Компартія відійшла від нарочитого стилю листівок 1917 року, який був притаманний попередній програмі, і перейшла до прагматичного викладу обіцянок пронумерованим списком.
Тим не менш, форма практично не змінила змісту — КПУ пропонує набір гасел на встановлення соціально-економічних стандартів і політик ґатунку доби СРСР із тотальною державною присутністю у економіці та гарантування максимуму соціальних бонусів за рахунок бюджету.
Преамбула документу звично таврує капіталізм як причину усіх соціально-економічних негараздів, які спіткали Україну: “Україна опинилась у тяжкій соціально-економічній та гуманітарній кризі. Диктатура олігархія беззаконня і непідсудність багатіїв, зруйноване господарство, “розтоптаний” зовнішніми кредиторами державний суверенітет, бідність та відсутність соціальних гарантій, падіння суспільної моралі – це реальність, яку капіталізм приніс Україні”.
Відповідно, КПУ переконана, що єдиним засобом подолання проблем є деконструкція капіталістичної моделі та повернення суспільства і влади у соціалістичне русло. І поки єврокомуністи змагаються за реальний захист прав робітників та соціальні гарантії, українські прихильники марксизму-ленінізму продовжують тези сторічної давнини про побудову суспільства без експлуатації людини людиною та ліквідацію диктатури капіталізму.
Таким чином, у соціально-економічному секторі програми Компартії панує держава: ій пропонують віддати монополію на алкоголь і тютюн, повернути стратегічні підприємства, посилити держбанки, надати більш жорсткі важелі контролю за цінами тощо. Відповідно, українцям обіцяють також і широкий спектр соціальних бонусів, зростання пенсій і зарплат (зокрема, бюджетного сектору), стипендій, гарантування робочих місць для молоді. Аналоічно до ВО Свобода комуністи пропонують встановити відповідальність за пропаганду “сексуальних збочень” та наркоманії.
Державницькі тези КПУ не вирізняються оригінальністю і свіжістю: скорочення видатків на органи влади, посилення відповідальності за корупцію, ліквідація недоторканності тощо. Прикмітно, що Компартія пропонує надати профспілкам право законодавчої ініціативи, проте, не вказується, за яким механізмом.
Порівняно з іншими парламентськими силами, КПУ запропонувала чи не найбільш чітку програму щодо міжнародної політики із чіткою євроазійською та проросійською орієнтацією.
Розчарування електорату промислових регіонів у ПР та відсутність прийнятної альтернативи допомогла комуністам здобути 13,18% голосів та провести під купол ВР 32 депутати. Прикмітно, що жоден комуніст не виграв змагання на мажоритарному окрузі.
Хмара слів з передвиборчої програми Компартії
Економіка
1. Конституційне підтвердження права народу на володіння природними ресурсами, землею, виробничими активами. Закріплення за державою права на їхнє використання в інтересах суспільства.
2. Повернення у державну власність підприємств базових секторів економіки.
3. Забезпечення розвитку наукомістких секторів і виробництв. Частка продукції машинобудування в структурі ВВП має становити не менше 30%, частка наукомісткої продукції – не менше 15%.
4. Заборона купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення.
5. Зміцнення державних банків, які будуть кредитувати промисловість і сільгоспвиробника під низький процент.
6. Державна підтримка виробництва вітчизняних ліків, побутової техніки, одягу та взуття.
7. Забезпечення сталого зростання доходів трудящих. Частка оплати праці в собівартості продукції – не нижче 60%.
8. Державна монополія на виробництво і реалізацію алкогольних та тютюнових виробів.
9. Державна підтримка кооперативних господарських об’єднань громадян, насамперед – кооперативів селян.
10. Забезпечення щорічних інвестицій у розвиток села не менше 7% ВВП.
11. Повне оподатковування офшорних операцій, заборона офшорним компаніям володіти акціями українських підприємств.
12. Перехід до системи прогресивного оподатковування та введення податків на споживання предметів розкоші.
13. Посилення державного контролю над ціноутворенням.
Добробут
1. Надання громадянам безкоштовної медичної допомоги.
2. Відродження державної мережі медичних установ, насамперед – у малих містах та територіях сільрад.
3. Забезпечення модернізації медичних установ, передусім – пологових будинків та дитячих лікарень.
4. Забезпечення закупівлі та надання за державний кошт ліків, критично необхідних для збереження життя громадян України.
5. Збільшення державних витрат на поліпшення умов життя людей з обмеженими можливостями.
6. Забезпечення контролю за якістю продуктів харчування, товарів широкого вжитку та медичних послуг.
7. Посилення відповідальності за екологічним довкіллям.
8. Повернення до державної безкоштовної дошкільної, середньої, професійно-технічної та вищої освіти.
9. Забезпечення належного фінансування державних навчальних закладів. Щорічне виділення на освіту 10% від ВВП.
10. Модернізація матеріальної бази навчальних закладів державної форми власності.
11. Розширення державних замовлень на фахівців виробничих професій.
12. Забезпечення гарантій першого робочого місця для молодих фахівців та безкоштовного підвищення кваліфікації і перекваліфікації робочої сили.
13. Впровадження системи матеріальної та соціальної допомоги молодим педагогам, особливо тим, які працюють у сільській місцевості.
14. Розгортання масштабного будівництва соціального житла.
15. Надання громадянам житла на правах державної та комунальної оренди без права приватизації, щоб виключити можливість спекуляції.
16. Встановлення орендної плати за житло на рівні не вище 10% від прожиткового мінімуму, передбачення додаткових знижок для осіб, які користуються пільгами.
17. Зобов’язання роботодавців забезпечувати житлом своїх працівників.
18. Повернення в державну власність об’єктів ЖКГ. Встановлення тарифів державою відповідно до єдиної тарифної сітки.
19. Видатки на комунальні послуги не повинні перевищувати 10% доходів сім’ї.
20. Посилення відповідальності за афери з житлом.
21. Збільшення чисельності та рівня фінансування державних культурних установ, бібліотек, книжкових магазинів, передусім – у малих містах та сільській місцевості і підвищення рівня соціальної захищеності їх працівників.
22. Відродження мережі державних оздоровчих установ для дітей.
23. Заборона пропаганди сексуальної розбещеності, насильства, расизму, ксенофобії та національної ворожнечі.
24. Введення кримінальної відповідальності за героїзацію осіб, які співробітничали з нацистським режимом та тих, хто сьогодні пропагує ці ідеї.
25. Створення державних ефективних програм щодо подолання алкоголізму, наркоманії й СНІДу серед молоді.
26. Підтримку канонічної Православної церкви і віруючих інших конфесій.
27. Надання через референдум російській мові статусу другої державної.
28. Розроблення нової концепції оборони, яка буде відповідати сучасним вимогам.
29. Забезпечення переозброєння армії кращими вітчизняними зразками техніки.
30. Забезпечення соціального захисту військовослужбовців. Надання їм статусу державного службовця.
31. Відтворення мережі державних та комунальних підприємств роздрібної торгівлі, послуг, аптек.
32. Щоквартальне індексування прожиткового мінімуму, пенсій, зарплат, стипендій з урахуванням реальної інфляції.
33. Встановлення заробітної плати працівникам бюджетної сфери на рівні середньої по промисловості. Надання медикам, працівникам культури та освіти, які працюють у державних установах, статусу державних службовців.
34. Збереження та розширення соціальних пільг.
35. Скасування підвищення пенсійного віку. Забезпечення поваги та гідного життя ветеранам.
36. Змушення приватного капіталу виконувати соціальні зобов’язання (зарплати, відпустки, умови праці робітників, пенсійне страхування, дотримання екологічних стандартів).
37. Повернення трудових заощаджень.
38. Конституційне гарантування першочергового фінансування соціальних видатків.
Право і державне будівництво
1. Законодавче закріплення проведення референдумів у вирішенні важливих суспільних питань.
2. Надання профспілкам права законодавчої ініціативи.
3. Введення виборності суддів.
4. Заборона приватизації державних підприємств. Введення відповідальності за доведення їх до банкрутства.
5. Ліквідація статусу недоторканості для представників влади.
6. Жорстке покарання за зловживання владою.
7. Скорочення видатків на утримання керівних осіб.
8. Прийняття Закону, який унеможливить сімейственість і клановість кадрів.
9. Розширення повноважень Рахункової палати.
10. Перехід до формування Державного бюджету “знизу”.
Міжнародна політика
1. Пріоритет зовнішньої політики – вступ до Митного союзу, Єдиного економічного простору, Євразійського економічного союзу.
2. Припинення співробітництва із МВФ. Перегляд всіх нерівноправних міжнародних договорів, у першу чергу – в рамках СОТ.
3. Конституційне закріплення нейтрального та позаблокового статусу України.
Матеріал підготовлено на основі результатів моніторингу законопроектів парламентських політичних сил, що здійснюють експерти Фундації "Відкрите суспільство" www.osf.org.ua за кошти Національного Фонду Підтримки Демократії, США (NED).
