Тож спробуємо визначити які обіцянки змогла виконати одна з найбільш націоналістичних партій України в чотирьох умовних категоріях:
ГРОШІ – бюджет, фінанси, промисловість, підприємництво;
ЛЮДИНА – соціальні, гуманітарні, культурні, екологічніпитання;
ДЕРЖАВА – питання державного будівництва, системи права тощо;
СВІТ – ініціативи щодо зовнішньої політики України.
ГРОШІ: 22 пункти обіцянок
Не виконано: 18 Частково виконано: 3 Виконано: 1
Результати виконання економічної частини передвиборчої програми ВО «Свобода» складно назвати вдалими. Зокрема, депутатам партії вдалося здійснити лише 1 з 22 обіцянок, а саме не допустити запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення. Втім, втілити цю обіцянку було досить легко, адже мораторій на продаж землі був встановлений ще Радою попереднього скликання.
Частково виконаними можна назвати такі три обіцянки: (1) розслідування законності приватизаційних процесів ініційованих Урядом Азарова, (2) пункт щодо обмеження законом лихварських відсотків за банківськими кредитами та (3) проведення повної інвентаризації землі та нерухомості.
За дорученням свободівця Міністра аграрної політики та продовольства України Ігоря Швайки Держсільгоспінспекція та Держземагентство розпочали спільну роботу з інвентаризації земель. Щодо обмеження законом «лихварських відсотків» за банківськими кредитами, то тут свободівці підтримали законопроект 4895 про переведення кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну та голосували за законопроект 4185а-2 про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню (очікує другого читання).
Тема розслідування приватизації та повернення у власність держави стратегічних підприємств та природних монополій була чи не ключовою у економічній частині передвиборчої програми ВО «Свободи» і зайняла 6 з 22 пунктів її передвиборчої програми. Втім, лише одну з шести обіцянок можна вважати хоча б частково виконаною.
Перебуваючи у опозиції, депутати-свободівці більше розкидались заявами, аніж займались розслідуванням приватизаційних процесів. Зокрема, у 2013 році вони виступили проти таких урядових ініціатив, як законопроект 2937, щодо приватизації газотранспортної системи України (законопроект знято з розгляду) і розпорядження Кабінету Міністрів про приватизацію військових містечок ("Про затвердження переліку земельних ділянок, які можуть бути відчужені разом з розташованими на них об'єктами нерухомого військового майна"). Олег Тягнибок наголошував на важливості розслідування приватизації ПАТ «Укртелеком», ПАТ «Луганськтепловоз», ПАТ «Київенерго», ДП «Запорізький титаномагнієвий комбінат» та десятків інших великих компаній.
Після подій Євромайдану, представники «Свободи» отримали такі важелі впливу, як посаду Генерального прокурора та трьох міністрів в уряді А. Яценюка. Але розслідування приватизаційних процесівне стали набагато продуктивнішими.Для прикладу, Генпрокуратура за свободівця О.Махніцького не спромоглась повернути близько 61% акцій ПАТ «Донбасенерго» (відповідна постанова Окружного суду). На думку економічних експертів ІК Dragon Capital Дениса Сакви та Дмитра Чуріна, судові оскарження були від початку спрямовані на легітимацію приватизації «Донбасенерго». Ціна компанії, виходячи з продажної вартості, виявилася у п’ять разів менше її річного доходу (1,06 млрд грн. за всі 100% акцій проти 5,50 млрд грн річного доходу). Тож, чи не єдиним здобутком у сфері розслідування приватизаційних процесів є прийняття Постанови 4189 (ініціатори І.Мірошниченко, О.Тягнибок, А. Мохник) про повернення урядової резиденції "Межигір'я" у державну власність.
Не виконаною залишилась обіцянка заборонити приватизацію стратегічних підприємств і повернути у державну власність раніше приватизовані. Хоча, в цьому напрямку відбулось подання законопроекту 4188 про введення мораторію на відчуження майна, яке перебуває у державній та комунальній власності, надалі свободівці проявили повну непослідовність. А саме, вони проголосували за законопроекту 4116а щодо реформування системи управління Єдиною газотранспортною системою України, що фактично і є її частковою приватизацією. Тепер 49% спільного підприємства, що контролює газотранспортну систему може належати резидентам країн ЄС, США або Європейського Енергетичного співтовариства.
До того ж, ВО «Свободі» не вдалося ліквідувати приватні монополії та олігополії. Законопроект 1250, що дозволив би це зробити готується на відхилення. Разом з тим, партійці не змогли повернути до комунальної власності підприємства-монополісти електро-, газо-, тепло- і водопостачання та водовідведення, повернути у державну власність та власність трудових колективів підприємства, власники яких не виконують соціальних, інвестиційних та інших зобов’язань та інше. Не дивно, що всі ці невиконані обіцянки «перекочували» у нову передвиборчу програму партії.
Податкова сфера також не відрізняється виконанням обіцянок. Для прикладу, свободівці не тільки не змогли зовсім відмінити податок на додану вартість, а і у законопроекті 4389а запропонували підвищити його ставку на 1 % з метою підтримання обороноздатності держави. Представникам «Свободи» також не вдалося запровадити прогресивні податки на розкіш. Єдина ініціатива у цьому напрямку - це законопроект 4348а, що пропонує стягувати військовий збір з тих, чиї статки за 2013 рік перевищують 500 тисяч гривень.
Втім, свободівці таки намагались здійснити деякі свої обіцянки. Серед них є і повернення капіталів з офшорних зон, і пільгове оподаткування інвестицій мігрантів. Відповідні законопроекти 1248, 3610, 3612 знаходяться на розгляді у комітетах. Серед законодавчих ініціатив, які б зменшили фіскальний тиск на мале та середнє підприємництво партійці запропонували лише законопроект 2414а щодо підтримки фізичних осіб - сільськогосподарських товаровиробників. А обіцяна прогресивна шкала оподаткування для бізнесу в реальності перевтілилась узаконопроекті 4388а в прогресивну шкалу «воєнного податку» для усього працюючого населення.
ЛЮДИНА: 17 пунктів обіцянок
Не виконано: 13 Частково виконано: 3 Виконано: 1
Втілення культурної та соціальної частини передвиборчої програми ВО «Свобода» також є досить невдалим. Виконаною можна вважати лише1 з 17 обіцянок щодо зобов’язання ЗМІ інформувати громадян про всіх своїх власників. Цікавим є те, що за відповідний законопроект 2731 фракція ВО «Свободи» віддала лише 18 з 36 голосів. Тож, свою єдину обіцянку вона виконала чи не випадково.
Частково виконаними є пункт про скасування закону Ківалова-Колесніченка «Про засади державної мовної політики», досить абстрактна пропозиція «збереження національної ідентичності та відновлення історичної справедливості замість розгулу українофобії та реваншу радянської імперії» та пункт про визнання вояків ОУН-УПА учасниками національно-визвольної боротьби за державну Незалежність України, оголошення 14 жовтня державним святом. В першому випадку свободівці просто проголосували за законопроект 1190 (ініціатор ВО «Батьківщина») про відміну мовного закону. А от для досягнення другого пункту було ініційовано безліч постанов про святкування річниць народження видатних українських письменників, націоналістів, подій пов’язаних з ОУН, УПА, армією УНР, вшанування Голодомору, жертв депортацій. Також, було запропоновано законопроект 2331а про відзначення 500 років з часу перемоги об'єднаних військ Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського та Королівства Польського над військом Московського царства у битві під Оршею. За третім пунктом, хоча визнання ОУН-УПА так і не відбулось, Указом Президента України було оголошено 14 жовтня днем Захисника вітчизни.
Депутатам від ВО «Свобода» невдалося реалізувати 14 з 17 обіцянок у культурній та соціальній сфері. Зрештою, лише 7 з цих обіцянок були підкріплені реальними ініціативами. Відтак, було висунуто законопроект 1233 про функціонування української мови та порядок застосування інших мов в Україні. Законопроект 4301а міг би започаткувати збір з прокату іноземних фільмів на користь національного продукту, а законопроект 2062, відповідно до обіцянок, заборонити спонсорування теле-, радіопередач, театрально-концертних, спортивних та інших заходів з використанням знаків для товарів та послуг, під якими випускаються пиво і алкогольні напої. До того ж, було запропоновано законопроекти 2868 та 4290а, що обіцяно відмінили б Пенсійну реформу.
Свободівцям не вдалося скасувати оподаткування на україномовне книговидання, аудіо- та відеопродукцію, програмне забезпечення. Але натомість, вони висунули законопроекти 2978, 2979 та 2980, що мали на меті звільнення від оподаткування митом друкованої україномовної продукції та перенаправлення мита від ввозу іноземної продукції на наповнення бібліотечних фондів українськими книжками.
Також, не було регламентовано вживання української мови у ЗМІ, не налагоджено вітчизняне виробництво україномовного програмного забезпечення, не було відкрито всі архіви ВЧК-ҐПУ-НКВД-МҐБ-КҐБ, та не ухвалено новий закон про громадянство. І, абсолютно очікувано, не було ліквідовано «соціальну прірву між багатими та бідними».
ДЕРЖАВА: 14 пунктів обіцянок
Не виконано: 9 Частково виконано: 3 Виконано: 2
У сфері внутрішньої політики держави та політичних прав, депутати від ВО «Свободи» досягли більших результатів. Зокрема,виконаною обіцянкою можна вважати протидію купівлі народних депутатів. Відтак, жоден депутат, обраний від Свободи, не долучився до парламентської більшості Партії Регіонів та КПУ. До того ж, депутати-націоналісти влаштували публічну акцію проти перших “тушок” - батька та сина Табалових. Ще однією виконаною обіцянкою є висловлення недовіри Уряду Азарова-Тігіпка-Табачніка, яке на жаль не отримало потрібної кількості голосів.
Частково виконаною є обіцянка про проведення люстрації, адже наразі спільний для Свободи, УДАРу та Батьківщини законопроект 4359а про очищення влади вже підписаний Президентом. Слово залишилось за втіленням законопроекту у життя.
Ще однією частково виконаною обіцянкою є запровадження голосування у парламенті за відбитком пальця. За словами О.Турчинова нова система «Рада-4», яка може бути встановлена вже на зимову сесію міститиме саме таку опцію. Втім, важко знайти прямий зв’язок між депутатами «Свободи» та запровадженням цієї нової системи.
Іншою обіцянкою, яка є виконана частково стала досить абстрактний пункт про зупинку наступу олігархічної диктатури та не допущення узурпації влади режимом кримінально-олігархічних кланів. І хоча «сім’ю» Януковича було усунуто від влади, то зупинку олігархії навряд чи можна спостерігати у сучасному політикумі.
Не виконаними, але принаймні зі спробами виконання стали обіцянки про обов’язкове володіння українською мовою держслужбовцями (3494), ухвалення закону про імпічмент Президента України (2220), встановлення пропорційної системи виборів до парламенту за відкритими виборчими списками (4906, 4906-2).
На жаль, деякі обіцянки так і не були виражені у законодавчих ініціативах. Зокрема, не було ліквідовано обласні та районні державні адміністрації, не запроваджено обрання місцевих суддів громадою строком на 5 років, не скасовано депутатську недоторканність щодо кримінальних та економічних злочинів. А один пункт програми і зовсім не відповідав реальним діям свободівців. Зокрема, було обіцяно забезпечити територіальним громадам право відкликати депутатів рад усіх рівнів, суддів місцевих судів. Натомість, єдиний законопроект від «Свободи» у цій сфері 4544а пропонує Комітету ВР з питань верховенства права та правосуддянадаватирекомендаціїщодозвільненнясуддів, обранихбезстроково, та вноситимецерішення на розгляд ВР.
У категорію «Світ» було віднесено лише одну обіцянку про скасування «зрадницьких «Харківських угод». Втім, відповідний законопроект Яворівського був провалений ще у червні 2013 року. Після анексії Криму ця обіцянка є не актуальною.
Отже, результати моніторингу виконання обіцянок ВО «Свобода» є невисокими. За 7 останніх місяців, проти 15 попередніх місяців роботи чинної каденції ВР, коли фракція не могла лобіювати свої законопроекти в опозиції, виконаними є лише 4 з 54 обіцянок, що складає 7,5%. До того ж, з цих чотирьох умовно виконаних обіцянок 2 були здійснені не за прямим втручанням свободівців. Частково виконаними можна вважати трохи більше пунктів, які складають приблизно17 % усієї передвиборчої програми. Факт залишається фактом: 75 % програми так і залишились на папері. Щоправда, це більше, ніж у інших партій, але надто мало, щоб і далі завоювати справжню довіру виборців.