Українська правда. Київ опублікувала тези директора Фундації "Відкрите суспільство" - Івана Сікори, що були зачитані 4 листопада членам Постійної комісії з питань бюджету під час громадських обговорень проекту бюджету Києва 2015 в Київській міській раді.
Однак обговорення торкнулося лише 10% дохідної частини бюджету.
Громадськості пропонували обговорювати лише прогнозні надходження до спеціального фонду бюджету. Цей фонд складає приблизно 10% від загального бюджету Києва і по більшості його статей корупційні ризики є несуттєвими. За твердженням КМДА, причиною обговорення лише доходів спеціального фонду бюджету є процедурні перепони.
Як стверджує КМДА, загальний фонд бюджету можливо розглядати тільки після отримання від Міністерства фінансів макроекономічних показників та особливостей складання розрахунків (стаття 75 Бюджетного кодексу України). У той же час, очевидним є обсяг втрат загального фонду бюджету і прогнозні показники урядовців, ймовірно, в чергове дадуть підстави посадовцям КМДА стверджувати про те, що вони завищені. Чи не краще було б підготуватися разом із громадськістю до аргументованої дискусії із урядовцями?
Фактично міська влада Києва пропонує обговорювати можливості збільшення надходжень від двох джерел надходжень: від реклами та надходжень, пов’язаних із земельними ресурсами - коштів від продажу землі. При цьому основні корупційні схеми пов’язані із орендою землі та земельним податком, так і залишаються поза увагою.
Також поза увагою громади залишаться питання містобудування, що має стратегічне значення для залучення інвесторів та тісно пов’язане із ним питання "старого нового" Генплану 2025. Як відомо, цей Генплан за умови існування Генплану 2020 був ініційований ще Черновецьким для легалізації незаконних забудов та землевідведень.
Не будуть обговорюватися і питання "відбілення" тіньових зарплат і, відповідно, недотримання через це надходжень від податку на доходи фізичних осіб.
Чорт криється в деталях або Як почули ініціативу громадськості?
Очільники КМДА та бюджетної комісії міськради фактично підтримали ініціативу громадськості, яка була висловлена Фундацією "Відкрите суспільство" на альтернативному підведенні підсумків 100 днів Віталія Кличка 30 вересня 2014 року.
Варто зазначити, що з подібною ініціативою громадськість публічно зверталася і до попередників ще минулого року, однак тоді пропозицію не почули.
Однак "чорт криється в деталях". Замість обговорення статей доходів, де місто втрачає десятки мільярдів гривень (плата за землю – вартість втрат приблизно 50 млрд грн, ПДФО - вартість втрат 5-10 млрд грн), міська влада планує спрямувати обговорення у напрямку, де навіть мільярда гривень не знайдеш.
Знову про поганих "попередників", Мінфін та недосконалий Бюджетний кодекс
Розрахунок команди гравців з КМДА є досить простим. Доки громадськість буде обговорювати порівняно незначні корупційні ризики в дохідній частині бюджету можна продовжувати "стару пісню" про поганий Мінфін та недосконалий Бюджетний кодекс. Аргументи вже відомі і неодноразово повторювалися як попередниками, так і чинною міською владою.
Аргумент 1. Завищені прогнозні показники надходжень від плати за землю. Як вважають очільники КМДА, зокрема Ігор Ніконов, уряд дає завищені прогнозні показники надходжень від плати за землю. А як же тоді мільярдні втрати від земельних махінацій які визнає і чинна влада, і визнавали попередники?
Аргумент 2. Уряд грабує бюджет Києва вилучаючи 50% надходжень від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Урядовими змінами до Бюджетного кодексу пропонується залишати в бюджеті Києва лише 25% ПДФО компенсувавши втрати доходами в розмірі 10% податку на прибуток. Правда аргументація столичних посадовців щодо ПДФО має одне слабке місце. Як правило, забувають згадати, що великі платники податків, які сплачують ПДФО до міського бюджету Києва, часто мають виробничі потужності та відповідно працюючих не в Києві, а в зовсім інших областях та містах України. Тобто Київ отримує кошти цього податку попри відсутність значної частини працюючих на території Києва.
І тут гра на столичному ура патріотизмі не сприяє врахуванню національних інтересів та необхідності збалансування соціально-економічного розвитку різних територій України. Тож можливо варто змінити риторику в цьому питанні ?
- Плата за землю
З року в рік, міська влада попри декларації про десятки мільярдів втрат від земельних махінацій,так і не може виконати план надходжень хоча б в 4 млрд грн від плати за землю. І це при деклараціяхпро 50 млрд грн втрат. Показово, що ще Олександр Попов говорив про 70 млрд грн втрат, однак до цього часу це так і не позначилося на зростанні наповнення міського бюджету по цій статті.
У 2013 році невиконання надходжень склало 1,7 млрд грн. Із них 1,6 млрд грн не заплатили юридичні особи. Причини – відсутність договорів оренди, заниження або несплати орендної плати тощо. І це при тому, що за різними оцінками, з 83,6 тисяч гектарів землі, що належать Києву, земельні відносини оформлені з 18-25%.
За 9 місяців 2014 року ситуація не краща – із прогнозованих 4,3 млрд грн від плати за землю маємо лише 1,4 млрд. Ще гіршою є ситуація із орендною платою за землю. Із прогнозованих 3,6 млрд грнмаємо лише 941 млн.
Основними неплатниками до бюджету за землю є юридичні особи. Це переважно забудовники (маємо майже 500 довгобудів), власники різноманітної нерухомості та земельних ділянок, що взяли "про запас", не можуть почати будівництво і не хочуть повертати назад громаді міста.
Саме лобі цих забудовників, девелоперів та власників комерційної нерухомості виступало проти підвищення в червні 2014 року і так заниженої нормативно-грошової оцінки землі. Іноземні (не офшорні) інвестори і хотіли б взяти ці ділянки, але хто ж їм дасть? Справжня українська історія – "і сам не гам, і іншому не дам".
Тож може варто вже закінчити співати одну і ту ж "пісню" про завищені урядові показники? Наведення ладу із київською землею дасть змогу вийти на додаткові десятки мільярдів надходжень від плати за землю. Однак це питання так і залишається поза громадським обговоренням. Можливо через те, що це означатиме зменшення прибутків власників земельних ділянок, що представлені в керівництві КМДА та в складі депутатського корпусу Київради ?
Продовження гри із земельними ресурсами та непрозорими схемами в сфері містобудування
Тінізація земельних ресурсів та можливості маніпуляцій із земельними ділянками – основа для корупційних зловживань. Попередженням корупційних ризиків в цій сфері мали б займатися департаменти земельних ресурсів та архітектури і містобудування КМДА.
Перший департамент (земельних ресурсів) з року в рік не забезпечує виконання і так занижених прогнозних показників відповідної цільової земельної програми – Програми використання та охорони земель міста Києва на 2011-2015 роки. Саме ця програма, із погано сформульованими показниками оцінки результативності та ефективності, мала б забезпечити зростання надходжень до бюджету від управління земельними ресурсами.
Програма не переглядається, попри її неефективність та не результативність. Посадові особи Департаменту земельних ресурсів не притягаються до відповідальності не невиконання показників програми. Пропозиції громадськості ігноруються, а очільники КМДА з року в рік говорять про завищені індикативні показники по надходженням від плати за землю. Пропозиція, знову ж таки від громадськості,щодо її перегляду досі так і залишилася без відповіді.
Досі міська влада так і не спромоглася оприлюднити звіт про перегляд договорів оренди із 1342 орендарями, розмір річної плати яких менший від мінімально встановленого ст. 288 Податкового кодексу України. Рішення було прийнято ще попереднім скликанням міськради. Інформація про боржників та про конкретні дії міської влади щодо перегляду договорів досі не оприлюднені на веб-сторінці КМДА. І це попри відповідне звернення громадськості ще в липні 2014 року.
Досі в стані "позиційної боротьби" перебуває питання введення в дію нової нормативно-грошової оцінки землі. До цього рішення Київради, "золота" земля Києва була дешевшою ніж земля у деяких обласних центрах України (наприклад, у Львові). На кону додаткові надходження до міського бюджету в розмірі500-700 млн грн.
Департамент архітектури та містобудування мав би створювати прозорі умови для залучення інвесторів через відкритість та зрозумілість містобудівної документації. Однак в цьому ключовому департаменті не лише не відбулося "люстрації", але продовжується практика попередників при роботі із громадськістю.
Як показує аналіз останніх подій, вірогідно перед цим департаментом стоїть завдання з порушенням процедур (бо інакше це буде зробити дуже важко) проштовхнути Генплан Києва 2025, що був ініційований ще Черновецьким для легалізації незаконних забудов та ущільнення забудови (читай: будівництва об’єктів нерухомості в дворах будинків, на зелених зонах та на стадіонах).
І це при тому, що проти цього ж Генплану 2025 виступав і чинний міський голова Віталій Кличко під час виборів. У хід пішли методи, які успішно використовували "попередники".
Архітектурно-містобудівна рада Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в наступний день після парламентських виборів 27.10.2014 р., із порушенням всіх можливих процедур інформування громадськості, зібралася для "освячення" та рекомендації КМДА прийняти Генплан 2025.
Правда випадково, дізнавшись із мережі Фейсбук, а не із сайті відповідного органу влади, на захід прийшли представники громадськості. Аргументів у прихильників Генплану 2025 явно бракувало.
- Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)
За різними оцінками, вартість недотриманих коштів до міського бюджету від тіньової зайнятості складає5-10 млрд грн. Лише більше 100 млн грн можна було б отримати за рахунок офіційного працевлаштування в малих архітектурних формах (МАФах), яких майже 24 тисячі. А що вже говорити про тіньові автостоянки та інші джерела надходжень ?
Які статті бюджету пропонують обговорювати громадськості?
Як зазначено у повідомлені на сайті КМДА, 4 листопада 2014 року за участі Київського міського голови Віталія Кличка відбудеться розширене засідання постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку на тему "Перспективи та прогнози формування бюджету міста Києва-2015".
Метою проведення засідання є відкрите обговорення прогнозних показників бюджету міста за доходами на 2015 рік. У засіданні візьмуть участь експерти, представники громадських організацій, керівники профільних департаментів Київської міської державної адміністрації, депутати Київради.
Однак, як вже зазначалося, пропонують обговорювати не весь бюджет Києва, а лише його спеціальний фонд (2,4 млрд грн), що складає приблизно 10% від міського бюджету.
На порядку денному прогноз надходжень по наступних статтях бюджету:
1) Кошти від продажу землі
У рамках обговорення міського бюджету КМДА пропонує обговорювати лише надходження від коштів від продажу землі. Це джерело займає мізерну частку порівняно із земельним податком та орендою землі (прогноз надходжень на 2015 рік 380 млн грн і маємо 159 млн грн надходжень по цьому податку станом на 1.10.2014 р.).
У 2014 році, за оцінками Кличка, очікувалося отримати 500 млн при тому, що показники відповідної цільової програми в сфері управління земельними ресурсами говорять про 760 млн грн в 2014 році та770 млн в 2015 р.
Маємо різницю у 2 рази між прогнозом КМДА та показниками діючої профільної програми. Звичайно у бік зменшення. І це при тому, що відповідна профільна програма сформована на основі занижених прогнозних показників.
2) Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Прогноз міських посадовців на 2015 рік – 7,3 млн грн. І це при тому, що в Києві щороку здаються нові квадратні метри. Незрозуміло, яким чином робився прогноз, якщо вже станом на 1.10.2014 року зібрано7,8 млн грн. по цій статті надходжень.
Значним резервом для збільшення надходжень по цьому податку є інвентаризація пільг по сплаті податку для гуртожитків, які здають в оренду власні приміщення суб’єктам підприємницької діяльності. Іншим резервом суттєвого збільшення надходжень від цього податку є ініціювання переходу до оподаткування не від м2, а до оціночної вартості нерухомості. Зрештою це дасть змогу суттєво знизити ціни за м2 нерухомості та зробити житло більш доступним для киян.
3) Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту
Прогноз у 170 млн грн надходжень є значно заниженим. І це при фактичних показниках 2013 року в розмірі 251 млн та отримання надходжень в розмірі 121 млн грн станом на 1.10.2014 р. Досі так і не оприлюднена інформація щодо 132 боржників бюджету із боргом майже 736 млн грн. Чому хоча б частина коштів із 763 млн грн не включено до прогнозу надходжень?
Цікаво, що у прогнозах відсутні оцінки надходжень від пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд (малих архітектурних форм). Показово, що станом на 1.10.2014 року до міського бюджету по цій статті надійшло лише 6,8 млн грн і це при тому, що за антологічний період минулого року було отримано більше 44 млн грн.
Тож виникає питання до ефективності роботи вже нової міської влади. Якщо до бюджету ці кошти не надійшли – значить вони в тіні. Із корупцією продовжують боротися на словах?
Безперечно, міській владі важливо активніше працювати із Генпрокуратурою, яка може дуже довго і вибірково розбиратися зі справами боржників міста по пайових внесках. Зважаючи на те, що в Києві скандальні забудови, як фонтан на Львівській площі, що став торговельним центром, пов'язані з інтересами дуже впливових високопосадовців уже нової влади, можемо прогнозувати початок чергового мексиканського серіалу без кінця, якщо не пройде дієва люстрація.
Іншим суттєвим джерелом збільшення надходжень за цією статей є відхід від поширеної практики зарахування до сплати пайової участі оціночної вартості товарів, робіт та послуг, які були зроблені інвесторами для потреб міста.
Часто такі оціночні способи зарахування сплати пайової участі використовуються для суттєвого зменшення платежів, які б мали заплатити інвестори. Прозорі та відкриті звіти міської ради щодо "щасливчиків-пайовиків", які заплатили місту "натурою" мають бути оприлюдненні.
4) Кошти від відчуження майна, що знаходиться у комунальній власності
Прогноз у 100 млн грн надходжень є значно заниженим. Станом на 1.10.2014 до міського бюджету надійшло більше 77 млн грн по цій статті надходжень. Серед резервів, які варто використати для суттєвого (в рази) збільшення надходжень є оприлюднення інформації про результати аудиту роботи комунальних підприємств та використання ними об’єктів нерухомості, що знаходяться на їх балансі.
Важливою є оцінка необхідних площ для роботи КП та площ, що здаються в оренду або суборенду із порівнянням обсягу отриманих коштів та вартості аналогічних площ на ринку нерухомості (оцінка кількості відсутніх договорів оренди та втраченої вигоди, заниження або несплати орендної плати).
5) Єдиний податок
Прогноз у 1,3 млрд грн надходжень є значно заниженим. Станом на 1.10.2014 до міського бюджету надійшло більше 1 млрд грн по цій статті надходжень при плані в майже 1,1 млрд грн. Дієва та прозора для аудиту громадськістю цільова програма підтримки малого та середнього підприємництва мала б дати могутній поштовх та значно збільшити надходження по цій статті. Пропозиції від громадських експертів надавалися КМДА ще восени минулого року і вони досі є актуальними.
Косметичний ремонт замість капітального?
Окремої уваги потребують і інші статті надходжень спеціального фонду бюджету. Однак, основним все ж є обговорення статей надходжень, де є найбільші резерви та корупційні ризики. А це земля, містобудування та тіньова зайнятість. Інакше обговорюючи менш значимі статті надходжень кияни знову будуть розчаровані. Замість капітального ремонту громада столиці отримає косметичний.
І тоді новій київській владі продовжувати співати киянам стару пісню про "попередників" та поганий уряд стане все важче. Звичайно легше знайти винних із зовні, аніж почати боротися із корупцією в своїх лавах. Однак чи не боротьба із корупцією була основною обіцянкою Віталія Кличка на виборах міського голови?
Тож варто відповідально підійти до обговорення міського бюджету і зосередити увагу на корупційних дірах, які завдають бюджету Києва найбільших втрат. Громадські експерти готові до предметного обговорення. Чи готова міська влада? Питання відкрите.
