Значне навантаження на видаткову частину бюджету за рахунок програм державної допомоги підприємствам суттєво підвищує ризик дефолту, тому що надана допомога не сприяє економічному зростанню, а отже – добробуту громадян, платоспроможному попиту та відповідно збільшенню доходів бюджету. Неякісний аналіз при прийнятті урядових рішень про надання державних гарантій вже призвів до того, що у 2014 році державі доведеться виплатити понад 2 млрд.грн. кредитів, залучених компаніями під державні гарантії.
Не зважаючи на те, що країна перебуває на межі дефолту, уряд продовжує практику неефективного фінансування підприємств і цілих галузей. У такий спосіб марно витрачаються бюджетні кошти та невиправдано підвищуються соціальні очікування працівників підприємств, що одержують бюджетну підтримку.
Загалом втрати бюджету від надмірної та неефективної державної допомоги підприємствам, непрозорих та неконкурентних державних закупівель та недолікам в адмініструванні податку на додану вартість, а також інших схем із ознаками корупційних ризиків, складуть понад 188 млрд. гривень або майже 24 млрд. доларів США. Це майже половина витратної частини проекту бюджету на 2014 рік. Неналежне адміністрування податку на доходи фізичних осіб та податку на землю, що складають основу надходжень місцевих бюджетів, та здійснення інвентаризації менш значних схем «вимивання» коштів із бюджету, дають змогу оцінити втрати державного бюджету в розмірі що перевищує 200 млрд. грн. (еквівалентно 25 млрд. доларів США).
За оцінками керівника програм «Лабораторії законодавчих ініціатив» Дениса Чернікова у вугільній галузі бюджетна підтримка собівартості видобутого вугілля за період 2009-2013 років зросла вдвічі. При цьому собівартість видобутку вугілля у 2,5 рази перевищує його ринкову ціну. Видатки на технічну модернізацію шахт в бюджет практично не закладаються. Показово, що в бюджеті-2014 на підтримку собівартості закладена сума, яка в точності відповідає видаткам 2013 року (13 301 847,8 грн.). Тобто не проведено аналіз вигід і витрат, не використано програмно-цільовий метод, за яким повинна працювати бюджетна система України. Враховуючи досвід попередніх років, запланована сума може збільшитися на 70% або 100% упродовж 2014 року (понад 26 млрд.грн.), але чи вистачить у бюджеті коштів на її виплату – велике питання.
При тому, що експорт електроенергії торік склав 4,3 млрд.грн., уряд планує для цієї галузі пільгові кредити на суму 2,7 млрд.грн. Бюджет працює з електроенергетикою собі у збиток.
Видатки на будівництво та розвиток автодоріг у 2014 році заплановані втричі менше, ніж повернення боргів у цій галузі. Але уряд продовжує знов набирати боргів в автодорожньому комплексі – ще на 2,3 млрд.грн.
Недооціненою є роль малого та середнього бізнесу в зростанні економіки. Мікрокредитування малого і середнього бізнесузаплановано лише на суму 11,2 млн.грн. Це майже в 20 разів менше, ніж було передбачено урядовою програмою стимулювання розвитку економіки на 2013-2014 роки і в понад тисячу разів менше фінансування вугільної галузі. При цьому малий і середній бізнес формують як мінімум п’яту частину доходів зведеного бюджету України.
Серед інших недоліків проекту бюджету Денис Черніков зазначив факт «ненадання вперше за останні роки урядом розрахунку втрат бюджету від пільг в оподаткуванні. Як показав досвід останніх років, абсолютні суми втрат суттєво завищуються, тому ті галузі, які дійсно потребують стимулів, не можуть скористатися податковими пільгами».
За оцінками директора Фундації «Відкрите суспільство» Івана Сікори, «можна стверджувати про більш як 100 млрд. грн. втрат лише при здійсненні закупівель за бюджетні кошти (майже 12,5 млрд. дол. США), якщо брати за основу 30% «відкатів» та офіційні оцінки вищих посадових осіб щодо втрат бюджету через корупційні ризики при закупівлях, що були зроблені в 2011 році. Це складає ¼ витратної частини бюджету. На рівні міського бюджету Києва це більше 4,1 млрд. грн. щорічно або більше 0,5 млрд. доларів США». Серед інших корупційних ризиків, варто відзначити на думку експерта наступні: орієнтовно 5–7 млрд. грн. не попадають в бюджет через практику контрабанди нафтопродуктів. За експертними оцінками, 25-33% світлих нафтопродуктів невідомо звідки взялись на ринку, а це означає втрати бюджету від ненадходження акцизу від імпорту нафтопродуктів. Інше джерело прибутків - різниця яка осідає у довірених бізнес-структур при торгівлі газом українського видобутку шляхом гри на значній різниці в цінах між вартістю українського та імпортного газу. Вартість такої гри цінами - 3,15 млрд. дол. або більше 25 млрд. грн.
Неповернення ПДВ продовжує виступати інструментом кредитування економіки з боку експортерів. «Комісія» посередників за допомогу у поверненні ПДВ експортерам складає 3-5 млрд. доларів США (24-40 млрд. грн) при тому, що в 2014 році половину сплаченого ПДВ експортери зможуть взагалі не побачити при застосуванні вексельних схем розрахунків.
В результаті виходить, що понад 188 млрд. грн. можна було б оптимізувати в разі зменшення корупційних ризиків або спрямувати ці кошти на потреби структурної перебудови економіки та інші цілі.
Окремо Іван Сікора торкнувся політики бюджетної централізації. На його думку, «політика бюджетної децентралізації (віддати 60% зведеного державного бюджету місцевим радам) так і залишилася передвиборчою обіцянкою Партії регіонів». У планах на 2013 рік частка місцевих бюджетів за доходами склала лише 46%, а за видатками ще менше – 43%. Показово, що навіть у 2012 році частка місцевих бюджетах за доходами складала 51%, а за видатками – 45%. У проекті державного бюджету на 2014 рік прогноз є ще гіршим - хоча абсолютний обсяг місцевих бюджетів порівняно з 2013 роком виріс на 6,7%, до 234,9 млрд. гривень, він складає лише 47% від прогнозу доходів зведеного бюджету – 498,9 млрд. гривень. Існуюча бюджетна політика централізації фінансових потоків приводить до залежності місцевих еліт від уряду через механізм бюджетних трансфертів.
Іван Сікора та Денис Черніков висловили пропозиції щодо підвищення ефективності бюджетної політики. На їх думку, необхідним є повноцінне застосування програмно-цільового методу при управлінні публічними фінансами, впровадження міжнародних стандартів у сферах державної підтримки підприємств та державних закупівель. Важливо також змістити акценти бюджетної політики на реальну підтримку малого та середнього підприємництва.
Проект «Громадське лобіювання стандартів державної допомоги ЄС» фінансується Міжнародним фондом «Відродження» та виконується ГО «Лабораторія законодавчих ініціатив»
Посилання на новину в ЗМІ:
Наближені до уряду бізнес-групи можуть отримати до 188 мільярдів з бюджету – експертhttp://www.epravda.com.ua/news/2014/01/15/414927/
Приближенные к правительству бизнес-группы могут получить до 188 млрд грн из бюджета - директор центра “Открытое общество” Сикора, http://economics.unian.net/rus/news/183902-priblijennyie-k-pravitelstvu-biznes-gruppyi-mogut-poluchit-do-188-mlrd-grn-iz-byudjeta-direktor-tsentra-otkryitoe-obschestvo-sikora.html
