Бюджет- Києва-2011: невиконання як стратегія?

Стислий огляд

Дефіцит бюджету станови 1,6 млрд грн. Роботу апарату міської влади у складі понад 2000 держслужбовців не можна визнати задовільною, оскільки в 2011 році не забезпечено виконання бюджету столиці – її головного фінансового плану.

Бюджет - Києва-2011: невиконання як стратегія?

І через півтора року після схвалення Податкового кодексу України в країні досі не впроваджено ключові положення Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованою нашою державою 11 вересня 1997 року, оскільки:

1) органи місцевого самоврядування не мають достатньо власних фінансових ресурсів, якими вони можуть розпоряджатися для здійснення своїх повноважень;

2) фінансові можливості органів місцевого самоврядування не є сумірними з повноваженнями, покладеними на них Конституцією і законами України.

Даний аналітичний звіт, який є продовженням досліджень 2010 року, репрезентує узагальнені результати дослідження бюджетного процесу в місті Києві, особливостей формування бюджету та використання бюджетних коштів у 2011 році.

Предметом даного дослідження є єдиний загальноміський бюджет столиці 2011 року, який сформовано і виконано вперше після скасування районних у місті Києві рад восени 2010 року, отже, на 2011 рік районні у місті Києві бюджети не формувалися і не виконувалися.

Для порівняльного аналізу в співставних умовах використовувалися звіти та інформаційні довідки Головного фінансового управління Київської міської державної адміністрації (КМДА) за 2008-2011 роки, де як доходи і видатки загальнокиївського бюджету в 2008-2010 роках було прийнято суму, відповідно, доходів і видатків міського бюджету м. Києва та десяти районних бюджетів.

Економіка міста Києва-2011

Столиця є головним наповнювачем доходів Зведеного бюджету України. Так, у 2011 році згідно з даними Державної податкової адміністрації в м. Києві до Зведеного бюджету України у м. Києві надійшло 75,8 млрд грн, що становить 19,0 % усіх його надходжень.

У 2011 році обсяги збору податків на 18,9 млрд грн або на 33,2% перевищили обсяги, зібрані в 2010 році. Збір до Державного бюджету України становив 67,0 млрд грн, що на

17,9 млрд грн або на 36,6 % більше, ніж у 2010 році (21,3% усіх надходжень держбюджету).

Міська влада ухвалила Стратегію розвитку столиці ще до прийняття Стратегії розвитку України і Стратегії регіонального розвитку України. Проте «Стратегія розвитку Києва до 2025 року» є, радше, декларацією про наміри, аніж добре продуманою програмою дій, підготовленою за допомогою вітчизняних експертних систем.

До речі, в «Стратегії розвитку Києва до 2025 року» зазначено, що місто Київ повинно демонструвати прискорені темпи економічного зростання, випереджаючи на 1-1,5 відсоткових пункти рівень зростання ВВП України. Проте, за підсумками 2011 року чимало показників відстають від загальнодержавних або від запланованих (табл. 1).

Таблиця 1. Київ-2011: виконання Програми соціально-економічних реформ

Джерело: www.ukrstat.gov.ua, www.kmv.gov.ua.

У 2011 році загальний фінансовий результат суб’єктів господарювання м. Києва від звичайної діяльності до оподаткування становив 37 млрд грн (32,8% загальнодержавних обсягів).

За 2011 рік 2649 прибуткових підприємств міста (частка яких у загальній кількості становила 61,5%) отримали 68,0 млрд грн прибутку, що на 11,1 млрд грн або на 19,5% більше рівня 2010 року. Водночас збитково працювало 38,5% підприємств, які зазнали збитків на суму в 31,0 млрд грн, що на 2,4 млрд грн або на 8,5% більше порівняно з попереднім роком.

Промислове виробництво є однією з провідних сфер економічної діяльності, що

забезпечує зайнятість і добробут киян. У цій галузі зайнято 12,7 % працездатного населення міста. Індекс промислового виробництва у м. Києві за 2011 рік щодо 2010 року становив 101,9%, що значно нижче ніж у середньому по країні (107,3%).

Нарощування обсягів продукції у 2011 році порівняно з 2010 роком забезпечено в сферах:

• виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції (на 28,3%) внаслідок активізації
• діяльності у будівельній галузі та збільшення виробництва стінових будматеріалів;
• машинобудування (на 6,4%) за рахунок зростання виробництва низьковольтної
• електричної апаратури, газомірів, лічильників електроенергії;
• оброблення деревини і виробництва виробів з деревини, крім меблів (на 4,6%) завдяки
• зростанню випуску фанери, тари дерев’яної, деревоволокнистих плит тощо.

До найприбутковіших промислових підприємств міста належать підприємства:

- з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;

- з виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів;

- хімічної та нафтохімічної промисловості.

У трійці лідерів немає підприємств аерокосмічної промисловості, електротехнічного

машинобудування і приладобудування, суднобудування, інших наукомістких галузей, які визначають науково-технічний прогрес, що свідчить про неналежну увагу до розвитку знаннє-інтенсивних передових галузей і про недостатню сприятливість інвестиційного клімату в Україні загалом і в місті Києві зокрема.

Загальний обсяг іноземного інвестування в економіку столиці станом на 01 січня 2012 року становив 24,5 млрд дол, що становить 49,6% обсягу усіх прямих закордонних інвестицій в економіку України. У 2011 році в економіку Києва було вкладено 2,4 млрд дол, що на 12% більше від обсягу інвестицій на початку 2011 року. Обсяг прямих іноземних інвестицій в розрахунку на одного мешканця Києва становить 8845 дол.

Інфраструктура зв’язку і телекомунікацій м. Києва є найкращою в Україні. Доходи від надання послуг у цій галузі в 2011 році порівняно з 2010 роком зросли на 3,7% до 20,3 млрд грн, що становить 40,4% загальнодержавного обсягу.

Загальний обсяг обороту роздрібної торгівлі у м. Києві в 2011 році зріс на 16,5% порівняно з попереднім роком і становив 85,8 млрд грн або 12,7% загальнодержавного обсягу.

Експорт товарів і послуг м. Києва становив 12,3 млрд дол (15,0% загальнодержавного обсягу), імпорт товарів і послуг (без урахування газу природного) – 25,2 млрд дол (28,3% загальнодержавного обсягу). Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами в м. Києві становило 12,9 млрд дол, що в 1,92 раза перевищило відповідне від’ємне сальдо всієї держави (6,7 млрд дол). Отже, Київ є найбільшим імпортером товарів у державі, але експортує лише сьому частину загальнодержавного обсягу товарів і послуг.

Ціни в Києві зростали вищим темпом, ніж загалом по державі. Індекс споживчих цін у грудні 2011 року по відношенню до грудня 2010 року становив 106,1% (по країні – 104,6%).

Найбільше зросли ціни на масло (+ 17,6 %), риба та рибопродукти (+16,0%); макаронні вироби (+12,9%), хліб (+12,5%), олія (+10,9%); м'ясо та м’ясопродукти (+10,0%), молоко (+8,3%).

Поміж інших груп товарів і послуг відбулось підвищення цін на такі статті, як квартплата (+ 48,5%), «гаряча вода, опалення» (+ 27,9%), «житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива» (+26,0%), електроенергія (+ 22,9%), «транспорт» (+16,6%).

Невідповідність проголошених пріоритетів розвитку високотехнологічних галузей економіки міста (так званих «точок росту») реальній ситуації підтверджується низькою привабливістю цих галузей для працевлаштування незайнятого населення.

У 2011 році середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників, зайнятих в усіх сферах економіки міста 4012 грн, що на 16,9% більше порівняно з 2010 роком (1 місце серед регіонів України, по країні – 2633 грн). Проте індекс реальної зарплати по м. Києву за 2011 рік порівняно з відповідним періодом 2010 року становив 106,3% (по країні – 108,7%).

Згідно з даними опитування Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України», проведеного в Києві 10-17.03.2011 року, найболючішими проблемами для киян є:

• поганий стан дорожнього господарства (56,3 % респондентів),
• незадовільна робота житлово-комунального сектору (50,5 %),
• низький рівень гарантованих державою соціальних послуг в лікувальних закладах (35,5 %).

Особливості формування бюджету-2011

Незважаючи на досвід невиконання міського бюджету протягом 2007-2010 років, Київська міська держадміністрація і депутати Київської міської ради не спромоглися розробити і схвалити реалістичний бюджет столиці і на 2011 рік.

Слід відзначити, що після економічного падіння 2009 року наступний 2010 рік, очевидно, був зобов’язаний стати роком зростання, а 2011 рік повинен бути закріпити успіхи попереднього року. Проте київська міська влада вкотре не продемонструвала вміння адекватно передбачити як структуру, так і обсяги надходжень до скарбниці міста.

До особливих чинників формування столичного бюджету на 2011 рік належать:

- ліквідація з 01 листопада 2010 року районних у місті Києві рад відповідно до змін, внесених Верховною Радою України до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» 07 вересня 2010 року і рішення Київської міської ради № 7/4819 від 9 вересня 2010 року «Про питання управління районами в місті Києві»;

- схвалення Податкового кодексу України, який набув чинності з 01 січня 2011 року;

- внесення змін до статті 65 Бюджетного кодексу України, згідно з якими 50 відсотків податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), що сплачується (перераховується) на території міста Києва зараховується до Державного бюджету України;

- звіт голови КМДА О. Попова на сесії Київської міської ради 31 березня 2011 року про завдання збитків міському бюджету на суму понад 71 млрд грн;

- схвалення на сесії Київської міської ради 15 грудня 2011 року «Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року».

На початку 2011 року в бюджетній системі Києва спостерігалися протилежні тенденції:

1) концентрація фінансових ресурсів на рівні міської влади

Після ліквідації десяти районних у місті Києві рад повний контроль над ресурсами міста перtйшов до Київської міської ради і її виконавчого органу – КМДА. Поміж позитивних рис скасування районних у м. Києві рід можна назвати відсутність необхідності підготовки і ухвалення десяти районних у м. Києві бюджетів, що дозволило заощадити людські і фінансові ресурси (часом, бюджети райрад не приймалися за відсутності кворуму). З іншого боку, порушився принцип субсидіарності – тобто наближення послуг до кінцевих споживачів;

2) посилення централізації фінансових ресурсів на державному рівневі

Половину надходжень від основного бюджетоутворюючого податку (ПДФО) було передано до державного бюджету; крім того, було зменшено кількість місцевих податків, що призвело до підвищення рівня залежності влади міста Києва від офіційних трансфертів з державного бюджету.

Виконання дохідної частини бюджету

Дохідну частину бюджету м. Києва 2011 року було виконано лише на 84,1 %.

До характерних рис виконання дохідної частини бюджету м. Києва 2011 року належать:

1. невдале початкове прогнозування обсягів надходжень до бюджету міста,
2. необґрунтоване збільшення на 5,5% дохідної частини бюджету м. Києва протягом 2011 бюджетного року,
3. збільшення на 20,5% порівняно з 2010 роком доходів від плати податку на доходи фізичних осіб,
4. певна раціоналізація перехресних грошових потоків між державним бюджетом і бюджетом м. Києва,
5. збільшення на 72,8% порівняно з 2010 роком доходів від плати за землю,
6. зменшення на 19% порівняно з 2010 роком надходжень від продажу землі,
7. збільшення у 3,3 раза порівняно з 2010 роком доходів за статтею «власні надходження бюджетних установ»,
8. нормалізація порівняно з 2010 роком обсягів доходів за статтею «інші надходження»,
9. виділення коштів з державного бюджету на виконання містом Києвом функцій столиці держави шляхом схвалення Постанови КМУ №45 від 24 січня 2011 року,
10. невиконання основних статей доходів бюджету м. Києва за 2011 рік.

Упродовж 2008-2011 років спостерігалася висхідна тенденція – питома вага «власних надходжень бюджетних установ» у доходах міського бюджету поступово зросла з 1,3% у 2008 році до 8,0% у 2011 році. За підсумками 2011 року стаття «власні надходження бюджетних установ» є четвертим за обсягами найвагомішим джерелом наповнення бюджету столиці.

У 2011 році дана стаття доходів певним чином замінила одіозну статтю «інші надходження» і стала «рятівною паличкою» міської влади, яка спромоглася минулого року отримати благодійних внесків, грантів та дарунків на 717,5 млн грн. Кошти, надані благодійниками, дорівнюють 4,9% усіх надходжень до міської скарбниці у 2011 році.

2011 року бюджетні установи на 5,8% перевиконали план надходжень за послуги, надані згідно з функціональними повноваженнями, і дещо не довиконали план надходжень від господарської та/або виробничої діяльності (-4,3%) та за оренду майна (-2.5%). Водночас внесків благодійних надійшло в 1830 разів більше (!) від запланованих обсягів. Сума в 717,5 млн грн, одержана від благодійників і дарувальників, дорівнює половині річного фонду зарплати усіх працівників галузі охорони здоров’я в м. Києві. Зауважимо, що благодійні 717,5 млн грн становлять 1 відсоток від суми збитків у 71 млрд грн, завданих територіальній громаді внаслідок зловживань міських чиновників у 2007-2010 роках.

Виконання видаткової частини бюджету

Видаткову частину бюджету м. Києва 2011 року було виконано лише на 85,9 %.

Не було виконано усі основні статті видатків, крім перевиконаних статей «державне управління» і «охорона здоров’я». Не було виконано і основні обіцянки щодо утримання видатків соцзабезпечення на рівні 2010 року, збільшення обсягів закупівлі ліків, повномасштабного розвитку метрополітену.

На початку бюджетного процесу 2011 року міська влада вустами заступника міського голови - секретаря міської ради О. Довгого заявляла про:

• утримання соціальних стандартів киян в 2011 році на рівні не нижчому, ніж у 2010
• році, зокрема обсяги субвенції на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам буде збільшено на 130 млн грн – сума фактичних надходжень виявилась на 92 млн грн меншою, ніж у 2010 році.
• збільшення бюджетних видатків на 42,3 млн грн на придбання медикаментів і перев’язувальних матеріалів – виконання становило 60,2%, тобто, сума фактичних видатків виявилася на 45 млн грн меншою, ніж у 2010 році.
• плани прискореного розвитку метрополітену – згідно з даними аудитуРахункової
• палати щодо спрямування і використання у 2010-2011 роках коштів на будівництво і розвиток Київського метрополітену, на введеній в експлуатацію дільниці «синьої» лінії із станцією «Виставковий центр» ще підлягають виконанню роботи на суму майже 230,0 млн грн.

З іншого боку, порівняно з 2010 роком спостерігалось зростання номінальних обсягів фінансування деяких статей, а в деяких випадках обсяги фінансування навіть перевищили рівень передкризового 2008 року.

До характерних рис виконання видаткової частини бюджету м. Києва 2011 року належать:

• збільшення видаткової частини бюджету м. Києва на 14,5% протягом 2011 бюджетного року
• збільшення фінансування галузі охорони здоров'я на 40,2% порівняно з 2010 роком
• збільшення фінансування галузі соціального захисту і соціального забезпечення на 26,4% порівняно з 2010 роком
• збільшення фінансування галузі освіти на 15,3% порівняно з 2010 роком
• збільшення фінансування галузі культури і мистецтва на 15,9% порівняно з 2010 роком
• збільшення фінансування засобів масової інформації на 15,3% порівняно з 2010 роком
• збільшення фінансування органів державного управління на 21,1% порівняно з 2010 роком
• збільшення фінансування галузі транспорту, дорожнього господарства зв'язку, телекомунікацій та інформатики на 28,3% порівняно з 2010 роком
• зменшення фінансування галузі будівництва на 2,9% порівняно з 2010 роком
• збільшення видатків на фінансування галузі житлово-комунального господарства в 2,85 раза порівняно з 2010 роком
• невиконання більшості статей доходів бюджету м. Києва за 2011 рік.

Розглянемо ситуацію в окремих галузях.

Соціальне забезпечення

Згідно зі статтею 1 Конституції України, Україна є соціальною державою, а тому виконання усіх соціальних зобов’язань має пріоритетне значення.

Проте Київська міська влада у 2011 році не забезпечили як виконання бюджету столиці в повному обсязі, так і фінансування видатків за статтями, які визначені чинним законодавством України пріоритетними, а саме «освіта», «соціальний захист та соціальне забезпечення» (крім, «охорона здоров’я»). Склад Київської міськради VI скликання має шанси увійти в історію столиці як «бюджетнодефіцитний» (в 2008-2011 роках зафіксовано жодного разу не було досягнуто ані балансу, ані профіциту бюджету).

Проблеми щодо надання державних соціальних гарантій протягом 2011 року вирішувались повільно. Крім того, через прийняття міською владою невиважених управлінських рішень зокрема в частині збільшення дохідної частини бюджету столиці можна відзначити загострення таких проблем. Водночас замість обіцяного скорочення бюджетних видатків з огляду на ліквідацію десяти районних у м. Києві рад, бюджетні видатки на державне управління зросли на 118 млн грн.

Охорона здоров’я

Галузь охорони здоров'я є другою після освіти, найбільшою за обсягами видатків статтею столичного бюджету. Протягом 10 років показник середньої заробітної плати в галузі охорони здоров’я менший у 1,5-2 раза, ніж у промисловості, і майже на 20% нижче від освітян. Упродовж 2011 року рівень зростання середньомісячної зарплати в Києві випереджав рівень зростання середньомісячної зарплати київських медиків, відповідно, 16,9% і 14,6% (табл. 2).

Таблиця 2. Київ: середньомісячна зарплата (2010-2011 рр.):

Джерело: www.kmv.gov.ua

Зокрема, по м. Києву налічується 1247 вакантних посад лікарів, а із загального числа працюючих лікарів - 2832 пенсіонери (23% працюючих).

У 2011 році галузь охорони здоров’я було повністю профінансовано – фактичні видатки на медичне обслуговування порівняно з 2010 роком зросли на 889 млн грн або на 40,2%, Проте, загалом упродовж 2008-2010 років сфера охорони здоров’я столиці одержала на 512 млн грн менше від запланованих обсягів. Отже, незважаючи на поліпшення фінансування в 2011 році, міський бюджет заборгував галузі охорони здоров’я принаймні 388,5 млн грн за 2008-2010 роки. Недофінансування лікувальних і профілактичних заходів дається взнаки. У звіті Головного управління охорони здоров’я КМДА за 2011 рік відзначено зростання у 2011 році захворюваності серед киян на 1,2% порівняно з 2010 роком і на 5,6% порівняно з 2008 роком. Викликає занепокоєння динаміка зростання первинної онкологічної захворюваності на 6,2% у 2011 році порівняно з 2010 роком.

Витрати на ліки для одного ліжко-дня у звичайному стаціонарі становили 12,8 грн, у стаціонарі денного перебування – 4,3 грн, на 1 місце в дитячому санаторії – 3,2 грн, будинку дитини – 6,0 грн, на одне амбулаторне відвідування – 0,7 грн. Таких коштів недостатньо для повноцінного лікування і одужання хворих.

У 2011 році міські чиновники не знайшли в бюджеті 58,4 млн грн для киян з особливими потребами, проте на удвічі більшу суму (118 млн грн) збільшили витрати на власне утримання порівняно з 2010 роком.

Культура

Громадськість столиці обурена неналежним рівнем уваги до збереження культурної спадщини; спотворенням вигляду історичної частини міста; прагненням деяких бізнесових структур заволодіти майном і площею творчих спілок, видавництв. книгарень у центрі Києва; нарощувати темпи висотної забудови в історичній частині столиці тощо.

За словами голови КМДА О. Попова з початку 2007 року до липня 2010 року до Генплану м. Києва депутатами Київради було внесено 3900 змін, якими було дозволено висотну забудову там, де її не повинно було бути - на вул. Б. Хмельницького 7/20 (у сквері біля станції метро «Театральна»), на вул. Гончара, 17-23, і на Пейзажній алеї (у межах історико-культурного заповідника «Софія Київська») на вул. Антоновича, Круглоуніверситетській та Пирогова тощо.

Проте й за часів О. Попова історичному скарбові столиці завдано дошкульних ударів. Влада міста не лише не виконує положення Указу Президента України від 25 лютого 2008 року №157/2008 «Про невідкладні заходи щодо розвитку міста Києва» в частині вжиття невідкладних заходів щодо збереження, відтворення та охорони історико-культурного середовища в м. Києві, а, навпаки, своїми діями або бездіяльністю погіршує стан архітектурно-культурної спадщини столиці України.

Зокрема, згідно з розпорядженням КМДА від 14 вересня 2011 року «Реставрація та ремонт забудови, благоустрою Андріївського узвозу в Подільському районі та реконструкція інженерних мереж цієї вулиці» відбувається агресивна забудова Андріївського узвозу, на яку команда О. Попова «забула» отримати офіційний дозвіл Міністерства культури України. Упровадження бізнес-проекту вартістю 150 млн дол (спорудження бізнес-центру «Андріївський плаза», будівлі з рестораном, виставковим залом і апартаментами, 11-поверхового готельного комплексу з паркінгом і ресторанами тощо) знищує архітектурну і мистецьку унікальність Андріївського узвозу, а також може спричинити руйнування старих історичних будівель і Свято-Андріївської церкви.

Державне управління

«Ліквідація районних рад дозволить істотно скоротити бюджетні кошти», - заявляв восени 2010 року тодішній перший заступник голови КМДА, а нині голова КМДА О. Попов. Натомість, витрати на державне управління було збільшено ще на 63,7 млн грн (при недофінансуванні соціальних статтей бюджету), а не скорочено на 70 млн грн, які виділялися щороку на утримання районних у місті Києві рад.

Водночас, команда О. Попова у 2011 році не зуміла очистити ряди КМДА та її підрозділів. від проявів корупції, хоча середньомісячна зарплата в КМДА (6156 грн) у півтора раза перевищує середній рівень зарплати в столиці (4012 грн).

Інформатизація

Фактично, ефективних результатів впровадження Програми інформатизації обмаль.

Міська влада мало приділяє уваги розвитку науково-технічного потенціалу Києва, впровадженню передових науково-інтенсивних і знаннєво-інтенсивних технологій, створенню нових підприємств з випуску високотехнологічної продукції.

Кияни змушені подавати ті й самі документи в різні інстанції, хоча є усі можливості зберігати їх у спільній для усієї системи органів міської влади базі даних. На фінансування Національної програми інформатизації в 2011 році виділено лише 5,6 млн грн (56,4% від запланованих обсягів) або на 0,5 млн грн менше, ніж на утримання чиновників Головного управління транспорту та зв’язку КМДА (6,1 млн грн).

Водночас міська влада декларує наміри впроваджувати грандіозні проекти в галузі високих технологій, а також інфраструктурні проекти.

Будівництво

У 2010-2011 роках видатки з державного і толичного бюджетів спрямовувались на будівництво лише дільниці «синьої» лінії від станції «Либідська» до станції «Виставковий центр». При цьому з державного бюджету на її зведення спрямовано 100% запланованих коштів (1205 млн грн), а з бюджету м. Києва – лише 41,5 % з передбачених 211,4 млн грн.

Облаштування пересадочних вузлів і будівництво метрополітену на лівому березі міста «заморожені», більше половини основних фондів, що експлуатуються, зношені. На введеній в експлуатацію дільниці «синьої» лінії ще підлягають виконанню роботи на суму в 230 млн грн.

Через брак коштів у Києві на 01 січня 2011 року нараховувалось 469 об’єктів незавершеного будівництва, з яких будівництво 153 тимчасово припинено, а 12 – законсервовано. Із 4000 м2 жилої площі незавершеного будівництва, здійснювалось будівництво 2780 м2 жилої площі, а будівництво 1220 м2 жилої площі було або тимчасово припинено, або законсервовано.

Під час реалізації Програми протягом 2010 - 2015 років соціальним житлом планується забезпечити 1450 сімей, на що з міського бюджету буде виділено 380,25 млн грн. Проте за 2008-2011 роки галузь будівництва недоотримала з бюджету 5095 млн грн.

Хоча показники обсягів будівництва житла в м. Києві у 2011 році зросли у півтора рази порівняно з попереднім роком, тим не менш, на квартирному обліку перебуває понад 110 тисяч сімей киян, половина з яких очікує житла вже не один десяток років.

Житлово-комунальне господарство

Упродовж 2008-2011 років фактичне фінансування видатків на галузь ЖКГ відбувається

за зигзагоподібною схемою – у 2009 році збільшення на 58,9% , у 2010 році – зменшення більш, як учетверо, у 2011 році – збільшення майже втричі порівняно з попереднім з 2009 роком. Це свідчить про відсутність системної послідовної продуманої політики в галузі наведенню ладу в житлово-комунальному господарстві столиці, яке фінансується за залишковим принципом. У 2008-2011 роках галузь ЖКГ Києва недоотримала 4,8 млрд грн із запланованих обсягів.

Зокрема, вартість виконання Програми «Питна вода міста Києва на 2011-2020 роки» оцінюється в 7827 млн грн. У 2011 році загальний обсяг фінансування повинен був становити 369 млн грн, з яких з міського бюджету мало було б бути виділено 156 млн грн. Однак у звіті Київради за 2011 рік чітких даних про виконання заходів Програми немає, що можна пояснити браком коштів у столичній скарбниці.

Міській владі не вдалося поліпшити ситуацією з погашенням боргів мешканців столиці за житлово-комунальні послуги - у 2011 році їх загальний обсяг перетнув рубіж у 100 млн дол. З метою стимулювання ощадливого ставлення до використання води, у ході виконання Міської програми оснащення наявного житлового фонду м. Києва будинковими приладами обліку споживання гарячої води на період 2009-2011 років було встановлено 1100 лічильників, що явно недостатньо, адже в Києві більш як 11000 багатоквартирних і 22000 приватних будинків.

Подібна ситуація спостерігається і в ліфтовому господарстві, в системі тепломереж тощо.

Дефіцит бюджету. Заборгованість

Дефіцит міського бюджету у 2011 році становив 1,556 млрд грн або 9,7%.

Міській владі слід пояснити киянам, як за умов економічного зростання в країні в 2011 році на 5,2 % і консолідації коштів (скасування районних бюджетів) різниця між отриманими доходами і фактичними видатками перебуває на рівні 9,7%.

Порівняно з 2010 роком обсяги витрат на обслуговування боргу м. Києва в 2011 році було зменшено на 10,5%, але в березні 2011 року владі міста вдалося відвернути загрозу дефолту лише за допомогою пролонгації раніше одержаної позики.

Питома вага на обслуговування заборгованості у видатках загальноміського бюджету зросла з 1,9 % у 2008 році до 3,9 % у 2010-2011 роках, що відволікає кошти, які могли б спрямовуватися на виконання соціальних програм.

Хоча спочатку бюджет-2011 м. Києва приймався як бездефіцитний, проте вже липнева сесія Київради проголосувала за покриття дефіциту за рахунок зовнішніх запозичень обсягом у 733,6 млн грн, а 01 грудня 2011 року – за рахунок і внутрішніх запозичень обсягом у 350 млн грн. За підсумками 2011 року обсяги загальної заборгованості м. Києва (без урахування виплат майбутніх відсоткових платежів) зросли на 451,2 млн грн.

У 2012 році обсяги витрат на обслуговування боргу (790 млн грн) перевищують сумарні

обсяги видатків міста на розвиток культури, мистецтва, засобів масової інформації, фізичної культури і спорту (770 млн грн).

Територіальна громада міста не має повної інформації про стан фінансів міського бюджету в галузі заборгованості. Так, не оприлюднено інформацію про зобов’язання м. Києва по угодах, ухвалених Київським міським головою від імені Київради з метою залучення до бюджету Києва зовнішніх запозичень; зобов’язання м. Києва по угодах, укладених з постачальниками природного газу, води тощо.

Розвиток малого підприємництва

У 2011 році на підтримку малого і середнього підприємництва направлено лише 9,2 млн грн або 37,2% від запланованої суми.

Планом діяльності з підготовки проектів регуляторних актів КМДА на 2011 рік заплановано розгляд 25 регуляторних актів. Упродовж року до нього внесено ще 40 проектів. Загалом, на сайті КМДА оприлюднено 97 проектів регуляторних актів, з яких 55 – проекти регуляторних актів Київради. Підприємцям доволі складно працювати в такому регуляторному полі, яке весь час змінюється.

Протягом 2011 року зареєстровано новостворених суб’єктів господарювання на 24% менше, ніж у 2010 році. Зниження кількості відбулось за рахунок зменшення кількості як новостворених фізичних осіб-підприємців – на 34%, так і юридичних осіб – на 11%. Усього створено лише 23 000 суб’єктів господарювання або на 7 000 менше, ніж у 2010 році. Впали на третину надходження від суб'єктів підприємництва до міського бюджету у вигляді податків і зборів. На чверть зменшилось фінансування відсотків по банківських кредитах.

Понад 5100 киян досі не отримали зароблені кошти (станом на 01 січня 2012 року обсяг заборгованості із заробітної плати становив 73,8 млн грн), хоча міська влада має достатньо важелів впливу для викорінення цього ганебного явища. Не поодинокими є факти затримки зарплати на 2-3 місяці на комунальних підприємствах. У 2011 році до 19600 чоловік зросла кількість зареєстрованих безробітних, із них половину становить молодь.

Непрозорість. Непідзвітність

У 2011 році понад 14,7 млн грн було витрачено за непрозорою Програмою вирішення депутатами Київської міської ради соціально-економічних проблем, виконання передвиборних програм та доручень виборців, а не в межах загальних видатків міського бюджету відповідно до кодів бюджетної класифікації, які затверджуються на сесіях Київської міської ради.

Рік тому О. Попов, голова КМДА, заявляв, що для модернізації житлово-комунального господарства столиці потрібно від чотирьох до п’яти років, а його заступник Д. Пузанов стверджував, що для інвентаризації і наведення ладу в роботі комунальних підприємств міська влада потребує не менше року. На сьогодні звіту про налагодження роботи комунальних підприємств і цільових фондів, створених за участю міської влади, громадськості не надано.

Київський міський голова не звітує перед громадськістю міста за використання коштів на виконання «Програми вирішення Київським міським головою соціально-економічних проблем, виконання передвиборних програм, доручень виборців».

Незважаючи на значні обсяги виявлених фінансових порушень в галузі використання бюджетних ресурсів і зловживань в розподілі земельних ресурсів і нерухомості територіальної громади м. Києва, столична влада досі не схвалила міську антикорупційну програму навіть після схвалення Державної програми боротьби з корупцією на 2011-2014 роки.

У бюджеті міста Києва в 2011 році залишається низка статей, таких як «інші видатки», «інші надходження», «інші видатки, пов’язані з економічною діяльністю» тощо, назви і напрями використання коштів яких є непрозорими, завуальованими і незрозумілими для більшості мешканців територіальної громади міста.

Маючи значні фінансові ресурси (6,2 млн грн) на виконання Програми сприяння

розвитку громадянського суспільства на 2009-2011 роки і Програми сприяння місцевому самоврядуванню, підтримки діяльності органів самоорганізації населення та місцевих ініціатив у м. Києві на 2009-2011 роки, Головне управління з питань внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю КМДА разом з Головним фінансовим управлінням КМДА не подбали про створення зрозумілого і доступного для киян посібника з питань бюджетної політики в м. Києві.

З повною версією звіту можна ознайомитися на веб-сторінці www.osf.org.ua

О. Бабанін, А. Любич