Як Дніпропетровські народні депутати виконували свої обіцянки

Дніпропетровські лоббі: перший рік в команді ПР – без результатів

За досліджуваний період з 12 грудня 2012 року до 31 січня 2014 року жодному з депутатів від Дніпропетровська не вдалося втілити жодної з програмних обіцянок.

Спільною рисою дніпропетровських мажоритарників, як і інших мажоритарників від Партії регіонів є сповідування ідейної платформи Партії регіонів. Всі вони обіцяли виконувати Програму Президента «Україна для людей!», підтримувати зовнішньополітичний нейтралітет країни і євроінтеграцію. А у внутрішній політиці обіцяли підтримувати мови національних меншин, вочевидь, маючи на увазі російську, та у майже одностайно приділили увагу екології.

До Парламенту України нинішнього, сьомого скликання від міста Дніпропетровськ було обрано 5 народних депутатів-мажоритарників. На виборах 2012 року лише в одному виборчому окрузі була інтрига щодо можливої перемоги кандидата не від Партії регіонів. Проте, як з’ясувалося потім, Яків Безбах хоч і йшов як самовисуванець, залишався членом ПР. Ситуація на його виборчому окрузі була особливою й тим, що кандидати від опозиційних політичних сил познімали свої кандидатури, очищаючи таким чином поле для суперечки між Безбахом і ставлеником місцевої влади - членом ПР Анатолієм Крупським. Фактично країна побачила на цьому виборчому окрузі №24 змагання ставлеників В.Пінчука та Р.Ахметова. Інші чотири округи представляють народні депутати від ПР.

Головною особливістю передвиборчих програм усіх п’яти депутатів від Дніпропетровська є те, що з одного боку всі вони, здебільшого, неконкретні, а з іншого боку, - їх об’єднує дивовижна мішанина з політичних та законодавчих питань та обіцянок у вирішенні побутових питань на окрузі. Замість конкретних пунктів з критеріями перевірки ефективності виконання кандидати за радянським стандартом пишуть обтічні фрази з дієсловами «покращити, вдосконалити, сприяти». Особливо у цьому сенсі виділився Я.Безбах, програма якого максимально «лаконічна» якраз за рахунок відсутності будь-якої конкретики, про яку можна якимось чином звітуватися перед виборцями.

Дніпропетровські новачки у вищій лізі української політики нічим себе за рік не проявили – ні у рутинній законодавчій роботі, ні у публічній сфері, ні на національному, ані на місцевому рівні. Відзначимо лише О.Момота, який ефективніше за своїх колег побудував політичну комунікацію з виборцем свого округу та через свій персональний сайт http://momot.org.ua підтримував звэязок і сприяв реалізації своїх програмних зобов'язань. Але спектр нашого аналізу - робота у ВРУ, тому робота в окрузі нами не розглядалася.

Станом на 31 січня парламентом не прийнято жодного із законопроектів від згаданих депутатів. Ба навіть жоден з цих законопроектів не пройшов хоча б першого читання.

Депутати Дніпропетровська не проявляли значної активності у законотворчій роботі. Нагадаємо, що рік роботи кожного з депутатів коштує виборцям в середньому 402 тис. грн (врахована лише заробітна плата депутата і його помічників). Що вже говорити про активність на виконання передвиборчих обіцянок. Депутатська діяльність після обрання дуже мало перетинається з обіцяним кандидатами у передвиборчих програмах. Фактично, програми у розглянутих випадках є набором обіцянок, які мали б не стільки вирішити конкретні питання, як показати кандидатів для виборців у привабливому світлі. Показати як турботливих для виборців діячів та опікунів. І при такому підході жодна законодавча ініціатива протягом року депутатами з Дніпропетровська реалізована не була. Це свідчить не лише про низьку мотивацію та якість їхньої депутатської роботи, але й про відсутність достатнього зворотнього зв’язку з виборцями.

 НА СЛУЖБІ у ПАРТІЇ

Рішенням XIV з'їзду 30.07.2012 р. Партія регіонів затвердила свою передвиборну програму «Від стабільності – до добробуту», якою запропонувала «виважену й реалістичну програму формування суспільства вільних та заможних громадян» і взяла на себе понад 50 конкретних соціально-економічних зобов'язань

Партія влади за результатами останніх парламентських виборів привела у Верховну Раду 72 народних депутати (за списком) та 113 депутатів-мажоритарників, обраних від ПР в одномандатних округах в різних регіонах і містах. У місті Дніпропетровськ, у всіх 5-ти одномандатних округах (№№-24-28) виборці обрали кандидатів від партії влади.

МОВНЕ питання

Популярною обіцянкою парламентських виборів -2012 було мовне питання. У партійній передвиборній програмі, затвердженій з’їздом, Партія регіонів заявила, що виступає за:

1) «законодавче забезпечення права громадян на рідну мову»;

2) «надання російській мові статусу другої державної»;

3) а за програмами мажоритарників-висуванців, партією рекомендувалось вписувати виборчу обіцянку «використання рідної мови на територіях компактного проживання національних меншин».

Деякі мажоритарники Дніпропетровська так висловлювали свою позицію з цього питання:

І.Циркін: «Національним меншинам будуть створені всі умови для вільного використання рідної мови на територіях їх компактного проживання»

І.Ступак: «Створення умов для використання рідної мови на території компактного проживання національних меншин».

Є.Морозенко: «Використання рідної мови на територіях компактного проживання національних меншин».

Обіцянка більшості мажоритарників від Партії регіонів – «використання рідної мови на територіях компактного проживання національних меншин» – наразі, не втілена у жодному з запропонованих законопроектів від депутатів-мажоритарників цієї партії не тільки по Дніпропетровську.

Більше того, фракція Партії регіонів 6 грудня 2012 року проголосувала за Закон України «Про державний бюджет на 2013 рік, згідно з яким на заходи з реалізації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, фінансову підтримка пропаганди української освіти за кордоном виділено лише 13,1 млн.грн., що навіть на 1,6 млн.менше, аніж у 2012 році. При тому, що з прийняттям ініційованого Партією регіонів у минулому скликанні парламенту Закону України "Про засади державної мовної політики", необхідне фінансування, за експертною оцінкою, 15-17 млрд.грн.

ПОЗАБЛОКОВІСТЬ

Намір України стати членом Євроатлантичних структур залишається приводом для політичних і бізнесових маніпуляцій. Партія регіонів, як і майже всі її депутати-мажоритарники одностайно повідомили у своїх передвиборних програмах 2012 року про прихильність до позаблокового статусу.

Президент України Віктор Янукович ще в 2010 році підписав закон про засади внутрішньої та зовнішньої політики. Цей документ передбачає позаблоковий статус держави. Натомість, в Конституції України зразка 1996 року не існує статті, що вказує на позаблоковість та неядерність держави. Хоча, прихильникам приєднання України до НАТО часто звучать закиди про руйнування позаблокового статусу.

Зазначимо, що таке поняття як «позаблоковий статус», на відміну від нейтрального, в міжнародній практиці взагалі не використовують. Позаблоковість пов’язана з блоками, а цей термін відображає риторику часів «холодної війни».

Поза як, правда в тому, що Україна сьогодні – позаблокова, тому що немає блоків.

О.Момот: «У рамках єдиної команди Партії регіонів буду домагатися збереження позаблокового статусу України як гарантії національної безпеки та розвивати стратегічний вектор зовнішньої політики – європейську інтеграцію України. Українці матимуть європейський рівень життя та забезпечення».

Є.Морозенко: «Моя діяльність у рамках команди Партії регіонів у Верховній Раді буде базуватися на засадах поваги до прав людини, сприяння використанню рідної мови на територіях компактного проживання національних меншин, реалізації євроінтеграційного вектора в зовнішній політиці України, збереження позаблокового статусу»

І.Ступак: «Продовження євроінтеграційної політики України за умови одночасного збереження її позаблокового статусу як гарантії стабільності й безпеки в країні та регіоні».

І.Циркін: «Збереження позаблокового статусу України. Посилення євроінтеграційних процесів».

КУРС – на ЄВРОІНТЕГРАЦІЮ

Підтримали євроінтеграційний курс Президента тільки чотири мажоритарника Дніпропетровська. (окрім Я.Безбаха).

Голосування ж у фракції Партії регіонів ще у лютому 2013 року з цього приводу були майже одностайними. За Проект Заяви «Про реалізацію євроінтеграційних прагнень України та укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом» за №1243 проголосувало 149 депутатів з 208 наявних у Партії регіонів, 1 – проти, не голосувало – 2 депутата, відсутні – 52. Лише один Є.Морозенко, всупререч своїм обіцянкам того дня проголосував «проти».

НУЛЬОВІ ЛОБІСТИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Поміж п’яти дніпропетровських народних депутатів не знайшлося жодного лобіста свого округу. Проте, обіцянки рясніли тезами:

Я.Безбах: «В округ я залучу державні та приватні програми підтримки та розвитку освіти, медицини і соціальної допомоги. Багато чого буде зроблено за рахунок партнерства з великим бізнесом у вигляді благодійної допомоги для жителів округу»

Я.Безбах: «За рахунок державного бюджету необхідно сформувати в окрузі замовлення на будівництво соціального та доступного житла для малозабезпечених сімей, людей з обмеженими фізичними можливостями, для молоді, працівників бюджетної сфери».

О.Момот: «Ми живемо в прекрасному місті, на березі унікальної річки. Тому розробка та впровадження програм, що стимулюють підприємства до впровадження сучасних технологій, захистять природу нашого регіону від забруднення, врятують окрасу міста – річку Дніпро і дозволять нашим дітям дихати чистим повітрям».

Наші діти повинні дихати чистим повітрям і купатися у чистій річці!

О.Момот: «Дніпропетровську – сучасний та екологічно чистий транспорт! Розвиток міського транспорту, в першу чергу екологічно чистого електротранспорту, – одне з ключових завдань у розвитку нашого мегаполісу. Місту потрібні нові тролейбуси і трамваї, сучасні та зручні для людей, у яких буде забезпечена доступна ціна на проїзд».

Є.Морозенко: «Очищення басейну Дніпра»

І.Ступак: «Виділення коштів з державного бюджету на реалізацію протизсувних заходів з ліквідації загрози підтоплення та інженерного захисту територій Червоноповстанської та Рибальської балок».

І.Ступак: «Кожному будинку – працюючий ліфт», «Розвиток інфраструктури та вирішення транспортних проблем віддалених мікрорайонів міста (смт Авіаторське, Мирне, ж/м Кротова, Корея).

І.Ступак: «До кінця 2012 р. відкриття 8-ми соціальних аптек на території виборчого округу, в яких встановлена справедлива ціна на якісні медикаменти».

І.Ступак: «Сприяння будівництву храмів Пантелеймона Цілителя на ж/м Тополя,
Сергія Радонезького у парку ім. 40-річчя Перемоги».

І.Циркін: «Слід забезпечити створення та ефективне функціонування системи екологічної безпеки округу. Особливу увагу – контролю над викидами в атмосферу та річку Дніпро».

* * *

Як виконував передвиборчі обіцянки народний депутат ЯКІВ БЕЗБАХ

Я. Безбах не мав конкретних ініціатив для реалізації своїх передвиборчих обіцянок – за рік своєї роботи в парламенті він подав лише !! 1 законопроект, що стосувався особливостей приватизації та 40 депутатських запитів, які теж важко поєднати з тезами його передвиборчої програми.

Помічник Голови правління компанії «Інтерпайп» з соціальних питань, працівник мартенівського цеху і профспілковий лідер Яків Безбах побудував свої програмні обіцянки на пропагандистських тезах, що викликає підозру у нещирості. Зокрема, Безбах стверджує, що зацікавлений в тому, «Щоб цікавої роботи вистачало на всіх. Щоб праця справедливо винагороджувалася. Щоб люди хотіли народжувати і ростити дітей. Як забезпечити народу можливість такого життя, - тільки про це і повинен думати український парламент». Одним з наближено предметних пунктів є обіцянка зробити округ привабливим для державних та іноземних інвестицій.

Популістична обіцянка «забезпечити стабільність валюти» виходить за рамки повноважень народного депутата, адже стабільність валюти забезпечує Національний банк України. А розмови про цінову стабільність при підвищенні заробітної плати населення та збереженні зайнятості є малореалістичними. Важливими є заклики до реформування міжбюджетних відносин та боротьби з корупцією, але ці заклики так і залишаються закликами без наступної конкретизації.

* * *

Як виконував передвиборчі обіцянки народний депутат ОЛЕКСАНДР МОМОТ

Колишній Начальник Придніпровської залізниці Олександр Момот у своїх програмних положеннях був ще лаконічнішим за Я.Безбаха. Програма зводиться до десятка пунктів, за стилем подібних на гасло «Вулиці і двори, в яких ми живемо, мають бути безпечними для нас і наших дітей!» або «Ми повинні допомагати розвиватися і направляти наших дітей!». Один з пунктів закликає до розробки і впровадження сучасних технологій задля збереження природи регіону, річки Дніпро. На кращу екологію Дніпропетровська мав би попрацювати пункт про закупівлю електротранспорту для міста. Місцевий громадський транспорт – компетенція місцевого самоврядування.

О.Момот був співавтором 8-ми законопроектів, жоден з яких безпосередньо не стосується програми кандидата. Сім законопроектів розробив у співавторстві. І лиш один законопроект подав сам. Цей законопроект 2493а стосується нульового митного тарифу на транспортні засоби.

Відтак протягом зазначеного періоду конкретні ініціативи на здійснення програми кандидата у депутати О.Момота відсутні. Відзначимо лише роботу О.Момота, який ефективніше за своїх колег побудував політичну комунікацію з виборцем свого округу через свій персональний сайт http://momot.org.ua. Проте, стаття "Народні депутати із Дніпропетровщини у "глибокому підпіллі" говорить про те, що виборці його «Не чули й не бачили». Але спектр нашого аналізу - робота у ВРУ, тому робота в окрузі нами не розглядалася.

* * *

Як виконував передвиборчі обіцянки народний депутат ЄВГЕН МОРОЗЕНКО

Протягом року роботи в парламенті Є.Морозенко ініціював 8 законопроектів, в тому числі 4 законопроекти – його власного авторства. Проте, жоден із них не було прийнято бодай у першому читанні.

Євген Морозенко до набуття статусу народного депутата України був генеральним директором Дніпропетровського агрегатного заводу. Свою передвиборчу програму намагався зробити конкретною, адже вона нараховує аж 37 обіцянок. Програма настільки деталізована, що містить пункти про поліпшення роботи каналізаційної системи та впровадження нових технологій переробки сміття, що більше відповідає повноваженням депутата місцевого рівня. Унікальним при написанні програми була теза, що визначає засади його парламентського представництва, що буде базуватись на: «засадах поваги до прав людини, сприяння використанню рідної мови на територіях компактного проживання національних меншин, реалізації євроінтеграційного вектора в зовнішній політиці України, збереження позаблокового статусу».

Протягом року депутат ініціював 2 законопроекти, що стосувалися його обіцянок.

Перша законодавча ініціатива – на виконання обіцянки щодо «Розширення адресної допомоги малозабезпеченим людям, пенсіонерам та інвалідам» було подано законопроект 2332а про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення виконання державних зобов'язань перед інвалідами України.

Натомість, обов’язок розвивати дитячу інфраструктуру планує покласти на плечі виборців, ініціювавши 2516а про внесення змін до розділу ХІІ Податкового кодексу України щодо запровадження місцевого збору на розвиток об'єктів дитячої інфраструктури.

Для розвитку комунальної сфери подав законопроект 2948 Про внесення змін до деяких законів України щодо створення і використання корпоративних амортизаційних коштів житлових будинків.

* * *

Як виконував передвиборчі обіцянки народний депутат ІВАН СТУПАК

Кадровий офіцер, а згодом чиновник обласного рівня Іван Ступак переміг у своєму виборчому окрузі завдяки вінегрету популістичних обіцянок, обов’язкових партійних гасел та пропозицій щодо питань, які належать до компетенції місцевого самоврядування. Його програма містила абстрактні, ні до чого конкретного не зобов’язуючі пункти, як «відстоювання інтересів виборців у процесі формування та реалізації державної політики» або «створення рівних умов життя як у центрі міста, так і на його околицях». Рівень компетенції народного депутата України вважає достатнім для вирішення проблеми «своєчасногого спилу аварійних дерев на прибудинкових територіях».

031 січня 2014 року жодна з обіцянок народного депутата Ступака не була виконана. За перший рік роботи в парламенті І.Ступак вніс 7 законодавчих ініціатив, усі – індивідуального авторства. З них 4 – стосувалися пам’ятних дат радянської армії на території Дніпропетровської області.

Значну увагу своєї законотворчої роботи протягом першого парламентського року Іван Ступак зосередив на проблемі протизсувних заходів з ліквідації загрози підтоплення та інженерного захисту територій Червоноповстанської та Рибальської балок. Щодо цього питання він підготував два депутатських запити і один законопроект. Але, ця ініціатива далі Комітетів Верховної ради не пішла.

Що гірше, за низкою конкретних обіцянок депутат не проявив для їхнього виконання жодної ініціативи.

* * *

Як виконував передвиборчі обіцянки народний депутат Ігор Циркін

За фахом лікар, від 2006 року депутат міської ради Ігор Циркін в 2012 році вперше був обраний до Верховної ради України. Рік тому він просував такі для виборця привабливі пропозиції як: на законодавчому рівні «забезпечення цінової стабільності і доступності для кожної людини державного «антикризового» продовольчого та медичного кошика», а ще детальніше – обіцяв кожній дитині місце у дитячому садку.

Серед 5 своїх законопроектів 3 стосуються харчової промисловості, 2 з них – про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (щодо створення умов для виробництва віскі та рому в Україні та торгівлю алкогольними напоями за допомогою мережі Інтернет. Проявив депутат активність і у спробі виконати пункт щодо поліпшення екологічної ситуації. Запропонував проект Закону 2353 «Про обмеження виробництва, використання, ввезення і розповсюдження в Україні полімерних пакетів і упаковок тривалого розщеплення».

Усі законопроекти не пройшли першого читання, а відтак жодна з обіцянок народного депутата І.Ступака залишається не виконаною.