INSIDER опублікував позицію президента Фундації "Відкрите суспільство" Лесі Шевченко щодо проекту закону "Про очищення влади" в статті "Люстрація потрібна, аби відправити в минуле 90% політикуму" (частина 1).
"У пошуках української моделі люстрації" (частина 2).
Сьогодні Верховна Рада має розглянути у другому читанні законопроект 4359а "Про очищення влади". Голосування за нього в першому читанні показало прагнення депутатів максимально спростити параметри люстрації.
Перепон для очищення - щонайменше три.
Перша - це ультраконсерватизм української системи держуправління, що, за радянськими традиціями, побудована на густій мережі особистих зв’язків.
Друга - небажання (м’яко кажучи) більшості політиків своїми ж голосами позбавляти себе майбутнього в політиці, навіть ліберальні положення люстраційного законопроекту зачіпають значну частину нардепів.
Третя - інтереси великого бізнесу, якому як мінімум невигідно інвестувати у "нові обличчя" чи то нові проекти.
Голосування також показало, що не хочуть оновлювати склад влади та йти на "політичну пенсію" представники фракцій, які представляють ключові олігархічні групи в Україні ("За мир і стабільність", "Суверенна, європейська Україна" та позафракційні).
Проте і "владні" партії, підтримавши проект люстрації, розуміють її трохи по-своєму.
У передвиборній програмі ВО "Батьківщина" обіцяла:
- Створимо Національне антикорупційне бюро, яке зламає хребет корупції у владі, насамперед у правоохоронних органах. Хіба зможуть боротися з корупцією ті, хто нею керують? Проведемо антикорупційну люстрацію усіх чиновників, починаючи з суддів, прокурорів і слідчих. Кожен, хто порушив закон або живе не за декларацією, буде звільнений із посади, притягнутий до відповідальності та позбавлений права працювати на державній службі. Унаслідок люстрації відбудеться очищення суддівської системи та державної служби.
ВО "Свобода" обіцяла:
- Провести люстрацію - докорінне очищення - влади. Призначати на звільнені після люстрації вакансії молодих фахівців, випускників українських вишів, відібраних за критеріями патріотизму і професіоналізму.
Партія УДАР обіцяла:
- Провести антикорупційну люстрацію - після незалежної перевірки всіх чиновників, правоохоронців, суддів і прокурорів звільнити з посад усіх корупціонерів. Створити для виявлення і притягнення до відповідальності корупціонерів незалежне Антикорупційне агентство.
Як бачимо, наміри УДАРу та "Батькіщини" у 2012 році мали спільні риси, відображені в антикорупційній суті люстраційного процесу. В обіцянках ідеться насамперед про утворення незалежного органу, а критерій люстрації - корупційні діяння (доволі суб’єктивний).
Натомість "Свобода" не зазначила шляхів проведення люстрації, а вказала лише на спосіб заміщення вакантних місць патріотичною молоддю, як основну суть люстраційного процесу.
Президентські перегони дещо скоригували позиції політиків щодо люстрації.
Рішуче був налаштований Петро Порошенко. Серед конкретних законодавчих ініціатив на подолання корупції, які слід очікувати від теперішнього президента, - зменшення кількості та розміру податків для підприємців і "перекриття" офшорів.
Люстрацію він пропонував провести також за корупційною ознакою в судових, правоохоронних, податкових і митних органах. Окрім того, було обіцяно дієві заходи щодо "формування професійного корпусу державних службовців, їхнього соціального захисту та посилення відповідальності".
Його конкурент Юлія Тимошенко мала таке бачення люстрації: притягти до відповідальності суддів, прокурорів, працівників міліції, всіх посадовців, причетних до політичних переслідувань, порушень прав людини, неправосудних рішень, невиконання рішень Європейського суду з прав людини та до корупції.
Предметно на президентських перегонах відкоригував свою антикорупційну політику лідер "Свободи" Олег Тягнибок. Із найбільш радикальних тез:
- Відшкодовувати моральні або матеріальні збитки, яких зазнає особа через неправомірні рішення органів державної влади, місцевого самоврядування та дії посадовців, у повному розмірі коштом винуватців. Відшкодовувати збитки за неправомірне судове рішення коштом судді, що його ухвалив. Встановити обов'язкову перевірку держслужбовців та кандидатів на виборні посади з допомогою "детектора брехні" на причетність до корупційних дій, співпраці з іноземними спецслужбами та наявність подвійного громадянства.
Крім того, Тягнибок ратував за підвищення відповідальності за корупційні злочини, контроль видатків посадовців та ін. Його позиція щодо люстрації була також ширша: кандидат обіцяв усунення від влади колишніх радянських держслужбовців та тих, які працювали за режиму Януковича, якщо вони віддавали злочинні накази. Унікальною також була обіцянка оприлюднити списки агентів КҐБ СССР - ФСБ.
Загалом скориговані в травні політичні програми лідерів партій виглядали, хоч і більш предметно, проте нагадували радше "латання дірок" і "виправлення помилок", ніж створення цілісного бачення люстраційної та антикорупційної політики.
От і виходить, що дехто побоюється кадрового голоду при проведені масштабних чисток, представники фракцій іще не мають узгоджених позицій щодо концептуальних положень проекту, а голова Люстраційного комітету Єгор Соболєв застерігає від "забовкування очікуваного закону"...
Суспільство ж чекає на продуману люстрацію, яка зніме суспільне напруження, особливо за умов панування в суспільстві бажання розправи з членами злочинного режиму.
Аби виправдати очікування суспільства, потрібно запропонувати максимально конкретний проект і критерії люстрації.
Усунення "старорежимних" і некваліфікованих чиновників із посад сприяло би підвищенню довіри до державного апарату та полегшило би процес реформ.
Але - і це головне - люстрація не може бути інструментом боротьби з корупцією, адже тоді вона є радше популізмом та методом завоювання прихильності виборців під гаслами повернення справедливості. За таких обставин виглядає так, що набагато важливішим уже є не люстрація, а створення дієвих механізмів виявлення фактів корупції та невідворотності покарання за неї.
Люстрація передусім потрібна, аби відправити в минуле 90% українського політикуму, який скомпрометував себе, і відкрити шлюзи для входження у владу нових людей, ідей та альтернатив політики.
Саме тому серед першочергових рекомендацій для другого читання законопроекту 4359а "Про очищення влади" - суттєва переробка окремих положень, посилення контролю громадськості над люстраційним процесом, недопущення відтермінування набуття законом чинності.
Плюс - як бонус - необхідно прийняти люстрацію пакетом із новим законом про держслужбу, набуття чинності якого депутати переносять уже 5 років.
Продовження буде.
Матеріал підготовлено на основі результатів моніторингу законопроектів парламентських політичних сил, що здійснюють експерти Фундації "Відкрите суспільство" www.osf.org.ua за кошти Національного Фонду Підтримки Демократії, США (NED).
