Київ згідно з Генпланом-2025: столиця чи мегасело? «Дзеркало тижня. Україна» №45
Замість реальних кроків у напрямі повернення мільярдів до міського бюджету із "тіні" чуємо знайому пісню попередників. Лейтмотив якої — повернення 100% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) до міського бюджету й активне просування скандально відомого Генплану-2025, ініційованого ще Черновецьким. Замість наведення порядку з обліком земельних ділянок і створення прозорої, несуперечливої та зрозумілої містобудівної документації, а відповідно, і прозорих правил гри для інвесторів команда Кличка переконує себе та оточення, що саме його впровадження поліпшить життя киян і відкриє для столиці нові горизонти. Громадські експерти, щоправда, дотримуються протилежної думки — поки що Генплан Києва до 2025 р. більше нагадує "Титанік", на якому розмістилася команда нинішнього мера.
Генплан імені Черновецького
Віталій Кличко, який багато років прожив за кордоном, мав би знати, що політики не обіцяють того, що вони не збираються робити, інакше на наступних виборах за них не проголосують. Та, обіцяючи Києву реформи з урахуванням міжнародного досвіду, міський очільник поки що орієнтується на досвід український, корупційний. Генплан-2025 імені Черновецького став лакмусовим папірцем для тестування політичної відповідальності, а точніше, безвідповідальності нинішнього мера як політика, його команди та більшості, яку складають представники партії УДАР. Адже проти цього документа В.Кличко виступав, будучи в опозиції та йдучи на посаду міського голови. То чому він кардинально змінив свою позицію зараз?
Проект "Генплан-2025" почали лобіювати під розроблену нашвидкуруч (фактично за кошти "Фонду ефективного управління" Р.Ахметова) Стратегію розвитку міста Києва до 2025 р., схвалену 15 грудня 2011-го. Втім, розроблений тоді перший проект Генплану-2025 не було затверджено через шквал критики на його адресу в рамках ініційованих тодішньою владою громадських обговорень.
Більш того, в умовах існування чинного Генплану-2020 поява нового проекту документа (нехай і терміном до 2025 р.) має сумнівне законодавче підґрунтя для його прийняття. Чи розуміють це його лобісти, які, до речі, вже витратили на розробку документа 16 млн грн бюджетних коштів?
Генплан-2025, крім іншого, фактично спрямований на легалізацію всього, що було прийнято із грубими порушеннями чинного законодавства в попередні роки:за рахунок ущільнення забудови, зелених зон і будівництва на дніпровських кручах. Там, де діючий Генплан не давав можливості будувати, його оновлений варіант дозволяє.І не потрібно вносити питання на засідання Київради. Один раз легалізували все разом — і крапка. Це така собі "оптова" купівля індульгенції забудовниками на право будівництва та легалізацію незаконних об'єктів на землях транспортних і промислових зон, у дворах існуючих будинків, на стадіонах, у зелених зонах і на схилах Дніпра.
Домінування забудовників у команді Кличка є поясненням кардинальної зміни позиції міського голови після його переходу з опозиції до влади. Очевидно, він прислухається до"промоутерів" від забудовників, які вирішили скористатися ситуацією і зробити те, чого не вдалося ані за часів Черновецького, ані за часів Попова. Саме забудовники на чолі з першим заступником голови КМДА І.Ніконовим складають "кістяк" команди Кличка в міській держадміністрації та володіють приблизно третиною депутатських мандатів у Київраді. Їх інтереси очевидні: легалізувати фактично незаконні забудови та відведені із порушеннями земельні ділянки, встигнути "відбити" кошти на виборчу кампанію до Київради та заробити кошти на нову виборчу кампанію, яка має відбутися восени наступного року. Кличко в цій ситуації в кращому випадку став заручником інтересів забудовників, а у гіршому — їхнім посібником. Хай там як, він сів на свій "Титанік", що наближає його до політичної дискредитації.
Публічність без публіки
Поспіх, з яким пов'язане обговорення Генплану-2025 та порушення чинного законодавства, можна пояснити намаганням легалізувати "оптом" земельні махінації, в результаті яких Київ втрачає понад 50 млрд грн. До речі, чи не про них говорив В.Кличко лише кілька місяців тому?
Обговорення Генерального плану 2025 проводиться з грубими порушеннями чинного законодавства. Нова команда не наважується відкрити справжню картину розвитку столиці (планування, землеустрою, будівництва, розміщення виробництв тощо).
Лобі забудовників намагається тишком-нишком "закріпити успіхи". Так, 27 жовтня 2014 р., на другий день після парламентських виборів, у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарство було презентовано "новий генплану Києва до
2025 р.". Звісно, до цього документ з громадськістю не обговорювався, та й дізналася вона про це дійство випадково. Більш того, так і не вдалося зрозуміти, на обговорення було винесено проект редакції 2011-го чи 2014 р.
Під тиском громадськості проект Генплану-2025вдалося зняти з розгляду. Але чиновники не забарилися і створили сфальсифікований протокол засідання архітектурно-містобудівної ради.
Слід зауважити, що апетити забудовників щодо ущільнення забудови зросли. До 2025 р. площа житлової забудови може збільшитися майже на 4000 га. Інструментом для легалізації сумнівних забудов і незаконних землевідведень є постійна зміна цільового призначення та видів використання земель. Кидаються в очі ознаки фальсифікації даних щодо розміру земельних ділянок різного призначення та видів використання. Лобісти Генплану-2025 по-різному обліковують площу земельних ділянок за категоріями, розраховують різні земельні та містобудівні показники, не зазначають кількості (площі) розміщення об'єктів соціальної інфраструктури.
Показники Стратегії розвитку Києва до 2025 р., міської цільової Програми використання та охорони земель міста Києва на 2011–2015 рр., проектів генпланів зразка 2011-го та 2014 р. розроблялися різними фахівцями на підставі неоднакових статистичних даних і тому значно відрізняються (табл. 1).
Як можна побачити із розрахунків різних площ земельних ділянок за видами використання, простежується намірзбільшити площу житлової забудови за рахунок ландшафтно-рекреаційних земель (знищення лісів, парків і скверів), промислових і комунально-складських територій (знищення промислового потенціалу), водної поверхні (забудови на берегах Дніпра та озер) (табл. 2).
Варто зазначити, що під житлову забудову зазвичай укладаються короткострокові договори оренди землі, які часто розриваються за фактом зведення будинку. Далі кошти за оренду земельної ділянки до бюджету міста не надходять. І це при тому, що цю землю можна було б принаймні продати та потім стабільно отримувати надходження до бюджету у вигляді земельного податку. За мінімальними оцінками, вартість одного гектара київської землі оцінюється в 1 млн дол. США. Тоді як посадовці КМДА "не знають", де знайти десятки мільйонів гривень до бюджету.Мегасело
Генплан-2025 фактично передбачає перетворення Києва на мегасело, місто переважно житлової забудови, місто, де переважно сплять і відпочивають, але не працюють.Куди зникнуть та на що перетворяться ландшафтно-рекреаційні, промислові та комунально-складські землі, а також території транспортної інфраструктури і громадської забудови, можна легко здогадатися. Житло, житло і ще раз житло —всюди, де його можна втиснути. У дворах будинків, на місці дитячих майданчиків і стадіонів, колишніх цехів заводів і хлібозаводів, трамвайних і тролейбусних депо, автостоянок і на кручах Дніпра.
А де ж тоді працювати киянам? Розробники Генплану пропонують вивести виробництва за місто. Але ж приміська зона — це не землі Києва. Навряд чи Київська облдержадміністрація, ради міст і сіл, що розташовані поблизу Києва, будуть раді побачити на їх землях (до речі, переважно давно розпайованих, а отже, приватних) київські заводи, трамвайні та тролейбусні депо, автостоянки. Але про це ніхто не говорить. Це "сюрприз" від лобістів Генплану-2025, про який стане відомо трохи згодом, після тотальної забудови Києва житлом.
Більш того, ніхто не говорить про те, скільки годин потрібно буде щодня витрачати киянам для того, щоб дістатися до місця їх роботи. Все це — ціна, яку заплатять жителі столиці за бажання забудувати її житлом. До речі, житлом, яке недоступне за ціною для пересічних громадян.
Повз бюджетну касу
Лобісти Генплану-2025 забувають сказати, що збільшення частки земель житлової забудови також призведе дозменшення обсягів доходів міського бюджету. Адже розмір орендної плати для землі житлової забудови лише 0,1%, а інші категорії земель оподатковуються за ставками від 3 до 12%. Крім того, як уже зазначалося, зазвичай забудовники мають короткострокові договори оренди, потім їх не подовжують, а отже, після здачі будинку бюджет нічого не отримує від земельної ділянки.
До того ж житлова забудова не створює робочих місць (окрім періоду власне будівництва). А без зростання зайнятості марно очікувати збільшення надходжень до бюджету від податку на доходи фізичних осіб. А саме цей податок є одним із бюджетоутворюючих для міста. Неважко спрогнозувати, що з часом комерційна привабливість столичного житла падатиме, бо роботу в Києві знайти буде проблематично. Тоді почнуть говорити про необхідність відновлення у місті виробництв. Але де ж тоді їх будувати та розміщувати, якщо всі колись придатні ділянки буде зайнято житлом або торговельними міні- та мегакомплексами?
Для чого думати про інновації, нові виробництва та виходи на нові ринки збуту, якщо можна побудувати "свічку", продати квартири, вивести гроші в офшор і потім нічого не платити за землю. При цьому продовжувати спекулювати на своєму столичному статусі та вимагати від уряду залишити у столичному бюджеті 100% ПДФО, який фактично не створюється в такій кількості в Києві.
***
Замість створення міфів про Генплан-2025, який має ощасливити киян, команді Кличка варто нарешті розпочинати реформи. На останньому засіданні Кабміну прозвучав однозначний вердикт — шукайте резерви. Про те, де знайти мільярди гривень для бюджету Києва, вже написано десятки публікацій і подано не менше громадських звернень. На жаль, поки що команда Кличка не хоче звертати особливої уваги на виборців. Може, тому, що до наступних виборів нібито ще далеко? Але що далі, то більше буде загострюватися ситуація, і рано чи пізно платити за рахунками таки доведеться. Головне, щоб не було пізно — і для міста, і для його нинішніх очільників.
Стаття підготовлена в рамках проекту «Громадська варта Києва: здійснення громадського контролю за розробкою та реалізацією антикорупційної політики у місті Києві», що реалізується Фундацією «Відкрите суспільство» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
