Фундації «Відкрите суспільство» вже декілька років підряд у своїх дослідженнях, публікаціях та в рамках публічних заходів висловлюється за необхідність збільшення повноважень громад та органів місцевого саморядування в рамках бюджетної системи України.
Повну версію інтерв'ю в діловій газеті "Бізнес" читати тут.
— Наскільки вірною є ідея укріплення територіальних спільнот базового рівня, а також районів?
— Це реальна можливість місцевих спільнот отримати більше фінансових можливостей і повноважень для рішення власних проблем. Більше того, це - можливість нарешті навчити місцеву владу нести відповідальність і припинити шукати крайніх. Зазвичай крайньою була центральна влада в Києві хоча при цьому через субвенції та дотації, що надходять із центру на місцевий рівень, збагачувались місцеві еліти.
— Пропонується посилити місцеві влади фінансово — залишати їм певну долю зібраних в спільноті податків. Як саме це може відобразитись на Києві, у якого зараз відбирають 50% ПДФО?
— ПДФО є найбільшим джерелом доходів Києва (в середньому 40-50% в структурі доходів держбюджету). За 2008-2011 рр. столиця перерахувала в держбюджет на 14 млрд грн. більше, ніж отримала в якості офіційних трансфертів. В 2012 р.за умови утримання в бюджеті Києва 100% надходжень від ПДФО потреба в перехресних платежах (перерахуванню коштів до держбюджету та офіційних трансфертах із державного бюджету до бюджету столиці) була би мінімальна чи взагалі відпала б.
Якщо залишити 100% ПДФО в бюджеті Києва, це дозволить міському голові отримувати реальні повноваження для виконання передвиборчих обіцянок і перестати бути заручником доброї волі уряду, який спочатку забирав 50% ПДФО, а а потім повертав ці гроші через трансферти. Але зрозуміло, що трансферти йшли в Київ вже на умовах, вигідних чиновникам, а не киянам, що обирають міського голову.До сих пір міський голова Києва залишається заручником уряду.
—Про посилення економічної самостійності місцевих громад багато говорять. Але чи не згубить це ті міста і райони, в яких генерується недостатньо коштів і які потребують системних дотацій з держбюджету? Як це вплине на стан державного бюджету?
— Питання в тому, що коли звикаєш постійно отримувати допомогу, то починає здаватись, що ніколи без неї не проживеш. Більше того, це формує споживацькі настрої поряд із тим, що як би ти не працював, все дно є можливість наступного року знову отримати допомогу.
Думаю, що пропоновані заходи мають підвищити вимоги до результативності та ефективності використання коштів, що йдуть з держбюджету в рамках відповідних державних цільових програм на місцевий рівень.
Більше того, це змусить керівників міст і районів відповідальніше відноситися до результатів роботи, краще планувати бюджетну політику і думати про те, як створювати робочі місця і приваблювати інвесторів, а не як знайти “дельту” чи “відкат”. І при цьому можна звинувачувати всіх, але тільки не себе і свою команду.
— В якій мірі заходи, пропоновані Концепцією, можуть стати відповіддю на “вкинуті” ідеї федералізації?
— Це реальна альтернатива федералізації, яка в умовах України означає фактичний розвал держави. Коли влада і кошти будуть максимально передані на рівень місцевого самоврядування, то звинувачувати центральну владу в утисках вже буде не можна.
Розподілення повноважень між органами місцевого самоврядування
Базовий рівень
Районний рівень
Обласний рівень
Послуги органів виконавчої влади на базовому рівні
Панська скибочка
Важливе місце в Концепції займає ідея максимального залучення населення до прийняття рішень на місцевому рівні. Мова йде навіть про “розвиток форм демократії участі”, коли спільнота приймає рішення на референдумах напряму, не довіряючи ті чи інші питання своїм представникам в органах місцевого самоврядування.
Вперше такий механізм було впроваджено в бразильському місті Порту-Алегри в кінці 1980-х років.Особливо важливу роль грає бюджетний процес: жителі міста обговорюють на зборах бюджетні питання на наступний рік та обирають делегатів,яким підзвітний мер.
Делегати розробляють кошторис, який є обов’язковим для виконання міською радою. Витрати на обслуговування боргу та пенсійне забезпечення не є предметом публічного обговорення, але рішення приймаються відносно фінансування будівництва і комунальних послуг.
Щось подібне намагається впроваджувати провладна партія в Польщі — країні, на яку орієнтуються вітчизняні інформатори. Наприклад, у Вроцлаві в цьому році об’єм “громадського бюджету” складає 20 млн злотих ($6,7 млн), при цьому загальний міський бюджет дорівнює 3,9 млрд злотих, тобто громадяни напряму вирішують долю лише 0,5% загальної суми.
Вони можуть представляти проекти, пов'язані з інвестиціями, фізичним оновленням або змістом комунального майна. Для цього до 5 березня треба заповнити форму і прислати короткий опис інвестиції. Всі надіслані матеріали публікуються на спеціальному сайті, після чого до 18 травня їх розглядає профільний комітет міської управи.
Якщо в проект необхідно внести зміни, автора запрошують на консультацію і пояснюють, що не так. До 13 липня можна вносити корективи. Після цього проекти розглядає комісія з представників місцевої влади. Список затверджених нею проектів подається в міську раду до 30 серпня, після чого 15-28 вересня проходить голосування. Кожен повнолітній вроцлавець може проголосувати за три проекти.
Бюджет розбивається на три частини: 5 млн злотих — для виконання проектів вартістю до 100 тис. злотих, 8 млн — на проекти вартістю 100-500 тис. злотих, 7 млн — на проекти, що вартують 0,5-1,5 млн злотих. Перемагають ті проекти, які набрали найбільшу кількість голосів в своїй “ціновій категорії”. В жовтні публікується список затверджених голосуванням проектів, і протягом наступних кількох кварталів вони виконуються.
В 2013 р. бюджет був скромніше — 3 млн злотих. На розгляд було подано 243 проекти, комісія затвердила 129 з них, а на голосуванні було обрано вісім, зараз триває їх реалізація. Громадяни проголосували за реконструкцію одного із стадіонів під американський футбол і регбі, благоустрій території навколо однієї із шкіл та костелу, модернізацію корту, будівництво майданчика для паркуру, облаштування двох рекреаційних майданчиків і заснування музею історичних трамваїв на базі старого депо.
Пов’язанні статті:
