Реальність партійна vs. реальність громадська: ВО "Батьківщина" (1-2 сесія ВРУ VII скликання)

Разом з тим, сфокусувавшись на подібних серйозних перетвореннях, члени Батьківщини не шукають компромісу із партією влади. Крім того, чітку альтернативу конституційних перетворень БЮТ так і не запропонував — як правило, лише демонтаж тих механізмів, що, на їх думку, загрожують українській демократії.

Заручники амбіцій: Батьківщина

ВО Батьківщина, що у передвиборчій кампанії стала дещо химерним поєднанням “старої гвардії” Юлії Тимошенко та нових людей із Фронту змін, що їх за собою привів голова блоку, Арсеній Яценюк, залишається заручником своїх опозиційних амбіцій.

Нагадаємо, що передвиборчі тези політичної сили втратили технократичний та футуристичний вогонь “Українського прориву” версії-2007, переповнившись соціальним популізмом та гаслами про жорстку боротьбу з “режимом Януковича”. Тим не менш, претензії щодо опозиційності грають проти конструктивних зусиль Батьківщини.

Імідж та електорат партії змушує політичну силу виступати активним опонентом Партії регіонів, особливо у медійному просторі, де з вуст представників всеукраїнського об’єднання лунають гострі звинувачення проти партії влади, якій дорікають у авторитаризмові, придушенні демократії та економічній катастрофі. Тим не менш, варто зауважити, що політика — тим паче у парламенті — є мистецтвом домовленостей та компромісів, про що опозиціонери часто забувають.

Більше того, жорстка позиція “проти” блокує конструктивні ініціативи зсередини політичної сили. При огляді ініціатив Батьківщини може скластися враження, що партія зумисне пропонує такі нові норми та правила, які скоріш за все не здобудуть підтримку парламентської більшості. Таким чином, це дасть їй черговий шанс заявити про домінацію регіоналів у парламенті та неможливість реалізувати власну передвиборчу програму.

До того ж значна частина обіцянок Батьківщини носить негативістський та почасти радикальний характер — серйозне зменшення податків, ліквідація податкової, недопущення відкриття ринку землі та інші скасування та заборони. Відсутність градуалізму (поміркованості) значної частини тез програми багато в чому їх унеможливлює. З одного боку, це відриває парламентарів від політичної дійсності. З іншого — відсутність виваженого стратегічного плану дій породжує ініціативи, що не вирізняються актуальністю чи відповідністю потреб виборців політичної сили.

Брак доступу до ресурсів та повноважень виконавчої влади змушує опозицію пристосовуватися до соціальних ініціатив провладної сили та Кабінету міністрів. Так, соціальна програма Батьківщина мало в чому відмінна від ПР: зростання зарплат та пенсій, створення нових робочих місць, зокрема для молоді, чисте довкілля тощо. Теза про появу “сучасної української політичної нації із неповторною національною ідентичністю, власною історією та спільним європейським майбутнім” залишається хіба що темою для дискусій на політичних ток-шоу.

Очевидно, що державницькі позиції політичної сили, зокрема персональне голосування, механізм відкликання депутатів, скасування їх недоторканності, ліквідація Конституційного Суду тощо — не знаходять підтримки більшості. Разом з тим, сфокусувавшись на подібних серйозних перетвореннях, члени Батьківщини не шукають компромісу із партією влади. Більше того, чітку альтернативу конституційних перетворень БЮТ не запропонував — переважно ліквідацію тих механізмів, що, на їх думку, загрожують українській демократії.

Тим не менш, варто відзначити, що у Батьківщини та ПР є шанс налагодити конструктивну співпрацю. Європоворот Віктора Януковича — а отже, і усієї владної вертикалі України — говорить про те, що нарешті у влади і опозиції є як мінімум один спільний вектор. Більше того, джерела ЗМІ (зокрема Дзеркала тижня та ряду російських медіа) говорять про те, що Янукович готовий відпустити Юлію Тимошенко на лікування закордон. Чи зможуть опозиційні політики використати цей шанс для реалізації власних обіцянок попри амбіції щодо президентської кампанії-2015 — покаже час. Тим не менш, досвід аналізу Фундації показує, що опозиціонери залишаються заручниками свого “бійцівського” статусу — опонувати владі, незважаючи на логіку та раціональність державницьких інтересів.

Фундація «Відкрите суспільство» підготувала добірку найбільш прикметних ініціатив та діянь депутатів від Батьківщини, які яскраво ілюструють відповідність агітаційних тез реальній політичній практиці опозиції.

- Опозиція не змогла добитися підтримки парламенту щодо змін до Основного закону, які прибирали б недоторканність депутатів.

- Разом із колегами з УДАРу та Свободи опозиціонери ініціювали повторні вибори нардепів у мажоритарних округах (№94, 132, 194, 197 та 223) на жовтень. Тим не менш, влада наполягла на грудні.

- Крім того, парламентська більшість не підтримала опозиційний законопроект (авторства Арсенія Яценюка) щодо привілеїв для Президента, народних депутатів та членів уряду.

- Депутати від Батьківщини запропонували ВР увести кримінальну відповідальність за “політичне сутенерство” та “залучення до політичної проституції” - за підкуп парламентарів, що спровокував зміну їх фракційної (партійної) належності, опозиціонери пропонували позбавляти волі на термін у 10 років із конфіскацією майна.

- Очевидно, що парламент не підтримав ідею Батьківщини про денонсацію угоди з Росією стосовно перебування Чорноморського флоту РФ на території України.

- Одіозний депутат від Батьківщини, Геннадій Москаль, запропонував парламентарям увести хімічну кастрацію для звинувачуваних у груповому зґвалтуванні чи педофілії.

- Попри власні обіцянки стосовно “очищення власних рядів” та антикорупційної люстрації Батьківщина не зуміла розібратися із внутрішньопартійною дисципліною. 4 липня спікер Володимир Рибак офіційно оголосив про вигнання Василя Кравчука з фракції Батьківщина. За версією партії - “за зраду інтересів народу та систематичні порушення рішень фракції”.

- Обіцянка ліквідувати Конституційний суд — який за твердженнями аналітиків перетворився на ручний механізм Банкової — знайшла своє вираження у законопроектові. Тим не менш, через тривале узгодження між опозиційними фракціями депутати пропустили термін його подачи до парламенту.

- На фоні неодноразових закидів владі про порушення прав Юлії Тимошенко під час слідчих дій, депутат від Батьківщини запропонував законопроект, за яким допити повинні проводитися із застосуванням відеозапису із обов’язковим утворенням архіву даних.

- Крім того, представник Батьківщини також запропонував запровадити обов’язкове проходження громадянами (як українцями, так і іноземцями) перевірки на ВІЛ при вступі до ВНЗ та винайманні на роботу.

- Громадський активість та опозиційний нардеп Олександр Бригинець виступив з нестандартною ініціативою. Він запропонував вказувати імена працівників спецпідрозділу Беркут у них на шоломах, щоб під час масових акцій громадяни були свідомі того, з ким мають справу.

- Попри євроінтеграційні постулати Батьківщини, депутати від політичної сили (разом з УДАРівцями та комуністами) не підтримали один із єврозаконів — стосовно виконання судових рішень. Фракції оголосили про намір не підтримувати проект у поточному вигляді.

- Батьківщина підтримала пропозицію комуністів — стосовно зниження пенсійного віку для жінок — проте закону для схвалення парламентом не вистачило шести голосів.

- Неоднозначні позицій партія виявила стосовно відеореєстраторів (прилади для фіксації ситуації на дорозі у авто). Один проект від Батьківщини (Геннадій Москаль та Віталій Ярема) пропонував увести кримінальну відповідальність за нелегальне візуальне стеження за особою (під що теоретично потрапляли відеореєстратори). Інший законопроект Москаля пропонував зробити використання відеореєстраторів обов’язковим.

- Потурбувалися нардепи від Батьківщини і про статеве та психічне здоров’я українців. Проект Василя Пазиняка пропонував заборонити рекламу презервативів (та іншої продукції сексуального характеру) за межами спеціалізованих закладів та аптек.

- Нардеп від Батьківщини подав до ВР проект щодо заборони реклами у кінотеатрах.

- Крім того, опозиціонери запропонували скасувати “податок на заробітчан” - збір із грошових переказів з-за кордону при умові, що громадянин отримує кошти від ближніх родичів.

- Також представники Батьківщини вирішили опікуватися екологію — депутати зробили чергову спробу ввести мотивацію для переробки побутових відходів — з 2014 запропонували ввести новий збір для виробників та імортерів пакування, гроші від якого хотіли спрямувати на переробку сміття.

- Продовжуючи тему ув’язненої Тимошенко, депутати від Батьківщини вирішили надати українським в’язням європейських прав — гарантувати ув’язненим право доступу до глобальної мережі інтернет.

- Також депутати від Батьківщини запланували змушення страхувальників до швидшої виплати за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ОСАГО).

- Крім того, за підтримки регіоналів, депутати від Батьківщини визначилися із підвищенням акцизів на алкоголь та тютюн з 2014 року.

- Нардепи від Батьківщини також вирішили зробити українців подібними до французів — зареєстрували законопроект про скорочення робочого тижня з 40 годин до 38 за тиждень.

- Також Арсеній Яценюк та Павло Петренко (обидва — Батьківщина) запропонували парламенту скоротити операції з мінімізації податкових пільг компаній.

* * *

Досліджуваний період охоплює діяльність фракції ВО "Батьківщина" Верховної Ради України VI скликання від початку її роботи, з грудня 2012 року, до 31 липня 2013 року.

Всі обіцянки було проаналізовано на предмет їх чесності − певний нормативний критерій, який поєднує у собі моральні засади з ідеєю відповідальності влади перед громадянами. Ідеячесності передвиборчої програми має три умовні критерії:

РЕАЛІЗМ:уникнення обіцянок, які партія свідомо не може виконати. У дослідженні очевидно утопічні або занадто абстрактні обіцянки було позначено як нереальні;

ЩИРІСТЬ: ухилення від обіцянок, які не планується виконувати. Цьому критерію не відповідають, зокрема, ті обіцяння політичних партій, які не отримали формального вираження принаймні у вигляді законопроекту;

ПОСЛІДОВНІСТЬ: уникнення обіцянок, які суперечать одна одній. Винятком для цього критерію є непередбачувані обставини, з-поміж іншого економічна криза, що дозволяє владі не дотриматися власного слова.

У фокусі дослідження перебувають законодавчі акти, ініційовані народними депутатами, які належать до певної фракції Верховної Ради України. Для зручності та наочності аналізу всі обіцянки згруповані (і, відповідно, нормативно-правові акти та їх проекти) у чотири умовні категорії. Назва кожної з них відповідає головному об’єкту регулювання (чи основного впливу) обіцянки:

гроші (питання бюджету, фінансів, промисловості, підприємництва – все, що стосується господарської та економічної діяльності в Україні);

людина (широка категорія, що поєднує соціальні, гуманітарні, культурні, екологічні питання, – все, що торкається якості життя громадян України);

держава (охоплює питання державного будівництва, системи права, судової реформи, боротьби з корупцією, а також включає сферу державного будівництва та установчих повноважень Верховної Ради України);

світ(ініціативи щодо зовнішньої політики України, питання геополітичної орієнтації та характеру відносин з іншими країнами).

Статус обіцянки визначається скорочено:

В - виконана обіцянка(якщо певна обіцянка була реалізована, вона отримує статус «виконано»)

ЧВ - частково виконана (якщо обіцяні результати були досягнуті, однак повного втілення не відбулось, – «частково виконано»)

НВ - невиконана обіцянка (упротилежному випадку обіцяння набуло статусу «не виконано». Ця категорія має додаткове розшарування наприкінці року: «відхилено» (відповідний обіцянці законопроект був поставлений на голосування, але не здобув підтримки народних депутатів і був відхилений) та «забуто» (обіцянка, яку партія не реалізувала у жодному законопроекті).

Матеріал підготовлено на основі результатів моніторингу законопроектів парламентських політичних сил, що здійснюють експерти Фундації "Відкрите суспільство" www.osf.org.ua за кошти Національного Фонду Підтримки Демократії, США (NED).