Кожна виборча кампанія сповнена гаслами щодо реформування Основного закону — за тими чи іншими принципами. Після півроку каденції чинного скликання парламенту Фундація “Відкрите суспільство” підводить проміжні підсумки роботи фракцій щодо власних конституційних обіцянок.
Відмітимо, що найчисельніша сила ВРУ — провладна Партія регіонів — у своїй виборчій програмі не порушувала питань, що стосуються внесення змін до Конституції. Нагадаємо, що ключову зміну вона отримала восени 2010 року, коли рішенням Конституційного суду була скасована політична реформа та відновлена чинність редакції 1996 року.
Об’єднана опозиція “Батьківщина” висунула 10 тез, які можна вважати обіцянками конституційного рівня. Серед найгучніших — імпічмент Віктору Януковичу, ліквідація Конституційного суду та скасування недоторканності та пільг високопосадовців. Тим не менш, частково виконати вдалося лише одну з них — особисте голосування у парламенті, у той час як журналістам все ж вдалося зафіксувати “кнопкодавство” у лавах опозиціонерів. Антикорупційна люстрація та кримінальна відповідальність за неособисте голосування наразі залишаються на політичних агітках.
УДАР зробив 11 обіцянок фундаментального рівня, зокрема, запровадження народної законодавчої ініціативи, право народного вето (референдум може скасовувати рішення влади), знову ж таки антикорупційна люстрація, а також відновлення реального самоврядування у Києві. Але ці проекти, як і ряд інших (право голосу на місцевих виборах з 16 років, вибори мера у два тури, запровадження суду присяжних) — або залишилися без уваги парламентарів, або досі чекають розгляду у сесійній залі.
ВО Свобода напродукувала 9 тез, що так чи інакше стосуються засадничих сфер управління державою. Окрім традиційної для націоналістів обіцянки люстрації, Свобода обіцяла ухвалити Закон про імпічмент (комітет рекомендував відхили проект фракції), унеможливити спроби конституційного перевороту, встановити пропорційну виборчу систему з відкритими списками, а також запровадити голосування у ВР відбитком пальця (проект відкликано). У свою чергу обіцянка скасувати недоторканність стосовно кримінальних та економічних злочинів не знайшла вираження у законопроекті.
Комуністи запропонували п’ять тез фундаментального рівня, зокрема традиційна обіцянка про скасування недоторканності, виборність суддів, законодавче закріплення проведення референдумів стосовно важливих суспільних питань, а також “унеможливлення сімейственності та клановості влади”. Жодна передвиборча ініціатива КПУ такого рівня не отримала уваги депутатів у вигляді законодавчої ініціативи.
Як відзначив аналітик Фундації Стас Соколов, “тема Конституції на певний час залишилася у шухляді політиків — наразі ані голосів для зміни Основного закону, ані потенціалу їх зібрати не має жодна фракція. Більше того, наразі тема персоналій при владі хвилює депутатів значно більше, аніж засадничі механізми управління державою. Реальне функціонування Конституції залишається лише темою для дискусій”.
