ПОВНУ ВЕРСІЮ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖНА ПЕРЕГЛЯНУТИ ТУТ
Бюджет Києва на 2013 рік – 20,1 млрд грн. Ще більш як 14 млрд грн можна було б отримати в 2013 році додатково за рахунок запобігання корупційним ризикам і відшкодування втрат бюджету внаслідок корупційних правопорушень при здійсненні державних закупівель, належного оподаткування столичних земельних ресурсів та від отримання коштів за рахунок оренди вільного комунального майна.
Основні напрями збільшення надходжень і оптимізації видатків бюджету м. Києва, млрд грн
| Напрями | Дохідна частина | Видаткова Частина | |
| 1 | Плата за землю | + 10,0 | |
| 2 | Кошти від оренди вільного комунального майна | + 0,085 | |
|
3 |
Запобігання корупційним ризикам та відшкодування втрат бюджету внаслідок корупційних правопорушень при здійсненні закупівель за кошти бюджету | - 4,1 | |
| РАЗОМ | + 10,085 | -4,1 |
Бюджетна політика в Києві має три основні проблеми.
1. Бюджет столиці є нереалістичним і не виконувався упродовж шістьох останніх років. Загалом, протягом 2008-2012 років загальнокиївський бюджет отримав на 21,6 млрд грн менше від запланованих показників, що перевищує дохідну частину бюджету Києва на 2013 рік на 1,6 млрд грн.
2. Частка боргового навантаження на бюджет неухильно зростає, а контроль за витрачанням коштів в 2012 році послабився. Київський бюджет штучно «надувається» за допомогою фінансових інструментів у формі нових боргових зобов’язань та трансфертів з державного бюджету в інтересах окремих бізнес-груп. За експертними оцінками, усталеною є практика «відкатів» у 30% при закупівлях за бюджетні кошти зокрема на будівництво інфраструктурних об’єктів. «Відкати» тягнуть за собою невиконання технологічних вимог до якості робіт. Тому навесні 2013 року відбувся «віденський бал» на київських дорогах, асфальт з яких зійшов разом зі снігом.
Фактично обсяги видатків на держзакупівлі можна було б зменшити на 30%, а саме, з 13,7 млрд грн, які було витрачено для закупівлі товарів, робіт, послуг за кошти бюджету м. Києва в 2012 році, достатньо було б ефективно використати 9,6 млрд грн, а 4,1 млрд грн спрямувати на підвищення зарплат, оплату різниці в тарифах, соціальну допомогу тощо.
Міська влада не оприлюднює повні дані про структуру і обсяги заборгованості столиці, величина якої перевищила 8 млрд грн або 40% дохідної частини київського бюджету. Крім того, до величини боргу міста слід додати обсяги заборгованості таких комунальних підприємств як «Київпастранс», «Київський метрополітен» тощо, які, за оцінками народного депутата Наталі Новак, сягають 4 млрд грн.
3. Бюджетний процес в Києві так і не став прозорим та відкритим для громади, а сам бюджет - зрозумілим. Договори із додатками, які містять розрахунки тарифів з постачальниками публічних послуг і благ («Київенерго», «Київгаз», «Київводоканал» тощо) так і залишаються не публічною інформацією.
У «Кодексі належної практики щодо забезпечення прозорості в бюджетно-податковій сфері» МВФ прозорість визначена як середовище, де цілі політики, її правові, інституційні та економічні рамки, рішення в сфері політики та їх обґрунтування, дані та інформація, пов’язані з грошово-кредитною та фінансовою політикою, а також умови підзвітності агенцій надаються громадськості на засадах зрозумілості, доступності та своєчасності.
Кодекс розроблено на засадах чотирьох загальних принципів прозорості в бюджетно-податковій сфері, що мають підтримуватись усіма країнами:
1) чіткість ролей та функцій;
2) відкритість бюджетних процесів;
3) доступність інформації для громадськості;
4) незалежні гарантії достовірності.
Для країн з перехідною економікою, до яких належить і Україна, мінімальний стандарт прозорості в бюджетній сфері зводиться до певних основоположних вимог, що передбачають суспільну доступність фінансової інформації своєчасно і в повному обсязі.
Повний аналіз виконання чотирьох загальних принципів прозорості в бюджетно-податковій сфері буде опубліковано у повній версії аналітичного звіту. Пропонуємо до Вашої уваги відповідність бюджету Києва двом принципам, що тісно пов’язані з правом громадян знати інформацію про публічні фінанси.
ПРИНЦИП II. ВІДКРИТІСТЬ БЮДЖЕТНИХ ПРОЦЕСІВ.
2.1.1 Слід визначити і суворо дотримуватися графіку бюджетного календаря. Слід передбачити достатньо часу на розгляд проекту бюджету законодавчими органами.
Згідно з чинним законодавством України, зміни у нормативно-правових актах, які стосуються податкової сфери, повинні бути затверджені не пізніше, як за шість місяців до початку наступного бюджетного року, в якому вони мають набрати чинності. Проект Державного бюджету України на 2012 рік було подано на розгляд законодавців 20.10.2011 року, прийнято 08.12.2011 року, підписано Президентом України 22.12.2011 року.
Бюджет міста Києва на 2012 рік було прийнято до початку нового бюджетного року (29.12.2011 року), але його обговорення в сесійній залі Київради тривало лише кілька годин.
2.1.3 Слід надавати опис основних заходів в галузі видатків і доходів, а також їх внеску в досягнення цілей політики. Слід також надавати оцінки їхнього поточного і майбутнього впливу на бюджет і їх більш загальних економічних наслідків.
На відміну від багатьох інших міст України міська влада Києва надає територіальній громаді столиці значно більше інформації щодо підготовки і виконання міського бюджету. запровадження змін у галузі видатків і доходів. Поточна інформація про хід виконання бюджету регулярно розміщується на офіційному порталі Київської міської влади.
2.2.2 У законодавчі органи повинен подаватися піврічний звіт про хід виконання бюджету. Потрібно публікувати і частіші, не рідше ніж щоквартальні, оновлення звіту.
У 2012 році Департамент фінансів КМДА регулярно подавав оперативні (щомісячні) звіти на порталі міської влади (http://kievcity.gov.ua). Такі звіти вчасно розміщуються на порталі міської влади і в першій половині 2013 року. На сесіях Київради в другій половині 2012 року було внесено зміни в дохідній і видатковій частинах бюджету, але інформації про піврічний звіт про хід виконання бюджету міста за першу половину 2012 року у засобах масової інформації не з’явилось.
ПРИНЦИП III. ДОСТУПНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ГРОМАДСЬКОСТІ.
3.1.1 Бюджетна документація, зокрема підсумкові рахунки, та інші фіскальні звіти, що публікуються, повинні охоплювати всю бюджетну та позабюджетну діяльність міської влади.
У 2012 році громадськості не надавалась оперативна і повна інформація про:
- стан заборгованості міського бюджету;
- активи, доходи, прибутки, дивіденди 490 комунальних підприємств м. Києва, а також численні пільги їм надані;
- кошти, які надійшли до бюджету від продажу житлової площі, тощо.
У листопаді 2012 року міській владі вчергове вдалося відвернути загрозу дефолту (невиконання фінансових зобов’язань) лише за допомогою пролонгації раніше одержаної позики. Умови продовження кредитної угоди у відкритих джерелах не розголошувалися.
Непрозорими залишаються схеми розподілу землі і надання пільг щодо плати за землю або плати за оренду землі. Правом на отримання земельної ділянки скористались тільки 80 000 киян (3% від загальної чисельності мешканців столиці), і одночасно 40 000 не киян.
3.1.3 Бюджетна документація повинна містити інформацію про характер і бюджетну значимість податкових видатків, умовних зобов'язань і квазіфіскальної діяльності міської влади, а також оцінку всіх інших великих фіскальних ризиків.
Пояснювальну записку до проекту Рішення Київради про бюджет м. Києва на 2012 рік було підготовлено відповідно до оптимістичного сценарію. У ній не зазначено великих ризиків, які може зазнати бюджет м. Києва упродовж наступних двох-трьох років, а саме, можливої перереєстрації частини великих компаній в інших містах і регіонах держави, загострення фінансово-економічної кризи, різкого збільшення вартості енергоносіїв, серйозних аварій в системі водо-, теплопостачання, каналізації і аерації, природних стихійних лих тощо.
3.1.5 Міська влада повинна публікувати інформацію про рівень і структуру своєї заборгованості і фінансових активів, значних зобов'язань, не пов'язаних з боргом (включаючи права на отримання пенсій, суму наданих гарантій та інші контрактні зобов'язання), і запаси природних ресурсів.
Київська міська влада досі не опублікувала повної інформації про рівень і структуру заборгованості м. Києва; активи м. Києва, передані до статутних фондів комунальних підприємств, рівень рентабельності комунальних підприємств м. Києва; запаси природних ресурсів, які належать територіальній громаді міста тощо.
3.1.6 У бюджетній документації повинні надаватися дані про бюджетні позиції місцевих органів державного управління та фінанси державних корпорацій.
У бюджетній документації м. Києва на 2012 рік бракує звіту про фінансову ситуацію 490 комунальних підприємств міста і перспективи їхнього розвитку.
3.3.2 Слід оголошувати і суворо дотримуватися календарного графіку публікації податково-бюджетної інформації.
Згідно з пунктом 4 статті 28 Бюджетного кодексу України «...Рішення про місцевий бюджет має бути оприлюднене не пізніше ніж через десять днів із дня його прийняття у газетах, визначених ... відповідними місцевими радами».
Рішення Київради про бюджет міста Києва на 2012 рік було опубліковано в газеті «Хрещатик» 13 січня 2012 року через 15 днів після схвалення міського бюджету Київрадою, що є порушенням пунктом 4 статті 28 Бюджетного кодексу України.
Згідно з пунктом 5 статті 28 Бюджетного кодексу України «... Публічне представлення інформації про виконання місцевих бюджетів ... відповідно до показників, бюджетні призначення щодо яких затверджені рішенням про місцевий бюджет, здійснюється до 20 березня року, що настає за звітним. Інформація про час і місце публічного представлення такої інформації публікується разом з інформацією про виконання місцевих бюджетів».
Київська міська влада не провела заходів з публічного представлення інформації про виконання бюджету м. Києва за 2012 рік до 01 липня 2013 року, що є порушенням пункту 5 статті 28 Бюджетного кодексу України.
Повний текст аналітичного звіту «Бюджет м. Києва – 2012: виклики та можливості для майбутньої бюджетної політики» буде опублікований до 4 вересня 2013 року.
