Як політичні партії виконують обіцянки щодо "мовного" питання у ВРУ 7 скликання

Ця стаття є оглядом обіцянок політичних сил на парламентських виборах 2012 року та аналіз їх виконання.

Довідково: Мовне питання в Україні було загострене прийняттям закону України №5029-VI від 03.07.2012 «Про засади державної мовної політики в Україні» (закон Колесніченка-Ківалова) Верховною радою України попереднього (шостого) скликання.

Законом було впроваджено антиконституційні норми, які суттєво понизили статус української мови як державної, і посилили статус російської мови. Це, зокрема, стосується мови реклами, нормативно-правових актів, теле- і радіомовлення. У зв’язку з прийняттям даного закону в Україні відбулося кілька протестних акцій, наймасштабнішою з яких було протистояння під «Українським домом» («Мовний майдан»). У них брали участь усі лідери опозиційних сил – А.Яценюк, В.Кличко, О.Тягнибок, представники партій «Батьківщина», «Фронту змін», «УДАР», «Свобода».

За винятком партії «УДАР», у виборчій програмі якої відсутні обіцянки щодо змін мовного режиму в Україні, усі інші політичні партії, які сформували фракції у Верховній Раді України, тією чи іншою мірою зв’язували себе обіцянкою перед виборцем в частині вирішення мовного питання. Щоправда, і представники партії «УДАР», хоча й не декларували цього виборчій програмі, публічно неодноразово заявляли своє ставлення до проблеми статусу мов в Україні. Зокрема, перебуваючи у Хмельницькому 11 жовтня 2012 року, кандидат у народні депутати від партії «УДАР» Павло Розенко заявив, щодля партії «УДАР» державна мова одна – українська, і ніяких інших думок щодо цього бути не може.

Комуністична партія України – еволюція обіцянок

Комуністична партія України, не дивлячись на Положення партійної програми, затвердженої З’їздом партії, згідно з яким «партія виступає проти дискримінації за мовною ознакою, за всебічний розвиток української мови і культури, за надання статусу державної російській мові, яка для більшості громадян країни є рідною або мовою повсякденного користування, загальноприйнятою мовою міжнаціонального спілкування», у виборчу програму на виборах 2012 року, в ключила лише обіцянку «Надання через референдум російській мові статусу другої державної». Жодного іншого зобов’язання, зокрема, щодо протидії дискримінації за мовною ознакою, розвитку української мови Компартія на парламентську каденцію 2012-2017 на себе не взяла.

Обіцянка – не в межах компетенції парламенту

Щоправда, не зовсім зрозуміло, чому обіцянка «надання через референдум російській мові статусу другої державної» знайшла своє відображення у виборчій програмі саме на парламентських виборах. Адже дана обіцянка неможлива до реалізації у межах конституційно визначеної компетенції Верховної Ради України, - це компетенція всеукраїнського референдуму. Іншими словами, у даному випадку можна говорити про не щирість КПУ перед виборцями. Варто також зазначити, що з часу проведення виборів 2012 року Комуністична партія України не виступала з ініціативою проведення всеукраїнського референдуму з метою внесення змін до Конституції України щодо запровадження російської як другої державної мови. Народні депутати від фракції Компартії також за цей період не подавали до ВРУ законопроектів, які б регулювали статус мов в Україні.

Щоправда, депутати від Компартії у Комітеті Верховної Ради України (Антон Дорохов і Олександр Зубчевський) відмовились виступати у Комітеті ВРУ з питань науки і освіти українською мовою. З цього приводу у депутата О.Зубчевського виник особистий конфлікт з народним депутатом від партії «Свобода» Іриною Фаріон, який був перенесений в зал судових засідань.

ПАРТІЯ РЕГІОНІВ

У своїй партійній передвиборній програмі, затвердженій з’їздом, Партія регіонів заявила, що виступає за:

1) «законодавче забезпечення права громадян на рідну мову»;

2) «надання російській мові статусу другої державної»;

3) а за програмами мажоритарників-висуванців, партією рекомендувалось вписувати виборчу обіцянку «використання рідної мови на територіях компактного проживання національних меншин».

Щодо першої обіцянки – «забезпечення права громадян на рідну мову», то станом на 1 вересня 2013 року, зареєстровано єдиний законопроект від Віталіни Дзоз № 2826 «Про внесення змін до ст. 26 Закону України «Про засади державної мовної політики» (щодо мови маркування лікарських засобів)».

Згідно з даним законопроектом, пропонується, щоб інструкції про застосування лікарських засобів, а також про використання товарів, що впливають на здоров’я, виконувалися «державною мовою та однією з регіональних мов або мов національних меншин (за вибором виробника)». Поки що даний проект не розглядався парламентом, але його зміст викликає дуже багато питань щодо реалістичності та обґрунтованості: до прикладу, яка вигода від даної новели для кримського татарина чи грека в Криму, якщо виробник лікарських засобів однією з мов вибере румунську чи молдовську.

Протилежністю першої обіцянки «законодавче забезпечення права громадян на рідну мову» є законопроект №1113 від 18.12.2012 (автор В.Колесніченко) «Про внесення змін до Закону України "Про засади державної мовної політики" та інших законодавчих актів (щодо удосконалення державної мовної політики)».

Даним законом звужується сфера застосування української мови. Якщо за чинним законодавством, державна мова – це «мова, вживання якої обов'язкове в органах державного управління та діловодства, установах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, в сферах зв'язку та інформатики тощо», то за законопроектом №1113, це мова, «вживання якої обов’язкове при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя», в межах і порядку, що визначено законом. Якщо у чинному законі встановлюється обов’язок публікувати акти вищих органів державної влади «державною, російською та іншими регіональними мовами або мовами меншин», то у законопроекті №1113 – лише українською і російською, а іншими мовами – лише на вимогу органів публічної влади та при необхідності. Іншими словами, законопроект від 18 грудня 2012 року жодним чином не відповідає обіцянці, даній партійною передвиборчою програмою Партії регіонів.

Щодо другої обіцянки – «надання російській мові статусу державної», то тут «регіонали» вдалися до тієї ж маніпуляції, що й комуністи. Адже, статус державної мови, згідно з чинною Конституцією України, можна надати мові лише через проведення всеукраїнського референдуму, що лежить поза компетенцією Верховної Ради України.

Щодо обіцянки мажоритарників

Ще одна обіцянка більшості мажоритарників від Партії регіонів – «використання рідної мови на територіях компактного проживання національних меншин» – наразі, не втілена у жодному з запропонованих законопроектів від депутатів-мажоритарників цієї партії.

Більше того, фракція Партії регіонів 6 грудня 2012 року проголосувала за Закон України «Про державний бюджет на 2013 рік, згідно з яким на заходи з реалізації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, фінансову підтримка пропаганди української освіти за кордоном виділено лише 13,1 млн.грн., що навіть на 1,6 млн.менше, аніж у 2012 році. При тому, що з прийняттям ініційованого Партією регіонів у минулому скликанні парламенту Закону України "Про засади державної мовної політики", необхідне фінансування, за експертною оцінкою, 15-17 млрд.грн. (посилання)

Проте, безвідносно до положень своєї виборчої програми окремі народні депутати – члени фракції Партії регіонів, висловлюючи позицію своїх виборців, проявляли законодавчу ініціативу в захисті інтересів і україномовного виборця. Зокрема, народний депутат від ПР, обраний від мажоритарного округу №200 (Черкаська обл.) Антон Яценко подав два «мовні» законопроекти на захист української мови.

Законопроектом №2358 від 20.02.2013 «Про забезпечення державної підтримки заходів з розвитку та популяризації української мови та україномовної друкованої продукції» А.Яценко запропонував внести зміни до Митного кодексу, відповідно до яких, до 1 січня 2020 року звільняються від оподаткування товари, які не виробляються в Україні, і ввозяться на митну територію України для використання у видавничій діяльності україномовних видань та діяльності з виготовлення книжкової продукції, надрукованої повністю або не менш як на 50% українською мовою, яка виробляється в Україні» (чинна редакція Митного кодексу звільняє до 2015 року оподаткування вищезгаданих товарів безвідносно до мови видання продукції).

Іншим своїм законопроектом №2359 від 20.02.2013 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо забезпечення державної підтримки заходів з розвитку та популяризації української мови та україномовної друкованої продукції)» А.Яценко запропонував до 1 січня 2020 року звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з виконання робіт та постачання послуг … для виготовлення книжкової продукції, надрукованої повністю або не менше як на 50% українською мовою, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, а також операції з постачання книжкової продукції, надрукованої повністю або не менше як на 50% українською мовою, виробленої в Україні. Щоправда, наразі вищезгадані законопроекти А.Яценка ВРУ ще не розглядала.

ВО «БАТЬКІВЩИНА»

Йдучи на вибори, партія «Батьківщина» у своїй виборчій програмі взяла на себе зобов’язання:

1) «наповнити реальним змістом статус української мови як єдиної державної»;

2) «сприяти повноцінному застосуванню української мови в усіх сферах суспільного життя, зокрема на телебаченні, радіо, у книговидавництві, кінематографі та шоу-бізнесі»;

3) «створення умов для вільного розвитку усіх мов, гарантування права національних меншин згідно з європейськими стандартами».

Також мажоритарні кандидати від «Батьківщини» у своїх програмах брали на себе зобов’язання робити все «для захисту української мови як основи державності». Так, на реалізацію цієї обіцянки кандидатом по мажоритарному округу №14 (Вінницька область) М.Катеринчуком було внесено законопроект №1144 від 21.12.2012 «Про державну мову України», яким пропонується врегулювати суспільні відносини, пов'язані зі статусом української мови як державної мови України і його офіційним використанням, а також визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про засади державної мовної політики".

«СВОБОДА» та «УДАР»

Ще більш широко представлена «мовна тема» у виборчій програмі партії «Свобода».

Партія взяла на себе такі зобов’язання перед виборцем:

1) «скасувати антиукраїнський закон Ківалова-Колесніченка «Про засади державної мовної політики»;

2) «ухвалити Закон «Про захист української мови»;

3) «створити Державний комітет мовної політики»;

4) «запровадити обов'язковий іспит з української мови для держслужбовців та кандидатів на виборні посади. Зобов'язати всіх держслужбовців вживати українську мову на роботі та під час публічних виступів»;

5) «скасувати оподаткування на україномовне книговидання, аудіо- та відеопродукцію, програмне забезпечення»;

6) «регламентувати вживання української мови у ЗМІ відповідно до кількості українців – не менше ніж 78% від друкованої площі та ефірного часу»;

7) «налагодити вітчизняне виробництво україномовного програмного забезпечення для державних установ, навчальних закладів і вільного продажу»;

8) «зобов'язати бюджетні установи користуватися лише українським програмним продуктом».

Як виконання даних опозиціонерами обіцянок можна вважати реєстрацію 10 січня 2013 року у Верховній Раді України проекту Закону №1233 «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні». Суб’єктами законодавчої виступили народні депутати від трьох опозиційних парламентських партій – В.Яворівський («Батьківщина»), М.Матіос («УДАР»), І.Фаріон («Свобода»), В.Бондаренко («Батьківщина»), А.Іллєнко («Свобода»).

Як сказано у Пояснювальній записці до законопроекту, даний закон регулюватиме: 1) застосування української мови як мови громадянства України; 2) застосування української мови та інших мов: а) у діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в Україні, державних і комунальних підприємств, установ та організацій, інших суб'єктів господарювання державної і комунальної форм власності; б) в освіті та науці; в) при наданні медичної допомоги, та медичного обслуговування, юридичних послуг та правочинів; г) у засобах масової інформації та книгодрукуванні; г) у закладах культури, під час культурних та спортивних заходів; д) при позначенні топонімів, у рекламі, при виготовленні вивісок і табличок; е) у діяльності організацій та суб’єктів господарювання приватної форми власності наданні інформації про їхні товари і послуги; 3) визначення стандартів державної мови; 4) порядок захисту державної мови, мов національних меншин, регіональних (міноритарних) мов.

До основних новел, які пропонуються законопроектом №1233, можна віднести:

1) визначення мовою меншини чи регіональною мовою (міноритарної меншини), лише мови 30% і більше населення територіальної громади;

2) визначення обов’язково переліку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, місцевого самоврядування, які повинні володіти державною мовою, запровадження іспиту на володіння державною мовою. Згідно з законопроектом №1233, рівень володіння українською мовою, необхідний для того, щоб обійняти відповідну посаду, визначає Національна комісія зі стандартів державної мови. Складання іспиту на рівень володіння українською мовою, необхідний для того, щоб обійняти відповідну посаду, здійснюється в Центрі української мови;

3) використання української мови у всіх сферах громадського життя, використання міноритарних мов і державної української мови за формулою «і/і», а не «або/або»;

4) встановлення штрафів за порушення законодавства у сфері застосування української мови;

5) скасування Закону України "Про засади державної мовної політики".

Виходячи зі змісту законопроекту №1233, його можна сприймати як такий, що повністю реалізує виборчу програму партії «Батьківщина», та значною мірою – партії «Свобода». Щодо законопроектів в частині скасування оподаткування на україномовне книговидання, аудіо- та відеопродукцію, програмне забезпечення, налагодження вітчизняного виробництва україномовного програмного забезпечення для державних установ, навчальних закладів і вільного продажу, наразі вони партією «Свобода» не представлені.

МІЖФРАКЦІЙНЕ ОБ’ЄДНАННЯ «За українську мову»

22 березня 2013 року у парламенті було створено міжфракційне об’єднання «За українську мову», до якого ввійшли:

3 депутата з УДАРу: М.Матіос, П.Розенко, Р.Чернега;

6 депутатів з «Батьківщини»: Ю.Стець, О.Бригинець, В.Кириленко, В.Ар'єв, М.Княжицький, А.Павловський;

1 депутат з «Свободи»: Б.Бенюк;

2 самовисуванці Ю.Дерев'янко, О.Доній.

Головою об’єднання був обраний Олександр Доній.

9 квітня 2013 року група депутатів від фракцій опозиційних партій Ю.Стець, О.Бригинець, М.Княжицький, В.Бондаренко, В.Арєв (всі - «Батьківщина»), Б.Бенюк («Свобода»), («Батьківщина»), М.Матіос, П.Розенко (обидва - «УДАР»), О. Доній (самовисуванець) зареєстрували проект Постанови ВРУ «Про проведення парламентських слухань на тему: «Законодавче гарантування та практичне забезпечення статусу української мови як державної».

Як пояснили автори проекту постанови, дана ініціатива була викликана тим, що «починаючи з 2010 року, незважаючи на законодавче закріплення за українською мовою статусу державної, відбувається процес звуження сфери її застосування, що спричиняє соціальну напругу в суспільстві, породжує сепаратистські настрої, суперечить інтересам національної безпеки України та ставить під загрозу її суверенітет і державне самовизначення». Проте, дана постанова парламентом прийнята не була.

У Верховній Раді 7 скликання було апробовано і інші форми реалізації програмних положень щодо виконання «мовних» зобов’язань. Зокрема, фракція партії «Свобода» запровадила практику скандування «Українська!» під час виступів народних депутатів з трибуни парламенту російською мовою.

Разом з тим, на сьогодні треба визнати, що на реєстрації законопроектів з виконання мовних обіцянок дії опозиції завершились.

Партії опозиції жодного разу не проводили масштабних парламентських дій – блокування трибуни, перешкоджання роботі парламенту – спрямованих на примушування Верховної ради України до скасування Закону України "Про засади державної мовної політики" та прийняття розробленого опозицією системного мовного закону.

САМОВИСУВАНЦІ ПО МАЖОРИТАРНИХ ОКРУГАХ

Обіцянки по врегулюванню «мовного питання» взяла на себе і низка мажоритарників. Так, однією з виборчих обіцянок кандидата у народні депутати по 88 виборчому округу (Івано-Франківська область) Олександра Донія було «скасування Закону України "Про засади державної мовної політики".

Після обрання він подав до ВРУ законопроект №2302 від 14.02.2013 «Про використання мов в Україні». У цьому законопроекті пропонується скасувати закон Колесніченка-Ківалова, а також запровадити нові засади використання мов в Україні. Зокрема, О.Доній пропонує надавати статус регіональній мові чи мові меншини лише, тоді. коли меншина у адмініставтино-територіальній одиниці складає більше 50%. Автор також пропонує такі новели щодо використання державної мови та мов меншин: у друкованих ЗМІ, що обслуговують потреби національних меншин, можуть використовуватися також мови національних меншин. Якщо наклад такого друкованого засобу масової інформації переважає 50 тисяч примірників, не менше половини його накладу повинно друкуватися державною мовою. У електронних засобах масової інформації, що обслуговують потреби національних меншин, загальний час трансляцій українською мовою має бути не меншим 75% з 12 год. до 24 год. та не менше 90% від 24 год. до 12 год.

А також дві постанови:

Проект Постанови №2296а від 13.06.2013 про 150-річчя Валуєвського циркуляру як ганебного акту, спрямованого на знищення української мови. (Бригинець О.М., Доній О.С.)

Проект Постанови №2767 від 09.04.2013 про проведення парламентських слухань на тему: "Законодавче гарантування та практичне забезпечення статусу української мови як державної" (Доній О.С., Стець Ю.Я., Бенюк Б.М., Ар'єв В.І.,Матіос М.В., Розенко П.В., Бригинець О.М., Княжицький М.Л., Бондаренко В.Д.) 

16 .05.2013 року Проект постанови не підтримано.

Ще один самовисуванець-мажоритарник по 82 виборчому округу з Волинської області Ігор Палиця, який декларував у своїй виборчій програмі «захист української мови, як єдиної державної мови», розробив і подав до Верховної Ради України законопроект №1102 від 17.12.2012 «Про обов’язкове володіння і використання державної мови». Серед іншого, даним законопроектом встановлюється вимога проведення іспиту на знання мови посадовими особами органів публічної влади.

Але знову ж таки ініціативи законодавців-самовисуванців щодо внесення змін до чинного «мовного» законодавства не мали жодних проявів вольового провадження виборчих обіцянок.

Перелік всіх законодавчих ініціатив у ВРУ станом на 1 вересня 2013 року

Законопроекти:

ПР - Партія регіонів

ВОБ - ВО "Батьківщина"

ВОС - ВО "Свобода"

та проекти Постанов:

1) Проект Постанови №2296а від 13.06.2013 про 150-річчя Валуєвського циркуляру як ганебного акту, спрямованого на знищення української мови.

2) Проект Постанови №2767 від 09.04.2013 про проведення парламентських слухань на тему: "Законодавче гарантування та практичне забезпечення статусу української мови як державної" (10 липня 2013 року).