Аналітичний звіт: "Доброчесність публічних посадових осіб органів виконавчої влади і місцевого самоврядування: результати громадського моніторингу та оцінювання" підготовлено за підсумками проекту «ЗА ДОБРОЧЕСНУ ПУБЛІЧНУ СЛУЖБУ: об’єднання зусилля інститутів громадянського суспільства України задля забезпечення громадського контролю за доброчесністю та запобіганню конфлікту інтересів у публічному секторі», що реалізовувався Фундацією «Відкрите суспільство» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
У аналітичному звіті зроблено спробу комплексного аналізу доброчесносності публічних посадових осіб органів виконавчої влади і місцевого самоврядування із використанням адаптованої до потреб дослідження методології соціальних мереж близьких осіб декларанта. Рейтинг доброчесносності публічних посадових осіб дає змогу зафіксувати основі тенденції повязані із виконанням вимог чинного антикорупційного законодавства публічними особами органів виконавчої влади і місцевого самоврядування на національному, а також політиками, які претендують на пост президента України, міського голови Києва та депутата Київської міської ради. В рамках дослідження зафіксовані основні проблеми та тенденції, які потребують уваги органів державної влади та інститутів громадянського суспільства.
У аналітичному звіту оприлюднений Рейтинг доброчесносності публічних посадових осіб. Рейтинг дає змогу оцінити ступінь доброчесності та стан виконання вимог чинного антикорупційного законодавства публічними посадовими особами органів виконавчої влади і місцевого самоврядування на національному, регіональному та місцевому рівнях, а також практику вжиття посадовими особами самостійних (внутрішньовідомчих) заходів із запобігання та протидії корупції у рамках існуючих повноважень. В рамках оцінювання доброчесності публічних посадових осіб здійснено моніторинг відкритих джерел інформації щодо ознак корупційних правопорушень.
В рамках дослідження застосовується методологія СМБОД (соціальних мереж близьких осіб декларанта). Запропонований методологіний підхід дає змогу оцінити рівень доброчесності публічних посадових осіб та ймовірність існування чи виникнення ризиків конфлікту інтересів. В рамках дослідження методологія СМБОД була спрощена та адаптована до цілей та завдань дослідження та з врахуванням української специфіки, що полягає у домінуванні практики ідентифікації корупційних ризиків на підтсаві данних журналістьких розслідувань та фактичної бездіяльності у частині реагування на зазначенні факти з боку правохоронних та судових органів.
З аналітчиним звітом можна ознайомитися за посиланням: http://osf.org.ua/anticorruptionpolicy/view/676
