Наші західні партнери радять – не робіть щось для нас, робіть для себе. Дуже слушно – свого часу поляки максимально використали вікно можливостей, що їм дала асоціація з Європейським союзом, і стали одним з найбільших реципієнтів коштів ЄС.
Та найважливіше, що країни центрально-східної Європи запровадили європейські стандарти і змогли увійти на нові ринки, переорієнтували торговельні потоки.
Доволі багато красномовних прикладів, коли вітчизняний законодавець керується найкращими намірами, але ухвалює такі новації, які одразу спричиняють скандал і непорозуміння між офіційним Києвом та Брюсселем.
Врешті, євроскептики кажуть, мовляв, ЄС нам забороняє дбати про власні інтереси. Це хибна думка, адже полякам та литовцям вдалося подбати про власні інтереси та врахувати вимоги директив і регламентів ЄС.
Оскільки помилки у вітчизняного законодавця переважно одні й ті ж, варто зробити таку умовну роботу над їх виправленням.
Наприклад, резонансний проект закону "Купуй українське, плати українцям" має гарну мету - створення умов для розвитку української економіки.
І цю мету потрібно реалізувати, але законопроект пропонує неприйнятний механізм - преференції національним виробникам. Преференції заборонені положеннями Угоди про асоціацію з ЄС та Угоди СОТ про державні закупівлі.
У випадку прийняття такого формулювання Україна може отримати симетричну відповідь ЄС та країн-учасниць Угоди СОТ, що автоматично призведе до втрати прибутків українських суб'єктів господарювання на міжнародних ринках.
Тоді ми отримаємо протилежний результат: зменшення квот, відмову у наданні кредитів, призупинення технічної та іншої допомоги ЄС тощо.
Отже, підтримка виробників має базуватися на європейських принципах – неприпустиме спотворення конкуренції, а будь-яка допомога будь-якому виробнику має надаватись лише на економічно обґрунтованих даних.
Якщо без такої підтримки виробник не може обійтися, і звичайно ж, заборонена допомога підприємствам на межі банкрутства. Система має бути прозора і абсолютно прагматична.
Ще один скандальний законопроект, яким запроваджено мораторій на експорт лісу, також мав благородну ціль – зупинити катастрофічну вирубку лісів в Україні.
Правила СОТ і положення Угоди про асоціацію дозволяють запроваджувати обмеження з метою збереження природних ресурсів, які вичерпуються.
Але автори ініціативи не врахували важливу умову: такі заходи застосовуються не лише щодо експорту, мають бути обмеження внутрішнього виробництва чи споживання.
Однак, цим законом жодних внутрішніх обмежень не запроваджено, натомість в Пояснювальній записці до нього зазначено, що документ розроблено для захисту національного виробника.
Тож, не зрозуміло, автори новації проти вирубки лісів чи проти того, щоб його рубали на експорт? Це елементарна підміна понять.
ЄС таких підходів не сприймає: в результаті ліс продовжують вирубувати, а Україна так і не отримала третій транш макрофінансової допомоги від ЄС на 600 млн євро. Найбільш показовою є ситуація у сфері державної допомоги.
Ще у 2014 році прийнято Закон про державну допомогу суб'єктам господарювання, положення якого повинні застосовуватися у всіх сферах.
Він фактично мав би змінити усю систему держдопомоги, впровадити європейські стандарти, які вимагають обґрунтування підтримки того чи іншого підприємства, і ознак того, що тим самим не буде порушена конкуренція.
Закон вступив в силу з 2017 року. Але в Україні досі ніхто не хоче зрозуміти, що правила гри змінилися, ВР продовжує штампувати закони про надання державної допомоги за старою радянською схемою – кому хочу, тому й надаю.
До парламенту надходять десятки законопроектів, які торкаються держдопомоги у різних галузях, усі вони містять механізми, що суперечать зобов'язанням, передбаченим Угодою про асоціацію.
Більше того, вся система державної допомоги, вибудована на гірших пострадянських традиціях, потребує змін.
За цією логікою, новий рамковий Закон мав би стати основою для системних поступових змін до десятків законів, які торкаються саме держдопомоги в усіх секторах економіки. Але він лишився лише декларацією про наміри.
Водночас, дуже важливо, щоб законодавець та уряд не лише сприяли ухваленню нових європейських стандартів, але й впроваджували би їх на практиці. Минулого року в Україні було прийнято лише 20 законів так званого євроінтеграційного пакету.
Цього року також не слід очікувати прориву у прийнятті євроінтеграційних законів, головний ризик у передвиборчий рік – це популізм та спроби ревізії вже ухвалених європейських норм.
Будемо реалістами, треба позбутися завищених очікувань відносно термінового і масового прийняття євроінтеграційних законопроектів.
Головне, щоб рік перед виборами минув спокійно, без ексцесів та без прийняття скандальних популістських законів, які погіршать відносини Києва з Брюсселем.
Експерти Парламентської експертної групи підготували пропозиції щодо Дорожньої карти законодавчого виконання Угоди про асоціацію з ЄС – йдеться про пріоритетні законопроекти на найближчу перспективу. В цей перелік включено 22 законопроекти.
По-перше, це законопроекти, які пройшли перевірку в профільному комітеті ВР, також прийняті за основу чи рекомендовані до прийняття за основу, або підготовлені до другого читання. Таких законопроектів на сьогодні загалом 15.
По-друге, йдеться про законопроекти, відносно яких ще немає рішення ВР або профільного комітету, але вони є актуальними для вирішення проблем державної політики. Таких законопроектів 7 і вони стосуються декількох напрямків.
Зокрема, необхідно подолати відставання у сфері захисту прав інтелектуальної власності - законопроекти "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" №7466, "Про колективне управління майновими авторськими та суміжними правами" №7029.
У зв’язку з відсутністю врегулювання ситуації з виплатою роялті, офіс торговельного представника США розглядає питання про скасування національного режиму доступу на ринок США для українських товарів.
Затягування ситуації призведе до непорозумінь вже з іншими країнами. Треба продовжити імплементацію норм Угоди про асоціацію з ЄС у сфері охорони довкілля - законопроект "Про стратегічну екологічну оцінку" №6106.
Також серед нагальних - зміни до митного законодавства щодо запровадження в Україні інституту авторизованого економічного оператора (АЕО), аналогічного тому, що функціонує в ЄС - законопроект "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань виконання Глави 5 Розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" №7473.
Потребує розгляду пакет законопроектів щодо реформи у транспортній галузі. Йдеться про залізничний, автомобільний транспорт та перевезення небезпечних вантажів.
Як відомо, аналогічні законопроекти не були підтримані парламентом і нещодавно внесені урядом повторно. Важливим для розвитку фінансового сектору є також законопроект про ринки капіталу та регульовані ринки №7055.
Законодавчий процес має бути прогнозованим та передбачуваним, парламент та уряд мали би домовитись про пріоритети розгляду євроінтеграційних законопроектів і це зменшило би ризики того, що ВР, особливо у передвиборчий рік, скотилась би до відвертого популізму та нехтування міжнародними зобов’язаннями України.
А щодо вікна можливостей для України - воно існує, якщо дослухатись порад наших партнерів і робити як для себе, а не будувати потьомкінські євроінтеграційні фасади. Зрештою, нам же з цими законами потім жити, і відміняти непотріб.
