу України, згідно з якими переліки та обсяги коштів за державними цільовими програмами, які включено головними розпорядниками коштів державного бюджету до бюджетних програм, передбачених у проекті закону про Державний бюджет України, подаються разом із проектом закону про Державний бюджет України, схваленим Кабінетом Міністрів України”.
Але з 44 програм, що містяться в оприлюдненому додатку 2 до Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основні напрями розвитку на 2013 і 2014 роки, що містить перелік державних (цільових) програм, які планується виконувати у 2012 році з використанням коштів державного бюджету, лише 31 програма має відповідні облікові коди Міністерства економіки України, наведені в додатку 1 до Наказу Міністерства економіки України від 20.05.2011 № 444.
Адреса http://w1.c1.rada.gov.ua містить перелік державних (цільових) програм, які виконуються в межах бюджетних програм у 2011 році. Посилання містить 110 (сто десять) державних цільових програм, що виконуються в межах 428 (чотириста двадцяти восьми) бюджетних програм. Зі ста десяти державних цільових програм, що містяться в зазначеному джерелі, 41 (сорок одна) державна цільова програма має відповідні облікові коди Міністерства економіки України, наведені в додатку 1 до Наказу Міністерства економіки України від 20.05.2011 № 444. А до переліку ДЦП з обліковими кодами, визначеними у Наказі Міністерства економіки України від 27.03.2012 № 411, включено 25 (двадцять п'ять) ДЦП із державних (цільових) програм, які повинні були виконуватися в межах бюджетних програм у 2011 році.
З огляду на те, що Указом Президента України № 1085/2010 було розпочато етап новітньої реформи (оптимізації) системи центральних органів виконавчої влади, досить цікавим є порівняння кількості центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) та місцевих органів виконавчої влади (МОВВ) та кількості державних цільових програм, які планувалося виконувати 2012-го року.
Не вiдомо, чи Міністерство юстиції України ініціювало включення державної програми по запобіганню і протидії корупції на 2011-2015 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2011 р. № 1240, до переліку державних (цільових) програм, які виконуються в межах бюджетних програм. Для цього було б потрібно:
- сформувати відповідний бюджетний запит,
- включити програму по запобіганню і протидії корупції на 2011-2015 роки у відповідний додаток до Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік.
РЕЗУЛЬТАТИВНІ ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ ВЗАГАЛІ, І БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ, ЗОКРЕМА
Незважаючи на те, що Бюджетний кодекс України не містить статті, що надавала б Міністерству економіки повноваження встановлювати результативні показники бюджетної програми для оцінки ефективності бюджетної програми, Міністерство економіки України видало Наказ від 24.06.2010 № 742, яким встановило методичні рекомендації щодо проведення оцінки економічної і соціальної ефективності виконання державних цільових програм. Самі ж ці рекомендації не адаптовані до пересічного користувача, оскільки містять велику кількість математичних формул.
Відповідно до норм частини п'ятої статті 20 Бюджетного кодексу України, що врегульовує використання програмно-цільового методу у бюджетному процесі, “результативні показники бюджетної програми використовуються для оцінки ефективності бюджетної програми і включають кількісні та якісні показники, які визначають результат виконання бюджетної програми, характеризують хід її реалізації, ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань бюджетної програми. Такі показники мають підтверджуватися офіційною державною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку”. Наказом Міністерства фінансів України від 27.10.2009 року № 1252 затверджено методичні рекомендації щодо визначення результативних показників бюджетної програми, що розроблені відповідно до положень статей 32, 47, 111 Бюджетного кодексу України та застосовуються головними розпорядниками коштів державного бюджету.
Бюджетний кодекс України у статті 111 надає Міністерству фінансів України та місцевим фінансовим органам повноваження з контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Стаття 112 надає відповідні повноваження Державній казначейській службі, а стаття 113 – Державній фінансовій інспекції.
БЮДЖЕТНІ ПРОГРАМИ
Відповідно до Стратегії оптимізації кількості бюджетних програм, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 № 292-р при формуванні проекту бюджету на 2012 рік, проведено оптимізацію кількості бюджетних програм, шляхом скорочення кількості бюджетних програм з 883 до 580.
“Бюджетна програма - сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій”.
(пункт 4 частини першої статті 2 Закону України від 8 липня 2010 року № 2456-VI “”).
Бюджетна програма є основним елементом програмно-цільового методу. Застосування програмно-цільового методу врегульовується статтею 20 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року № 2456-VI. Бюджетні програми класифікуються за:
- кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (КПКВК), що містить сім знаків, та
- кодами класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов'язання (КФБЗ).
Програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету, відповідно до вимог частини другої статті 40 Бюджетного кодексу України щорічно визначається у законі про Державний бюджет України.
РАХУНКОВА ПАЛАТА УКРАЇНИ ЩОДО ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТНИХ ПРОГРАМ
Наводимо деякі з висновків Рахункової палати України, що є постійно діючим органом контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй, щодо виконання Державного бюджету України за 2010-й рік та за три місяці 2011-го року.
Висновки Рахункової палати України щодо виконання Державного бюджету України за 2010 рік:
“Без урахування видатків на обслуговування державного боргу, загальнодержавних видатків та резервного фонду в 2010 році виконання загального фонду передбачалося за 744 бюджетними програмами, з них у повному обсязі проведено видатки за 314 програмами на загальну суму 120 млрд. 201,3 млн. грн., що становить 79,2 відс. плану, менше запланованих обсягів проведено видатки за 411 програмами на суму 29 млрд. 737,9 млн. грн., або 19,6 відс., взагалі не розпочато виконання 19 програм на суму 158,9 млн. гривень”.
Висновки Рахункової палати України щодо виконання Державного бюджету України за 1-й квартал 2011 року:
“Правовий аналіз рішень Уряду, прийнятих на виконання бюджетних програм, засвідчив, що окремі з них не відповідають вимогам Бюджетного кодексу. Упродовж січня-березня поточного року Уряд із 260 бюджетних програм, за якими необхідно вперше затвердити порядки використання коштів державного бюджету або внести зміни до вже існуючих, прийняв лише 130 рішень щодо виконання 181 бюджетної програми, в тому числі за 23 бюджетними програмами, які вперше визначені законом про державний бюджет”.
“3.4. Проведені у звітному періоді Рахунковою палатою аудити ефективності виконання державних і бюджетних програм та використання коштів, виділених на їх виконання, засвідчили, що неусунення системних недоліків у використанні бюджетних коштів та прийнятті управлінських рішень може призвести до погіршення соціально-економічної ситуації в країні”.
“За рахунок позик, які залучаються державою від міжнародних фінансових організацій, передбачалося проведення у січні-березні поточного року видатків за 20 бюджетними програмами на загальну суму 1 млрд. 89,2 млн. гривень. У звітному періоді надійшло коштів позик лише в сумі 444,7 млн. грн., з яких за 16 бюджетними програмами використано 434,2 млн. грн., за рештою – проведення видатків не розпочато”.
Висновки Рахункової палати України щодо виконання Державного бюджету України за 3-й квартал 2011 року:
“3.3.1. У січні – вересні поточного року з 816 бюджетних програм (без урахування видатків з обслуговування боргу, міжбюджетних трансфертів та резервного фонду державного бюджету) у запланованих обсягах здійснено видатки лише за 41 бюджетною програмою на загальну суму 49 млрд. 578,8 млн. гривень”.
“3.3.2. За 670 бюджетними програмами (без урахування видатків з обслуговування боргу, міжбюджетних трансфертів та резервного фонду державного бюджету) видатки проведено в обсягах, які на 9 млрд. 889,1 млн. грн., або 12,3 відс., менші плану січня – вересня, не розпочато проведення видатків за 105 бюджетними програмами на загальну суму 2 млрд. 264,1 млн. гривень”.
Висновки Рахункової палати України щодо виконання Державного бюджету України за 2011 року:
“3.7. Проведення у 2011 році видатків передбачалося за 894 бюджетними програмами (без урахування міжбюджетних трансфертів, видатків з обслуговування державного боргу і резервного фонду), з яких у планованому обсязі проведено видатки за 331 програмою на суму 132 млрд. 662,5 млн. грн.., або 44,8 відс. плану. За 492 програмами видатки проведено в сумі, що на 6 млрд. грн. менше передбачених планом. Не розпочато використання коштів за 51 програмою на суму 508,8 млн. гривень”.
Зазначимо, що кількість державних цільових програм, що виконувалися в запланованих обсягах, виконувалися частково і такі, виконання яких не було розпочато, дорівнює 874, що на 20 менше від загальної кількості ДЦП, що містяться у звіті Рахункової палати України (стор. 28).
БЮДЖЕТНІ ЗАПИТИ
Бюджетна система України є сукупністю державного бюджету та місцевих бюджетів, побудованій з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульованій нормами права.
Розпорядник повинен сформувати бюджетний запит, а керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд відповідно місцевому органу виконавчої влади - державній адміністрації.
Відповідно до частини 4 статті 34 Бюджетного Кодексу України від 8 липня 2010 року N 2456-V, “головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам у терміни та порядку, встановлені цими органами. Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих місцевим фінансовим органам бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту місцевого бюджету, згідно з вимогами місцевих фінансових органів”.
Інструкція з підготовки бюджетних запитів розробляється і доводиться до головних розпорядників у терміни, визначені Міністерством фінансів України.
Відповідно до частини 4 статті 34 Бюджетного Кодексу України від 8 липня 2010 року N 2456-V, “на основі результатів аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад”.
Головні розпорядники коштів державного бюджету, виходячи з індикативних прогнозних показників обсягів видатків і надання кредитів з бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, доведених Міністерством фінансів України разом з інструкцією з підготовки бюджетних запитів, складають плани своєї діяльності на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди (що включають заходи з реалізації інвестиційних програм (проектів)) відповідно до прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку, державних цільових програм з визначенням очікуваних результатів діяльності. Такі плани діяльності щорічно приводяться у відповідність із показниками державного бюджету на плановий бюджетний період та прогнозом Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди.
ДОДАТКОВІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ
Одним з подальших кроків повинен був би стати порядок використання у 2012-му (чи вже у 2013-му) році коштів, передбачених у державному бюджеті, для виконання Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України.
То ж будемо шукати і надалі відповідь, чому державна програма по запобіганню і протидії корупції на 2011-2015 роки досі не стала державною (цільовою) програмою, яка виконується в межах бюджетних програм.
Додаток 1. Закони та нормативно-правові акти.
Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції.
Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією.
Додатковий протокол до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією.
Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією.
Закон України від 18.03.2004 року № 1621-IV "Про державні цільові програми".
Закон України вiд 07 квітня 2011 року № 3206-VI “Про засади запобігання і протидії корупції”.
Закон України вiд 07 квітня 2011 року № 3207-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення".
Закон України від 28 листопада 2002 року № 249-IV “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму”.
Закон України вiд 12 травня 2011 року № 3334-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення організаційно-правових основ боротьби із злочинністю та корупцією” – ч. 2 ст. 25.
Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.
Господарський кодекс України – абзац другий частини другої статті 12, стаття 13.
Закон України від 19 червня 2003 року № 964-IV “Про основи національної безпеки України”.
Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI “Про доступ до публічної інформації” (та Наказ Міністерства юстиції України від 26.05.2011 року № 1434/5).
Закону України 16 червня 1992 року № 2460-XII “Про об'єднання громадян”.
Закон України вiд 16.12.1993 року № 3723-XII “Про державну службу”.
Закон України вiд 7 червня 2001 року № 2493-III “Про службу в органах місцевого самоврядування”.
Закон України від 9 квітня 1999 року № 586-XIV “Про місцеві державні адміністрації”.
Закон України від 18 лютого 1992 року № 2135-XII “Про оперативно-розшукову діяльність”.
Закон України від 30 червня 1993 року N 3341-XII “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”.
Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-XII “Про міліцію”.
Закон України від 25 березня 1992 року № 2229-XII “Про Службу безпеки України”.
Закон України від 5 березня 1998 року № 183/98-ВР “Про Раду національної безпеки і оборони України”.
Указ Президента України від 21.10.2011 № 1001/2011 “Про Національну антикорупційну стратегію на 2011-2015 роки. (“Урядовий кур'єр” від 27.10.2011 № 199, Указ набрав чинності з дня його опублікування).
Указ Президента України від 05.10.2011 № 964/2011 "Про першочергові заходи з реалізації Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (“Урядовий кур'єр” від 12.10.2011 № 188, Указ набрав чинності з дня опублікування).
Указ Президента України від 26 лютого 2010 року № 275/2010 “Про утворення Національного антикорупційного комітету” (консультативно-дорадчий орган при Президентові України).
Постанова Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2011 р. № 1240 “Про затвердження Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011-2015 роки”.
Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 року № 1072 “Про затвердження Порядку інформування Національного агентства з питань державної служби про осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільнені у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення", набрала чинності з дня її опублікування (“Урядовий кур'єр” № 204 від 03.11.2011).
Постанова Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 р. N 510 “Про утворення Державної служби боротьби з економічною злочинністю”.
Наказ Міністерства фінансів України від 27.10.2009 року № 1252 “Про результативні показники бюджетної програми”.
Наказ Головного управління державної служби України від 19.07.2011 року № 176 "Про внесення змін до Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Головдержслужби від 04.08.2010 № 214", набрав чинності з дня його опублікування (“Офіційний вісник України” № 65 від 02.09.2011).
Наказ Міністерства юстиції України від 06.07.2011 року № 1805/5 "Про затвердження форми висновку юридичної служби міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади та його територіальних органів, місцевих державних адміністрацій за результатами проведення юридичної експертизи проекту нормативно-правового акта", набрав чинності з дня його опублікування (“Офіційний вісник України” № 53 від 22.07.2011).
Наказ Головного управління державної служби України від 08.07.2011 року № 164 "Про затвердження Загального порядку проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців", набрав чинності з дня його опублікування (“Офіційний вісник України” № 61 від 19.08.2011).
Наказ Міністерства фінансів України від 14.01.2011 р. № 11 “Про затвердження бюджетної класифікації”.
Наказ Державного казначейства України від 28.11.2000 р. № 119 “Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів”.
Наказ Державного казначейства України від 28.11.2000 р. “Про затвердження інструкції до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів”.
Наказ Державного казначейства України від 04.11.2002 року № 205 “Про порядок обслуговування місцевих бюджетів”.
Роз'яснення Міністерства юстиції України від 28.07.2011 року "Одержання подарунків особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування".
Роз'яснення Міністерства юстиції України від 07.09.2011 року "Реформування антикорупційної політики держави: мета та шляхи реалізації".
Роз'яснення Міністерства юстиції України від 26.08.2011 року "Участь громадськості у заходах щодо запобігання корупції як запорука успішної антикорупційної політики".
