Зрозуміло, що за фасадом певної лібералізації та модернізації карного законодавства ховалася головна інтрига - декриміналізація статті № 365, за якою було засуджено Юлію Тимошенко. Парламентська більшість із ентузіазмом провалила всі поправки, запропоновані опозицією. Черговий парадокс законотворчості: значний перелік економічних злочинів "гуманізовано", у той час як лідер "Батьківщини" лишається за ґратами.
На цей день були покладені значні очікування. З одного боку, фракція БЮТ-Б очікувала дива у вигляді підтримки більшістю статті щодо декриміналізації. У мас-медіа представники фракції намагаються максимально акцентувати атмосферу авторитаризму: критика урядових рішень, звинувачення Президента у антиукраїнській діяльності, тези про намагання довести Ю.Тимошенко та Ю.Луценка до смерті у в'язниці. Втім, бодай якась частина надії у біло-червоних депутатів залишалася: вони очікували, що тиск Європи рано чи пізно принесе свої плоди і В.Янукович "дасть добро" на звільнення лідера "Батьківщини". Наразі як фракція, так і партія перебувають у стані повної розгубленості, оскільки методи боротьби за власне існування стрімко скорочуються. "Ветерани" партії та найбільш віддані партійці, безперечно, триматимуться до останнього. Однак наближення виборів та невизначеність майбутнього БЮТ заохочуватиме представників партії на місцях (та регіональних спонсорів) співпрацювати з партією влади - це гарантуватиме як обрання у мажоритарному окрузі, так і безпеку власного бізнесу чи посад.
З другого боку, цікава позиція Партії регіонів. Заяви Ганни Герман про незалежність фракції від Віктора Януковича можуть видаватися свідомим обманом та демагогією, проте це може стати пророцтвом, що збувається саме по собі. Президент може переслідувати власні інтереси. Серед них непрощена образа за поразку 2004 та прагнення позбутися агресивної риторики Ю.Тимошенко, яка фокусуватиме увагу громадян на найбільш неприємних моментах його правління. Депутати від ПР навряд чи мають настільки ж потужний тягар ірраціональних негативних емоцій щодо лідера БЮТ. Зараз для них найголовніше зберегти депутатське крісло наступної каденції. Зрозуміло, це потребує корекції виборчого законодавства - чинна пропорційна система і низький рейтинг біло-блакитних малює зовсім не райдужні перспективи. Отже, стаття Тимошенко може бути одним із елементів політичних торгів: опозиція йде на компроміс щодо мішаної системи та отримує свого лідера після кількамісячного ув'язнення.
Партія регіонів не може протиснути зміни до виборчої системи не через брак голосів - більшість слухняно натисне "за". Річ у тім, що перед Європою потрібно зберегти обличчя та легітимність, які і без того вже достатньо ушкоджені. Заяви опозиції про можливий бойкот виборів звучать як популістські, проте так чи інакше - це серйозна загроза зовнішній легітимації чинної політичної системи. Крім того, за місяць саміт Україна-ЄС, на якому має вирішуватися питання про асоціацію. Відповідно, у складну систему протистояння вплітаються інтереси олігархів, яким не вигідна економічна ізоляція від європейських ринків. До того ж зараз у ЗМІ багато повідомлень про можливе швидке завершення переговорів з РФ щодо ціни на газ. І тут питання звільнення екс-прем'єра також може послужити важелем впливу.
На основі банального протистояння двох особистостей була вибудувана складна схема проблем внутрішньої та зовнішньої політики: виборчі закони, декриміналізація, євроінтеграція та газові домовленості. В усіх цих питаннях так чи інакше багато залежить від долі нині ув`язненого лідера "Батьківщини". Парадоксально, але навряд чи на волі Ю.Тимошенко мала б настільки потужний вплив на такий широкий спектр питань, який вона має за ґратами.
